Постанова 4821 № 757/24126/17-ц

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2021 року м. Черкаси Справа № 757/24126/17-ц Провадження № 22-ц/821/279/21 Категорія: 305010000 Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючої: Карпенко О.В. суддів: Василенко Л.І., Єльцова В.О. за участю секретаря: Анкудінова О.І. учасники справи: позивач: ОСОБА_1 відповідач: Драбівський районний відділ державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційні скарги Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та ОСОБА_1 на рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2020 року (ухвалене у приміщенні Драбівського районного суду Черкаської області під головуванням судді Чепурного О.П.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про стягнення грошових коштів, відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди, - в с т а н о в и в : Короткий зміст позовних вимог 27 квітня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Печерського районного суду м. Києва із позовом до Драбівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області та Держави Україна в особі Державної казначейської служби України про стягнення грошових коштів, відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди, посилаючись в обґрунтування заявленого позову на те, що 06 березня 2015 року в системі електронних торгів арештованим майном відбулися електронні торги з реалізації предмета іпотеки: трикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_2 . Продавцем нерухомого майна виступив Драбівський районний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області. Результати торгів були оформлені протоколом проведення електронних торгів, сформованих системою реалізації майна від 06 березня 2015 року №58973. Переможцем торгів, вказує позивач, став він - ОСОБА_1 , який придбав вищезазначену квартира за 117935,00 грн. 23 березня 2015 року начальником Драбівського РВ ДВС ГТУМЮ у Черкаській області Власенком О.М. було затверджено акт про реалізацію предмета іпотеки, на підставі якого 28 травня 2015 року державним нотаріусом Золотоніської міської державної нотаріальної контори Перкалюк С.В. видано свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів. В подальшому, зазначає позивач, рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 04 квітня 2017 року, у справі №692/617/15-ц було визнано недійсними результати електронних торгів (протокол №58973) з реалізації предмета іпотеки: трикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_2 . Підставою для визнання торгів недійсними стало порушення вимог частин п`ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження», саме, що те, що електронні торги були проведені більше ніж через шість місяців з моменту підписання звіту про оцінку реалізованого майна. Тобто, зазначає ОСОБА_1 , причиною визнання торгів недійсними була винна протиправна поведінка Драбівського РВ ДВС ГТУЮ у Черкаській області, у зв`язку із чим відповідачем було безпідставно набуто грошові кошти у сумі 117935,00 грн. Також,ОСОБА_1 у своєму позові зазначає, що у зв`язку з неможливістю реалізувати своє право власності на придбану квартиру, він поніс втрати по найму житла, які склали 73500,00 грн. Також, внаслідок того, що відповідач не вказав в інформаційному повідомленні про електронні торги з реалізації квартири про те, що дана квартира перебуває в оренді терміном на 49 років, вказує позивач, він не зміг реалізувати те, на що розраховував при її придбанні, а саме облаштувати в ній власне житло. Внаслідок винних дій відповідача, зазначає ОСОБА_1 , він зазнав суттєвих негативних змін в своєму житті і змушений був прикладати додаткових зусиль для відновлення попереднього стану; завдану моральну шкоду позивач оцінив в 10% вартості квартири, що становить 11793,50 грн. З метою захисту своїх порушених прав ОСОБА_1 звернувся до Драбівського районного суду Черкаської області із відповідним позовом та уточнившись з позовними вимогами, остаточно просив постановити рішення, яким стягнути з Драбівського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення грошових коштів, безпідставно отриманих відповідачем від продажу на електронних торгах квартири в розмірі 117935,00 грн.; 174024,20 грн. в рахунок відшкодування збитків, завданих вчиненням на електронних торгах купівлі-продажу квартири; 11793,50 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди; витрати, пов`язані зі сплатою судового збору за подання позовної заяви у розмірі 2841,32 грн. Ухвалою Печерського районного суду м. Києва від 06 серпня 2020 року змінено відповідачів: Драбівський районний відділ ДВС ГТУЮ у Черкаській області та Державу Україна в особі Державної казначейської служби України на відповідача - Драбівський районний відділ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ). Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2020 року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено частково. Стягнуто з Драбівського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 в рахунок повернення грошових коштів, безпідставно отриманих від продажу на електронних торгах квартири в розмірі 117 935,00 грн. Стягнуто з Драбівського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 матеріальні втрати від знецінення сплачених за квартиру грошових коштів внаслідок інфляційних процесів в розмірі 15592,84 грн. Стягнуто з Драбівського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 1248,70 грн. У решті позовних вимог - відмовлено. Рішення суду першої інстанції, зокрема, мотивовано тим, що фактично отримані відповідачем кошти в добровільному порядку не повернуті, що свідчить про порушення прав позивача, а тому позивач вправі вимагати захисту своїх прав через суд шляхом зобов`язання виконати відповідачем обов`язку з повернення грошових коштів, безпідставно отриманих від продажу на електронних торгах квартири та стягненню матеріальних втрат від знецінення сплачених за квартиру грошових коштів внаслідок інфляційних процесів. Щодо вимоги про відшкодування позивачу понесених ним витрат, пов`язаних із наймом житла, суд першої інстанції прийшов до висновку про їх недоведеність, оскільки вказані витрати не носять ознак реальних збитків. Також за висновками суду, відсутні передумови, визначені законом, для відшкодування