Ухвала КЦС ВС № 335/3573/20

У х в а л а 09 березня 2021 року м. Київ справа № 335/3573/20 провадження № 61-3276ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Осіяна О. М. розглянув касаційну скаргу Запорізького державного медичного університету на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 жовтня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 лютого 2021 року у справі за позовом Запорізького державного медичного університету до ОСОБА_1 про відшкодування шкоди, ВСТАНОВИВ: У квітні 2020 року Запорізький державний медичний університет звернувся до суду із зазначеним позовом та просив стягнути з ОСОБА_1 на користь Запорізького державного медичного університету витрати державного бюджету з його підготовки за державним замовленням у розмірі 134 684 грн 25 коп. та судові витрати. Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 жовтня 2020 року, залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 01 лютого 2021 року, у задоволенні позову Запорізького державного медичного університету відмовлено. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції, з яким погодився й суд апеляційної інстанції, дійшов висновку про наявність в діях відповідача усіх елементів складу цивільного правопорушення, оскільки Запорізький державний медичний університет звернувся до суду з пропуском строку позовної давності. Крім того, відмовляючи у задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_1 стипендії у розмірі 69 165 грн, суд першої інстанції виходив з того, що отримана студентом стипендія не входить до структури витрат, передбачених пунктом 21 Порядку працевлаштування випускників державних вищих медичних (фармацевтичних) закладів освіти, підготовка яких здійснювалася за державним замовленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 25 грудня 1997 року №

367. Крім того, судом було встановлено, що до загального розміру отриманої стипендії позивачем були враховані премії які були отримані відповідачем за особисті досягнення, що також не можуть бути стягнуті з відповідача на користь навчального закладу. 26 лютого 2021 року Запорізький державний медичний університет подав до Верховного Суду засобами поштового зв`язку касаційну скаргу, що надійшла 01 березня 2021 року, в якій заявник просить поновити строк на касаційне оскарження судових рішень, однак не викладає вимогу щодо оскаржуваних судових рішень, що не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України. Отже подана касаційна скарга не може бути прийнята судом касаційної інстанції до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження. Разом з цим, частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). Так, у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У випадку подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. Отже, касаційна скарга Запорізького державного медичного університетуне відповідає зазначеним вище вимогам закону. Так, заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, проте не зазначає конкретні обов`язкові підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює розгляд питання про відкриття касаційного провадження. У зв`язку із наведеним, заявнику необхідно надати до суду касаційної інстанції виправлену касаційну скаргу, яка за формою і змістом повинна відповідати вимогам статті 392 ЦПК України, із чітко викладеними вимогами касаційної скарги; зазначенням підстав (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбачених (передбаченої) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав); надати копії касаційної скарги з доданими до неї документами відповідно до кількості учасників справи. Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Керуючись статтями 185, 389, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Запорізького державного медичного університету на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 28 жовтня 2020 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 01 лютого 2021 року залишити без руху. Надати для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги місячний строк, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. М. Осіян