Постанова Київський апеляційний суд № 369/13376/20

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 369/13376/20 Провадження № 33/824/363/2021 Головуючий в суді першої інстанції: Омельченко М.М. Доповідач: Трясун Ю.Р. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 16 лютого 2021 року місто Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Трясун Ю.Р., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2020 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, - за участю особи, притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника Лошадкіної В.О., представника потерпілого ОСОБА_2 В С Т А Н О В И В: Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді шести місяців позбавлення права керування транспортними засобами. Відповідно до постанови, 16 жовтня 2020 року о 06 год. 45 хв. водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «Skoda Octavia» з номерним знаком НОМЕР_1 , на 23 км + 600 метрів автодороги сполученням «Знам`янка - Київ» перед перестроюванням та зміною напрямку руху не переконався, що це буде безпечним та не створить перешкоди або небезпеки іншим учасникам дорожнього руху, не вжив заходів для зменшення швидкості або безпечного об`їзду перешкоди, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем «HyundaiH-1» з номерним знаком НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , який рухався прямолінійно в крайній правій смузі, в результаті зіткнення транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.п. 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), за що передбачена відповідальність за ст. 124 КУпАП. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2020 рокута закрити провадження щодо нього на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП у зв`язку з вчиненням дій у стані крайньої необхідності. Апелянт вважає, що суд першої інстанції не з`ясував всі обставини справи та розглянув справу поверхнево, у зв`язку з чим постановив невірне рішення. Щодо фактичних обставин справи, то ОСОБА_1 пояснює, що крім нього в салоні автомобіля перебувала його мати та дружина. Зазначає, що перебуваючи у середній смузі руху, зупинився перед світлофором, перед ним був ще автомобіль, почавши рух на зелений сигнал світлофора автомобіль «ВАЗ» з номерним знаком НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 почав здійснювати обгін його автомобіля із одночасним перестроюванням із лівої смуги руху на середню. Як вказує ОСОБА_1 з метою уникнення зіткнення з автомобілем «ВАЗ», попередньо переконавшись в безпечності маневру, він вивернув руль праворуч, в результаті чого відбулось зіткнення з автомобілем «Hyundai H-1», який рухався на великій швидкості. Апелянт зазначає, що він діяв в межах крайньої необхідності, щоб уникнути зіткнення із автомобілем «ВАЗ». ОСОБА_1 вказує, що схема місця ДТП складена з порушенням вимог Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07 листопада 2015 року, оскільки у ній не вказано даних, які мають суттєве значення для вирішення справи, а саме - водія автомобіля «ВАЗ» ОСОБА_3 , який причетний до ДТП. Крім того, як зазначає апелянт, схема місця ДТП не підписана усіма учасниками, зокрема ОСОБА_3 , також у ній відсутні дані про освітлення місця ДТП, наявність світлофору, а також інші важливі дані. Також ОСОБА_4 звертає увагу на те, що в схемі місця ДТП вказано, що вона є додатком до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДКР18 № 177319, в той час як в матеріалах справи такий протокол відсутній, відтак вважає, що як схема місця ДТП, так і наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 177313 є неналежними та недопустимими доказами. Апелянт вказує, що суд не мав права посилатись як на доказ його вини на пояснення ОСОБА_3 , оскільки такий свідок не викликався та не допитувався судом першої інстанції. Також ОСОБА_4 звертає увагу на те, що викладена в протоколі інформація суперечить поясненням одного із учасників ДТП - ОСОБА_2 . Крім того апелянт зазначає, що в оскаржуваній постанові вказано про те, що в матеріалах справи наявні дані про те, що його було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП, однак такої інформації матеріали справи не містять. ОСОБА_4 вказує, що призначене судом першої інстанції стягнення є для нього надмірним тягарем. Переглянувши справу за апеляційною скаргою, заслухавши пояснення ОСОБА_4 та його захисника Лошадкіну В.О., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, представника потерпілого ОСОБА_2, який заперечував щодо задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Оскаржуючи прийняте судом рішення, ОСОБА_1 вважає, що здійснив зіткнення із автомобілем «Hyundai H-1», перебуваючи в стані крайньої необхідності. Однак для закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі п. 4 ст. 247 КУпАП необхідно встановити існування небезпеки життю та здоров`ю його, або пасажирам, які перебували в автомобілі, та відсутність можливості усунення такої небезпеки іншими засобами, аніж як здійснення зміни напрямку руху вправо, за умови, що заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода. Проте під час апеляційного розгляду таких обставин не встановлено. Відповідно до наявних в матеріалах справи доказів, 16 жовтня 2020 року на автодорозі Київ - Знамянка між водієм автомобіля «SkodaOctavia» з номерним знаком НОМЕР_1 ОСОБА_1 та водієм автомобіля «ВАЗ» ОСОБА_3 виник конфлікт із - за того, що ОСОБА_1 , який рухався у другій смузі на світловий сигнал водія ОСОБА_3 не уступив йому дорогу, а навпаки знизив швидкість. Водій автомобіля «ВАЗ» почав неодноразово здійснювати випередження автомобіля «Skoda Octavia» з номерним знаком НОМЕР_1 , створюючи аварійну ситуацію, а водій ОСОБА_1 також здійснював випередження автомобіля «ВАЗ». Як пояснив під час апеляційного розгляду ОСОБА_1 , така ситуація продовжувалася впродовж відстані близько п`яти кілометрів. Коли він зупинився перед світлофором у другій смузі та після ввімкнення зеленого сигналу світлофора розпочав рух, автомобіль «ВАЗ» різко змінив напрямок руху та став перед ним. Це сталося після того, як він з місця зупинки проїхав близько шести метрів. З метою уникнення зіткнення він повернув праворуч на вільну смугу руху, однак водій автомобіля «Hyundai H-1» рухався по цій смузі з перевищенням швидкості, внаслідок чого відбулося зіткнення транспортних засобів. Оцінюючи письмові пояснення ОСОБА_1 безпосередньо після ДТП, а також в суді апеляційної інстанції в сукупності з іншими доказами, апеляційний суд вважає, що він в момент ДТП не перебував у стані крайньої необхідності. Також апеляційний суд зазначає, що в даному провадженні суд не дає оцінку діям інших учасників події з точки зору їх відповідності ПДР, оскільки справа розглядається судом лише стосовно ОСОБА_1 в межах висунутого йому обвинувачення. Відповідно до пояснень ОСОБА_1 , під час руху в нього виникла конфліктна ситуація з іншим водієм, який рухався в попутному напрямку. За умови, що цей водій вів себе зухвало, неодноразово створюючи аварійну ситуацію, ОСОБА_1 повинен був зупинити автомобіль, та повідомити про такі обставини правоохоронні органи. Однак він цього не зробив, а ще близько п`яти кілометрів продовжував рух, наражаючи на небезпеку себе та пасажирів, які перебували в його автомобілі. Розпочавши рух після зупинки перед світлофором, до моменту зіткнення з автомобілем «Hyundai H-1» він проїхав лише близько шести метрів, однак встиг перелаштуватись у праву смугу на 90 см, перебуваючи в момент зіткнення під невеликим кутом. Дані обставини підтверджуються як поясненнями ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції, так і схемою місця ДТП, відповідно до якої автомобіль «SkodaOctavia» залишився на місці зіткнення транспортних засобів частково у першій смузі руху, ширина якої 4 метри. Відстань від переднього правого колеса до правого краю цієї смуги 3,1 метри, а від правого заднього колеса до правого краю смуги 3,2 метри. Відсутність на схемі місця ДТП, підписаною її учасниками без зауважень, гальмівного шляху свідчить про незастосування водієм ОСОБА_1 екстреного гальмування, за умови виникнення для нього небезпеки. Здійснивши різкий маневр зміни напрямку руху вправо, ОСОБА_1 не переконався, що це буде безпечно для інших учасників дорожнього руху. З огляду на наведене, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції зроблений обґрунтований висновок про порушення ним пунктів 10.1, 12.1 ПДР. В той же час судом апеляційної інстанції не встановлено жодних обставин, передбачених ст. 18 КУпАП, які б давали підстави для висновку про перебування ОСОБА_1 безпосередньо перед ДТП у стані крайньої необхідності. Застосовуючи до ОСОБА_1 такий вид адміністративного стягнення як позбавлення права керування транспортними засобами, суд першої інстанції серед іншого вірно взяв до уваги обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення. Апеляційний суд вважає, що позбавлення його права керування транспортними засобами на шість місяців відповідатиме меті адміністративного стягнення, визначеній у ст. 23 КУпАП, зокрема запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення. Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 02 листопада 2020 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Ю.Р.Трясун