Постанова 4851 № 520/17942/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 березня 2021 р. Справа № 520/17942/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Любчич Л.В., Суддів: Спаскіна О.А. , П`янової Я.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 року, головуючий суддя І інстанції: Рубан В.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 18.01.21 року по справі № 520/17942/2020 за позовом ОСОБА_1 до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про визнання протиправними та скасування постанов, ВСТАНОВИВ: У грудні 2020 року ОСОБА_1 ( далі ОСОБА_1 , позивач) звернулась до суду з адміністративним позовом до Шевченківського відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ( далі Шевченківський ВДВС у м.Харкові Східного Міжрегіонального управління Міністерства юстиції), в якому просила: - визнати протиправною та скасувати постанову від 13.10.2020 про накладення штрафу, винесену державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бакшеєвим С.М. в межах виконавчого провадження № 56298905, стосовно подій, що мали місце 17.09.2020. - визнати протиправною та скасувати постанову від 13.10.2020 про накладення штрафу, винесену державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бакшеєвим С.М. в межах виконавчого провадження № 56298905, стосовно подій, що мали місце 20.09.2020. - визнати протиправною та скасувати постанову від 13.10.2020 про накладення штрафу, винесену державним виконавцем Шевченківського ВДВС у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бакшеєвим С.М. в межах виконавчого провадження № 56298905, стосовно подій, що мали місце 21.09.2020. - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача судові витрати. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.01.2021 позовну заяву повернуто позивачу. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції позивач подала апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила її скасувати та ухвалити постанову, якою поновити строк звернення до адміністративного суду, відкрити провадження по справі № 520/17942/2020 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції дійшов помилково висновку про пропуск нею процесуального строку на апеляційне оскарження, оскільки про наявність оскаржуваних постанов та їх зміст їй стало відомо лише 19.10.2020, після отримання їх поштовим відправлення від відповідача, однак у період з 10.10.2020 по 01.12.2020 включно знаходилась на лікуванні, у зв`язку з отриманою 10.10.2020 травмою правої ноги - пошкодження ікроножного м`язу правої гомілки; больовий синдром, а відтак була позбавлена фізичної можливості викласти письмово, підготувати додатки та подати позов до суду особисто, що свідчить про те, що процесуальний строк, встановлений законом на оскарження постанов виконавця був пропущений з поважних причин. Посилалася на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.01.2021 по справі № 1140/2209/18. Зазначила, що вдома у неї немає комп`ютера та власного електронного цифрового підпису, що унеможливило подання позову в електронній формі. Крім того, судом першої інстанції не було враховано тієї обставини, що приблизно з 20 жовтня 2020 року її мати, ОСОБА_2 , разом з якою вона проживає, хворіла на коронавірусну інфекцію, що підтверджується результатами комп`ютерної томограми та аналізу крові на антитіла, у зв`язку з чим вона, як потенційний носій коронавірусної інфекції, протягом 1 місяця з дати отримання результатів КТ ( з 28.10.2020) знаходилась на самоізоляції. 17.02.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду витребувано з Харківського окружного адміністративного суду справу № 520/17942/2020. 01.03.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду призначено до розгляду клопотання апелянта про поновлення процесуального строку на апеляційне оскарження. 04.03.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду задоволено клопотання та поновлено процесуальний строк на апеляційне оскарження. Відкрито апеляційне провадження по справі № 520/17942/2020. 09.03.2021 на адресу суду від ОСОБА_3 надійшла заява про вступ у справу у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача. 12.03.2021 ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду дану заяву ОСОБА_3 залишено без задоволення. За правилами ч. 4 ст. 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) адміністративна справа з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця вирішується судом протягом десяти днів після відкриття провадження у справі. Згідно з положеннями ч.1,3 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ч.1-2 статі 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини першої статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження). Згідно з п.3 статті 294 КАС України окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо повернення заяви позивачеві (заявникові). З урахуванням положень ч.2 ст. 312 КАС України апеляційна скарга розглянута в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи. Колегія суддів, вислухавши суддюдоповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які апелянт посилається в апеляційній скарзі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судовим розглядом встановлено обставини, які не оспорені сторонами. 13.10.2020 державним виконавцем Шевченківського відділу державної виконавчої служби у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Бакшеєвим С.М винесено оскаржувані постанови про накладення штрафів, які є предметом оскарження у даній справі, які відповідно до змісту позовної заяви та доданих до неї документів позивач отримала 19.10.2020. 11.12.2020 позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду із позовом, в якому просила визнати їх протиправними та скасувати. 16.12.2020 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків. 18.01.2021 ухвалою Харківського окружного адміністративного суду позовну заяву повернуто ОСОБА_1 на підставі п.9.ч.4 ст.169 КАС України. Повертаючи позову заяву суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали про залишення її без руху, оскільки не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску процесуального строку на оскарження. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає. Відповідно до ч.1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Згідно п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів. Відповідно до ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Згідно з ч.1,2 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Отже, законодавством регламентовано спеціальний місячний строк оскарження до суду рішення, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень у справах про звільнення з публічної служби, що обумовлено метою досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та дисциплінуванням учасників адміністративного судочинства щодо своєчасної реалізації їх права на захист. При цьому, практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справи «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»). У свою чергу, в рішенні Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 по справі «Смірнова проти України» визначено, що нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Відповідно до ст. 17 Закон України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» висновки ЄСПЛ є джерелом права. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. При цьому, колегія суддів зазначає, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин. Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді. Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31 березня 2020 року по справі № 807/235/16 (адміністративне провадження № К/9901/49805/18). Як вбачається з матеріалів справи в обґрунтування поважності причин пропуску позивач вказала, що в період з 10.10.2020 по 01.12.2020 включно вона знаходилася на лікуванні у зв`язку з отриманою 10.10.2020 травмою правої ноги - ушкодження ікроножного м`язу правої гомілки; больовий синдром, а тому весь цей період майже не могла ходити. Уповноваженого представника для представництва по справі не має та не мала фізичної та фінансової можливості скористатися його послугами. Також зазначила, що разом із заявою від 15.12.2020 нею було подано до адміністративного суду: копію довідки КНП «Міська поліклініка № 26» ХМР, ортопедо-травмотологічного цілодобового пункту м. Харків від 10.10.2020, а також копію Медичного висновку КНП «Міська поліклініка № 17» від 02.12.2020, № 02.1279, з якого вбачається, що в період з 10.10.2020 по 01.12.2020 включно вона була непрацездатна та знаходилася на лікуванні з діагнозом: пошкодження ікроножного м`язу правої гомілки; больовий синдром. Крім того, приблизно з 20 жовтня 2020 року її мати, ОСОБА_2 , разом з якою вона проживає, хворіла на коронавірусну інфекцію, що підтверджується результатами комп`ютерної томограми та аналізу крові на антитіла, у зв`язку з чим позивач, як потенційний носій коронавірусної інфекції, протягом 1 місяця з дати отримання результатів КТ знаходилася на самоізоляції. Також вказала, що вдома у неї має комп`ютера, а також не має власного електронного цифрового підпису, що перешкоджало можливості подати позов в електронній формі. Між тим, як вбачається з матеріалів справи, що ОСОБА_4 , як представник ОСОБА_5 , приймала участь у судовому засіданні Харківського апеляційного суду від 19.10.2020 по справі №640/3247/19, що підтверджується листом в.о. голови Харківського апеляційного суду від 26.10.20 № 06-06/П/197/105/2020. Крім того, 10.11.2020 позивачем до канцелярії Дзержинського районного суду м.Харкова особисто подано клопотання про перенесення судового засідання по справі № 638/12278/15-ц, копія якого міститься в матеріалах справи. Також відповідно до відомостей з програми "Діловодство спеціалізованого суду", позивач була присутня у цей період у Харківському окружному адміністративному суду в судовому засіданні по справі № 520/13296/2020, про що, крім іншого, свідчить рішення у вказаній справі від 13.11.2020, що вірно встановлено судом першої інстанції. Крім того, колегія суддів зауважує, що позивачем в обґрунтування поважності причин пропуску строку, визначеного ст.287 КАС України, вказано період хвороби з 10.10.2020 по 01.12.2020, тоді як до суду вона звернулась 11.12.2020, однак жодних доказів на підтвердження неможливості звернення до суду у період з 02.12.2020 по 10.12.2020 нею не надано. З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано належних та допустимих доказів для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними. Згідно із п. 9 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу. Враховуючи викладені вище правові приписи, а також те, що позивачем не надано доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, а відтак не виконано вимоги ухвали суду першої інстанції про залишення позовної заяви без руху від 16.12.2020, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви ОСОБА_1 . Посилання апелянта на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 20.01.2021 по справі № 1140/2209/18 колегія суддів відхиляє, оскільки вона стосується інших обставин справи. Доводи апелянта щодо неможливості звернення до суду, у зв`язку із хворобою матері колегія суддів визнає необґрунтованими та погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не надано доказів на підтвердження спільного проживання з матір`ю, ведення спільного господарства та періодів перебування її на лікуванні. Відповідно ч. 1 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції відповідає вимогам ч. 1 ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог апелянта, відповідача у справі. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 18 січня 2021 по справі №520/17942/2020 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.А. Спаскін Я.В. П`янова