LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4803185/516/20

від 12.03.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2020 року та додаткове рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської об…

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/986/21 Справа № 185/516/20 Суддя у 1-й інстанції - Перекопський М. М. Суддя у 2-й інстанції - Ткаченко І. Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 березня 2021 року Дніпровський Апеляційний суд у складі: головуючого - судді Ткаченко І.Ю. суддів - Деркач Н.М., Пищиди М.М. розглянувши у спрощеному позовному провадженні в м. Дніпро цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних за невиконання грошового зобов`язання за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2020 року, - В С Т А Н О В И В: 21 січня 2020 року ТОВ Порше Мобіліті звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просить стягнути з відповідача суму в розмірі 202577,16 грн та вирішити питання про розподіл судових справ. Позов обґрунтовано тим, що 09.08.2013 укладено кредитний договір № 50009739 між позивачем та відповідачем, для придбання останнім автомобіля марки VW, модель Golf VII, кузов № НОМЕР_1 з об`ємом двигуна 1968 куб. см., 2013 року випуску. За умовами договору сума наданого відповідачу кредиту складає 136005,43 грн, що є еквівалентом суми в іноземній валюті 16751,50 доларів США зі сплатою 9,90 % на рік. 11 серпня 2014 року між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору, відповідно до якої позивач надав відповідачу додаткову суму кредиту в сумі еквіваленту 7236,61 доларів США. Судовим рішенням у справі № 185/4966/16 встановлено наявність заборгованості відповідача по сплаті чергових платежів за кредитом та додатковим кредитом, а саме: 116253,9 грн сума простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за кредитом; 26216,05 грн ; сума простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за додатковим кредитом; 3514,90 грн сума 3% річних за час прострочення за кредитом; 207,57 грн сума 3% річних за час прострочення за додатковим кредитом. З моменту виставлення рахунків, розмір заборгованості визначено у національній валюті та відповідно інфляційні витрати та 3% річних за період з 23.05.2016 по 25.12.2019 підлягають стягненню з відповідача в порядку частини ч.2 ст. 625 ЦК України та складають 202577,16 грн, з яких: 15367,91 грн 3% річних за заборгованість по сплаті чергових платежів за кредитом та додатковим кредитом; 28512,14 грн 3% річних за заборгованість за кредитом та додатковим кредитом; 55579,76 грн інфляційні втрати заборгованості по сплаті чергових платежів за кредитом та додатковим кредитом; 103117,35 грн інфляційні втрати заборгованості за кредитом та додатковим кредитом (а.с.1-10). Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2020 року позов ТОВ "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних за невиконання грошового зобов`язання задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ "Порше Мобіліті" 202577,16 грн., які складаються з: 15367,91 грн - 3% річних за заборгованість по сплаті чергових платежів за кредитом та додатковим кредитом за період з 23.05.2016 по 26.12.2019, 28512,14 грн 3% річних за заборгованість за кредитом та додатковим кредитом за період з 23.05.2016 по 26.12.2019, 55579,76 грн інфляційні втрати по заборгованості по сплаті чергових платежів за кредитом та додатковим кредитом за період з 23.05.2016 по 26.12.2019, 103117,35 грн інфляційні втрати по заборгованості за кредитом та додатковим кредитом за період з 23.05.2016 по 26.12.2019 (а.с.118-121). Додатковим рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 вересня 2020 року вирішено питання судових витрат (а.с.126). Не погодившись із рішенням суду, ОСОБА_1 звернувся до суду з апеляційною скаргою, просив скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені позовних вимог (а.с.129-133). Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково. Матеріалами справи встановлено, що постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року по цивільній справі № 185/4966/16-ц, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 50009739 від 09 серпня 2013 року у розмірі 468295,95 грн., яка складається з 116253,90 грн. сума простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за кредитом; 26216,05 грн. сума простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за додатковим кредитом; 3514,90 грн. сума 3 % річних за час прострочення за кредитом; 207,57 грн. сума 3% річних за час прострочення за додатковим кредитом; 21405,50 грн. сума інфляційних втрат за час прострочення за кредитом; 843,24 грн. сума інфляційних втрат за час прострочення за додатковим договором; 264325,06 грн. сума заборгованості за кредитом та додатковим кредитом; 14697,20 грн. сума заборгованості за процентами; 4632,53 грн. сума 3% річних, 16200 грн. збитки згідно п.8.5 Загальних умов кредитування, звернуто стягнення на автомобіль марки - VOLKSWAGEN, модель - GOLF VII, 2013 року виробництва, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1968 куб.см., державний номер НОМЕР_2 , колір - білий, який належить на праві власності ОСОБА_2 шляхом продажу вказаного автомобіля з публічних торгів відповідно до положень Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.43-50). Постанова набрала законної сили з моменту її проголошення. Вищевказаним рішенням суду встановлено, що 09 серпня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 (боржник), ОСОБА_3 (поручитель) було укладено кредитний договір № 50009739, згідно умов якого ОСОБА_1 надано кредит у сумі 136005,43 грн. зі сплатою 9,90 % змінної ставки відповідно до статті 2.3. загальних умов кредитування, строком кредитування 60 місяців. 11 серпня 2014 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 (боржник) укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 50009739 від 09 серпня 2013 року, відповідно до якої позивач зобов`язується надати позичальнику додаткову суму кредиту у сумі еквіваленту 7236 доларів США 64 центів, в українських гривнях, а позичальник зобов`язується прийняти, належним чином використовувати і повернути компанії суму додаткового кредиту у повному обсязі, а також сплатити проценти за його використання та інші платежі відповідно до умов кредитного договору, всіх додатків, що є невід`ємними частинами, та цієї додаткової угоди (п.1.1.). Відповідно до п. 1.2. додаткової угоди № 1 сторони встановили, що на дату укладення цієї додаткової угоди еквівалент суми додаткового кредиту у іноземній валюті, прийнятній для сторін, дорівнює 92484,26 грн. 13 серпня 2013 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (заставодержатель) та ОСОБА_1 (заставодавець) було укладено договір застави транспортного засобу № 50009739, за яким заставодавець з метою забезпечення виконання викладених нижче зобов`язань заставляє майно, а саме автомобіль марки VOLKSWAGEN, модель GOLF VII, 2013 року виробництва, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1968 куб.см., державний номер НОМЕР_2 , колір білий. За домовленістю сторін заставна вартість предмета застави становить 272010,86 грн. (п.1.1.). Відповідно до п.1.4. договору застави у випадку невиконання заставодавцем положень кредитного договору, заставодержатель має право отримувати задоволення своїх вимог за рахунок предмету застави переважно перед іншими кредиторами в повному обсязі вимог, включаючи основну суму боргу, проценти за користування кредитом, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання включаючи пеню та інші штрафи, санкції, витрати заставодержателя, а також видатки по зверненню стягнення на предмет застави та його реалізацію. Згідно до п.4.1.2. договору застави у разі невиконання та/або неналежного виконання заставодавцем умов, передбачених ст.2.3 цього договору заставодержатель може застосувати до заставодавця штрафні санкції у розмірі 10 відсотків від вартості предмета застави, визначеної у ст. 1 цього договору. Зобов`язання передбачені зазначеними договорами відповідачі не виконали. Станом на 23 травня 2016 року у відповідачів виникла заборгованість у розмірі 468295,95 грн., з яких: 116253,90 грн. сума простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за кредитом; 26216,05 грн. сума простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за додатковим кредитом; 3514,90 грн. сума 3 % річних за час прострочення за кредитом; 207,57 грн. сума 3% річних за час прострочення за додатковим кредитом; 21405,50 грн. сума інфляційних втрат за час прострочення за кредитом; 843,24 грн. сума інфляційних втрат за час прострочення за додатковим договором; 264325,06 грн. сума заборгованості за кредитом та додатковим кредитом; 14697,20 грн. сума заборгованості за процентами; 4632,53 грн. сума 3% річних, 16200 грн. збитки згідно п.8.5 Загальних умов кредитування, а також заборгованість зі сплати штрафних санкцій в порядку п.4.1.2. договору застави у розмірі 27201,09 грн. Відповідно до ч. 4 ст. 82 Цивільного процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Як було встановлено постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 листопада 2019 року заборгованість по сплаті чергових платежів за кредитом та додатковим кредитом відповідача станом на 23.05.2016 року складає 142469,95 грн. (116253,9 грн +26216,05 грн). За 1312 днів в період з 23.05.2016 року по 26.12.2019 року 3% річних складають 15367,91 грн (142469,95 * 0,03 * 1312 /365). За вищевказаним судовим рішенням сума заборгованості за кредитом та додатковим кредитом складає 264325,06 грн, а тому 3% річних за 1312 днів становлять 28512,14 грн (264325,06 * 0,03 * 1312 / 365). За змістом ст. 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що станом на 23.05.2016 року сума заборгованості ОСОБА_1 перед ТОВ «Порше Мобіліті» по сплаті чергових платежів за кредитом та додатковим кредитом становить 142469,95 грн., інфляційне збільшення за нею дорівнює 55579,76 грн (142469,95*1,390 - 142469,95). Інфляційне збільшення по заборгованості за кредитом та додатковим кредитом в період з 23.05.2016 по 26.12.2019 складає 103117,35 грн (264325,06 * 1,390 264325,06). Таким чином, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача на користь позивача сум 3% річних та інфляційних втрат за заборгованість за кредитом та додатковим кредитом, а також 3% річних та інфляційних по сплаті чергових платежів за кредитом та додатковим кредитом в період з 23.05.2016 по 26.12.2019 в загальній сумі 202577,16 грн. є законними та обґрунтованими. Проте повністю погодитися з таким висновком суду, колегія суддів не може. Позивач керуючись приписами ст. 625 ЦК України просив суд стягнути з відповідача інфляційні втрати та три проценти річних від простроченої суми. Із здійсненого розрахунку позивача сума трьох відсотків річних та інфляційні втрати, що підлягають стягненню з відповідача в загальному розмірі становлять 468295,95 грн. грн., та складаються з наступного: 116253,90 грн. сума простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за