Постанова 4803 № 175/4629/16-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/157/21 Справа № 175/4629/16-ц Суддя у 1-й інстанції - Озерянська Ж. М. Суддя у 2-й інстанції - Демченко Е. Л. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Демченко Е.Л. суддів - Куценко Т.Р., Макарова М.О. при секретарі - Кругман А.М. розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Дніпро в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2020 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - в с т а н о в и л а: У листопаді 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю "Порше Мобіліті" (далі - ТОВ «Порше Мобіліті») звернулось до суду позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, мотивуючи тим, що 02 вересня 2014 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №50012403, в якому зазначено, що договір між сторонами, за участю поручителя, складають цей кредитний договір, загальні умови кредитування, графік погашення кредиту, а також додаткові угоди та інші документи, що можуть бути укладені або підписані сторонами у відношенні кредиту, за умовами якого було надано 340 032 грн., еквівалент суми в іноземній валюті становить 25 760 доларів США 23 центи, та додатковий кредит у розмірі 136 437,85 грн., еквівалент суми в іноземній валюті становить 10 336,20 доларів США, з кінцевим терміном повернення 15 вересня 2019 року, для купівлі автомобіля марки Volkswagen, модель Golf GTI, 2013 року виробництва, кузов № НОМЕР_1 , та оплати страхових платежів. Зазначали, що відповідно до п.1.6. загальних умов зобов`язання ОСОБА_1 перед ТОВ «Порше Мобіліті» за кредитним договором №50012403 від 02 вересня 2014 року було, окрім поруки, забезпечено договором застави від 19 вересня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каліушко І.А., зареєстрованим в реєстрі за №530, згідно з умовами якого ОСОБА_1 надав в заставу автомобіль марки Volkswagen, модель Golf GTI, 2013 року виробництва, кузов № НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , що належав йому на праві власності. Вказували, що у зв`язку із неналежними виконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору та порушення термінів повернення кредиту, ними було надіслано на адресу фактичного проживання позичальника вимогу (повідомлення) від 16 грудня 2015 року щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором за №50012403, якою вони вимагали від боржника дострокового повернення суми кредиту у повному обсязі та заборгованості відповідно до умов договору, які станом на день виставлення в загальному розмірі складали 528 927, 29 грн. Після надсилання вимоги відповідачем ОСОБА_1 було сплачено частину боргу, втім борг повністю не повернутий. Посилаючись на те, що враховуючи тривалий розгляд даної справи, 22 жовтня 2018 року відбулись електронні торги, а 08 листопада 2018 року на їх рахунок надійшли кошти від реалізації предмета застави в розмірі 352 491,77 грн., які були направлені ними на погашення заборгованості у відповідності до загальних умов, тому (у відповідності до заяви про зменшення позовних вимог) загальна непогашена сума заборгованості, станом на 28 січня 2019 року, становить 297 195,98 грн., яка складається з заборгованості з дострокового повернення кредиту, яку вони просили сягнути у солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також стягнути 12 000 грн. за юридичні послуги та 9 925,32 грн. судового збору. Рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2020 року позовні вимоги задоволені. Вирішено питання стосовно судових витрат. Ухвалою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 лютого 2020 року виправлено арифметичну помилку у резолютивній частині рішення шляхом вказання вірної суми заборгованості за кредитним договором 297 195,98 грн. та шляхом вказання вірної суми загальної заборгованості 309 195,98 грн. Додатковим рішенням Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2020 року викладено перший абзац на п`ятій сторінці повного тексту рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2020 року в наступній редакції: з урахуванням вищевикладеного, станом на 28 січня 2019 року сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №50012403 від 02 вересня 2014 року складає 297 195,98 грн. (складається з заборгованості з дострокового повернення кредиту у розмірі 239 109,39 грн., 3% річних у розмірі 8 938,40 грн., пені за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 29 794,68 грн., заборгованості за процентами у розмірі 19 353,51 грн.), яка підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті». Викладено другий абзац резолютивної частини рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2020 року в наступній редакції: Стягнути солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , на користь ТОВ «Порше Мобіліті заборгованість за кредитним договором №50012403 від 02 вересня 2014 року у розмірі 297 195,98 грн., що складається з заборгованості з дострокового повернення кредиту у розмірі 239 109,39 грн. 3% річних у розмірі 8 938,40 грн., пені за прострочення виконання зобов`язання у розмірі 29 794,68 грн., заборгованості за процентами у розмірі 19 353,51 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12 000 грн., а всього стягнути 309 195,98 грн. В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та в позові ТОВ "Порше Мобіліті" відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не надав оцінку у повному обсязі тому, що загальні умови кредитування не мають ніякого посилання на укладений кредитний договір, рахунки, виставлені йому, суперечать умовам кредитування, з умов кредитного договору неможливо з`ясувати сукупну вартість кредиту, а позивачем взагалі не надано доказів щодо існуючої заборгованості. Вказував, що фактично сума заборгованості у розмірі 297 077,53 грн. є недоведеною. 30 червня 2020 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вони, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просили залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Наполягали на тому, що умови кредитного договору були порушені, що ними доведено в повному обсязі. Зазначали, що доводи апеляційної скарги є надуманими. Розглянувши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку про наявність, передбачених законом, підстав для часткового задоволення апеляційної скарги, з огляду на наступне. Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.367 ЦПК України). Відповідно до ст.ст.263,264 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим та має стосуватися, зокрема питань: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із установлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин тощо. Проте, у повній мірі зазначеним вимогам закону рішення суду не відповідає з огляду на таке. Статтями 12,81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Розглядаючи позов суд має встановити фактичні обставини справи, виходячи з фактичних правовідносин сторін, але в межах заявлених вимог. Встановлено судом і підтверджується матеріалам справи, що 02 вересня 2014 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №50012403, за умовами якого ТОВ «Порше Мобіліті» надав ОСОБА_1 суму кредиту у розмірі 340 032 грн., еквівалентно 25 760 доларів США, а також суму додаткового кредиту у розмірі 136 437,85 грн., еквівалентно 10 336,20 доларів США, зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 10,50% на рік, які відповідно до п.2.3 загальних умов є змінними, з кінцевим терміном повернення кредиту 15 вересня 2019 року, для купівлі автомобіля марки Volkswagen, модель Golf GTI, 2013 року виробництва, кузов № НОМЕР_1 , з об`ємом двигуна 1984 куб.см, та сплати страхових платежів (т.1 а.с.16). У відповідності до п.1.1 загальних умов TOB «Порше Мобіліті» зобов`язалося надати позичальнику кредит у сумі, визначеній у кредитному договорі, в українських гривнях. В кредитному договорі сторони встановлюють еквівалент суми кредиту у іноземній валюті, прийнятній для сторін. Усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовується до еквіваленту суми кредиту в доларах США, визначеному вище, відповідно до п.1.3 Загальних умов кредитування(т.1 а.