Постанова 4821 № 707/2547/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/381/21Головуючий по 1 інстанції Справа №707/2547/19 Категорія: на ухвалу Суходольський О. М. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2021 року м. Черкаси Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів : Вініченка Б.Б. Бондаренка С.І., Фетісової Т.Л. за участю секретаря Чуйко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 13 січня 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та бездіяльність головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ястремської Олени Вікторівни та начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Романенка Романа Павловича, - в с т а н о в и в : У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із скаргою на дії та бездіяльність головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ястремської О.В. та начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Романенка Р.П. Скаржник вказує, що 04 лютого 2020 року Черкаським районним судом Черкаської області було ухвалено заочне рішення у цивільній справі №707/2547/19за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі. 19.05.2020 року Черкаським районним судом Черкаської області на підставі вказаного заочного рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2020 року по цивільній справі № 707/2547/19, виданий виконавчий лист № 2/707/162/20 та 19.05.2020 року старшим державним виконавцем Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагорнюком С.В. відкрито виконавче провадження № 62029599 з виконання виконавчого листа № 2/707/162/20, виданий 17.03.2020 Черкаським районним судом Черкаської області на підставі заочного рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04.02.2020 року по цивільній справі № 707/2547/19 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Старшим державним виконавцем Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагорнюком С.В., при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/707/162/20, виданого 17.03.2020 Черкаським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 108 407,19 грн (ВП № 62029599) накладено арешт на майно та кошти боржника на підставі постанов про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника від 19.05.2020. 29.09.2020 року головним державним виконавцем Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ястремською О.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану через те, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 28.10.2020 скасовано заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04.02.2020 року по цивільній справі № 707/2547/19 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості. Відповідно до п.5 ч.1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає закінченню у разі: скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню. Скаржник ОСОБА_1 вказує, що звертався із заявою до Черкаського РВДВС Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) про закінчення виконавчого провадження, проте скаржник вказує, що отримав відповідь про повернення виконавчого листа стягувачу у зв`язку з відсутністю у боржника майна на яке може бути звернуто стягнення. Проте державним виконавцем не вирішено питання про закінчення виконавчого провадження ВП №62029599 на підставі п.5 ч.1ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» та вказане виконавче провадження з підстав скасування заочного рішення станом на 04.12.2020 не закінчено. У зв`язку із вище вказаними обставинами ОСОБА_1 звернувся до суду із вказаною скаргою. На підставі викладеного ОСОБА_1 просив суд визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ястремської О.В., у провадженні якого перебувало виконавче провадження №62029599 та начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Романенка Р.П. з не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №62029599, не вчинення дій щодо закінчення виконавчого провадження №62029599; Зобов`язати головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ястремську О.В., начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Романенка Р.П. винести постанову про закінчення виконавчого провадження №62029599 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» згідно ухвали Черкаського районного суду Черкаської області від 28.10.2020 року, якою скасовано заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2020 року по цивільній справі №707/2547/19 та вчинити дії щодо закінчення виконавчого провадження №62029599; Визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ястремської О.В., у провадженні якого перебувало виконавче провадження № 62029599 та начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Романенка Р.П. щодо відсутності дій із скасування арешту на грошові кошти у виді соціальної допомоги по безробіттю боржника ОСОБА_1 на поточному рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк»; Зобов`язати головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ястремську О.В., начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Романенка Р.П. скасувати арешт на грошові кошти у виді соціальної допомоги по безробіттю ОСОБА_1 на поточному рахунку № НОМЕР_1 в АТ «Ощадбанк»; Зобов`язати головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції )м. Київ) Ястремську О.В., начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Романенка Р.П. вчинити всі необхідні дії щодо закінчення виконавчого провадження №62029599. Ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 13 січня 2021 року в задоволенні скарги ОСОБА_1 відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що виконавче провадження (ВП №62029599) на даний час не є закінченим та у державного виконавця відсутні правові підстави для зняття арешту та закінчення даного виконавчого провадження, а тому не вбачає у діях головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ястремської О.В. неправомірних дій чи бездіяльності при здійсненні виконавчого провадження ВП №62029599. Посилання головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ястремської О.В. щодо пропуску ОСОБА_1 строку встановленого ст. 449 ЦПК України на звернення із даною скаргою, суд вважав безпідставними, оскільки скаржник звернувся до суду із скаргою у межах 10 денного строку з моменту отримання відповіді від державного виконавця. Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_1 звернувся до суду із апеляційною скаргою, в якій вказує, що ухвала постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального права, неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить її скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги, крім доводів викладених у скарзі поданій до суду першої інстанції, вказує, що вимога боржника про зняття арешту була похідною від головної вимоги скаржника зобов`язати посадових осіб ВДВС закінчити виконавче провадження через скасування 28.10.2020 року заочного рішення. І вже лише як наслідок такого закінчення виконавчого провадження, боржник просив суд зобов`язати посадових осіб ВДВС зняти арешт. При цьому, суд неправильно застосував норми матеріального права, а саме не застосування положення п. 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». Зокрема, суд дійшов у своїй ухвалі від 13.01.2021 року до правильного висновку, що виконавче провадження ВП №62029599 не закінчене, і одночасно до помилкового висновку про відсутність підстав для закінчення виконавчого провадження і відповідно зняття арешту, ігноруючи вимоги п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження». У відзиві на апеляційну скаргу головний державний виконавець Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ястремської О.В. вказує, що стаття 59 Закону України «Про виконавче провадження» (підстави для зняття арешту з майна) не містить жодного посилання про зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини під час скасування рішення суду або виконавчого документа. Щодо не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, то державний виконавець не погоджуючись з даною вимогою посилався на постанову Верховного Суду у справі №910/8019/15-г від 17.01.2018 року, в якій вказано, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження не є закінченим. При цьому, державному виконавцю не надано право на зняття арешту з майна боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення. Більше того, повернення виконавчого документа стягувачу, у зв`язку з відсутністю майна у боржника, не є підставою для закінчення виконавчого провадження, згідно з приписами статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до наступних висновків. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам закону. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 04 лютого 2020 року Черкаським районним судом Черкаської області було ухвалено заочне рішення у цивільній справі №707/2547/19за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, яким позовні вимоги задоволено в повному обсязі. 19.05.2020 року Черкаським районним судом Черкаської області на підставі вказаного заочного рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2020 року по цивільній справі № 707/2547/19, виданий виконавчий лист № 2/707/162/20 та 19.05.2020 року старшим державним виконавцем Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагорнюком С.В. відкрито виконавче провадження № 62029599 з виконання виконавчого листа № 2/707/162/20, виданий 17.03.2020 Черкаським районним судом Черкаської області на підставі заочного рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04.02.2020 року по цивільній справі № 707/2547/19 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Старшим державним виконавцем Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагорнюком С.В., при примусовому виконанні виконавчого листа № 2/707/162/20, виданого 17.03.2020 Черкаським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "Приватбанк" заборгованості у розмірі 108 407,19 грн (ВП № 62029599) накладено арешт на майно та кошти боржника на підставі постанов про арешт майна боржника та про арешт коштів боржника від 19.05.2020. 29.09.2020 року головним державним виконавцем Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ястремською О.В. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувану через те, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, врегульовані Законом України «Про виконавче провадження». Статтею 447 ЦПК України встановлено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи. Як видно із матеріалів справи старшим державним виконавцем Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагорнюком С.В. було відкрито виконавче провадження (ВП №62029599) за виконавчим листом №2/707/162/20 від 17.03.2020 року виданим Черкаським районним судом Черкаської області про стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у розмірі 108 407,19 грн. 19 травня 2020 року старшим державним виконавцем Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Нагорнюком С.В. в межах даного виконавчого провадження було винесено постанови про арешт коштів боржника та арешт майна боржника. 29 вересня 2020 року головним державним виконавцем Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ястремською О.В. було повернуто виконавчий документ стягувану у зв`язку з тим, що у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернуто стягнення, а здійснені державним виконавцем відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними. При цьому державний виконавець керувався положеннями пункту 2 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження». Відповідно до частини 5 зазначеної статті повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону. Отже, повернення виконавчого листа стягувачу не є закінченням виконавчого провадження, оскільки останній не позбавлений права пред`явити його повторно. У разі повернення виконавчого документа стягувану на підставі пункту 2 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження не є закінченим. При цьому, державному виконавцю не надано право на зняття арешту з майна боржника, у разі повернення виконавчого документа стягувану з підстав відсутності у боржника майна, на яке може бути звернуто стягнення. Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду у справі №910/8019/15-г від 17 січня 2018 року. Водночас, матеріалами справи встановлено, що ухвалою Черкаського районного суду Черкаської області від 28 жовтня 2020 року заочне рішення Черкаського районного суду Черкаської області від 04 лютого 2020 року в цивільній справі за позовом АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення боргу скасовано і призначено справу до розгляду. Виконавче провадження підлягає закінченню у разі скасування або визнання нечинним рішення, на підставі якого виданий виконавчий документ, або визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню (пункт 5 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження»). За змістом абзацу 2 частини першої статті 40 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Отже, колегія суддів доходить висновку, що є обґрунтовані підстави для закінчення виконавчого провадження у зв`язку із скасуванням рішення на підставі якого виданий виконавчий документ стягувачу. ОСОБА_1 у зв`язку із даними обставинами, звертався до начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) із заявою про закінчення виконавчого провадження (ВП №62029599) та зняття накладених арештів. Однак, у задоволенні даної заяви Черкаським районним відділом державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) йому було відмовлено. З огляду на зазначене, вимоги заявника ОСОБА_1 підлягають до задоволення в частині визнання протиправною бездіяльність головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ястремської О.В. та начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Романенка Р.П. з не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №62029599, не вчинення дій щодо закінчення виконавчого провадження №62029599 та в частині зобов`язання головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ястремської О.В. та начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Романенка Р.П. вчинити всі необхідні дії щодо закінчення виконавчого провадження №62029599. Щодо вимог заявника в частині визнання протиправною бездіяльність щодо відсутності дій із скасування арешту на грошові кошти та зобов`язання скасувати арешт на грошові кошти, то колегія суддів вважає дані вимоги такими, що задоволенню не підлягають з огляду на наступне. У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 березня 2020 року в справі № 127/2-1421/09 (провадження № 61-22895св19) вказано, що «частинами першою та другою статті 50 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків не стягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаний з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. Вимогу заявника про скасування постанови старшого державного виконавця від 19 травня 2020 року про арешт коштів боржника колегія суддів вважає такою, що не підлягає задоволенню, так як доводи скарги в цій частині зводяться до наявності підстав для зняття арешту з майна (коштів) боржника, а не до незаконності накладення арешту на час винесення цієї постанови. Колегія суддів вважає, що встановити правомірність чи неправомірність дій державного виконавця щодо зняття арешту із грошових коштів боржника за наслідком закінчення виконавчого провадження можливо лише після винесення ним постанови про закінчення виконавчого провадження із застосуванням передбачених статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» наслідків закінчення виконавчого провадження. Таким чином, зняття арешт у з коштів боржника відбувається при винесенні постанови державним виконавцем про закінчення виконавчих дій, а тому заявлені вимоги ОСОБА_1 колегія суддів вважає в даній частині передчасними. Крім того, не підлягають задоволенню і вимоги заявника щодо зобов`язання державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження. Виходячи зі змісту статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Наприклад, суд може зобов`язати державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав. При цьому, суд не має права зобов`язувати зазначених осіб до вчинення тих дій, які згідно із Законом України «Про виконавче провадження» можуть здійснюватися лише державним виконавцем або відповідною посадовою особою державної виконавчої служби. Положеннями статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Відповідно до частини другої статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. У разі зобов`язання державного виконавця винести постанову про закінчення виконавчого провадження у рамках виконавчого провадження № 62029599, судом буде фактично перебрано на себе повноваження інших державних органів (зокрема, повноваження державного виконавця), які передбачені нормами Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень. Враховуючи, що суд апеляційної інстанції дійшов висновку про неправомірність бездіяльності державного виконавця щодо закінчення виконавчого провадження із застосуванням визначених статтею 40 Закону України «Про виконавче провадження» наслідків закінчення виконавчого провадження, що призвело до порушення прав заявника як боржника у виконавчому провадженні, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення. На підставі викладеного, керуючись статтями 367, 374, 376 ЦПК України, апеляційний суд, - постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 частково задовольнити. Ухвалу Черкаського районного суду Черкаської області від 13 січня 2021 року скасувати і ухвалити нове судове рішення. Скаргу ОСОБА_1 на дії та бездіяльність головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Ястремської Олени Вікторівни та начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) Романенка Романа Павловича задовольнити частково. Визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ястремської О.В. та начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Романенка Р.П. з не винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №62029599, та не вчинення дій щодо закінчення виконавчого провадження №62029599. Зобов`язати головного державного виконавця Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Ястремської О.В. та начальника Черкаського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Романенка Р.П. вчинити всі необхідні дії щодо закінчення виконавчого провадження №62029599. У задоволенні решти частини скарги відмовити. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст постанови складено 11 березня 2021 року. Судді: