Постанова 4804 № 219/804/21

Єдиний унікальний номер 219/804/21 Номер провадження 22-ц/804/908/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2021року Донецький апеляційний суд у складі:: судді-доповідача Халаджи О. В., суддів: Никифоряка Л.П., Новікової Г.В., розглянувши без повідомлення учасників справи в м. Бахмут апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 лютого 2021 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Соснівського районного суду міста Черкаси, Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, Придніпровського районного суду міста Черкаси, Черкаського апеляційного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державного Казначейства України в Черкаській області, про відшкодування моральної шкоди (суддя першої інстанції Конопленко О.С.), В С Т А Н О В И В: У січні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Соснівського районного суду міста Черкаси, Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, Придніпровського районного суду міста Черкаси, Черкаського апеляційного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державного Казначейства України в Черкаській області, про відшкодування моральної шкоди. Просив зобов`язати Управління державного казначейства України у Черкаській області відшкодувати ОСОБА_1 за рахунок коштів державного бюджету моральну шкоду в сумі 240 000 гривень. Ухвалою Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 лютого 2021 року цивільну справу № 219/804/21; 2/219/1223/2021 за позовною заявою ОСОБА_1 до Соснівського районного суду міста Черкаси, Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, Придніпровського районного суду міста Черкаси, Черкаського апеляційного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державного Казначейства України в Черкаській області, про відшкодування моральної шкоди передано на розгляд Корсунь-Шевченківському районному суду Черкаської області. Із вказаною ухвалою суду не погодився ОСОБА_1 та подав апеляційну скаргу, вважає, що вона постановлена з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права В обґрунтування доводів скарги зазначає, що право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності, належить виключно позивачеві. Позов про відшкодування шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, належить подавати за місцезнаходженням відповідача або за власним зареєстрованим місцем проживанням чи перебуванням позивача. ОСОБА_1 зареєстрований у м. Бахмут Донецької області і саме за місцем своєї реєстрації вирішив подати позов. ОСОБА_1 , просив ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 лютого 2021 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Відзив на апеляційну скаргу не надходив. Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України, окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду. Згідно ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Оскільки, в даній справі оскаржується ухвала про передачу справи на розгляд до іншого суду, то її розгляд слід проводити без повідомлення учасників справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню. Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Соснівського районного суду міста Черкаси, Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, Придніпровського районного суду міста Черкаси, Черкаського апеляційного суду, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державного Казначейства України в Черкаській області, про відшкодування моральної шкоди. Позивач просив зобов`язати Управління Державного казначейства України у Черкаській області незалежно від вини посадових осіб: суддів Соснівського районного суду м. Черкаси, Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, Придніпровського районного суду міста Черкаси, Черкаського апеляційного суду відшкодувати позивачу за рахунок коштів державного бюджету моральну шкоду в сумі 240 000 гривень та додатково кожний податок, який може бути нарахований на цю суму, у зв`язку з довготривалим триманням ОСОБА_1 в залі суду в ході судового розгляду в місці, загородженому металевими прутами, з перекриттям з дроту, у зв`язку з чим він зазнав душевних переживань, втратив авторитет серед оточення, зазнав надзвичайного впливу, що призвело до глобальної зміни життєвого укладу ОСОБА_1 та завдало йому значних страждань, негативним чином вплинуло на стан здоров`я останнього та його сім`ї. Передаючи справу за підсудністю до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для застосування частини 4 статті 28 ЦПК України для визначення підсудності справи, оскільки шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною 1 статті 1176 ЦК України, а саме, - у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. Між тим, в даному випадку позивач ставить питання про стягнення моральної шкоди, що нанесена надмірною тривалістю судового процесу розгляду справи, що не відповідала вимозі стосовно «розумного строку». Проте, апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції. За частиною 1 статті 23 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами другою четвертою цієї статті. Відповідно до частини 2 статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб. Частинами 4, 16 статті 28 ЦПК України передбачено, що позови, пов`язані з відшкодуванням шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу. Отже, альтернативною є підсудність, за якою декілька судів є компетентними розглянути справу. Не виключаючи можливість звернення особи до суду за правилами загальної підсудності за місцезнаходженням відповідача, вона встановлює можливість звертатися до іншого або інших судів, тобто встановлює альтернативну можливість для позивача обрати один із двох чи більше судів. Альтернативна підсудність є пільговою, вона встановлена для невеликої категорії справ, які мають особливо важливе значення для громадян. Специфіка цього виду підсудності полягає в тому, що в залежності від характеру матеріальних правовідносин та предмету спору, особистих обставин позивач може обирати серед двох, трьох чи більшої кількості судів, які будуть компетентними розглянути таку справу. Згідно з копіями паспорта, ОСОБА_1 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності і правилом альтернативної підсудності підсудна справа, належить виключно позивачеві. За таких обставин, позивач мав можливість подати позов як за правилами загальної підсудності, тобто за місцезнаходженням відповідача (частина 2 статті 27 ЦПК України), так і за правилами альтернативної підсудності, в даному випадку за частиною 4 статті 28 ЦПК України. Саме таким правом і скористався позивач, звертаючись до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовом за зареєстрованим місцем проживання. Крім того, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що правила підсудності справ у цивільному судочинстві можуть визначатися лише процесуальним законом (рішення Конституційного Суду України від 27 березня 2002 року № 7-рп/2002; від 07 травня 2002 року № 8-рп/2002; від 22 червня 2004 року № 13-рп/2004), а тому посилання суду на статтю 1176 ЦК України є неправильним. Отже, колегія суддів приходить до висновку про обґрунтованість доводів апеляційної скарги щодо права позивача на обрання альтернативної підсудності розгляду справи за зареєстрованим місцем проживання та звернення до Артемівського міськрайонного суду Донецької області з позовом з дотриманням частини 4 статті 28 ЦПК України. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції щодо наявності підстав для передачі справи за територіальною юрисдикцією до Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала скасуванню з направленням справи до Артемівського міськрайонного суду Донецької області для продовження розгляду. Керуючись статтями 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд , - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Артемівського міськрайонного суду Донецької області від 04 лютого 2021 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до Артемівського міськрайонного суду Донецької області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає. Судді: О.В. Халаджи Л.П. Никифоряк Г.В. Новікова