позивачу збитків немайнового характеру. Короткий зміст вимог апеляційних скарг В апеляційній скарзі, поданій 04 січня 2021 року, Драбівський районний відділ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) вважаючи, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, рішення постановлене при недостатньо повному з`ясуванню обставин, які мають значення для справи, просило рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції невірно дійшов висновку щодо визначення сторони продавця за договором купівлі-продажу, який було укладено за результатами проведення прилюдних торгів і до кого може звернутися покупець з вимогою про повернення коштів. Також у апеляційній скарзі зазначено, що здійснюючи реалізацію майна в рамках виконавчого провадження, Драбівським районним відділом ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) не набуто зазначених позивачем грошових коштів у сумі 117 935,00 грн. В свою чергу, ОСОБА_1 також оскаржив рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2020 року, подавши 11 січня 2021 року апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2020 року в частині позовних вимог щодо стягнення з Драбівського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 100 524,20 грн. в рахунок відшкодування збитків, завданих йому вчиненням на електронних торгах купівлі-продажу квартири, які є матеріальними втратами від знецінення сплачених за квартиру грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , зокрема, вказує на те, що оскаржуване рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні частини позовних вимог, не відповідає нормам матеріального права. Висновки суду першої інстанції в цій частині, на думку особи, яка подала апеляційну скаргу, є помилковими, не ґрунтуються на вимогах закону щодо захисту майнового права особи на відшкодування матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Відзив на апеляційну скаргу У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов 29 січня 2021 року, Драбівський районний відділ ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними та необґрунтованими, просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 . У своєму відзиві, який надійшов 02 лютого 2021 року, ОСОБА_1 не погоджуючись із доводами апеляційної скарги Драбівського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) просить апеляційну скаргу Драбівського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) задовольнити частково, скасувавши рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2020 року в частині позовних вимог щодо стягнення з Драбівського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) 100 524,20 грн. в рахунок відшкодування збитків, завданих вчиненням на електронних торгах купівлі-продажу квартири, які є матеріальними втратами від знецінення сплачених за квартиру грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та ухвалити в цій частині нове рішення, яким заявлені ним позовні вимоги задовольнити повністю. Фактичні обставини справи Судом встановлено та вбачається з наявних матеріалів справи, що відповідно до протоколу проведення електронних торгів від 06 березня 2015 року №58973, 06 березня 2015 року відбулися електронні торги з реалізації предмета іпотеки: трикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_2 (том 1 а.с. 7) Переможцем торгів став ОСОБА_1 . Ціна продажу майна склала 117935,00 грн. Сума сплаченого гарантійного внеску на рахунки організатора електронних торгів ДП «СЕТАМ» склала 5896,75 грн. Згідно розпорядження відділу ДВС Драбівського РУЮ, №39937121 від 31 березня 2015 року, грошові кошти в сумі 112038,25 грн., які надійшли 18 березня 2015 року на депозитний рахунок ДВС від реалізації арештованого майна при примусовому виконанні виконавчого листа №2-104/10 від 01 червня 2010 року про стягнення з ОСОБА_3 на користь ПАТ АТ «Укргазбанк» необхідно перерахувати 1628,00 грн. як авансового внеску та 100322,95 грн. як перерахування боргу на користь ПАТ АТ «Укргазбанк» м. Київ, 10032,30 грн. на користь держави. Дані кошти було перераховано Відділом ДВС Драбівського РУЮ на рахунки вказані в розпорядженні. (том 2 а.с. 157) Як вбачається із свідоцтва від 28 травня 2015 року серії НОМЕР_1, державним нотаріусом Золотоніської міської державної нотаріальної контори Перкалюк С.В. засвідчено за ОСОБА_1 право власності на квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що була ним придбана за 117 935,00 грн. (том 1 а.с. 9) Право власності на квартиру було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 28 травня 2015 року серії ЕЕТ№113822. Згідно з рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2016 року у справі №692/617/15-ц було визнано недійсними результати електронних торгів (протокол №58973) з реалізації предмета іпотеки: трикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 (том 1 а.с. 10-12). Ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 04 квітня 2017 року у справі №22-ц/793/72/17 рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 01.09.2016 року залишено без змін. (том1 а.с. 13-15) Відповідно до копії договору оренди квартири (житлового приміщення) від 01 жовтня 2014 року ОСОБА_4 передав ОСОБА_1 у строкове платне користування квартиру за адресою АДРЕСА_2 . (том 1 а.с. 28-29) Додатковими угодами до вищезазначеного договору оренди квартири від 30 вересня 2015 року, 30 вересня 2016 року, 01 жовтня 2017 року, строк дії договору оренди продовжувався та збільшувався розмір орендної плати. (том 1 а.с. 31-32) Позиція Черкаського апеляційного суду Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданих апеляційних скарг, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційні скарги Драбівського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та ОСОБА_1 не підлягають до задоволення, виходячи з наступного. Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України). Відповідно до частини першої статті 650 ЦК України особливості укладення договорів на біржах, аукціонах, конкурсах тощо встановлюються відповідними актами цивільного законодавства. Згідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Частиною четвертою статті 656 ЦК України встановлено, що до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. З аналізу змісту частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Сторонами договору купівлі-продажу є продавець і покупець. Доводи апеляційної скаргиДрабівського районного відділу ДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про те, що суд першої інстанції безпідставно прийшов до висновку щодо стягнення саме з Драбівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Черкаській області на користь позивача 117 395,00 грн. є необґрунтованими з огляду на таке. За змістом статті 655 ЦК України сторонами правочину є продавець та покупець, тому суд першої інстанції правильно поклав на виконавчу службу як продавця обов`язок зі сплати на користь ОСОБА_1 коштів за договором купівлі-продажу арештованого майна. Слід зазначити, що організатор електронних торгів, за змістом пункту 1 Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5 (чинним на момент проведення електронних торгів), лише забезпечує здійснення заходів із створення та супроводження програмного забезпечення Системи, технологічного забезпечення, збереження та захисту даних, що містяться у Системі, здійснення організації та проведення електронних торгів, забезпечення збереження майна, виконання інших функцій, передбачених цим Порядком. Таким чином, цим положенням не визначено повноваження організатора приймати грошові кошти за майно, що реалізується, та передати це майно після реалізації переможцю торгів, тобто покупцю. Виходячи з аналізу правової природи процедури реалізації майна як на прилюдних, так і на електронних торгах, яка полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця - учасника торгів, та враховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення електронних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних або електронних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на торгах, а відтак є правочином. Наслідком визнання результату прилюдних торгів, яким фактично є оформлений у вигляді протоколу про результати торгів договір купівлі-продажу, недійсним є повернення сторін договору купівлі-продажу - продавця і покупця - до первісного стану, тобто реституція як спосіб захисту, що характерний для зобов`язальних відносин (стаття 216 ЦК України). Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 у частині стягнення безпідставно отриманих грошових коштів від продажу на електронних торгах квартири, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що оскільки за результатами прилюдних торгів грошові кошти від ОСОБА_1 були отримані Драбівським районним відділом ДВС ГТУЮ у Черкаській області, який у наступному провів їх розподіл та перерахував стягувачу у виконавчому провадженні, з урахуванням частин першої та другої статті 216 ЦК України саме з відповідача слід стягнути на користь позивача отримані від реалізації квартири грошові кошти у розмірі 117935,00 грн. Щодо стягнення інфляційних витрат у порядку ст. 625 ЦК України апеляційний суд зазначає наступне. За змістом частини другої статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові. У статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення (договір чи делікт). Тобто, приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Відповідно до частини четвертої ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі № 686/21962/15-ц (провадження № 14-16цс18) зроблено висновок, що «у статті 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов`язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань». У постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справі № 703/2718/16-ц (провадження № 14-241цс19) вказано, що «нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3 % річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації від боржника за неналежне виконання зобов`язання». Як вбачається з наявних матеріалів справи, рішенням Драбівського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2016 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Черкаської області від 04 квітня 2017 року, у справі №692/617/15-ц було визнано недійсними результати електронних торгів (протокол №58973) з реалізації предмета іпотеки: трикімнатної квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належала на праві власності ОСОБА_2 . На підставі належним чином оцінених доказів, поданих сторонами, суд першої інстанції, встановивши наявність у відповідача заборгованості перед позивачем, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 3% річних від простроченої суми заборгованості та індексу інфляції з моменту виникнення грошового зобов`язання. З урахуванням викладеного та вимог статті 625 ЦК України, здійснивши відповідний перерахунок заявлених до стягнення сум інфляційних втрат, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 15592,84 грн. інфляційних втрат за період з квітня 2017 року(моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання недійсними результатів електронних торгів) до грудня 2018 року (моменту повернення позивачеві коштів, сплачених ним за договором купівлі-продажу квартири). Визначений судом розмір інфляційних втрат відповідачем не спростовано. Інші доводи, наведені в апеляційних скаргах, були предметом дослідження суду першої інстанції з наданням належної правової оцінки всім фактичним обставинам даної справи, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, з якою погоджується суд апеляційної інстанції. У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постановлене у справі рішення є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування за наведеними у апеляційних скаргах доводами не вбачає. Керуючись ст.ст. 258, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційні скарги Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) та ОСОБА_1 -залишити без задоволення. Рішення Драбівського районного суду Черкаської області від 07 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Драбівського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про стягнення грошових коштів, відшкодування збитків та стягнення моральної шкоди - залишити без змін. Судові витрати, понесені у зв`язку із переглядом справи в суді апеляційної інстанції -залишити за особами, які подали апеляційні скарги. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України. Головуюча О.В. Карпенко Судді Л.І. Василенко В.О. Єльцов /повний текст постанови виготовлений 15 березня 2021 року/