Постанова 4809 № 398/984/23

ПОСТАНОВА Іменем України 11 квітня 2024 року м. Кропивницький справа № 398/984/23 провадження № 22-ц/4809/424/24 Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Єгорової С. М., суддів: Карпенка О. Л., Мурашка С. І., секретар судового засідання Діманова Н. І., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідач - ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 листопада 2023 року у складі головуючого судді Дубровської Н. М. УСТАНОВИВ: Короткий зміст позовних вимог і рішення суду першої інстанції. 28.02.2023 ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив зменшити розмір аліментів, що на підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.11.2011 стягуються з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням законної сили та до досягнення дитиною повноліття. Позовні вимоги мотивовано тим, що 17.03.2010 у між позивачем та ОСОБА_2 було укладено шлюб, від шлюбу в них є неповнолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.11.2011 шлюб розірвано та стягнуто на утримання доньки аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку. Згідно довідки Бобринецького відділу виконавчої служби у Кропивницькому районі Кіровоградської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції №1012 від 14.02.2023 станом на 15.02.2023 заборгованість зі сплати аліментів відсутня. Вказує, що наразі одружений з ОСОБА_5 , від цього шлюбу у них народилось двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Дружина перебуває у відпустці по догляду за дитиною та знаходиться на повному утриманні позивача. Сплачувати аліменти в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку позивач не має можливості, оскільки змінилось його матеріальне становище. Відповідно до довідки Бобринецької районної філії Кіровоградського обласного центру зайнятості №163 від 14.02.2023 позивач перебуває на обліку як безробітній з 23.12.2022. В зв`язку з чим вбачається суттєва зміна матеріального стану у платника аліментів в порівнянні з його матеріальним становищем на момент ухвалення судового рішення про стягнення аліментів. Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні позову. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 не надано належних та допустимих доказів того, що він не має змоги виплачувати аліменти у визначеному судовим рішенням розмірі. Посилання позивача на наявність у нього двох малолітніх дітей, на переконання суду, не свідчить про погіршення його матеріального становища. Також, позивачем не надано доказів погіршення стану його здоров`я, втрати працездатності, погіршення його матеріального становища, наявності у нього на утриманні інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, наявності будь-яких додаткових витрат з його боку на утримання дітей, що б істотно погіршувало його матеріальне становище або інших обставин, що мають істотне значення. Крім того, надана до суду довідка про доходи форми ОК-7 дає підстави стверджувати, що позивач має не мінімальний дохід, що дає змогу сплачувати аліменти в розмірі, визначеному судом. Також, позивачем не надано належних та допустимих доказів того факту, що його стан здоров`я свідчить про його непрацездатність, при цьому він є працездатною особою. Доказів про свій матеріальний стан, відсутність доходу чи зменшення заробітку позивач не надав, як і доказів того, що в зв`язку з погіршенням стану здоров`я він несе додаткові витрати на лікування чи оздоровлення. Крім того, позивачем не надано доказів відсутності у нього нерухомого чи рухомого майна. Суд виснував, що розмір аліментів - 1/4 частина його заробітку, які стягуються з позивача на утримання дочки ОСОБА_3 на підставі рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.11.2011, відповідає вимогам сімейного законодавства, а зменшення цього розміру аліментів без доведення погіршення його майнового становища, не буде спрямовано на належне забезпечення неповнолітньої дитини та суперечитиме її інтересам. Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу. Позивач подав апеляційну скаргу, в якій з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, ставить питання про скасування судового рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог. Зазначає, що суд неповно з`ясував усі фактичні обставини справи та не дав належної оцінки наявним у матеріалах справи доказам. Вказує, що 02 жовтня 2015 року ОСОБА_1 уклав шлюб з ОСОБА_8 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб. Від цього шлюбу мають двох малолітніх дітей: доньку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . На даний час дружина ОСОБА_5 не працює, оскільки перебуває у відпусті по догляду за дитиною, що підтверджується довідкою ПП «АСТАРТА ГРУП» від 22.02.2023 №1. Дружина та малолітні діти знаходяться на його повному утриманні. На час звернення до суду з вимогами про зменшення розміру аліментів матеріальне становище позивача дійсно погіршилося, у зв`язку з тим, що він звільнився з військової служби за сімейними обставинами і став на облік у Бобринецькій районній філії Кіровоградського обласного центру зайнятості як безробітній, його доходи значно зменшилися і сплачувати аліменти у визначеному судовим рішенням розмірі ОСОБА_1 не може. За період розгляду справи матеріальне становище позивача періодично змінювалося, що вбачається з довідки ОК-7, сформованої 06.11.2023. 17.02.2023 позивача ОСОБА_1 знову призвано на військову службу під час мобілізації, внаслідок чого його було знято з обліку як безробітного у Бобринецькій філії Кіровоградського обласного центру зайнятості. Він отримував забезпечення як військовослужбовець з ІНФОРМАЦІЯ_5 в період з березня 2023 року по травень 2023 року в сумі 59782,02 грн, а також з Військової частини НОМЕР_2 в травні 2023 року в сумі 57941,93 грн. Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_2 від 06.07.2023 №44-РС сержанта ОСОБА_1 звільнено у запас за підпунктом "г" пункту 2 частини четвертої статті 26 ЗУ "Про військовий обов`язок і військову службу". Станом на 12 липня 2023 року його виключено із списків особового складу військової частини НОМЕР_3 та всіх видів забезпечення. Вказані обставини свідчать про зміну матеріальниого стану позивача, він не отримує забезпечення як військовослужбовець, не працює і не встиг стати на облік до служби зайнятості як безробітній. В подальшому, до влаштування на роботу, позивач не отримував будь-яких доходів, що видно з довідки ОК-7. Відповідно до довідки ТОВ «ХЮРРЕМ» ОСОБА_1 працює на посаді водія автотранспортних засобів з 20 листопада 2023 року з окладом 8260 грн. Окрім того, позивач також несе додаткові витрати на утримання ОСОБА_3 , що підтверджується дублікатами чеків за 2022-2023 роки. У власності позивача відсутнє будь-яке нерухоме майно, що підтверджується довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 30.11.2023 №5004155975084. ОСОБА_1 звертає увагу, що не збирається ухилятися від стати аліментів на утримання його доньки ОСОБА_3 , що підтверджується довідкою про відсутність заборгованості по сплаті аліментів, але в тому розмірі, в якому на сьогоднішній день стягуються аліменти, позивач не в може сплачувати, оскільки в нього крім цієї дитини є ще двоє малолітніх дітей, які також потребують матеріального утримання від батька та дружина ОСОБА_5 , яка перебуває у відпустці про догляду за дитиною до 3-х років і не має доходів. Вважає, що зміна сімейного стану є підставою для зменшення розміру аліментів. Відзив на апеляційну скаргу. Відповідачка не погодиласьз доводами апеляційної скарги, заперечувала проти скасування рішення суду першої інстанції,яке вважає законним і обгрунтованим. Звертає увагу на необхідність постійного лікування їхньої дочки, що потребує додаткових витрат. На її думку позивачем не доведено наявність законних підстав для зменшення призначеного судовим рішенням розміру аліментів. Позиція апеляційного суду. Відповідно до ст. 367, 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. З урахуванням вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно зі ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. При ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог. Заслухавши пояснення позивача та його представника адвоката Оверченко Л. В., які підтримали доводи апеляційної скарги, відповідачки, яка заперечував проти задоволення скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а судове рішення скасуванню. Встановлені судом першої інстанції неоспорені обставини, а також обставини встановлені апеляційним судом. ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (а.с.11). Рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.11.2011 розірвано шлюб між ОСОБА_9 та ОСОБА_1 , та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_10 аліменти на утримання ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму для дітей відповідного віку, починаючи з 20.10.2011 року до досягнення дитиною повноліття (а.с.12-13). 02.10.2015 між ОСОБА_1 та ОСОБА_12 укладено шлюб (а.с.14). Від другого шлюбу позивач має двох малолітніх дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.15-16). Згідно копії довідки №1 від 22.02.2023, виданої ПП «АСТАРТА ГРУП», ОСОБА_5 працює в ПП «Астарта Груп» на посаді юрисконсульта з 18.05.2021 по теперішній час, з 01.11.2022 по 27.09.2025 перебуває у відпустці по догляду за дитиною (а.с.17). Відповідно до довідки №1012 від 14.02.2023, виданої Бобринецьким відділом ДВС у Кропивницькому районі, станом на 15.02.20213 заборгованість по сплаті аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відсутня (а.с.19). Згідно копії довідки №163 від 14.02.2023 ОСОБА_1 перебуває на обліку як безробітний в Бобринецькій районній філії Кіровоградського обласного центру зайнятості з 23.12.2022 (а.с.20). Відповідно до довідки форми ОК-7 дохід ОСОБА_1 за 2022 рік склав 717141,90 грн, з січня 2023 року по травень 2023 року -117723,95 грн (а.с.65). Згідно довідки про склад сім`ї ОСОБА_2 має двох неповнолітніх доньок: ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (а.с.59). Згідно довідки про доходи ОСОБА_2 перебуває на обліку в Олександрійській філії Кіровоградського обласного центру зайнятості та за період з 01.01.2023 по 31.04.2023 отримала дохід в розмірі 15846, 44 грн (а.с.60). Згідно довідки лікаря педіатра ОСОБА_4 спостерігається у лікаря з 2013 року як часто хворіюча дитина. Згідно виписки з медичної картки амбулаторного хворого ОСОБА_4 має основний діагноз ювенільний остеохондроз хребта, грудний відділ (а.с.61). З 20.11.2023 ОСОБА_1 працює у ТОВ «Хюррем» на посаді водія автоматизованих засобів з окладом 8260,00 грн (а.с.104). Мотиви, з яких виходить колегія суддів апеляційного суду. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до статей 150, 180 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття. Згідно з положеннями статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частина третя статті 181 СК України визначає, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі. Частиною першої статті 192 СК України встановлено, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим кодексом. У пункті 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них. У постанові Верховного Суду України від 05 лютого 2014 року у справі № 6-143цс13 зроблено висновок, що розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів. Звертаючись до суду з позовом про зміну (зменшення) розміру аліментів, позивач посилався на те, що у нього змінився сімейний і матеріальний стан, фактично він несе витрати на трьох дітей, утримує дружину, яка перебуває у відпустці по догляду за дитиною, перебував на обліку як безробітній, розмір аліментів перевищує третину його заробітку (доходу), тобто більше, ніж по 1/6 частки на кожну дитину. Статтею 192 СК України передбачено можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених у судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Аналіз цієї норми права дає підстави для висновку що підставами зміни розміру аліментів є як зміна матеріального, так і зміна сімейного стану як самостійна підстава для зменшення або збільшення розміру аліментів. При цьому такі положення закону не виключають одночасне настання обох підстав для зміни розміру аліментів: і зміни сімейного і зміни матеріального стану. Однак, зміна сімейного стану є самостійною, не залежною від зміни матеріального стану підставою для зміни розміру аліментів. Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує право на справедливий судовий розгляд. Кожна особа має право в порядку, встановленому ЦПК України, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч.1 ст.4 ЦПК). Частинами 1 та 3 статті 13 ЦПК встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом (ч. 1, 2 ст. 12 ЦПК). Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування (частини друга, четверта статті 77 ЦПК України). Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема висновком експерта (ч. 1, п. 2 ч. 2 ст. 76 ЦПК). Частиною другою статті 78 ЦПК України встановлено, що обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом (частина друга статті 95 ЦПК України). Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс (пункт 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц). Встановлено, що після ухвалення 25.11.2011 рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області про стягнення аліментів на дочку ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/4 частки від усіх видів його заробітку (доходу), сімейний стан та матеріальне становище ОСОБА_1 змінилося. ОСОБА_1 вдруге одружився з ОСОБА_12 (а.с.14), у шлюбі народилося двоє дітей: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с.15-16), дружина не працює та перебуває у відпустці по догляду за дитиною (а.с.17), позивач перебував на обліку як безробітний з 23.12.2022 (а.с.20), з 20.11.2023 працює у ТОВ «Хюррем» на посаді водія автоматизованих засобів з окладом 8260,00 грн (а.с.104). Вказана обставина відповідно до положень статті 192 СК України є самостійною підставою для зміни розміру аліментів. Так, конструкція зазначеної статті визначає альтернативні підстави для застосування положень про зміну розміру аліментів. Це зокрема, зміна матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Подібний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 727/1599/22 (провадження № 61-7814св22). У цій справі встановлено зміну у позивача матеріального та сімейного стану, що є підставою для зменшення розміру стягуваних із нього аліментів на користь ОСОБА_2 з 1/4 до 1/6 частин його заробітку (доходу). Згідно із ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989 держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального, соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки несуть відповідальність за створення необхідних умов для всебічного розвитку дитини. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, що передбачено ст. 7 СК України. Зміна розміру аліментів є правом, а не обов`язком суду, тобто суд, виходячи з конкретних обставин справи, може задовольнити позов про зміну розміру аліментів (повністю або частково) або відмовити в задоволенні позову. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, ухвалюючи рішення, безпідставно не врахував зміни сімейного та матеріального стану ОСОБА_1 , а тому наявні підстави для зменшення розміру аліментів, присуджених рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.11.2011 про стягнення з нього на користь ОСОБА_2 аліментів, на утримання доньки ОСОБА_3 , з 1/4 частини до 1/6 частину всіх видів заробітку (доходу). Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. У зв`язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, та неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права, на підставі ст. 376 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню, з ухваленням нового рішення, яким позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задовольнити. Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судові витрати залишити по фактично понесеним. Керуючись ст. 367, 368, 371, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України, Кропивницький апеляційний суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 06 листопада 2023 року скасувати. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зменшення розміру аліментів задовольнити. Визначений рішенням Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 25.11.2011 (справа №2-2731/11) розмір аліментів змінити. Стягувати з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти в розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня набрання законної сили постановою апеляційного суду, до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_9 . Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий С. М. Єгорова Судді О. Л. Карпенко С. І. Мурашко