Окрема думка Велика Палата ВС № 9901/196/20

ОКРЕМА ДУМКА суддів Великої Палати Верховного Суду Анцупової Т. О., Сімоненко В. М. на постанову Великої Палати Верховного Суду від 10 лютого 2021 року у справі №9901/196/20 (провадження № 11-371заі20) за позовом Любимівської сільської ради до Верховної Ради України (далі - ВРУ), треті особи: Кабінет Міністрів України (далі - КМУ), Центральна виборча комісія (далі - ЦВК), про визнання протиправною і скасування постанови в частині Короткий виклад історії справи У липні 2020 року Любимівська сільська рада звернулася до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду як суду першої інстанції з адміністративним позовом до ВРУ про визнання протиправним і скасування пункту 5 Постанови ВРУ від 15 липня 2020 року № 795-ІХ «Про призначення чергових місцевих виборів у 2020 році» (далі - Постанова № 795-ІХ). На обґрунтування позову посилалась на те, що вибори у Любимівській територіальній громаді, як складової іншої - Нововоронцовської селищної територіальної громади призначено незаконно, оскільки на цій території громади повинні проводитись не перші вибори до об`єднаної територіальної громади, а чергові вибори до Любимівської сільської територіальної громади у відповідності до частини третьої статті 141 Конституції України та частини другої статті 194 Виборчого кодексу України (далі - ВК України). Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду рішенням від 28 вересня 2020 року відмовив у задоволенні позову. Судове рішення мотивовано тим, що передбачені пунктом 5 Постанови № 795-ІX перші вибори призначені відповідно до Конституції України та ВК України. Також суд зазначив, що призначення перших виборів у Нововоронцовській селищній територіальній громаді, до складу якої входить Любимівська сільська територіальна громада, не порушує порядку та строків проведення відповідних чергових місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року, а також не порушує права жителів села Любимівка, територіальної громади в цілому обирати депутатів Новоронцовської селищної ради Бериславської району Херсонської області (далі - Новоронцовська селищна рада) та Нововоронцовського селищного голову Бериславського району Херсонської області (далі - Нововоронцовський селищний голова), оскільки місцеві вибори відбудуться одночасно на всій території України у формі чергових та перших, як зазначено в законодавстві України про вибори. Не погодившись із рішенням суду першої інстанції з підстав неправильного застосування судом норм матеріального права, Любимівська сільська рада подала до Великої Палати Верховного Суду апеляційну скаргу, в якій просила скасувати рішення суду першої інстанції й ухвалити нове - про задоволення позовних вимог. За наслідками розгляду цієї апеляційної скарги, Велика Палата Верховного Суду 10 лютого 2021 року ухвалила постанову, якою апеляційну скаргу Любимівської сільської ради залишила без задоволення, а рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 28 вересня 2020 року без змін. Основні мотиви, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду Мотивом такого рішення зазначено те, що чергові місцеві вибори проводяться одночасно на всій території України, за винятком обмежень, встановлених законом (абзац другий частини другої статті 3 ВК України), а тому проведення перших виборів у Нововоронцовській селищній територіальній громаді, до складу якої входить Любимівська сільська територіальна громада, не порушує строків та порядку відповідних місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року і не порушує прав членів цієї територіальної громади. Крім цього, Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у справі, яка розглядається, позивач обрав спосіб захисту порушеного права у вигляді визнання протиправним і скасування пункту 5 Постанови № 795-ІХ. Проте з огляду на обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, він не погоджується із включенням Любимівської сільської територіальної громади до складу Нововоронцовської селищної територіальної громади, що не є предметом позову в цій справі. Разом з тим, з такими висновками Великої Палати Верховного Суду як суду апеляційної інстанції, погодитись повною мірою не можна, оскільки вони висловлені без встановлення усіх фактичних обставин справи та без повного аналізу доводів сторін щодо суті цього адміністративного спору. Тож відповідно до частини третьої статті 34 Кодексу адміністративного судочинства України (далі- КАС України) викладаємо свою окрему думку. Підстави та мотиви для висловлення окремої думки Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. За частиною третьою статті 34 КАС України суддя, не згодний із судовим рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з пунктом 30 частини першої статті 85 Конституції України до повноважень ВРУ належить призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування. Частинами першою - третьою статті 141 Конституції України визначено, що до складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування. Строк повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради, депутати якої обрані на чергових виборах, становить п`ять років. Припинення повноважень сільської, селищної, міської, районної, обласної