Постанова Донецький апеляційний суд № 242/198/18

22-ц/804/1409/20 242/198/18 Єдиний унікальний номер 242/198/18 Номер провадження 22-ц/804/1409/20 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 квітня 2020 року м. Маріуполь Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Мальцевої Є.Є., Баркова В.М., Мироненко І.П., секретар - Галстян Г.Г., учасники справи: заявник - ОСОБА_1 , заінтересована особа - Слов`янський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, заінтересована особа - Мирноградський міській відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 12 вересня 2019 року, ухвалену у складі судді Хацько Н.О., за скаргою ОСОБА_1 , заінтересовані особи - Слов`янський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Мирноградський міській відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, про визнання незаконною бездіяльності державного виконавця та зобов`язання вчинити певні дії, В С Т А Н О В И В: В травні 2019 року заявник ОСОБА_1 звернулася до суду з даною заявою, посилаючись на те, що на виконанні у Слов`янському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області перебуває виконавче провадження за судовим наказом № 242/198/18 від 19.01.2018 року про стягнення з Державного підприємства «Донецька залізниця» на її користь заборгованості по заробітній платі в сумі 17904,55 грн та суми середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні 21574 грн.. Наказ суду на час звернення до суду не виконаний. У зв`язку із цим просила суд визнати незаконною бездіяльність державного виконавця, яка полягає у тому, що державний виконавець у передбачений законом строк не пізніше 6 місяців з дня відкриття виконавчого провадження не передав виконавчий лист для виконання до Державної казначейської служби. Також заявник просила зобов`язати начальника вищевказаного відділу ДВС подати державному казначейству протягом 10 днів з дня складання державним виконавцем відповідного акту оригінал виконавчого документу разом із супровідним листом та завірені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження. Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 12 вересня 2019 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. З вказаною ухвалою суду заявник не погодилася, оскаржила її в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі, посилаючись на порушення судом норм процесуального та матеріального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити скаргу. Вказує, що суд не врахував норми Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», оскільки законом зобов`язано державного виконавця організувати виконання судового рішення державою, якщо підлягає виконанню рішення про стягнення коштів з державного підприємства, яке не виконано протягом шести місяців. Вважає, що ухвалою суду суттєво порушено право заявника на виконання судового рішення у розумний строк. Учасники справи до суду не явилися, про місце та час розгляду справу повідомлені належним чином - рекомендованою поштою, а також телефонограмами, зареєстрованими в журналі телефонограм апеляційного суду за №№893-895 (а.с.102). Заявник ОСОБА_1 також повідомлена про розгляд справи оголошенням, розміщеним на сайті судової влади. Начальник Мирноградського міського відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Донецькій області направи до суду заяву про розгляд справи без участі представника відділу. Зважаючи на положення ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим, ухваленим судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судом першої інстанції встановлено, що судовим наказом № 242/198/18 від 19.01.2018 року, виданим Селидівським міським судом Донецької області, з Державного підприємства «Донецька залізниця» стягнуто на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі в сумі 17 904 грн. 55 коп. та сума середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 12.04.2017 року по 12.12.2017 року в розмірі 21 574 грн. 00 коп.. Постановою державного виконавця Слов`янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області від 22.06.2018 року, відкрито виконавче провадження № 56606292 для виконання судового наказу № 242/198/18 від 19.01.2018 року, виданого Селидівським міським судом Донецької області. (а.с.70) 12.12.2018 року державним виконавцем Слов`янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області надіслано повідомлення стягувачу ОСОБА_1 про те, що Державною фіскальною службою надано інформацію від 05.03.2018 року про ліквідацію (припинення) ДП «Донецька залізниця» (ЄДРПОУ 01075922). У відповідності до Закону України № 4442-VI «Про особливості утворення акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» передбачено правонаступництво ПАТ «Укрзалізниця» є правонаступницею ДП «Донецька залізниця». Тому державним виконавцем рекомендовано Архангельській О.С. звернутися до суду із клопотання про заміну сторони, або звернутися з заявою до Слов`янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області із заявою про заміну сторони (боржника). (а.с.71) Постановою державного виконавця Слов`янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області від 22.04.2019 року, на підставі постанови начальника Управління ДВС ГТУЮ у Донецькій області від 26.03.2019 року, матеріали виконавчого провадження № 56606292 передано до Мирноградського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області. (а.с.73) Згідно з постановою державного виконавця Мирноградського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області від 24.04.2019 року, ним прийнято виконавче провадження № 56606292. (а.с.76) Відповідно до постанови державного виконавця Мирноградського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області від 24.04.2019 року виконавче провадження № 56606292 приєднано до матеріалів зведеного виконавчого провадження № 58957577. (а.с.78). Суд першої інстанції відмовив у задоволенні скарги, оскільки не встановив підстав для визнання незаконною бездіяльності державного виконавця стосовно організації виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень». Колегія суддів не може не погодитися із таким висновком. Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи. Згідно зі ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження. Згідно зі ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Стаття 18 ч.1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" вказує, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Як вбачається зі справи, Постановою державного виконавця Слов`янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області від 22.06.2018 року, відкрито виконавче провадження № 56606292 для виконання судового наказу № 242/198/18 від 19.01.2018 року, виданого Селидівським міським судом Донецької області. Відповідно до постанови державного виконавця Мирноградського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області від 24.04.2019 року виконавче провадження № 56606292 приєднано до матеріалів зведеного виконавчого провадження № 58957577. Звертаючись до суду, стягувач Архангельска вказувала, що оскільки рішення суду на її користь не виконано протягом строку більше, ніж шість місяців, державний виконавець повинен передати виконавчий документ до казначейства для викоанння рішення державою. Закон України «Про гарантій держави щодо виконання судових рішень» встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання. Статтею 4 Закон України «Про гарантій держави щодо виконання судових рішень» встановлено, що виконання рішень суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи здійснюється в порядку, визначеному Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду про стягнення коштів з державного підприємства або юридичної особи не виконано протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, його виконання здійснюється за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду. Протягом десяти днів з дня встановлення державним виконавцем факту наявності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до пунктів 2-4, 9 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, але не пізніше строку, встановленого частиною другою цієї статті, керівник відповідного органу державної виконавчої служби подає до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, документи та відомості, необхідні для перерахування стягувачу коштів, згідно з переліком, затвердженим Кабінетом Міністрів України, про що повідомляє в установленому порядку стягувача. Пунктами 2-4, 9 частини 1 статті ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» встановлені наступні підстави повернення виконавчого документа стягувачу: 2) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними; 3) стягувач відмовився залишити за собою майно боржника, нереалізоване під час виконання рішення, за відсутності іншого майна, на яке можливо звернути стягнення; 4) стягувач перешкоджає проведенню виконавчих дій або не здійснив авансування витрат виконавчого провадження, передбачене статтею 43 цього Закону, незважаючи на попередження виконавця про повернення йому виконавчого документа; 9) законом встановлено заборону щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, якщо в нього відсутнє інше майно чи кошти, на які можливо звернути стягнення, а також щодо проведення інших виконавчих дій стосовно боржника, що виключає можливість виконання відповідного рішення. Разом з тим з матеріалів справи неможливо встановити обставини, які б свідчили про наявність вищевказаних підстав, за якими є можливість виконання рішення суду на користь стягувача за рахунок коштів, передбачених бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду, оскільки державним виконавцем виконавчі дії для встановлення таких обставин не проводилися. Однак заявник не оскаржує бездіяльність державного виконавця з інших підстав, крім того, що виконавчий лист після спливу шестимісячного строку після відкриття провадження не переданий на виконання в порядку, визначеному Законом України «Про гарантій держави щодо виконання судових рішень». Тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно того що заявник безпідставно звернувся до суду з вимогами про визнання бездіяльності державного виконавця Слов`янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ у Донецькій області незаконною саме у світлі положень Закону України «Про гарантій держави щодо виконання судових рішень». У зв`язку з викладеним немає також підстав для задоволення вимог ОСОБА_1 про зобов`язання начальника вищевказаного відділу ДВС подати державному казначейству протягом 10 днів з дня складання державним виконавцем відповідного акту оригінал виконавчого документу разом із супровідним листом та завірені належним чином копії матеріалів виконавчого провадження. Відповідно до постанови державного виконавця Мирноградського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області від 24.04.2019 року виконавче провадження № 56606292 приєднано до матеріалів зведеного виконавчого провадження № 58957577. Дії державного виконавця Мирноградського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області стягувачем не оскаржуються, судом не ревізуються, отже, немає підстав для задоволення її вимог про зобов`язання начальника Мирноградського відділу ДВС виконувати дії щодо виконання судового рішення за рахунок держави. Крім того, заявник такі вимоги зазначила тільки в апеляційній скарзі, а не при зверненні до суду першої інстанції. Висновок суду першої інстанції про те, що скаржник ОСОБА_1 як стягувач у виконавчому провадженні, дій, направлених на встановлення інформації про стан виконання рішення суду, не вживала, питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні не ставила, тому державний Слов`янського міськрайонного ВДВС ГТУЮ був позбавлений можливості виконувати рішення суду, є неправильним, оскільки підприємство-боржник не ліквідовано, однак до неправильного вирішення питання не привів, тому не впливає на правильність рішення суду. Як вбачається зі справи, виконавчий лист на користь стягувача знаходиться на виконанні Мирноградського міського ВДВС ГТУЮ у Донецькій області. Відповідно до вимог ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Доводи апеляційної скарги щодо порушення прав стягувача ОСОБА_1 оскарженою ухвалою суду є аналогічними обставинам, викладеним у скарзі на бездіяльність державного виконавця, зводяться до незгоди із висновками суду. В свою чергу, рішення суду є правильним, обгрунтованим, відповідає закону. Як вбачається зі справи, немає ніяких інших законних підстав для задоволення вимог скарги. На підставі викладеного апеляційний суд приходить до переконання, що судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують її законності та обґрунтованості. Підстав для її скасування з мотивів, наведених у апеляційній скарзі, не встановлено. Керуючись п.2 ч.1 ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Селидівського міського суду Донецької області від 12 вересня 2019 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів до суду касаційної інстанції з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складений 09 квітня 2020 року. Судді Є.Є.Мальцева В.М. Барков І.П. Мироненко