Ухвала КГС ВС № 908/423/20

УХВАЛА 12 березня 2021 року м. Київ Справа № 908/423/20 Суддя Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Зуєв В.А. розглянувши матеріали касаційної скарги Фізичної особи - підприємця Зозуля Василя Анатолійовича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2021 за позовом заступника керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області в інтересах держави в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області до:

1. Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області,

2. Фізичної особи - підприємця Зозуля Василя Анатолійовича про визнання незаконним та скасування наказу, визнання недійсним договору оренди землі та повернення земельної ділянки, ВСТАНОВИВ: 03.03.2021 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Фізичної особи - підприємця Зозуля Василя Анатолійовича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2021 (повний текст складено 20.01.2021) у справі № 908/423/20, подана 10.02.2021 через апеляційний господарський суд з клопотанням про поновлення пропущеного строку. Розглянувши матеріали касаційної скарги, Суд вирішив залишити зазначену скаргу без руху, виходячи з наступного. Згідно з частиною другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу. Перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним. Отже, системний аналіз наведених положень Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку з посиланням на відповідний пункт (пункти) частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення. Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Як вбачається з касаційної скарги, заявник, обгрунтовуючи наявність підстав для касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції, посилається на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України та зазначає, що, на його думку, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржену постанову, застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Вищого адміністративного суду України від 19.05.2015 у справі № К/800/130/15. Проте, Суд зауважує, що відповідно до приписів пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставою касаційного оскарження судових рішень є неврахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові саме Верховного Суду. Абзацом 2 пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України також передбачено, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. Відповідно до частини першої статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. При цьому частиною другою статті 37 "Склад та структура Верховного Суду" зазначеного Закону визначено, що у складі Верховного Суду діють: 1) Велика Палата Верховного Суду; 2) Касаційний адміністративний суд; 3) Касаційний господарський суд; 4) Касаційний кримінальний суд; 5) Касаційний цивільний суд. Отже, за змістом наведених приписів законодавства постанови Вищого адміністративного суду України не належать до постанов Верховного Суду. У такий спосіб, відповідно до вимог статетй 287, 290 Господарського процесуального кодексу України, а також усталеної практики Верховного Суду, у касаційній скарзі поданій на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі підлягає зазначенню постанова Верховного Суду (Верховного Суду України), дата її прийняття, номер справи, норма права висновок про застосування якої був сформований, зміст висновку та обгрунтування і в чому полягає невідповідність оскарженого судового рішення сформованій правозастосовчій практиці. Водночас, скаржником при поданні касаційної скарги зазначені вимоги не дотримані. Отже, оскільки у касаційній скарзі скаржником не зазначено підстави (підстав) її подання відповідно до змісту вимог статті 287 Господарського процесуального кодексу України, то, згідно з частиною другою статті 292 цього кодексу, зазначена скарга підлягає залишенню без руху. Крім того, відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. За змістом підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги. У 2020 році заступник керівника Запорізької місцевої прокуратури № 2 Запорізької області звернувся з позовною заявою до Господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області про: 1) визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Запорізькій області № 8-1045/27-15-СГ від 28.12.2015 «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду»; 2) визнання недійсним договору оренди землі б/н від 29.12.2015, укладеного між Головним управлінням Держгеокадастру у Запорізькій області та Зозуль Василем Анатолійовичем , на підставі якого в Державному реєстрі речових прав па нерухоме майно вчинено запис про інше речове право №12889456 щодо оренди земельної ділянки площею 22,0000 га кадастровий номер 2322184600:04:002:0815, що розташована на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту, припинення права оренди Фізичної особи-підприємця Зозуль Василя Анатолійовича, зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 31.12.2015 за номером запису про інше речове право 12889456; 3) зобов`язання Фізичної особи-підприємця Зозуль Василя Анатолійовича ІНФОРМАЦІЯ_1 повернути земельну ділянку площею 22,0000 га, кадастровий номер 2322184600:04:002:0815, що розташована на території Лукашівської сільської ради Запорізького району Запорізької області за межами населеного пункту на користь територіальної громади, в особі Широківської сільської ради Запорізького району Запорізької області. Тобто, відповідно до визначених позивачем при поданні позовної заяви вимог, предметом позову у цій справі є 3 самостійні вимоги немайнового характеру. Згідно з підпунктом 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідну заяву або скаргу було подано до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 установлюється у розмірі 2 102,00 грн. Таким чином, за подання касаційної скарги заявнику необхідно було сплатити судовий збір у розмірі 12 612,00 грн (2 102,00 грн * 3 * 200%). Однак, скаржником до касаційної скарги не додано доказів про сплату судового збору у встановленому законом розмірі та порядку за її подання до Касаційного господарського суду, про що Канцелярією Центрального апеляційного господарського суду складено акт № 06-21/29/21 від 15.02.2021. Виходячи із положень частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, вона залишається без руху. Таким чином, для усунення недоліків касаційної скарги Фізичній особі - підприємцю Зозулю Василю Анатолійовичу необхідно:

1. Уточнити підставу подання цієї скарги, відповідно до пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, а саме зазначити постанову Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

2. Надати докази, які підтверджують сплату судового збору у розмірі 12 612,00 грн за наведеними нижче реквізитами: Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007 Код банку отримувача (МФО): 899998 Код класифікації доходів бюджету: 22030102 Керуючись статтями 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Фізичної особи - підприємця Зозуля Василя Анатолійовича на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 14.01.2021 у справі № 908/423/20 залишити без руху до 12.04.2021, при цьому строк усунення недоліків не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя В.А. Зуєв