Постанова 4821 № 2-4557/11

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/1361/22Головуючий по 1 інстанції Справа №2-4557/11 Категорія: на ухвалу Пироженко С.А. Доповідач в апеляційній інстанції Вініченко Б. Б. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2022 року Черкаський апеляційний суд в складі колегії: суддів Вініченка Б.Б., Нерушак Л.В., Новікова О.М. за участю секретаря Чуйко А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси апеляційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) на ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 серпня 2022 року у справі за скаргою ОСОБА_1 ,суб`єкт оскарження: Центральний відділ Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі старшого державного виконавця Пустобаєвої Олени Миколаївни, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинення певних дій,- в с т а н о в и в: В липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду із вказаною скаргою. В обґрунтування скарги зазначає, що на виконанні у Центральному відділі ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться зведене виконавче провадження № 62390253, до складу якого входять матеріали виконавчих проваджень № 40068733 та № 40069089 відносно неї, з примусового виконання виконавчих листів № 204557 від 08 серпня 2013 року. 19 червня 2020 року державним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП №40068875 винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника. В подальшому на підставі вказаної постанови про арешт коштів АТ «Райффайзен Банк» накладено арешт на рахунок НОМЕР_1 та карткові рахунки приєднані до вказаного рахунку, який відкритий на ім`я ФОП ОСОБА_1 та на який остання отримувала кошти спеціального призначення пов`язані зі сплатою податків, виплатою заробітної плати як фізична особа-підприємець. Відповідно до виконавчого листа Соснівського районного суду м. Черкаси № 2-4552 виданого 08 серпня 2013 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість по кредиту в загальній сумі 939 739,04 грн. При цьому, у виконавчому листі чітко визначено боржника фізичну особу ОСОБА_1 , а не фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 . Законом України «Про виконавче провадження» конкретно визначено порядок дій державного виконавця щодо звернення стягнення на кошти та майно боржника фізичної особи (ст. 48) та порядок дій державного виконавця щодо звернення стягнення на кошти та майно боржника юридичної особи, фізичної особи-підприємця (ст.52). Таким чином, державний виконавець позбавлений правових підстав втручатися у діяльність ОСОБА_1 як фізичної особи-підприємця. Крім того, державним виконавцем винесено постанови від 20 грудня 2020 року (ВП № 40068987) та 14 грудня 2021 року (ВП № 40068875) про звернення стягнення на пенсію боржника, відповідно до яких звернуто стягнення на доходи ОСОБА_1 , які вона отримує в Управлінні пенсійного фонду України. У зазначених постановах встановлено проводити щомісячне утримання з пенсії, що належить боржнику ОСОБА_1 , після відрахування податків, у разі наявності інших виконавчих документів про стягнення коштів з боржника не більше 20% на погашення залишку боргу в сумі 1 411,50 грн., виконавчого збору в сумі 141,15 грн., витрат на проведення виконавчих дій в сумі 207,30 грн. та відповідно залишку боргу в сумі 939739,04 грн., залишку виконавчого збору в сумі 93973,90 грн., витрат на проведення виконавчих дій в сумі 207,30 грн. На звернення адвоката заявника до державного виконавця з вимогою зняти зазначені арешти, отримано відповідь від 17 червня 2022 року, в якій у знятті арешту з рахунку НОМЕР_1 та карткові рахунки приєднані до вказаного рахунку, який відкритий на ім`я ФОП ОСОБА_1 відмовлено з посиланням на відсутність підстав; зазначено, що станом на 17.06.2022 залишок нестягнутого боргу по ВП № 40068875 становить 682 284,27 грн.; а також вказано, що ВП № 40068987 з примусового виконання виконавчого листа 2-4557 від 08 серпня 2013 року завершене на підставі п. 9 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку з повним фактичним виконанням. Вважає відмову державного виконавця у знятті арешту із зазначено рахунку незаконною, матеріали ВП № 40068987 такими, що сфальсифіковані та стягнення в межах ВП № 40068987 з пенсії боржника до теперішнього часу незаконними. У зв`язку з цим просить витребувати з Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) оригінал виконавчого листа № 2-4557 від 08.08.2013 виданого Соснівським районним судом м. Черкаси про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «КБ «Надра» судового збору в сумі 1 411 грн 50 коп або документи, які підтверджують направлення вказаного виконавчого листа органу, який його видав, у зв`язку з повним фактичним виконанням виконавчого провадження № 400068987; визнати протиправними дії посадової особи (старшого державного виконавця) Центрального відділу державної виконавчої служби у м.Черкаси Пустобаєвої О.