Постанова 4821 № 712/9979/20

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/171/21Головуючий по 1 інстанції Справа №712/9979/20 Категорія: на ухвалу Марцішевська О.М. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 березня 2021 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів : Вініченка Б.Б., Бондаренка С.І., Новікова О.М. за участю секретаря Чуйко А.В. розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Героїв Майдану 8» на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 листопада 2020 року у справі за заявою Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Героїв Майдану 8» про видачу судового наказу про стягнення боргу за управління (утримання) спільного майна співвласників квартир та нежитлових приміщень з ОСОБА_1 , - в с т а н о в и в : 09 жовтня 2020 року заявник звернувся з заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за управління (утримання) спільного майна співвласників квартир та нежитлових приміщень, мотивуючи свої вимоги тим, що ОСОБА_1 за період з 01.06.2018 року по 31.05.2020 року має заборгованість у сумі 2606,95 грн. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 листопада 2020 року відмовлено у видачі судового наказу за заявою ОСББ «Героїв Майдану 8» про видачу судового наказу про стягнення боргу за управління (утримання) спільного майна співвласників квартир та нежитлових приміщень з ОСОБА_1 та роз`яснено право звернутися з тими самими вимогами у позовному провадженні. Ухвала суду мотивована тим, що до заяви про видачу судового наказу не додано копії договору, укладеного в письмовій ( втому числі електронній ) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості, зважаючи на те, що така вимога закону є категоричною. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, ОСББ «Героїв Майдану 8» звернулося з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що ухвала суду постановлена з порушенням норм матеріального права, при неповному дослідженні судом доказів та встановлення обставин справи, у зв`язку з чим просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення заяви про видачу судового наказу. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що враховуючи положення Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку», сплата внесків на утримання спільного майна співвласників здійснюється відповідно до статуту об`єднання або загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, а не у відповідності до договору, укладеній у письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошових коштів, як це передбачає ст. 163 ЦПК України. Частиною 1 ст. 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія проходить до наступних висновків. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Статтями 12, 81 ЦПК України передбачено обов`язок сторін доводити ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд. Однією з основних засад судочинства, визначених п. 8 ч. 3 ст. 129 Конституції України є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду. З матеріалів справи вбачається, що 09 жовтня 2020 року ОСББ «Героїв Майдану 8» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 боргу за оплату житлово-комунальних послуг. Свої вимоги заявник обґрунтовував тим, що боржник своєчасно не вносила плату за отримані послуги з управління багатоквартирним будинком, в зв`язку з чим утворилася заборгованість в сумі 2606,95 грн. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу. Пункт 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України передбачає, що судовий наказ може бути виданий, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості. Вимоги до форми та змісту заяви про видачу судового наказу викладені у ч. 1 та ч. 2 ст. 163 ЦПК України. Частиною 3 ст. 163 ЦПК України передбачено перелік документів, що обов`язково додаються до заяви про видачу судового наказу, зазначені у пунктах 1-4. Зокрема, в п. 3 передбачено, що до заяви про видачу судового наказу додається копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги щодо стягнення грошової заборгованості. Згідно п. 10 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники багатоквартирного будинку зобов`язані, своєчасно сплачувати за спожиті житлово-комунальні послуги. Відповідно до ст. 10 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку», співвласники приймають рішення щодо управління багатоквартирним будинком на зборах у порядку, передбаченому цією статтею. Якщо у багатоквартирному будинку в установленому законом порядку утворено об`єднання співвласників, проведення зборів співвласників та прийняття відповідних рішень здійснюється згідно із законом, що регулює діяльність об`єднань співвласників багатоквартирних будинків. Рішення зборів співвласників оформляється протоколом, який підписується усіма співвласниками (їх представниками), які взяли участь у зборах, кожен з яких ставить підпис під відповідним