с.17-24). За використання кредиту у межах встановленого терміну кредитування ОСОБА_1 , згідно з п.2.1 загальних умов, сплачує ТОВ «Порше Мобіліті» проценти за процентною ставкою, визначеною у кредитному договорі. Зазначену процентну ставку, за умовами кредитного договору, сторони визначили на рівні 10,50% на рік, та передбачили, що вона є змінною відповідно до п.2.3 загальних умов. В свою чергу, термін кредитування, відповідно до п.1.4.2 загальних умов, погоджений сторонами в Графіку погашення кредиту, яким передбачено повернення кредиту частками щомісячно на відповідну дату поточного місяця з кінцевим терміном погашення не пізніше 15 вересня 2019 року. ОСОБА_1 , згідно з п.1.2 загальних умов, зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути ТОВ «Порше Мобіліті» кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредиту та інші платежі відповідно до умов кредитного договору. Отже, між сторонами виникли зобов`язальні правовідносини стосовно надання ОСОБА_1 грошових коштів (кредиту) на умовах зворотності, відплатності, строковості та цільового використання. Крім того, на підставі та у відповідності із ст.ст.546-547 ЦК України, з метою забезпечення виконання обов`язків ОСОБА_1 перед ТОВ «Порше Мобіліті», ОСОБА_2 своїм підписом на кредитному договорі, всіх додатках до нього поручилася перед ТОВ «Порше Мобіліті» за виконання ОСОБА_1 обов`язків за кредитним договором. Так згідно, п.1 оозділу «Умови Поруки» загальних умов, ОСОБА_2 , як поручитель, понесла солідарну відповідальність за виконання всіх зобов`язань ОСОБА_1 на підставі або у зв`язку з кредитним договором або будь-якою його невід`ємною частиною, а також за будь-якого боржника в разі переводу боргу чи смерті ОСОБА_1 . Відповідно до п.2 розділу «Умови поруки» загальних умов, зобов`язання Поручителя включають, окрім іншого, платежі за кредитом відповідно до Графіку погашення кредиту та умов Кредитного договору, проценти, штрафні санкції та відшкодування збитків, якщо такі будуть завдані Позичальником. Частиною 1 ст.554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Окрім того, відповідно до п.1.6 загальних умов, зобов`язання ОСОБА_1 перед TOB «Порше Мобіліті» за кредитним договором №50012403 від 02 вересня 2014 року забезпечено договором застави від 19 вересня 2014 року (т.1 а.с.28-31), посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каліушко I.A., зареєстрованим в реєстрі за №530, згідно з умовами якого ОСОБА_1 надав в заставу автомобіль марки Volkswagen, модель Golf GTI, 2013 року виробництва, кузов № НОМЕР_1 , з об`ємом двигуна 1984 куб.см, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить йому на праві власності. Положеннями п.1.4.2 загальних умов сторони погодили, що повернення кредиту здійснюється відповідачем у повному обсязі в терміни, встановлені Графіком погашення кредиту, яким передбачено щомісячну сплату чергових платежів на відповідну дату поточного місяця. Згідно п.1.4.3 загальних умов, до 10 числа кожного місяця TOB «Порше Мобіліті» надсилає ОСОБА_1 відповідні рахунки для сплати чергового платежу відповідно до Графіка погашення кредиту. Черговий платіж підлягає сплаті у строк відповідно до Графіка погашення кредиту. Так відповідно до п.1.4.3 загальних умов, ТОВ «Порше Мобіліті» були виставлені ОСОБА_1 відповідні рахунки на оплату чергових (щомісячних) платежів за листопад-грудень 2015 року, які, в порушення норм чинного законодавства та положень укладеного кредитного договору, залишилися несплаченими відповідачем, внаслідок чого виникла заборгованість за кредитним договором. Невиконання ОСОБА_1 своїх обов`язків з оплати чергових платежів з повернення кредиту за кредитним договором у строки, погоджені сторонами в Графіку погашення кредиту, призвело до виникнення заборгованості по їх сплаті в розмірі 42 104,68 грн. Змістом п.п.3.2,3.2.1 загальних умов передбачено право TOB «Порше Мобіліті» достроково вимагати повернення кредиту у випадку порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) або сплати плати за користування Кредитом на строк щонайменше 1 (один) календарний місяць. 21 грудня 2015 року ТОВ «Порше Мобіліті» було надіслано ОСОБА_1 вимогу (повідомлення) від 16 грудня 2015 року щодо дострокового повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором за №50012403 від 02 вересня 2014 року (т.1 а.