Постанова 4855 № 826/13975/18

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 826/13975/18 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя Грибан І.О., судді: Ключкович В.Ю., Парінов А.Б., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 р. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Луганській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, УС Т А Н О В И В: Позивач, ОСОБА_1 звернулась в суд з позовом до Головного управління ДПС у Луганській області, Державної фіскальної служби України, в якому просила: - визнати протиправним та скасувати рішення Луганської ОДПІ ГУ ДФС у Луганській області №0067/13-01 від 30.09.2016 року про анулювання реєстрації платника єдиного податку. - зобов`язати ДФС України відновити реєстрацію позивача в якості платника єдиного податку з 30.09.2016 року. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року позов задоволено в повному обсязі. Не погоджуючись з вказаним рішенням відповідач, Головне управління ДПС у Луганській області, подав апеляційну скаргу, в якій в якій, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує, зокрема тим, що рішення суду ухвалене лише на підставі доводів позивача без дотримання вимог ч.2 ст.174 КАС України та без врахування доказів наданих відповідачем до відзиву на позовну заяву. Крім того, вказує, що анулювання реєстрації платника єдиного податку ФОП ОСОБА_1 відбулося на підставі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, відповідно до абз.3 п.п.299.10 ст.299 ПК України, відтак, рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації єдиного податку від 30.09.2016 року №0067/13-01 прийнято в межах та спосіб, передбачених чинним законодавством України. Скасовуючи рішення контролюючого органу. Суд першої інстанції поклав зобов`язання по відновленню статусу позивачки, як платника єдиного податку на Головне управління ДФС, тобто установу яка не існує. З огляду на зазначене, Головне управління ДПС у Луганській області вважає, що неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, а також не повне з`ясування обставин справи мало наслідком прийняття незаконного та необґрунтованого рішення, яке відповідно до положень ст. 317 КАС України підлягає скасуванню. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Луганській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року та на підставі п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження. Відзиву на апеляційну скаргу до суду не надходило, що не перешкоджає апеляційному розгляду даної справи. Суд апеляційної інстанції, перевіривши доводи апеляційної скарги, надаючи оцінку правильності застосування судом першої інстанцій норм матеріального та процесуального права, звертає увагу на наступне. Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи убачається, що ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа підприємець 27.02.2007 року у ГУ ДПС у Луганській області, Лисичанському управлінні, ДПІ у м. Лисичанськ та перебувала на спрощеній системі оподаткування з 01.01.2012 по 01.07.2014 - єдиний податок ІІ група, з 01.07.2014 по 01.10.2016 - єдиний податок ІІІ група. З 14.03.2017 перейшла на облік до ГУ ДПС у м. Києві, ДПІ у Голосіївському районі. 30.09.2016 головним державним інспектором Жовтневого відділення Луганської ОДПІ на підставі пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України проведено перевірку щодо порушення умов перебування платником єдиного податку на спрощеній системі оподаткування ФОП ОСОБА_1 , в ході якої встановлено факт несплати позивачем протягом двох послідовних кварталів податкових зобов`язань по єдиному податку на суму 3,77 грн. За результатами перевірки відповідачем складено акт №67/12-34/ НОМЕР_1 від 30.09.2016, в якому зафіксовано порушення позивачем вимог абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України. На підставі Акта перевірки відповідачем винесено рішення від 30.09.2016 №0067/13-01 про анулювання реєстрації платником єдиного податку. Вважаючи таке рішення податкового органу протиправним позивач звернулась з даним позовом до суду. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов до висновку, що відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про наявність у позивача заборгованості в контексті приписів абзацу 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України, з якою відповідач пов`язує наслідки анулювання свідоцтва платника єдиного податку. Надаючи правову оцінку встановленим у справі обставинам та фактам, колегія суддів звертає увагу на наступне. Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків та зборів, зокрема щодо повноти та своєчасності сплати єдиного податку, та правомірності рішення контролюючого органу щодо анулювання реєстрації позивачки як платника єдиного податку, що регулюються Податковим кодексом України (далі-ПК). Для правильного вирішення спору по суті має значення з`ясування таких питань: порядок реєстрації (анулювання реєстрації) платника єдиного податку; порядок і строки подання звітності та сплати податків; період виникнення у платника податкового боргу; чи є податковий борг узгодженим грошовим зобов`язанням; чи мали місце визначені законом підстави для прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку. Відповідно до вимог підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом. Підпунктом 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК передбачено, що податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя). Згідно з вимогами пункту 54.1 статті 54 ПК крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою. Відповідно до приписів п.54.3.ст.54 ПК контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, в тому числі якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган (п.54.3.3.). Якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом (п.54.5.). Відповідно до вимог абз.3 п.56.18.