варіантом голосування ("за", "проти", "утримався"), за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної житлової політики. У протоколі обов`язково зазначається така інформація про співвласників (їх представників), які взяли участь у зборах співвласників: прізвище, ім`я, по батькові співвласника, документ, що підтверджує право власності на квартиру або нежитлове приміщення, номер квартири або нежитлового приміщення, загальна площа квартири або нежитлового приміщення, документ, що надає повноваження на голосування від імені співвласника (для представника). Колегія суддів звертає увагу, що матеріали заяви не містять даних щодо участі співвласника ОСОБА_1 у прийнятті рішень про затвердження тарифів на обслуговування багатоквартирного будинку по АДРЕСА_1 , у наданих протоколах її дані не зазначено. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» , управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором. Колегією суддів встановлено, що заявником до заяви не надано відповідного договору, укладеного в письмовій формі із ОСОБА_1 , до якої пред`явлено вимоги про стягнення суми заборгованості. Процесуальні наслідки недотримання вимог ст. 163 ЦПК України визначені ст. 165 ЦПК України. Пунктом 1 ч. 1 ст. 165 ЦПК України визначено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушенням вимог ст. 163 ЦПК України. Згідно ч. 2 ст. 43 ЦПК України обов`язок надання усіх наявних доказів до початку розгляду справи по суті покладається саме на осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до вимог ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інших обставин, які мають значення для справи. Стаття 77 ЦПК України визначає, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Тому, вирішуючи питання відносно видачі судового наказу, суд першої інстанції, керуючись вимогами процесуального закону, закріпленими у Розділі ІІ Наказне провадження ЦПК України, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для видачі такого судового наказу. Судом першої інстанції було дотримано вимоги процесуального закону, тоді як заявник такі вимоги закону при подачі заяви про видачу судового наказу, які є обов`язковими, не виконав, допустивши порушення та невиконання вимог ч. 3 ст. 163 ЦПК України. Заявник не підтвердив свої вимоги належними доказами, які містять інформацію щодо предмета доказування згідно ч. 1 ст. 77 ЦПК України. Враховуючи, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях відповідно до ч. 6 ст. 81 ЦПК України, районний суд був позбавлений можливостей та не мав законних підстав для задоволення заяви про видачу судового наказу за тих обставин, що були встановлені судом. Тому, враховуючи вищевстановлені обставини, колегія суддів вважає, що доводи та посилання скаржника щодо помилковості висновку суду першої інстанції про відмову у видачі судового наказу є безпідставними та необґрунтованими і не підлягають задоволенню апеляційним судом, так як суд першої інстанції дійшов правильного висновку, який не спростований доводами апеляційної скарги. Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що суд першої інстанції вірно послався в своєму висновку на те, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених п.п. 1, 2, 8, 9 ч. 1 ст. 165 ЦПК України не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Права заявника, в даному випадку жодним чином не порушено і даний спір повинен бути розглянутий за правилами загального позовного провадження. Європейський суд з прав людини вказує на те, що «пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов`язує суди давати вмотивування своїх рішень, хоч це не може сприйматись, як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання чи виконав суд свій обов`язок щодо вмотивування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено лише у світлі конкретних обставин справи» (див. mutatis mutandis рішення Європейського суду з прав людини у справі «Проніна проти України» («Pronina v. Ukraine») від 18 липня 2006 року, заява № 63566/00, параграф 23). Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що підстав для скасування оскаржуваної ухвали за поданих доводів апеляційної скарги немає, тому вимоги апеляційної скарги слід залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін. Постановлена ухвала суду є законною та обґрунтованою і підстав для її зміни чи скасування за наведеними у скарзі доводами не вбачається, оскільки доводи апеляційної скарги не є суттєвими, носять суб`єктивний характер, не відповідають обставинам справи і правильності висновків не спростовують, судом не допущено порушення норм процесуального права. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоповерхового будинку «Героїв Майдану 8» залишити без задоволення. Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 13 листопада 2020 року - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 15 березня 2021 року. Судді: