Постанова 4804 № 242/359/19
від 10.03.2021 ·22-ц/804/672/21 242/359/19 Єдиний унікальний номер 242/359/19 Номер провадження 22-ц/804/672/21 ПОСТАНОВА І м е н е м У к р а ї н и 10 березня 2021 року Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Биліни Т.І. суддів Лопатіної М.Ю., Мальцевої Є.Є. за участю секретаря Сидельнікової А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 09 грудня 2020 року у складі суду Хацько Н.О., у цивільній справі за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони її правонаступником щодо виконання судового наказу у справі 242/198/18, заінтересовані особи Державне підприємство «Донецька залізниця», Акціонерне товариство «Українська залізниця», - в с т а н о в и в : Описова частина Короткий зміст заяви 22 жовтня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником по виконанню судового наказу у справі 242/359/19. В мотивування заявлених вимог посилалася на те, що 28.01.2019 року Селидівським міським судом Донецької області видано судовий наказ про стягнення з Державного підприємства «Донецька залізниця» на її користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 40 006,00 грн. З метою виконання наказу у Мирноградському міському відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) відкрито виконавче провадження, яке до теперішнього часу не виконано. У зв`язку з тим, що АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх прав і обов`язків Державної адміністрації залізничного транспорту України та підприємств залізничного транспорту, серед яких ДП «Донецька залізниця», просила замінити боржника у виконавчому провадженні. Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 09 грудня 2020 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Сторону виконавчого провадження по примусовому виконанню наказу у справі за № 242/359/19, виданого 28 січня 2019 року Селидівським міським судом Донецької області - боржника ДП «Донецька залізниця» замінено його правонаступником - АТ «Українська залізниця». Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження є передача прав та обов`язків ДП «Донецька залізниця» його правонаступнику АТ «Укрзалізниця», яка відбулася з дати державної реєстрації останнього з 21 жовтня 2015 року. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та доводи Не погодившись з даною ухвалою суду АТ «Українська залізниця» посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, просив її скасувати, та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви про заміну сторони її правонаступником. Апеляційна скарга мотивована тим, що АТ «Українська залізниця» не стало правонаступником підприємств залізничного транспорту, розташованих на тимчасово окупованій території та території проведення АТО (в тому числі й ДП «Донецька залізниця»), оскільки процедура реорганізації цих підприємств та передача всіх їх прав та обов`язків до АТ «Українська залізниця» відповідно до постанови КМУ від 12.11.2014 року №604 не завершена. До закінчення проведення антитерористичної операції майно ДП «Донецька залізниця» не передано та не ввійшло до статутного капітулу АТ «Українська залізниця». В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відсутній запис про припинення ДП «Донецька залізниця», що свідчить про повну цивільну правоздатність останньої та здатність нести відповідальність. Доводи і заперечення інших учасників справи Представник заявника АТ «Українська залізниця» Малиновський П.А. в суд апеляційної інстанції не з`явився, надав заяву про розгляд скарги у його відсутність, доводи апеляційної скарги підтримав, просив їх задовольнити. ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 в суд апеляційної інстанції не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином. Зважаючи на положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА Позиція апеляційного суду Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції 28.01.2019 року Селидівським міським судом Донецької області видано судовий наказ про стягнення з ДП «Донецька залізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення з 12.12.2017 року по 12.01.2019 року у розмірі 40 006 грн. 00 коп. Вирішено питання щодо судових витрат. Судовий наказ № 2-н/242/35/19 (по справі № 242/359/19), згідно листа Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції № 11989/А-2435/02.4 від 30.04.2020 року, перебуває на виконанні у Мирноградському міському відділі державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції у Донецькій області в рамках зведеного виконавчого провадження № 58957577. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права Частиною п`ятою статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У пунктах 12, 13 розділу ІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02 квітня 2012 року № 521/5 (далі - Інструкція), у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження». Державна реєстрація рішення про припинення ДП «Донецька залізниця» була здійснена 25 листопада 2014 року. Таким чином, на момент звернення до суду із заявою про видачу судового наказу ДП «Донецька залізниця» знаходилася в процедурі припинення більше п`ять років, а на момент розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції ще більше. Якщо припустити, що правонаступництво настає лише з моменту державної реєстрації припинення юридичної особи, то це призведе до можливостей порушення прав кредиторів, які протягом значного періоду часу не зможуть звернутися з вимогами до новоствореної юридичної особи, яка отримає все майно правопопередника, але не буде нести відповідальність за його зобов`язаннями. Крім того, пунктами 51, 52 розділу ІІІ «Перехідні та прикінцеві положення» Закону України «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» зі змінами, внесеними згідно із Законами «Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розташоване на території проведення антитерористичної операції» та «;Про внесення змін до деяких законів України щодо підприємств залізничного транспорту, майно яких розміщене в районі відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, проведення антитерористичної операції», встановлено, що до проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна Товариству як правонаступнику прав і обов`язків зазначених підприємств встановити мораторій на звернення стягнення на активи Товариства за зобов`язаннями таких підприємств. Мораторій на звернення стягнення на активи Товариства, встановлений згідно з пунктом 5-1 цього розділу, втрачає чинність після проведення відповідно до законодавства інвентаризації і оцінки майна підприємств залізничного транспорту, що розміщене на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та затвердження передавального акта щодо цього майна Товариству, але не пізніше ніж через шість місяців з дня припинення здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях та відновлення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Ці норми також свідчать про перехід майна (прав та обов`язків) підприємств залізничного транспорту, розміщених на території проведення антитерористичної операції, до АТ «Укрзалізниця. Якщо вважати, що обов`язки таких підприємств не перейшли до АТ «Укрзалізниця», то введення мораторію позбавлене юридичного змісту. Відповідно до частини п`ятнадцятої статті 37 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» (в редакції, яка діяла на дату реєстрації АТ «Укрзалізниця») злиття вважається завершеним з моменту державної реєстрації новоутвореної юридичної особи та державної реєстрації припинення юридичних осіб, що припиняються у результаті злиття. Отже, АТ «Укрзалізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця» з дати державної реєстрації АТ «Укрзалізниця». Такий висновок щодо правонаступництва викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17 (провадження № 12-98гс19). З огляду на вказане, доводи апеляційної скарги, що АТ «Укрзалізниця» не може бути правонаступником ДП «Донецька залізниця» у виконавчому провадженні, через відсутність в Єдиному державному реєстрі запису про припинення ДП «Донецька залізниця» недоречні. З аналізу наведеного вбачається, що місцевий суд правильно встановив, що АТ «Укрзалізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця», тому обґрунтовано задовольнив вимоги про заміну сторони виконавчого провадження. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Велика Палата ВС 16 червня 2020 року у справі № 910/5953/17 щодо правонаступництва АТ «Укрзалізниця» вирішила вказану правову проблему та зазначила, що при реорганізації відбувається універсальне правонаступництво, коли все майно, права та обов`язки юридичної особи, яка припиняється, переходять до правонаступників. При злитті є лише один правонаступник, який набуває не окремі, визначені в акті приймання-передачі активи та зобов`язання юридичних осіб, які припиняються, а всю їх сукупність. Тому АТ «Укрзалізниця» є правонаступником усіх державних підприємств залізничної галузі (зокрема, ДП «Донецька залізниця»), шляхом злиття яких було створене це товариство. Тому Велика Палата ВС також визначила, що АТ «Укрзалізниця» є правонаступником ДП «Донецька залізниця» з дати державної реєстрації АТ, тобто з 21 жовтня 2015 року. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час перегляду ухвали Селидівського міського суду Донецької області від 09 грудня 2020 року. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд. та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINAv. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСІІЛ, від 18 липня 2006 року). У рішенні Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі «Кузнєцов та інші проти Російської Федерації» зазначено, що одним із завдань вмотивованого рішення є продемонструвати сторонам, що вони були почуті, вмотивоване рішення дає можливість стороні апелювати проти нього, нарівні з можливістю перегляду рішення судом апеляційної інстанції. Зазначені у апеляційній скарзі доводи щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права не знайшли свого підтвердження, правильне застосування норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, що свідчить про необґрунтованість скарги. З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновків, що суд першої інстанції вірно застосував норми процесуального закону. Відповідно до положень ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Повний текст постанови виготовлено 12 березня 2021 року. Керуючись ст.ст.374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця» - відхилити. Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 09 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту. Головуючий: Т.І. Биліна Судді: М.Ю. Лопатіна Є.Є. Мальцева