Ухвала КАС ВС № 320/7159/19

УХВАЛА 12 березня 2021 року Київ справа №320/7159/19 адміністративне провадження №К/9901/6583/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Блажівської Н.Є., суддів: Желтобрюх І.Л., Яковенка М.М. перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень, рішення та вимог про сплату боргу (недоїмки), УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Київській області №1462 від 11 липня 2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за період з 1 грудня 2012 року по 31 грудня 2018 року з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних податків та зборів при отримані доходу від здійснення діяльності, пов`язаної з будівництвом та продажем об`єктів нерухомого майна; визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Київській області з проведення перевірки на підставі наказу №1462 від 11 липня 2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за період з 01 грудня 2012 року по 31 грудня 2018 року з метою перевірки своєчасності, достовірності, нарахування та сплати належних податків та зборів при отримані доходу від здійснення діяльності, пов`язаної з будівництвом та продажем об`єктів нерухомого майна, на підставі якої складений акт перевірки №686/10-36-13-03/ НОМЕР_1 від 1 серпня 2019 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 26 вересня 2019 року №0001773304, №0001783304, №0001803304, №0001813304, №0001823304, №0001833304, №0001763304; визнати протиправною та скасувати вимоги Головного управління ДПС у Київській області по сплату боргу (недоїмки) №Ф-0001753304 від 26 вересня 2019 року про сплату боргу (недоїмки) та №Ф-163617-56 від 6 грудня 2019 року про сплату боргу. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року позов задоволено. 26 лютого 2021 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року, у якій скаржник просить скасувати оскаржувані рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позову. При вирішенні питання про відкриття касаційного провадження за зазначеною касаційною скаргою Суд виходить з такого. Відповідно до частини першої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Згідно із частиною четвертою статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до пункту четвертого частини другої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України у касаційній скарзі зазначаються підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду. У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Скаржник посилається на правову позицію Верховного Суду пов`язану з критеріями оцінки доказів та висновками здійсненими за результатами їх дослідження. Наведені скаржником постанови Верховного Суду ухвалені за інших фактичних обставин справ, установлених судами, тому посилання скаржника на те, що судові рішення у цій справі ухвалені без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, є безпідставними. Суд звертає увагу на те, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду. Скаржник повинен зазначити висновок щодо застосування якої норми права в ній викладено, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи. Обґрунтування формально наведеної скаржником підстави касаційного оскарження судового рішення зводиться до посилань на норми права та зазначенням того, що судом апеляційної інстанції викладений висновок з порушенням норм матеріального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені статтею 330 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку, з урахуванням статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Скаржником до касаційної скарги відповідно до вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України не додано документ про сплату судового збору. Так, правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір". Відповідно до частини першої, підпункту третього пункту третього частини другої статті 4 Закону України від 8 липня 2011 року №3674-VI "Про судовий збір" (у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Ставка судового збору за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімум для працездатних осіб. При цьому розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення (пункт 24 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України). Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано фізичною особою або фізичною особою - підприємцем встановлюється ставка судового збору - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2019 рік" від 23.11.2018 № 2629-VIII встановлено, що у 2019 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2019 року становить 1921 гривня. Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. У позовній заяві позивач просить: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління ДПС у Київській області №1462 від 11.07.2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_2 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за період з 1 грудня 2012 року по 31 грудня 2018 року з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних податків та зборів при отримані доходу від здійснення діяльності, пов`язаної з будівництвом та продажем об`єктів нерухомого майна; визнати протиправними дії Головного управління Державної податкової служби у Київській області з проведення перевірки на підставі наказу №1462 від 11.07.2019 року про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-платника податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1 ) за період з 1 грудня 2012 року по 31 грудня 2018 року з метою перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних податків та зборів при отримані доходу від здійснення діяльності, пов`язаної з будівництвом та продажем об`єктів нерухомого майна, на підставі якої складений акт перевірки №686/10-36-13- 03/ НОМЕР_1 від 1 серпня 2019 року; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Київській області №0001773304 від 26 вересня 2019 року на суму штрафних санкцій 1,00 грн. за порушення законодавства про застосування реєстраторів розрахункових операцій у торгівлі; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №0001783304 від 26 вересня 2019 року на суму штрафних санкцій 1036456,28 грн. за збільшення податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №0001803304 від 26.09.2019 року на суму штрафних санкцій 510,00 грн. за платежем податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення рішення Головного управління ДПС у Київській області №0001813304 від 26 вересня 2019 року на суму штрафних санкцій 85278,26 грн. за платежем військового збору по результатам річного декларування; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Київській області №0001823304 від 26 вересня 2019 року на суму штрафних санкцій 340,00 грн. за платежем єдиного податку фізичних осіб; визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області №0001833304 від 26 вересня 2019 року на суму штрафних санкцій 680,00 грн. за платежем податку на доходи фізичних осіб за результатами річного декларування; визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Київській області №0001763304 від 26 вересня 2019 року на суму штрафних санкцій 87124,30 грн. за донарахування єдиного внеску; визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Київській області по сплаті боргу (недоїмки) №Ф-0001753304 від 26 вересня 2019 року про сплату боргу (недоїмки) в сумі 394436,69 грн.; визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Київській області по сплаті боргу (недоїмки) №Ф-163617-56 від 6 грудня 2019 року про сплату боргу в сумі 480741,93 грн., недоїмки в сумі 393617,61, штрафу в сумі 87124,30 грн. Таким чином, судовий збір за подання до адміністративного суду цієї касаційної скарги складає 22 284 грн. ( 2 085 568 грн. х 1 %, 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб) + (1536,80 грн. 2 немайнові вимоги) х200%). Судовий збір підлягає сплаті за реквізитами: Отримувач коштівУК у Печер.р-ні/Печерс.р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ)37993783 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Номер рахунок отримувача (стандарт IBAN)UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету22030102 Найменування податку, збору, платежу"Судовий збір (Верховний Суд, 055") Призначення платежу*;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскарження справи) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний адміністративний суд) (назва суду, де розглядається справа) Згідно з положеннями частини другої статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, яка передбачає, у такому випадку, залишення останньої без руху з наданням строку для усунення недоліків. Суд вважає за необхідне встановити скаржнику десятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання документа про сплату судового збору у розмірі, встановленому законом та уточненої касаційної скарги з належним обґрунтування підстав, на яких подається касаційна скарга з визначенням передбачених статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Враховуючи викладене та керуючись статтями 169, 328, 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 10 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 26 січня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу, податкових повідомлень-рішень, рішення та вимог про сплату боргу (недоїмки)залишити без руху. Встановити особі, що подала касаційну скаргу, десятиденний з моменту отримання копії ухвали строк для усунення зазначеного недоліку. Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає. Суддя доповідач: Н.Є. Блажівська Судді: І.Л. Желтобрюх М.М. Яковенко