ради має наслідком припинення повноважень депутатів відповідної ради. Територіальні громади на основі загального, рівного, прямого виборчого права обирають шляхом таємного голосування відповідно сільського, селищного, міського голову, який очолює виконавчий орган ради та головує на її засіданнях. Строк повноважень сільського, селищного, міського голови, обраного на чергових виборах, становить п`ять років, а чергові вибори сільських, селищних, міських, районних, обласних рад, сільських, селищних, міських голів відбуваються в останню неділю жовтня п`ятого року повноважень відповідної ради чи відповідного голови, обраних на чергових виборах. ВРУ як єдиний орган законодавчої влади в Україні в межах своїх повноважень деталізує норми Конституції України щодо різних типів виборів в Україні. 23 липня 2020 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення виборчого законодавства» № 805-IX (далі - Закон №805-IX), яким внесено зміни та доповнення до законодавства про вибори, зокрема, й до законодавства про місцеві вибори та й до ВК України. Так, відповідно до частини першої статті 3 ВК України (тут і далі - у редакції Закону № 805-IX) в Україні проводяться такі типи виборів:1) вибори Президента України; 2) вибори народних депутатів України; 3) місцеві вибори: а) вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим; б) вибори депутатів сільської, селищної, міської ради; в) вибори сільського, селищного, міського голови; г) вибори депутатів районної ради; ґ) вибори депутатів обласної ради; д) вибори депутатів районної у місті ради (у містах, де утворені районні у місті ради). Чергові місцеві вибори проводяться одночасно на всій території України, за винятком обмежень, встановлених законом (абзац третій частини другої статті 3 ВК України). Такі обмеження встановлюються: 1) Законом України від 15 квітня 2014 року № 1207-VII «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», статтею 8 якого передбачено захист виборчих прав громадян України на тимчасово окупованій території; 2) Законом України від 12 травня 2015 року № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану», стаття 19 якого встановлює гарантії законності в умовах воєнного стану; 3) Законом України від 16 березня 2000 року № 1550-III «Про правовий режим надзвичайного стану», стаття 21 якого визначає гарантії законності в умовах надзвичайного стану; 4) приписами пункту 7 частини першої статті 205 ВК України, відповідно до якого ЦВК у разі встановлення неможливості забезпечити підготовку та проведення місцевих виборів відповідно до положень цього Кодексу на окремих територіях приймає рішення про неможливість проведення виборів до відповідних органів місцевого самоврядування. Отже, обмеження щодо вільного обрання громадянами України своїх представницьких органів встановлюються законодавством та не можуть бути змінені за рішеннями інших органів державної влади або місцевого самоврядування. Відповідно до частини першої статті 194 ВК України місцеві вибори можуть бути черговими, позачерговими, повторними, проміжними, додатковими або першими. Згідно з абзацами першим - третім частини другої статті 194 ВК України чергові місцеві вибори призначаються у зв`язку із закінченням строку повноважень місцевих рад, сільських, селищних, міських голів, обраних на попередніх чергових місцевих виборах. Чергові місцеві вибори проводяться одночасно на всій території України в останню неділю жовтня п`ятого року повноважень рад, голів, обраних на попередніх чергових місцевих виборах, а чергові вибори районних у містах рад (у разі їх створення) проводяться одночасно з іншими черговими виборами на всій території України у терміни та відповідно до положень цього Кодексу. Частиною другою статті 194 ВК України законодавець передбачив основні підстави для проведення чергових місцевих виборів - наявність відповідних органів, обраних на попередніх виборах, та закінчення строку повноважень таких органів. Водночас частина восьма статті 194 ВК України встановлює, що у рік проведення чергових місцевих можуть бути проведено й перші місцеві вибори у новоутворених територіальних громадах, які призначаються та проводяться разом з черговими місцевими виборами. Згідно із частиною першою статті 288 ВК України перші вибори депутатів, сільських, селищних, міських голів призначаються у разі об`єднання територіальних громад, утворення нових адміністративно-територіальних одиниць, інших змін адміністративно-територіального устрою або змін, в результаті яких утворюється новий орган місцевого самоврядування. Законом України № 157-VIII «Про добровільне об`єднання територіальних громад», який набув чинності 05 березня 2015 року (далі - Закон № 157-VIII), визначено принципи та процедури об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст. За змістом цього Закону об`єднання територіальних громад повинно відбуватись на підставі вільного, добровільного волевиявлення територіальної громади на підставі громадського обговорення і на підставі рішення відповідної ради про об`єднання, яке ухвалено за наслідками такого обговорення. Порядок добровільного приєднання до об`єднаної територіальної громади визначається розділом II Закону № 157-VIII і передбачає таке об`єднання на добровільній основі з дотриманням процедур, визначених цим розділом зазначеного закону. Відповідно до статті 8 Закону № 157-VIII об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону. Процедури прийняття територіальними громадами рішень про об`єднання й визначаються положеннями статті 7 Закону № 157-VIII. Зазначені процедури, крім громадського обговорення питання про входження до об`єднаної територіальної громади, та ухвалення на підставі такого обговорення проекту рішення відповідної ради, яка представляє інтереси цієї громади, передбачають направлення цього проекту до обласної ради депутатів для надання висновку щодо відповідності цього проекту Конституції тазаконам України, яка, у свою чергу, протягом 10 робочих днів з дня отримання проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад готує відповідний висновок, що затверджується розпорядженням голови обласної державної адміністрації. Тільки при визнанні проекту рішення щодо добровільного об`єднання територіальних громад, таким, що відповідає Конституції та законам України, сільські, селищні, міські ради приймають рішення про добровільне об`єднання територіальних громад або про проведення місцевого референдуму щодо підтримки об`єднання територіальних громад, і тільки після прийняття сільськими, селищними, міськими радами рішень про добровільне об`єднання територіальних громад, а також у разі підтримки добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі сільський, селищний, міський голова територіальної громади, в якій ініційовано питання про добровільне об`єднання територіальних громад, звертається до відповідної обласної державної адміністрації з пропозицією звернутися до ЦВК для прийняття нею рішення про призначення перших виборів депутатів сільської, селищної, міської ради та відповідного сільського, селищного, міського голови в установленому законом порядку. Аналізуючи зміст зазначеного розділу Закону, слід зробити висновок, що об`єднана територіальна громада утворюється лише шляхом прийняття добровільних рішень про об`єднання тих територіальних громад, які виявили бажання об`єднатись або яким запропоновано таке об`єднання ініціатором. Територіальні громади, які відповідно до положень цього Закону не прийняли рішень про об`єднання, не можуть бути включені до об`єднаної територіальної громади. У подальшому їх приєднання до створеної територіальної громади здійснюється відповідно до розділу II-I Закону № 157-VIII. Зазначеним Законом також визначається право КМУ визнати об`єднану територіальну громаду спроможною, за умови її утворення в порядку, передбаченому розділом II-І цього Закону, навколо населеного пункту, визначеного перспективним планом формування територій громад відповідної області як адміністративного центру об`єднаної територіальної громади, а також якщо кількість населення об`єднаної територіальної громади становить не менше половини кількості населення територіальних громад, які мали увійти до такої об`єднаної територіальної громади відповідно до перспективного плану формування територій громад області, якщо інше не встановлено законом. За змістом цього пункту Закону КМУ визнає об`єднану територіальну громаду спроможною у межах тих територіальних громад, що прийняли рішення про її створення або рішення про згоду на таке об`єднання. Крім того, Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні» № 280/97-ВР від 21 травня 1997 року (далі - Закон № 280/97-ВР) визначено право територіальної громади вийти зі складу об`єднаної територіальної громади (стаття 6). Відтак об`єднання територіальних громад в об`єднану територіальну громаду є добровільним процесом, який здійснюється на підставі добровільного рішення громадян громади, висловленого через свої представницькі органи та громадське обговорення. Законом не передбачені повноваження будь-якого іншого органу приймати рішення про створенні об`єднаної територіальної громади або про об`єднання кількох територіальних громад в одну. 14 травня 2020 року набрав чинності Закон України від 16 квітня 2020 року № 562-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо визначення територій та адміністративних центрів територіальних громад» (далі - Закон № 562-ІХ), яким внесено зміни до деяких законів України щодо місцевого самоврядування, зокрема підпунктом 2 пункту 1 розділу І цього Закону розділ V «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 280/97-ВР доповнено пунктом 7-1, відповідно до якого до прийняття закону про адміністративно-територіальний устрій України визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад здійснює КМУ. Рішення КМУ про визначення адміністративних центрів територіальних громад та затвердження територій територіальних громад подається до ЦВК для прийняття нею рішення про призначення перших місцевих виборів депутатів сільських, селищних, міських рад і сільських, селищних, міських голів відповідних територіальних громад. У подальшому згідно із Законом № 805-ІХ пункт 2 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону № 562-ІХ доповнено підпунктами 3, 4, відповідно до яких вибори депутатів сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, старост сіл, селищ територіальних громад, які увійшли до складу територіальних громад, території яких затверджено КМУ на підставі цього Закону, не проводяться; повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, старост сіл, селищ територіальних громад, які увійшли до складу територіальних громад, території яких затверджено КМУ на підставі цього Закону, припиняються в день набуття повноважень сільськими, селищними, міськими радами, обраними на перших місцевих виборах у 2020 році відповідно до підпункту 2 цього пункту. Відтак, зазначеними нормами визначено, що повноваження представницьких органів у територіальних громадах, які увійшли до складу об`єднаної територіальної громади, припиняються, а членами цих громад обираються представницькі органи в об`єднаній територіальній громаді, а тому включення територіальних громад до складу об`єднаної територіальної громади без їх згоди та відповідного рішення порушує конституційне право членів цієї громади на формування своїх представницьких органів. З пояснювальної записки до проекту Закону № 562-ІХ убачається, що метою законопроекту є на законодавчому рівні надати право КМУ приймати рішення щодо визначення адміністративних центрів територіальних громад та територій територіальних громад, а також подавати до ВРУ проекти законодавчих актів щодо утворення і ліквідації районів, що дасть можливість завершити процес формування спроможних територіальних громад та утворити райони, які відповідають європейським вимогам та стандартам формування територіальних одиниць. Зазначені положення законодавства не означають та не визначають право КМУ включати до об`єднаної територіальної громади територіальні громади без їх рішення про таке об`єднання, а Перехідні положення Закону № 280/97-ВР стосуються лише тих територіальних громад, що установленому законом порядку увійшли до об`єднаної територіальної громади. При цьому об`єднана територіальна громада може бути визнана такою, що відбулась за рішенням КМУ, якщо до її складу увійшло більшість населення територіальних громад, території яких затверджено КМУ. Відповідно до абзацу першого частини сьомої статті 194 ВК України перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів призначаються ЦВК за відповідним зверненням уповноваженого органу. Частиною дев`ятою цієї статті ВК України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну регіональну політику, державну політику у сфері розвитку місцевого самоврядування, територіальної організації влади та адміністративно-територіального устрою, не пізніш як за сто десять днів до дня голосування на чергових місцевих виборах надає ЦВК за встановленою нею формою інформацію щодо переліку місцевих рад із зазначенням адміністративно-територіальних одиниць, що входять до їх складу, в кожній області України. Відтак системний аналіз положень норм законодавства щодо проведення виборів у об`єднаних територіальних громадах дозволяє дійти висновку, що КМУ затверджує території об`єднаних територіальних громад, до складу яких на підставі добровільного волевиявлення шляхом громадського обговорення або місцевого референдуму увійшли територіальні громади сіл, селищ, містечок та інші, і подає такий перелік для призначення перших виборів до цих об`єднаних територіальних громад. При цьому зазначені нормативні акти не передбачають, що перші вибори призначаються й у тих територіальних громадах, що не прийняли рішення про входження до об`єднаної територіальної громади або якщо рішення про об`єднання яких було обласною радою визнано таким, що не відповідає законам та Конституції України, а навпаки - передбачають, що перші вибори в об`єднаних територіальних громадах проводяться одночасно з черговими виборами. Як установив суд першої інстанції, 23 липня 2020 року набрала чинності Постанова № 795-ІХ, відповідно до пункту 1 якої призначено чергові вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів (крім визначених пунктами 2 і 3 зазначеної Постанови) на неділю 25 жовтня 2020 року. Пунктом 5 цієї Постанови визначено, що чергові місцеві вибори не проводяться у разі призначення перших виборів депутатів відповідних місцевих рад та сільських, селищних, міських голів на 25 жовтня 2020 року. При розгляді справи суд першої інстанції встановив, що Постанова ВРУ № 807-IX від 17 липня 2020 року прийнята на підставі Розпорядження КМУ від 12 червня 2020 року про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад. Розглянувши зазначені вище Постанову ВРУ та розпорядження КМУ, а також ураховуючи інформацію щодо Переліку сільських, селищних, міських рад, надану Міністерством розвитку громад та територій України, ЦВК прийняла постанову від 08 серпня 2020 року № 160 «Про перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів 25 жовтня 2020 року», якою призначила на неділю, 25 жовтня 2020 року, перші вибори депутатів сільських, селищних, міських рад територіальних громад і відповідних сільських, селищних, міських голів за переліками згідно з додатками 1-24, у тому числі у Любимівській сільській раді. У своїх позовних вимогах та зверненнях позивач посилається на те, що на території Любимівської сільської ради проведення перших виборів є незаконним, оскільки строк повноважень сільської ради не сплив, а зі спливом строку повноважень депутатів сільської ради повинні бути проведені чергові вибори. На обґрунтування своїх позовних вимог посилався також на такі факти: 12 червня 2020 року КМУ видав, зокрема, розпорядження № 726-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Херсонської області», згідно з додатком «Адміністративні центри та території територіальних громад Херсонської області» до якого Любимівська сільська територіальна громада входить до складу Нововоронцовської селищної територіальної громади. За таких обставин суд при розгляді цієї справи повинен був встановити фактичні підстави та зміст позовних вимог, а саме: чи створена об`єднана територіальна громада відповідно до вимог закону, чи увійшла до складу об`єднаної територіальної громади Любимівська сільська рада за процедурою, визначеною законодавством про місцеві вибори, та з огляду на те, що додатком до постанови ЦВК є перелік об`єднаних територіальних громад з визначеним складом територіальних громад, що увійшли до складу об`єднаних громад, а відтак і чи порушено права членів Любимівської сільської територіальної громади при включенні цієї громади до складу об`єднаної громади без її згоди та при призначенні та проведенні на території цієї громади виборів до об`єднаної територіальної громади, чи не порушує це права громади на обрання власних органів самоврядування на чергових виборах. Суд першої інстанції, відмовляючи у позові, виходив з того, що «у разі, якщо відповідний новоутворений орган дотепер не існував, значить і попередніх виборів не було, строк повноважень такого органу не міг закінчитися, то не існує основних правових підстав для проведення чергових місцевих виборів, оскільки вони не можливі. Така законодавча умова не є обмеженням, тому що не передбачає таких підстав, які б дозволяли провести чергові вибори. У такому випадку, відповідно до приписів частини другої статті 194 Кодексу у разі утворення нового органу місцевого самоврядування (місцевих рад та сільських, селищних, міських голів), замість чергових виборів, проводяться перші вибори». Суд не погодився з доводами позивача, що положення пункту 5 оскаржуваної Постанови №795-ІX «Чергові місцеві вибори не проводяться у разі…» прямо суперечить безальтернативному припису частини другої статті 194 ВК України «чергові місцеві вибори проводяться…». Отже, суд першої інстанції виснував, що призначення перших виборів у Нововоронцовській селищній територіальній громаді, до якої належить Любимівська сільська територіальна громада, не порушує порядку та строків проведення відповідних чергових місцевих виборів, призначених на 25 жовтня 2020 року, а також не порушує права жителів села Любимівка, територіальної громади в цілому обирати депутатів до Нововоронцовської селищної ради та Нововоронцовського селищного голову. Саме з таким висновком погодилась Велика Палата Верховного Суду, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції. При цьому судом не було встановлено необхідних для такого висновку фактичних обставин справи на підставі наданих сторонами доказів, і такі недоліки судового рішення повинні були бути усунені судом апеляційної інстанції відповідно до положень пункту 1 частини першої статті 317 КАС України. Без установлення факту добровільного входження Любимівської сільської територіальної громади до складу об`єднаної територіальної громади висновок про відсутність порушеного виборчого права у членів цієї громади з посиланням на право обирати представницький орган об`єднаної територіальної громади є необґрунтованим. Посилання у постанові Великої Палати Верховного Суду на те, що предметом спору у цій справі не є спір про включенням Любимівської сільської територіальної громади до складу Нововоронцовської селищної територіальної громади не відповідає суті цього спору, оскільки позивач у своїх позовних вимогах наполягає на тому, що у Любимівській сільській раді повинні відбутись чергові вибори до складу представницьких органів саме цієї сільської ради, а не до новоутвореної Нововоронцовської селищної ради. Заявлені позовні вимоги про скасування пункту 5 Постанови № 795-ІХ не позбавляє суд обов`язку надати юридичну оцінку всім актам органів влади, які стали підставою для прийняття такої постанови, і у випадку невходження Любимівської сільська територіальної громади до складу Нововоронцовської селищної територіальної громади дійти висновку, що спірна Постанова прав позивача не порушує з огляду на те, що вона в частині перших виборів не поширюється на цю сільську раду. Крім того, слід зазначити, що суд може захистити право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення. Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб, що зводиться до вимоги надати такі засоби правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові найбільш ефективно надавати відповідний судовий захист. При цьому судовий захист полягає не тільки у тому, щоб задовольнити позовні вимоги, а й у тому, щоб встановити дійсні фактичні правовідносини сторін, з яких виник спір, та надати їм правову оцінку з метою недопущення у подальшому аналогічних порушень, а тому без встановлення усіх зазначених фактичних обставин та надання правової оцінки актам державних органів не можна ухвалити законне та обґрунтоване рішення суду у цій справі. Судді: В. М. Сімоненко Т. О. Анцупова