с.32), якою ТОВ «Порше Мобіліті» вимагав від ОСОБА_1 дострокового повернення суми кредиту у повному обсязі та сплати заборгованості, відповідно до умов договору, яка станом на день направлення складала 528 927,29 грн. Відповідачем ОСОБА_1 було здійснено часткову оплату після надіслання вимоги. Отримані кошти позивачем були зараховані у виконання зобов`язань ОСОБА_1 у порядку, передбаченому п.1.7 Загальних умов кредитування. Таким чином, вимогу ТОВ «Порше Мобіліті» щодо дострокового повернення кредиту, у встановлені вимогою строки, ОСОБА_1 проігнорував, внаслідок чого ТОВ «Порше Мобіліті» звернувся до суду з даним позовом для захисту своїх порушених майнових прав та просив стягнути з відповідачів загальну суму заборгованості за кредитним договором №50012403 від 02 вересня 2014 року, станом на 26 серпня 2016 року, у розмірі 661 68,75 грн., що складається з 497 041,68 грн. - сума заборгованості з дострокового повернення кредиту, 8 938,40 грн. - сума 3% річних, 29 794,68 грн. - пеня за прострочення виконання зобов`язання, 19 353,51 грн. - сума заборгованості за процентами; а також штрафні санкції за порушення відповідачем умов кредитного договору у розмірі 68 006,40 грн. (на підставі пункту 8.2. загальних умов), заборгованість із сплати чергових платежів з повернення додаткового кредиту в розмірі 22 353,08 грн., з яких: 21 839,80 грн. - сума заборгованості з дострокового повернення додаткового кредиту, 118,45 грн. - сума 3% річних, 394,83 грн. - пеня за прострочення виконання зобов`язання; збитки, заподіяні позивачу у зв`язку з порушення умов кредитного договору у розмірі 12 000 грн. (вартість юридичних послуг за представництво інтересів ТОВ «Порше Мобіліті» в суді першої інстанції, інші витрати в порядку п.8.5. загальних умов) та збитки, заподіяні позивачу у зв`язку з порушення умов кредитного договору у розмірі 4 200 грн. (за надання позивачу надання юридично-консультаційних послуг, інші витрати в порядку п.8.5. загальних умов). Відповідно до п.1.6 загальних умов зобов`язання ОСОБА_1 перед ТОВ «Порше Мобіліті» за кредитним договором №50012403 від 02 вересня 2014 року забезпечено договором застави від 19 вересня 2014 року, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каліушко І.А., зареєстрованим в реєстрі за №530, за умовами якого відповідач надав в заставу автомобіль марки Volkswagen, модель Golf GTI, 2013 року виробництва, кузов № НОМЕР_1 , з об`ємом двигуна 1984 куб.см, реєстраційний номер НОМЕР_3 , що належить йому на праві власності. 22 жовтня 2018 року відбулись електронні торги, на яких було реалізовано вищевказаний предмет застави. 08 листопада 2018 року на рахунок ТОВ «Порше Мобіліті» надійшли кошти від реалізації предмету застави в розмірі 352 491,77 грн. Так, п.1.7 загальних умов сторони погодили порядок зарахування коштів, отриманих ТОВ «Порше Мобіліті» в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 , а саме: у першу чергу - пеня та штрафні санкції, відповідно до ст.8 цих загальних умов кредитування за порушення умов оплати додаткового кредиту; у другу чергу - прострочені проценти за користування сумою додаткового кредиту; у третю чергу - прострочена сума додаткового кредиту; у четверту чергу - строкові комісії, нараховані у зв`язку з видачею (розміщенням) додаткового кредиту; у п`яту чергу - чергові проценти за користування сумою додаткового кредиту; у шосту чергу - строкова сума додаткового кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту; у сьому чергу - пеня та штрафні санкції відповідно до статті 8 цих загальних умов кредитування за порушення умов повернення Кредиту; у восьму чергу - прострочені комісії по кредиту; у дев`яту чергу - сплачені компанією страхові платежі в порядку, передбаченому пунктом 5.6 цього кредитного договору (у випадку неотримання позичальником додаткового кредиту від компанії); у десяту чергу - прострочені проценти по кредиту; у одинадцяту чергу - строкові комісії по кредиту; у дванадцяту чергу - строкові проценти за користування кредитом; у тринадцяту чергу - прострочена сума основного боргу по кредиту; у чотирнадцяту чергу - строкова сума основного боргу по кредиту; у п`ятнадцяту чергу - інші вимоги та витрати компанії. Керуючись ст.534 ЦК України та п.1.7 загальних умов, кошти від реалізації предмету застави були зараховані в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором у порядку черговості, а саме: зараховано кошти в