кредитом; 26216,05 грн. сума простроченої заборгованості по сплаті чергових платежів за додатковим кредитом; 3514,90 грн. сума 3 % річних за час прострочення за кредитом; 207,57 грн. сума 3% річних за час прострочення за додатковим кредитом; 21405,50 грн. сума інфляційних втрат за час прострочення за кредитом; 843,24 грн. сума інфляційних втрат за час прострочення за додатковим договором; 264325,06 грн. сума заборгованості за кредитом та додатковим кредитом; 14697,20 грн. сума заборгованості за процентами; 4632,53 грн. сума 3% річних, 16200 грн. збитки згідно п.8.5 Загальних умов кредитування, а також заборгованість зі сплати штрафних санкцій в порядку п.4.1.2. договору застави у розмірі 27201,09 грн. В свою чергу апелянт просить відмовити в задоволенні позову посилаючись на те, що після пред`явлення вимоги до відповідача про дострокове повернення суми кредиту у повному обсязі та заборгованості відповідно до умов договору, право позивача як кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилось. Строк виконання зобов`язання за кредитним договором від 09 серпня 2013 року № 50009739, укладеним між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 , відповідно до пункту 3.3 Загальних умов кредиту, вважається таким, що настав із 04 листопада 2015 року і такий кредитний договір припинив свою дію. Разом з тим, як вбачається із розрахунку заборгованості, ТОВ «Порше Мобіліті» продовжило нарахування ОСОБА_1 відсотки за користуванні кредитом. Норма абзацу 2 ч. 1 ст. 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування. Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Зазначений правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18). Отже, оскільки право позивача нараховувати проценти за кредитом припинилось, то необґрунтованими є вимоги про стягнення 3 % річних нарахованих на проценти за час користування невиплаченою сумою кредиту, як основного так і додаткового, нараховані на проценти за час користування невиплаченою сумою кредиту. За вказаних норм, підлягає стягненню 3% річних на суму: 142469,95 грн. (116 253,90 грн сума простроченої заборгованості зі сплати чергових платежів за кредитом; 26 216,05 грн сума простроченої заборгованості зі сплати чергових платежів за додатковим кредитом), за період з 22 листопада 2019 року по 26 грудня 2019 року (в межах позовних вимог (а.с.10)). Розрахунок процентів Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 142469.9522.11.2019 - 26.12.2019353 %409.85 Таким чином, загальна сума процентів за договором складає 409.85 грн. Щодо стягнення інфляційних витрат до загальної суми боргу за кредитним договором, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. За змістом ст. 1 Закону України від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» індекс інфляції (індекс споживчих цін) це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання. Офіційний індекс інфляції, що розраховується Держкомстатом, визначає рівень знецінення національної грошової одиниці України, тобто купівельної спроможності гривні, а не іноземної валюти. Отже, індексації внаслідок знецінення підлягає лише грошова одиниця України гривня, а іноземна валюта, яка була предметом договору, індексації не підлягає. Норми ч. 2 ст. 625 ЦК України щодо сплати боргу з урахування встановленого індексу інфляції поширюються лише на випадки прострочення грошового зобов`язання, визначеного у гривнях. Аналогічний висновок міститься і в постанові Верховного Суду України від 01 березня 2017 року в справі № 761/1617/15-ц (провадження № 6-284цс17). У цій справі грошове зобов`язання за кредитним договором виражене в еквіваленті до іноземної валюти доларах США, тому включення позивачем інфляційних витрат до загальної суми боргу за кредитним договором, не можна визнати законними й обґрунтованим з наведених підстав. Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 23 грудня 2020 року по справі № 185/4966/16-ц, що безпосередньо відноситься до даного спору. З урахуванням зазначеного, доводи апеляційної скарги частково підлягають задоволенню, а рішення суду та додаткове рішення скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог. У відповідності до ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача; у разі відмови в позові на позивача; у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судові витрати пропорційно задоволеним позовним вимогам в розмірі 607,73 грн., а з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір за розгляд апеляційної скарги в розмірі 4557,99 грн. На підставі викладеного, керуючись ст. 374, 376, 381, 382, 384 ЦПК України, апеляційний суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 серпня 2020 року та додаткове рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 07 серпня 2020 року скасувати. Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" до ОСОБА_1 про стягнення інфляційних витрат та 3% річних за невиконання грошового зобов`язання, - задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" 3% річних за заборгованість по сплаті чергових платежів за кредитом та додатковим кредитом за період з 22 листопада 2019 року по 26 грудня 2019 року в розмірі 409,85 грн. В іншій частині позовних вимог відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" судовий збір в розмірі 607,73 грн. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 4557,99 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів в передбаченому законом порядку. Судді:

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»