ст.56 ПК , при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили. Натомість, у Податковому кодексі України відсутнє визначення поняття узгодженого зобов`язання, проте виходячи з системного аналізу правових норм, які використовують цей термін, слідує, що узгодженим грошовим зобов`язанням є зобов`язання, щодо суми якого відсутній спір між платником податків та контролюючим органом і щодо якої у платника податків існує податковий обов`язок сплати. Узгодженість суми зобов`язання означає, що платник визнає певну суму як своє податкове (грошове) зобов`язання і зобов`язується виконати обов`язок щодо її сплати. Відповідно, невиконання цього обов`язку або несвоєчасне виконання буде мати наслідком формування податкового боргу, направлення податкової вимоги платнику податків та нарахування пені та штрафних санкцій. Відповідно до пункту 294.1.ст.294 ПК податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку першої та другої груп є календарний рік. Податковим (звітним) періодом для платників єдиного податку третьої-шостої груп є календарний квартал. Пунктом 294.2. ст.294 ПК встановлено, що податковий (звітний) період починається з першого числа першого місяця податкового (звітного) періоду і закінчується останнім календарним днем останнього місяця податкового (звітного) періоду. Порядок нарахування та строки сплати єдиного податку визначаються ст.295 ПК (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), пункт 295.1. якої передбачає, що платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року. Відповідно до вимог п.295.2.цієї статті нарахування авансових внесків для платників єдиного податку першої і другої груп здійснюється контролюючими органами на підставі заяви такого платника єдиного податку щодо розміру обраної ставки єдиного податку, заяви щодо періоду щорічної відпустки та/або заяви щодо терміну тимчасової втрати працездатності. Відповідно до пункту 295.3. ст.295 ПК платники єдиного податку третьої групи сплачують єдиний податок протягом 10 календарних днів після граничного строку подання податкової декларації за податковий (звітний) квартал. Таким чином, враховуючи граничний строк подання податкової звітності , визначений п. 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК, платники єдиного податку третьої групи зобов`язані сплатити такий з 41 по 50 день що настають за останнім календарним днем звітного кварталу. Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначений статтею 299 Податкового кодексу України, відповідно до пункту 299.1 якої реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Згідно положеннями п. 3 пункту 299.10. статті 299 Податкового кодексу України, реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу. Наразі, п. 8 підпункту 298.2.3. пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України встановлює, що платники єдиного податку зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів. Відповідно до пункту 299.11 статті 299 Податкового кодексу України, у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої-третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. Зміст наведеної правової норми дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої-третьої групи у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. Вказане узгоджується з правовим висновком, викладеним в постанові Верховного Суду від 21 травня 2020 року у справі № 820/5346/17. Як убачається з матеріалів справи, несплата позивачем узгодженої суми грошового зобов`язання з єдиного податку протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі аналізу даних ІС «Податковий блок» в інтегрованій картці платника. При цьому у Акті про результати камеральної перевірки зафіксовано наявність податкового боргу на кожне перше число місяця протягом II та III кварталів 2016 року та встановлено, що заборгованість виникла на 01.10.2016року. Наразі, оскаржуване рішення про анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку, відбулось саме 30.09.2016. В той же час, судом першої інстанції на підставі пояснень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву та даних з інтегрованої картки платника податків встановлено, що заборгованість у сумі 3,77 грн. виникла станом на 30.06.2014року. Тобто , заборгованість виникла за період коли позивач була платником єдиного податку 2 групи і сплачувала єдиний податок у вигляді авансових внесків, нарахування яких здійснювалося контролюючим органом. При цьому, контролюючим органом не вказано на будь-яку невідповідність поданих декларацій приписам п.п. 48.3 і 48.4 ПК України, що є підставою для неприйняття таких документів. Зазначення у інтегрованій картці позивача згідно даних АІС «Податковий блок» недоїмки у сумі 3 грн. 77 коп. не є належним доказом існування у позивача податкового боргу, оскільки факт порушення податкових зобов`язань встановлюється відповідною перевіркою, за результатами якої складається акт. Контролюючим органом під час проведення перевірки не встановлено фактів неподання податкових декларацій та/або несплати позивачем єдиного внеску у встановлений строк протягом саме ІІ та ІІІ кварталів 2016 року. Крім того, в силу положень пункту 59.1 статті 59 ПК України відповідач зобов`язаний був надіслати позивачу податкову вимогу про сплату боргу в сумі 3 грн. 77 коп. у спосіб, визначений ПК України, втім вказаних дій контролюючим органом ним здійснено не було. Враховуючи, що податковим органом не надано суду доказів щодо нарахування зазначеного податкового боргу позивачу шляхом формування податкових повідомлень-рішень та податкових вимог та зі змісту облікової картки платника податків не вбачається на якій саме підставі виник такий податковий борг у позивача, тому підстави для анулювання реєстрації позивача, як платника єдиного податку та прийняття з цих підстав оскаржуваного рішення від 30.09.2016 №0067/13-01 - відсутні. На підставі вищевикладеного колегія суддів вважає висновок суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Луганській області правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає приписам законодавства, якими врегульовано спірні правовідносини. Щодо доводів апеляційної скарги про порушення судом норм процесуального права, колегія суддів звертає увагу на наступне та покладення обов`язку відновлення реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку з 30.09.2016 року не на ту особу, колегія суддів зазначає про наступне. З матеріалів справи убачається, що позовні вимоги пред`явлено до Головного управління Державної фіскальної служби у Луганській області та Державної фіскальної служби України. 22.01.2020 судом першої інстанції, ураховуючи зміни внесені постановами Кабінету Міністрів України №1200 від 18.12.2018 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби» та №227 від 06.03.2019 «Про затвердження положення про Державну податкову службу України», ухвалено провести заміну первісних відповідачів на правонаступників: Головне управління ДФС у Луганській області на Головну управління Державної податкової служби у Луганській області; Державну фіскальну службу України на Державну податкову службу України. Отже судом правильно визначено коло учасників процесу та вжито заходів до залучення до справи належних відповідачів. Невірне (неповне) зазначення назви відповідача юридичної особи у резолютивній частині рішення є опискою, яка не тягне за собою зміну чи скасування судового рішення та може бути виправлена у порядку визначеному Кодексом адміністративного судочинства. Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що обраний судом першої інстанції спосіб захисту щодо відновлення реєстрації позивача як ФОП з 30.09.2016р. не є обґрунтованим та суперечить діючому законодавству. Порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку визначається ст.299 ПК України. Відповідно до п.299.1.цієї статті реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. Відповідно до п.299.10. ст.299 ПК реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, веде реєстр платників єдиного податку, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками єдиного податку( п. 299.2., 299.7 ст.299). До реєстру платників єдиного податку вносяться такі відомості про платника єдиного податку: 1) найменування суб`єкта господарювання, код згідно з ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - підприємця, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і мають відповідну відмітку у паспорті); 2) податкова адреса суб`єкта господарювання; 3) місце провадження господарської діяльності; 5) ставка єдиного податку та група платника податку; 6) дата (період) обрання або переходу на спрощену систему оподаткування; 7) дата реєстрації; 8) види господарської діяльності; 9) дата анулювання реєстрації. Відповідно до п.299.8. цієї статті у разі зміни відомостей, передбачених підпунктами 1-5 пункту 299.7 цієї статті, вносяться зміни до реєстру платників єдиного податку в день подання платником відповідної заяви. Разом з тим, відповідно до вимог 45.1.ст.45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов`язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі. Платник податків - фізична особа може мати одночасно не більше однієї податкової адреси. Згідно з п.66.3. ст. 66 ПК, у разі проведення державної реєстрації зміни місцезнаходження або місця проживання платника податків, внаслідок якої змінюється адміністративно-територіальна одиниця та контролюючий орган, в якому на обліку перебуває платник податків (далі - адміністративний район), а також у разі зміни податкової адреси платника податків, контролюючими органами за попереднім та новим місцезнаходженням (місцем проживання) платника податків проводяться процедури відповідно зняття з обліку/взяття на облік такого платника податків. Підставою для зняття з обліку платника податків в одному контролюючому органі і взяття на облік в іншому є надходження хоча б до одного з цих органів даних, що свідчать про належну державну реєстрацію таких змін органами державної реєстрації. Як встановлено судом апеляційної інстанції, станом на час апеляційного розгляду, відповідно до відкритих даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та даних Реєстру платників єдиного податку, ОСОБА_1 , як фізична особа-підприємець з 28.02.2007 перебуває на обліку ГУ ДПС у м.Києві, ДПІ у Голосіївському районі. Податкова адреса: м.Київ, пров.Тихорецький,4-б. Взята на облік як платник єдиного внеску з 05.03.2007р. Дата обрання або переходу на єдиний податок - 01.01.2019. Ставка - 20; група -

2. Дані про зміну податкової адреси, зняття з реєстрі та анулювання реєстрації як платника єдиного податку - відсутні. Зазначені обставини судом першої інстанції не з`ясовані, що призвело до помилкового висновку суду про необхідність захисту порушеного права шляхом покладення на відповідача обов`язку відновити реєстрацію позивача як платника єдиного податку. В Реєстрі платників єдиного податку містяться актуальні дані про позивача , в тому числі щодо податкової адреси та групи платника єдиного податку. Згідно п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. У відповідності до ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції було неповно з`ясовано всі обставини справи що, в свою чергу, стало підставою для помилкового вирішення справи в частині задоволення позовних вимог про зобов`язання відповідача вчинити вжити заходів до відновлення реєстрації платника єдиного податку, а тому рішення суду першої інстанції в цій частині слід скасувати та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог в цій частині відмовити. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Луганській області - задовольнити частково. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року в частині зобов`язання Головного управління ДФС України вчинити дії щодо відновлення реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку з 30.09.2016 року та щодо включення інформації про неї до Реєстру платників єдиного податку - скасувати та ухвалити в цій частині нову постанову якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В іншій частині рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 жовтня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Головуючий суддя І.О. Грибан Судді: В.Ю. Ключкович А.Б. Парінов (повний текст постанови складено 11.03.2021р.)