погашення заборгованості, яка складається із збитків, заподіяних ТОВ «Порше Мобіліті» у зв`язку з порушення умов кредитного договору, у розмірі 4 200 грн. (за надання ТОВ «Порше Мобіліті» юридично-консультаційних послуг, інші витрати в порядку п.8.5 загальних умов); зараховано кошти в погашення заборгованості, яка складається з штрафних санкцій за порушення ОСОБА_1 умов кредитного договору у розмірі 68 006,40 грн. (на підставі п.8.2 загальних умов); зараховано кошти в погашення заборгованості із сплати чергових платежів з повернення додаткового кредиту в розмірі 22 353,08 грн.; зараховано кошти в рахунок часткового погашення заборгованості з дострокового повернення кредиту в розмірі 257 932,29 грн. З урахуванням вищевикладеного, станом на 28 січня 2019 року сума заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №50012403 від 02 вересня 2014 року становила 297 195,98 грн. та складалась з заборгованості з дострокового повернення кредиту. Задовольняючи позовні вимоги ТОВ "Порше Мобіліті" суд першої інстанції виходив з того, що позичальник допустив заборгованість, порушивши взяті на себе зобов`язання, а позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження наявності заборгованості яка підлягає до стягнення з відповідачів у солідарному порядку. Колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. У частині першій статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України). Статтею 628 ЦК України визначено зміст договору, який становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. У статті 204 ЦК України закріплено презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, поки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. Відповідно до положень статей 525-526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язань або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно з частиною першою статті 589 ЦК України в разі невиконання зобов`язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. Згідно із частиною першою статті 598, статті 599 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк. У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (стаття 611 ЦК України). Відповідно до частин першої та третьої статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок або реального повернення коштів позикодавцеві. Згідно із частиною першою статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. Відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Статтею 1050 ЦК України також передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Як вбачається зі змісту позовної заяви та матеріалів справи 16 грудня 2015 року на адресу ОСОБА_1 направлялась вимога про дострокове повернення кредиту та сплати заборгованості за кредитним договором. Зі змісту цієї вимоги вбачається, що ТОВ «Порше Мобіліт» просить протягом 30 днів з дня отримання цієї вимоги достроково повернути невиплачену суму кредиту, прострочені проценти та суму основного боргу, яка виникла станом на 16 грудня 2015 року, а також штрафні санкції та витрати понесені компанією з метою повернення простроченої заборгованості (т.1 а.с.32,33). Отже зверненням 16 грудня 2015 року до позичальника з вимогою про дострокове стягнення всієї заборгованості за кредитним договором, ТОВ «Порше Мобіліті», відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України, змінило умови основного зобов`язання щодо строку дії договору та порядку сплати процентів за користування кредитом та використав своє право вимагати дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України. Право кредитора нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється у разі пред`явлення до позичальника вимог згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до частини другої статті 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів (стаття 1048 ЦК України). Такий правовий висновок узгоджується з правовою позицією, яка викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року по справі №444/9519/12 (провадження №14-10цс18) та від 04 липня 2018 року по справі №310/11534/13-ц (провадження №14-154цс18). Звертаючись до суду з указаним позовом, ТОВ «Порше Мобіліті» просило стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором станом на 