М., які виразились у винесенні постанови в межах ВП № 40068987 про звернення стягнення на пенсію боржника, а постанову від 20.12.2020 року про звернення стягнення на пенсію боржника у виконавчому провадженні № 40068987 незаконною; зобов`язати старшого державного виконавця Пустобаєву О.М. протягом трьох днів з моменту отримання ухвали направити до Управління пенсійного фонду України відповідні документи (постанову) для зупинення стягнення на пенсію боржника ОСОБА_1 у виконавчому провадженні № 40068987; зобов`язати старшого державного виконавця Пустобаєву О.М. повернути незаконно стягнуті грошові кошти з пенсії боржника ОСОБА_1 в межах виконавчого провадження № 40068987; визнати протиправними дії старшого державного виконавця Пустобаєвої О.М., які виразились у винесенні постанови в межах ВП № 40068987 від 28.06.2022 про стягнення виконавчого збору з боржника ОСОБА_1 , а постанову від 28.06.2022 про стягнення виконавчого збору у виконавчому провадженні № 40068987 незаконною; визнати протиправними дії старшого державного виконавця Пустобаєвої О.М., які виразились у винесенні постанови в межах ВП № 40068987 від 28.06.2022 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, а постанову від 28.06.2022 про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження у виконавчому провадженні № 40068987 незаконною; визнати протиправною бездіяльність старшого державного виконавця Пустобаєвої О.М., яка виразилась у відмові зняти арешт накладений на грошові кошти в межах ВП № 40068875, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 та карткових рахунків, які приєднані до вказаного рахунку, який відкритий на ім`я ФОП ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» та являються коштами, що містяться на рахунках накладення арешту або звернення стягнення на які заборонено законом; зобов`язати старшого державного виконавця Пустобаєву О.М. в межах ВП № 40068875 зняти арешт з грошових коштів, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 та карткових рахунків, які приєднані до вказаного рахунку, який відкритий на ім`я ФОП ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль»; зобов`язати старшого державного виконавця Пустобаєву О.М. протягом трьох днів з моменту отримання ухвали направити до AT «Райффайзен Банк Аваль» постанову про зняття арешту з грошових коштів. Ухвалою Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 серпня 2022 року скаргу задоволено частково. Зобов`язано старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пустобаєву Олену Миколаївну в межах ВП № 40068875 зняти арешт з грошових коштів, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 та карткових рахунків, які приєднані до вказаного рахунку, який відкритий на ім`я ФОП ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль». В решті вимог скарги відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що розглядаючи скаргу в межах наведених в ній доводів, проаналізувавши у сукупності надані докази і застосувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд не встановив протиправність в діях державного виконавця у даному виконавчому провадженні, і не вбачає підстав визнання дій державного виконавця неправомірними. Тому скарга в частині визнання бездіяльності державного виконавця неправомірними задоволенню не підлягає. Суд вказав, що не підлягають арешту , в порядку встановленому Законом України «Про виконавче провадження», кошти, що перебувають на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом. Банк, інша фінансова установа, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, у разі надходження постанови виконавця про арешт коштів, що знаходяться на таких рахунках, зобов`язані повідомити виконавця про цільове призначення рахунку та повернути постанову виконавця без виконання в частині арешту коштів, що знаходяться на таких рахунках. Суд зазначив, що під час здійснення господарської діяльності фізичні особи-підприємці реалізують свою господарську компетенцію, тобто сукупність господарських прав та обов`язків. При цьому, решта прав та обов`язків фізичної особи, що становлять її правоздатність як людини, набуваються та виконуються нею поза межами здійснення господарської діяльності, в порядку реалізації нею її цивільної дієздатності, передбаченої Цивільним кодексом України та регулюються ним. Наявні підстави для задоволення скарги в частині зобов`язання старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пустобаєву Олену Миколаївну в межах ВП № 40068875 зняти арешт з грошових коштів, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 та карткових рахунків, які приєднані до вказаного рахунку, який відкритий на ім`я ФОП ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль». В апеляційній скарзі Центральний відділ державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), вважаючи ухвалу суду постановленою з порушенням норм матеріального та процесуального права, просив її скасувати і ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні скарги ОСОБА_1 в цій частині, а в решті ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.08.2022 року залишити без змін. Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції хибно витлумачив норми чинного законодавства України коли дійшов висновку, що під час здійснення господарської діяльності фізичні особи-підприємці реалізують свою господарську компетенцію, тобто сукупність господарських прав та обов`язків. При цьому, решта прав та обов`язків фізичної особи, що становлять її правоздатність як людини, набуваються та виконуються нею поза межами здійснення господарської діяльності, в порядку реалізації нею її цивільної дієздатності, передбаченої ЦПК , та регулюються ним. Вказує, що згідно Закону України «Про виконавче провадження» та Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженого наказом МЮУ від 02.04.2012 року № 512/5, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів. Зазначає, що ні Законом України «Про виконавче провадження» , ані Інструкцією №512/5 не визначено особливостей здійснення виконавчих дій в частині накладення арешту на рахунки фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців. При цьому, в якості боржника за виконавчим провадженням Закон визначає саме фізичну особу, на яку покладається обов`язок щодо виконання рішення. Крім того, чинне законодавство не виділяє такого суб`єкта права власності як фізична особа-підприємець та не містить норм щодо права власності фізичної особи підприємця. Законодавство встановлює , що фізична особа підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бети звернено стягнення. Однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи- підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності фізичної особи її зобов`язання, у тому числі за укладеними договорами не припиняється, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати ( правова позиція викладена Великою палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі № 686/19162/15-ц). Тобто, правовий статус підприємця для фізичної особи це виключно реалізація додаткових прав та обов`язків , як накладаються цим статусом, а відокремлення майна, в тому числі грошових коштів, фізичної особи та фізичної особи підприємця є необгрутованим . Вказане підтверджується постановою Верховного Суду від 28.07.2021 року у справі № 916/403/21. Вказує, що наявність або відсутність статусу фізичної особи підприємця не впливає на обов`язок фізичної особи сплатити грошові зобов`язання, які виникли у неї та відповідно суд першої інстанції дійшов хибного висновку про необхідність зобов`язання старшого державного виконавця ЦВДВС у місті Черкаси ЦМУЮ ( м. Київ) Пустобаєву О.М. в межах ВП №40068875 зняти арешт з грошових коштів, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 та карткових рахунків, які приєднані до вказаного рахунку, який відкритий на ім`я ФОП ОСОБА_3 в АТ «Райффайзен Банк Аваль». Відзив на апеляційну скаргу на адресу апеляційного суду не надходив. Судова колегія, дослідивши наявні у справі докази, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного. Згідно до вимог частин 1 та 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Оскаржуване судове рішення не відповідає зазначеним вимогам закону. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконанні у Центральному відділі ДВС у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) знаходиться зведене провадження № 62390253, до складу якого входять матеріали виконавчих проваджень № 40068733 та № 40069089 відносно неї, з примусового виконання виконавчих листів № 204557 від 08 серпня 2013 року. 19 червня 2020 року державним виконавцем в межах виконавчого провадження ВП №40068875 винесено постанову про арешт коштів боржника, відповідно до якої накладено арешт на грошові кошти боржника ОСОБА_1 , що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника. В подальшому на підставі вказаної постанови про арешт коштів АТ «Райффайзен Банк» накладено арешт на рахунок НОМЕР_1 та карткові рахунки приєднані до вказаного рахунку, який відкритий на ім`я ФОП ОСОБА_1 та на який остання отримувала кошти спеціального призначення пов`язані зі сплатою податків, виплатою заробітної плати як фізична особа-підприємець. На звернення адвоката заявника до державного виконавця з вимогою зняти зазначені арешти, отримано відповідь від 17 червня 2022 року, в якій у знятті арешту з рахунку НОМЕР_1 та карткові рахунки приєднані до вказаного рахунку, який відкритий на ім`я ФОП ОСОБА_1 відмовлено з посиланням на відсутність підстав. З Довідки від 10 травня 2022 року, виданої АТ «Райффайзен Банк Аваль» вбачається, що на ім`я ФОП ОСОБА_1 відкрито рахунок НОМЕР_1 , до якого приєднані карткові рахунки. З виписки по рахунку від 14 квітня 2022 року вбачається, що з вказаного рахунку здійснювалася сплата податків, виплата заробітної плати, переведення коштів по договорах як фізична особа-підприємець. Згідно зі статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод(далі - Конвенція). При розгляді справ за скаргами сторін виконавчого провадження на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суди повинні керуватися положеннями Конституції України, пункту 1 статті 6, статті 13 Конвенції, статті 1 Першого протоколу до Конвенції, міжнародних договорів. Серед основних засад (принципів) цивільного судочинства є обов`язковість судового рішення (стаття 18 ЦПК України). Частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень. При виконанні судових рішень учасники справи мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду. У статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачені права та обов`язки державного виконавця. Статтею 10 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом. Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (стаття 13 Закону України «Про виконавче провадження»). Зокрема, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону України «Про виконавче провадження»). Згідно з пунктом 7 частини 3 статті 18 цього Закону виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема, на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом). Аналогічна норма міститься в пункті 8 Інструкції №512/5, якою передбачено що, на кошти та інші цінності боржника, що перебувають на рахунках та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, на рахунках у цінних паперах у депозитарних установах, накладається арешт, про що виноситься постанова виконавця. При цьому частина перша та друга стаття 48 Закону України «Про виконавче провадження» чітко визначають порядок звернення стягнення на майно боржника та обмеження щодо накладення арешту на кошти, що знаходяться на банківських рахунках боржника, у випадках визначених Законами зазначеними у частині другій цієї статті та на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом. Суд вбачає, що ані вказаним Законом, ані Інструкцією №512/5 не визначено особливостей здійснення виконавчих дій в частині накладення арешту на рахунки фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців. При цьому Суд звертає увагу на те, що в якості боржника за виконавчим провадження Закон визначає саме фізичну особу, на яку покладається обов`язок щодо виконання рішення. Водночас положення Інструкції №492 передбачають, що фізична особа, яка здійснює підприємницьку діяльність має відкрити у банку спеціальні рахунки саме для здійснення своєї підприємницької діяльності, у той час як фізична особа здійснює відкриття поточних рахунків для забезпечення власних потреб. Виходячи з положень частини 1 статті 50, статі 51, частини 1 статті 52 Цивільного кодексу України, за змістом яких право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. До підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Фізична особа, яка в установленому законом порядку набула статусу фізичної особи - підприємця, не втрачає і не змінює свого статусу фізичної особи, якого вона набула з моменту народження, а лише набуває до нього нової ознаки - підприємця. При цьому правовий статус фізичної особи - підприємця сам по собі не впливає на будь-які правомочності такої особи та жодним чином не обмежує їх. Чинне законодавство не виділяє такого суб`єкта права власності як фізична особа - підприємець та не містить норм щодо права власності фізичної особи - підприємця. Законодавство встановлює, що фізична особа - підприємець відповідає за зобов`язаннями, пов`язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення. Тобто однією з особливостей підстав припинення зобов`язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб`єкта підприємницької діяльності - фізичної особи її зобов`язання, у тому числі за укладеними договорами, не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 04.07.2018 у справі №686/19162/15-ц. Отже, з урахуванням зазначених положень законодавства, на думку Суду, суб`єктом права власності визнається саме фізична особа. При цьому правовий статус фізичної особи - підприємця не впливає на правовий режим майна, що перебуває у її власності. З урахуванням вищенаведеного, правовий статус підприємця для фізичної особи - це виключно реалізація додаткових прав та обов`язків, які накладаються цим статусом, а відокремлення майна, в тому числі грошових коштів, фізичної особи та фізичної особи-підприємця є необґрунтованим. Вказане узгоджується із висновками викладеними у постанові Верховного Суду від 28 липня 2021 року у справі № 916/403/21. Посилання ОСОБА_1 у скарзі, що вказані рахунки, на які накладено арешт згідно постанови державного виконавця, підлягають до спеціальних, тому на них звернення стягнення заборонені законом, не приймаються судом, оскільки Законом України «Про виконавче провадження»забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, кошти на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, кошти на електронних рахунках платників акцизного