Постанова 4809 № 398/672/20

ПОСТАНОВА Іменем України 11 березня 2021 року м. Кропивницький справа № 398/672/20 провадження № 22-ц/4809/436/21 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Єгорової С. М. (суддя-доповідач), суддів: Чельник О. І., Черненка В. В., розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2020 року у складі судді Нероди Л. М. УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. 03.03.2020 ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила змінити спосіб стягнення аліментів, встановлений рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.04.2015 у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів, замість сплати у твердій грошовій сумі розміром 350 грн на кожну дитину щомісячно стягувати 1/3 частину від усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно і до досягнення дітьми повноліття. Позовні вимоги мотивовано тим, що рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.04.2015 з відповідачастягнуто аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі по 350 грн на кожну дитину щомісяця, починаючи з 14 серпня 2014 року до досягнення дітьми повноліття. За виконавчим листом від 09.04.2015 постановою ВДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції від 30.04.2015 відкрито виконавче провадження №47410470. Діти проживають з позивачем та перебувають на її утриманні. З часу ухвалення судового рішення про стягнення аліментів витрати на утримання дітей значно зросли, тому аліменти в розмірі 350 грн на кожну дитину не покривають витрат на дітей. 08.07.2017 до Сімейного кодексу України внесені зміни, визначено, що розмір аліментів на дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Станом на 01.01.2020 прожитковий мінімуму на одну дитину становить 2218 грн. У зв`язку з чим позивач просила змінити спосіб стягнення аліментів аліментів замість визначеної суми коштів у твердій грошовій сумі - 350 грн на кожну дитину стягувати 1/3 частину від заробітку (доходу) платника аліментів на обох дітей. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2020 року позов задоволено. Змінено спосіб стягнення аліментів, що присуджені рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09 квітня 2015 року, які стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (зареєстрований у встановленому законом порядку: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (зареєстрована у встановленому законом порядку: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 350 грн. щомісячно на 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але неменше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду і до досягнення старшою дитиною повноліття, а потім якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно на одну дитину. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що діти проживають з позивачем, перебувають на її утриманні. Розмір аліментів, який стягується з відповідача на користь позивача значно менший від встановленого законом мінімального розміру аліментів на дитину відповідного віку. Також суд відхилив заперечення представника відповідача про відсутність доказів витрат позивачем на дітей, оскільки витрати на харчування, лікування та навчання є базовими потребами, закріпленими Конституцією України, доведення не потребують. Крім того, посилання представника відповідача на оплату відповідачем вартості комунальних послуг, як підставу для відмови у задоволенні позову, також не заслуговують на увагу, оскільки позивач з дітьми також проживає у власному будинку та несе витрати на комунальні послуги, якими, до того, користуються діти. Спірні правовідносини є триваючими, діти не досягли повноліття, отже позивач протягом усього періоду стягнення аліментів має право на зміну способу та порядку стягнення аліментів, відповідно до норм чинного на даний час законодавства. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування вказаного судового рішення і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Зазначив, що суд першої інстанції неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Суд урахував лише зміну матеріального становища позивача та дітей, не оцінив обставини, на які посилався відповідач щодо його стану здоров`я, матеріального становища. Звертає увагу, що він має проблеми зі здоров`ям, не працює, має мінливий дохід, перебуває на обліку як безробітний у центрі зайнятості. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. Представник позивача за довіреністю ОСОБА_6 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Вважає рішення суду законним й обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги безпідставними. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 4 ст. 19 ЦПК). Апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (ч. 1 ст. 369 ЦПК). У порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій ст. 274 ЦПК України (ч. 1-2 ст. 274 ЦПК). Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін. Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом. З 14.10.2017 сторони перебували у зареєстрованому шлюбі (а.с.8), який на підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 03.07.2015 розірвано (а.с. 11). Позивач і відповідач є батьками ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується копіями свідоцтв про народження дітей (а.с.9-10). Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.04.2015 стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця с. Шарівка Олександрійського району Кіровоградської області, на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , в розмірі по 350 грн на кожну дитину щомісяця, починаючи з 14 серпня 2014 року до досягнення повноліття дочкою ОСОБА_4 та сином ОСОБА_5 (а.с.5). На підставі вказаного рішення Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області видано виконавчий лист по справі №398/5533/14-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дітей (а.с.6). Постановою державного виконавця ВДВС Олександрійського міськрайонного управління юстиції від 30.04.2015 відкрито виконавче провадження №47410470 по виконанню виконавчого листа №2/398/80/15 від 09.04.2015 (а.с.7). Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч.ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК). Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК). У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ст. 141 СК України, мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Згідно зі статтями 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Відповідно до положень статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частиною другою статті 182 СК України у редакції Закону України від 03 липня 2018 року № 2475-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення економічних передумов для посилення захисту права дитини на належне утримання» встановлено, що розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Згідно з частиною першої статті 192 СК України розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. Враховуючи зміст статей 181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів один із батьків дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища платника аліментів може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. У пункті 23 постанови Пленуму Верховного суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. Якщо суд встановить, що матеріальне становище платника аліментів, дозволяє йому утримувати дитину, він може збільшити розмір аліментів (частку заробітку (доходу), яка буде стягуватися як аліменти на дитину), що підлягає стягненню з платника аліментів. Свідченням матеріального становища платника аліментів, є величина витрат на утримання особою себе та членів своєї сім`ї. Під зміною сімейного стану розуміється з`явлення у сім`ї платника або одержувача аліментів осіб, яким вони за законом зобов`язані надавати утримування і які фактично знаходяться на їх утриманні. Таким чином, особа, яка одержує аліменти - одержувач аліментів, може звернутися до суду з позовом про збільшення розміру аліментів на дитину, якщо погіршилося його матеріальне становище, сімейний стан чи стан його здоров`я або ж покращилося матеріальне становище, сімейний стан чи стан здоров`я платника аліментів. Відповідно до статті 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Обов`язок батьків щодо утримання своїх дітей є одним з головних конституційних обов`язків (частина друга статті 51 Конституції України) і закріплюється в сімейному законодавстві, зокрема статтею 180 СК України на батьків покладено обов`язок по утриманню дитини до досягнення нею повноліття. Відповідно до ЗУ «Про Державний бюджет на 2020 рік», прожитковий мінімум на дітей віком від 6 до 18 років з 1 січня 2020 року - становить - 2218 гривень. З урахуванням вказаного, раніше визначений судом розмір аліментів становить менше половини прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, що є недостатнім для забезпечення належного утримання дітей і їх гармонійного розвитку, позивач не працює, що свідчить про зміну її майнового стану, суд дійшов обґрунтованого висновку про необхідність задоволення позову ОСОБА_2 та зміну способу стягнення аліментів із твердої грошової суми на 1/3 частку заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, щомісячно, і до досягнення старшою дитиною повноліття, а потім якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно на одну дитину, що відповідає положенням ст. ст. 182, 192 СК України. В обґрунтування заперечень щодо задоволення позовних вимог відповідачем надано до суду: копію довідки Новопразької селищної ради від 04.05.2020 №196 , що ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в будинку з пічним опаленням, зі слів заявника на зимовий період для опалення придбав дрова та використовує балонний газ (а.с. 26).; копії квитанцій про сплату комунальних послуг за світло (а.с. 27-31); - копію епікризу № 13291, згідно якого ОСОБА_1 перебував на стаціонарному лікуванні з 23.06.2011 року по 11.07.2011 року з діагнозом - виразкова хвороба 12 п.к. (а.с. 32); - копію комплексного договору №1/2005171 про виданий АТ «Креді Агріколь Банк» ОСОБА_1 кредит у розмірі 53189,10 грн, строком на 60 місяців з 16.10.2019 по 15.10.2024 (а.с. 33); - прайс цін на ГАЗ Пропан-Бутан станом на 06.02.2020 (а.с. 34); - оголошення про вартість дров (а.с .35-36). Судом встановлено, що позивач також несе витрати на оплату комунальних послуг, що підтверджується копією довідки (а.с.52), самостійно утримує двох малолітніх дітей, з 21.08.2019 і по теперішній час не працює. Суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність законних підстав для задоволення вимог ОСОБА_2 про зміну встановленого судовим рішенням способу стягнення з ОСОБА_1 аліментів у твердій грошовій сумі на утримання двох малолітніх дітей, правомірно стягнувши аліменти у розмірі 1/3 частини всіх видів його заробітку (доходу), але неменше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили рішенням суду і до досягнення старшою дитиною повноліття, а потім якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку, щомісячно на одну дитину. Висновки суду відповідають чинним нормам сімейного законодавства, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги не вказують на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при встановленні обставин, на які посилались сторони в обгрунтування своїх вимог і заперечень, дослідженні і оцінці наданих ними доказів, застосуванні норм матеріального права при вирішенні спору, та не дають підстав для скасування законного і обґрунтованого судового рішення, оскільки по своїй суті зводяться до незгоди з висновками суду першої інстанції щодо установлення обставин справи, містять посилання на факти, що були предметом дослідження, не спростовують висновків суду за результатами належної оцінки досліджених доказів. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Враховуючи викладене, суд першої інстанції з дотриманням норм процесуального права повно і всебічно дослідив обставини, на які посилався позивач в обґрунтування своїх доводів, надані докази, дав їм належну правову оцінку, правильно визначив характер спірних правовідносин і застосував норми закону, що їх регулює, правомірно дійшов висновку про зміну способу стягнення аліментів, присуджених рішенням суду. Доводи апеляційній скарзі зводяться до переоцінки доказів у справі, що знайшли свою належну оцінку у мотивувальній частині оскарженого судового рішення, та незгоди заявника з висновками суду щодо їх оцінки. Оскільки оскаржене судове рішення залишене без змін, а скарга без задоволення, то згідно ст. 141 ЦПК України судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на особу, яка подала апеляційну скаргу, і поверненню не підлягає. Керуючись ст. ст. 7, 367, 368, 371, 374, 375, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня їїприйняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Судді С. М. Єгорова О. І. Чельник В. В. Черненко