26 серпня 2016 року у розмірі 661 68,75 грн., що складається з 497 041,68 грн. - сума заборгованості з дострокового повернення кредиту, 8 938,40 грн. - сума 3% річних, 29 794,68 грн. - пеня за прострочення виконання зобов`язання, 19 353,51 грн. - сума заборгованості за процентами, а також штрафні санкції за порушення відповідачем умов кредитного договору у розмірі 68 006,40 грн. (на підставі пункту 8.2. загальних умов), заборгованість із сплати чергових платежів з повернення додаткового кредиту в розмірі 22 353,08 грн., з яких: 21 839,80 грн. - сума заборгованості з дострокового повернення додаткового кредиту, 118,45 грн. - сума 3% річних, 394,83 грн. - пеня за прострочення виконання зобов`язання; збитки, заподіяні позивачу у зв`язку з порушення умов кредитного договору у розмірі 12 000 грн. (вартість юридичних послуг за представництво інтересів ТОВ «Порше Мобіліті» в суді першої інстанції, інші витрати в порядку п.8.5. загальних умов) та збитки, заподіяні позивачу у зв`язку з порушення умов кредитного договору у розмірі 4 200 грн. (за надання позивачу надання юридично-консультаційних послуг, інші витрати в порядку п.8.5. загальних умов). Після продажу предмету застави позовні вимоги були зменшені до 297 195,98 грн., шляхом зменшення суми заборгованості з 661 68,75 грн., у черговості відповідно до умов кредитного договору, що становить заборгованість із дострокового повернення кредиту та збитків у розмірі 12 000 грн., що складає вартість юридичних послуг та судового збору у розмірі 9 925,32 грн. Втім, після надсилання відповідної вимоги кредитор втратив право нараховувати відсотки, пеню у відповідності до умов укладеного між сторонами договору. Колегія суддів наголошує на тому, що доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір, тому подання позивачем доказів на підтвердження наведених вище обставин є обов`язковим, оскільки в цій частині між позивачем та відповідачем виник спір про право, і такі докази матимуть значення для ухвалення рішення у справі. Докази, які позивач повинен подати в рахунок обґрунтування всіх тих обставин, на які він посилається як на підставу для задоволення його вимог, і на підставі яких суд в подальшому встановлює наявність або відсутність підстав для задоволення позову чи відмови у його задоволенні, - повинні бути виключно належними та допустимими. Згідно із ст.129 Конституції України, одним з основних принципів судочинства, є законність. Принцип законності визначається тим, що суд у своїй діяльності при вирішенні справ повинен правильно застосовувати норми матеріального права до взаємовідносин сторін. Позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно до ст.81 ЦПК України. Нормами ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскільки ст.81 ЦПК закріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. У свою чергу суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: керує ходом судового процесу; сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій; сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків. Так, за приписами частин третьої, четвертої статті 12 ЦПК України (змагальність сторін) кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. За змістом статті 13 ЦПК України (диспозитивність цивільного судочинства) суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. З метою встановлення обставин по даній справі, враховуючи доводи апеляційної скарги, ухвалою колегії суддів Дніпровського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у позивача витребувано деталізований (помісячний) розрахунок заборгованості за кредитним договором №50012403 від 02 вересня 2014 року, який було укладено між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 , тобто повну довідку про рух коштів за зазначеним вище договором, з зазначенням процентної ставки, вказанням, які суми заборгованості були погашені, дати здійснення платежів на погашення заборгованості, також з зазначенням на погашення яких саме складових заборгованості були зараховані кошти за період з 04 вересня 2014 по 28 січня 2019 року (в межах заявлених позовних вимог з врахуванням уточнень пов`язаних з реалізацією предмету застави) (т.3 а.с.34-35). Позивачем було надано численні пояснення по суті заявлених позовних вимог. 14 грудня 2020 року на виконання ухвали суду позивачем було надано розрахунок заборгованості (т.3 а.с.66-73). Колегія суддів звертає увагу на те, що у вимозі від 16 грудня 2015 року ТОВ "Порше Мобіліті" ставило питання про дострокове повернення суми кредиту у повному обсязі у розмірі 528 927,29 грн., що складається з дострокового повернення суми кредиту 481 107,56 грн., несплачених чергових платежів у розмірі 42 104,68 грн., штрафних санкцій відповідно до ст.8.3. договору у розмірі 3 304,66 грн., витрати у розмірі 2 410,39 грн. У випадку неповернення кредиту та несплати заборгованості до неї додається штраф у розмірі 68 006,40 грн. Тобто у вимозі сума заборгованості складала 596 933,69 грн. Зважаючи на вказане заявлена до стягнення сума у розмір 667 687,75 грн. та подальше її зменшення, після відчуження предмету застави до 297 077,53 грн. на думку колегії суддів безпідставне. З розрахунку заборгованості вбачається та не заперечується позивачем, що після надіслання вимоги позичальником було здійснено часткове погашення заборгованості. Так, ОСОБА_1 були здійснені наступні платежі на повернення кредиту: 15 січня 2016 року 246,09 грн., 26 січня 2016 року 4 250 грн., 22 лютого 2016 року 12 817,45 грн. та 1 248,86 грн., 9 березня 2016 року 17 275,91 грн. Платежі на інші витрати відповідно до умов договору: 22 лютого 2016 року - 4 458,46 грн., 13 червня 2016 року - 1 296,49 грн., 09 березня 2016 року - 1 758,09 грн. Платіж у повернення додаткового кредиту 13 червня 2016 року у розмірі 4 546,95 грн. (т.3 а.с.68-73). Усього у період після надсилання вимоги та до продажу предмету застави були здійснені платежі на суму 29 379,90 грн. З врахуванням вимоги, надісланої позивачем, якою було змінено строк виконання зобов`язання, взявши до уваги платежі за період після надсилання вимоги на загальну суму 29 379,90 грн., відчуження 08 листопада 2018 року предмету застави за 297 195,98 грн., колегія суддів вважає позовні вимоги обґрунтованими частково та вважає за необхідне стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором №50012403 від 02 вересня 2014 року у розмірі 215 062,02 грн., що становить заборгованість з дострокового повернення кредиту, шляхом зменшення суми заборгованості, яка зазначена у вимозі від 16 грудня 2015 року у відповідності до черговості порядку зарахування коштів в рахунок погашення заборгованості. Таким чином колегія суддів приходить до висновку про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за кредитним договором №50012403 від 02 вересня 2014 року у розмірі 215 062,02 грн., що становить заборгованість з дострокового повернення кредиту. Згідно з ч.ч.1,13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат між учасниками справи, апеляційний суд виходить з норм ст.141 ЦПК України та вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» судовий збір за подання позовної заяви у розмірі по 1 612,96 грн., пропорційно до задоволених позовних вимог, а з позивача на користь відповідача ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір за апеляційне оскарження рішення суду у розмірі 1 821,50 грн. з врахуванням пропорційності задоволеної апеляційної скарги. Керуючись ст.ст.367,374,376,381-383 ЦПК України, колегія суддів, - п о с т а н о в и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 07 лютого 2020 року та додаткове рішення Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 13 квітня 2020 року скасувати та ухвалити нове рішення. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково. Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (ЄДРПОУ 36422974) заборгованість за кредитним договором №50012403 від 02 вересня 2014 року у розмірі 215 062,02 грн., що становить заборгованість з дострокового повернення кредиту. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_2 ( РНОКППНОМЕР_5 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (ЄДРПОУ 36422974) судовий збір у розмірі по 1 612,96 грн. з кожного. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» (ЄДРПОУ 36422974) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1 821,50 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий: Демченко Е.Л. Судді: Куценко Т.Р. Макаров М.О.