податку, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України «Про електроенергетику», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України «Про теплопостачання», на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 261 Закону України «Про теплопостачання», статті 18-1 Закону України «Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення», на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України «Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки», на кошти на інших рахунках боржника, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом (абзац другий частини другої статті 48 Закону № 1404-VIII). Відтак, частиною другою статті 48 Закону № 1404-VIII встановлено невичерпний перелік рахунків, кошти на яких не підлягають арешту, оскільки передбачено, що законом можуть бути визначені й кошти на інших рахунках боржника, звернення стягнення та/або накладення арешту на які заборонено законом. У матеріалах справи наявна довідка про відкриття рахунків АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 10 травня 2022 року, відповідно до якої ФОП ОСОБА_1 відкрито рахунки IBAN НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 та IBAN НОМЕР_4 . Відповідно до виписки АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 14.04.2022 року по рахунку IBAN НОМЕР_2 , який відкритий на ФОП ОСОБА_1 , вбачається, що здійснюється сплата податків та діяльність ФОП ( закупівля товарів та розрахунок за товари). Проте, надані докази не підтверджують наявність спеціальних рахунків, а надані докази підтверджують лише наявність відкритого у банку рахунку для здійснення ФОП ОСОБА_1 підприємницької діяльності. Інших доказів, що підтверджується, що відкриті у АТ «Райффайзен Банк Аваль» від 10 травня 2022 року IBAN НОМЕР_2 , IBAN НОМЕР_3 та IBAN НОМЕР_4 рахунки на ФОП ОСОБА_1 є зі спеціальним режимом використання, звернення стягнення на які заборонено законом, матеріали справи не містять. Враховуючи вищевикладене , колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про задоволення скарги в частині зобов`язання старшого державного виконавця ЦВДВС у місті Черкаси ЦМУЮ ( м. Київ) Пустобаєву О.М. в межах ВП №40068875 зняти арешт з грошових коштів, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 та карткових рахунків, які приєднані до вказаного рахунку, який відкритий на ім`я ФОП ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», тому ухвала суду в цій частині підлягає до скасування. Суд першої інстанції, вказаного не врахував та дійшов помилкового висновку наявні підстав для зняття арешту із рахунку НОМЕР_1 та карткових рахунків, які приєднані до вказаного рахунку, який відкритий на ім`я ФОП ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль», накладеного постановою старшого державного виконавця ЦВДВС у місті Черкаси ЦМУЮ ( м. Київ) Пустобаєву О.М. в межах ВП №40068875. Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (пункти 3, 4 частини 1 статті 376 ЦПК України). З огляду на зазначене, колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з ухваленням нового рішення, яким в задоволенні скарги відмовити в частинізобов`язання старшого державного виконавця ЦВДВС у місті Черкаси ЦМУЮ ( м. Київ) Пустобаєву О.М. в межах ВП №40068875 зняти арешт з грошових коштів, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 та карткових рахунків, які приєднані до вказаного рахунку, який відкритий на ім`я ФОП ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» . Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381 384 ЦПК України, апеляційний суд п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) задовольнити. Ухвалу Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 серпня 2022 рокускасувати в частині зобов`язання старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пустобаєву Олену Миколаївну в межах ВП № 40068875 зняти арешт з грошових коштів, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 та карткових рахунків, які приєднані до вказаного рахунку, який відкритий на ім`я ФОП ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» та ухвалити в цій частині нове судове рішення. В задоволенні скарги ОСОБА_1 ,суб`єкт оскарження: Центральний відділ Державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в особі старшого державного виконавця Пустобаєвої Олени Миколаївни, стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про визнання дій та бездіяльності протиправними та зобов`язання вчинення певних дій, а саме в частині зобов`язати старшого державного виконавця Центрального відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Пустобаєву Олену Миколаївну в межах ВП № 40068875 зняти арешт з грошових коштів, які знаходяться на рахунку НОМЕР_1 та карткових рахунків, які приєднані до вказаного рахунку, який відкритий на ім`я ФОП ОСОБА_1 в АТ «Райффайзен Банк Аваль» - відмовити. В іншій частині ухвалу суду залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 20 жовтня 2022 року. Судді: