Постанова Черкаський апеляційний суд № 703/4716/19

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер провадження 22-ц/821/201/21Головуючий по 1 інстанції Справа №703/4716/19 Категорія: Опалинська О. П. Доповідач в апеляційній інстанції Бондаренко С. І. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 березня 2021 року : Черкаський апеляційний суд в складі: суддів Бондаренка С. І., Вініченка Б.Б., Гончар Н.І. за участю секретаря Чуйко А.В. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 жовтня 2020 року, ухваленого у складі судді Опалинської О.П., у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», правонаступник Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу, - в с т а н о в и в : У листопаді 2019 року Товариство з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу. В обґрунтування позову зазначало, що 22 липня 2016 року між позивачем та ОСОБА_2 було укладено поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів №АК/4566235, за умовами якого застраховано цивільно-правову відповідальність водія при експлуатації транспортного засобу «KIA Cerato» державний номер НОМЕР_1 , ліміт відповідальності за яким становить 100 000 гривень та 510 гривень франшиза, строк дії договору з 26 липня 2016 року до 25 липня 2017 року. Постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 лютого 2017 року №703/139/17 відповідача було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП, оскільки 15 січня 2017 року о 19 годині 30 хвилин в м. Сміла по вул. Трипільська, ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «KIA Cerato» державний номер НОМЕР_1 з причепом ПФ Фермер державний номер НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, перед виїздом не забезпечив технічно справний стан причепа, на якому під час руху відпало ліве колесо, в зв`язку з чим колесо покотилося та зіткнулося з автомобілем «Renault Trafic» державний номер НОМЕР_3 . В результаті вищевказаної ДТП автомобіль «Renault Trafic» державний номер НОМЕР_3 зазнав механічних ушкоджень, тому позивач прийняв на себе майнову відповідальність за протиправні дії відповідача, згідно полісу №АК/4566235 здійснив виплату страхового відшкодування за механічні пошкодження автомобіля «Renault Trafic» державний номер НОМЕР_3 у загальному розмірі 26 860, 95 гривень, що підтверджується платіжним дорученням № 14893 від 07 березня 2017 року. Згідно Ремонтної калькуляції №ЦВ-ЦВ-1433 від 03 березня 2017 року вартість матеріального збитку складає 27 370,95 гривень. Розмір страхового відшкодування розрахований за формулою: 27 370,95 гривень (Шкода) - 510,00 гривень (франшиза згідно п. 5 Полісу №АК/4566235 від 22 липня 2016 року) = 26 860,95 гривень. Враховуючи положення п.п. «г», п.38.1.1 ст. 38 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» вважає, що відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачу виплачене страхове відшкодування в порядку регресу. На підставі викладеного, позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» 26 860 гривень 95 копійок по відшкодуванню шкоди (в порядку регресу). Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 02 жовтня 2020 року залучено в якості правонаступника позивача ПАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» у цивільній справі за позовом ТДВ «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу. Рішенням Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 жовтня 2020 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група», як правонаступника Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» завдані збитки в порядку регресу в розмірі 26 860 гривень 95 копійок. Вирішено питання судових витрат. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки дорожньо-транспортна пригода була скоєна з вини відповідача, а позивачем здійснено виплату страхового відшкодування потерпілому, відтак до позивача перейшло право вимоги до відповідача в межах фактичних витрат. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм процесуального права, просив рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що його як відповідача, жодним чином не повідомляли про розгляд справи, а в матеріалах справи відсутні будь-які докази отримання такого повідомлення, чим порушено вимоги ст. 128 ЦПК України. Будучи позбавленим права на безпосередню участь у розгляді справи та дослідженні доказів, наданих сторонами, скаржник не зміг безпосередньо дати свої пояснення й щодо обставин справи. Судом першої інстанції не було допитано, заявлених ним свідків, що суттєво вплинуло б на об`єктивність ухваленого рішення, а також проігноровано лист управління ЖКГ виконавчого комітету міської ради №75/02 від 14 лютого 2020 року, та не витребувано у позивача за заявленим відповідачем клопотанням документів стосовно дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 15 січня 2017 року. Позивачем не надано жодного доказу на підтвердження того, що скаржник не забезпечив технічно справний стан причепа ПФ Фермер державний номер НОМЕР_2 саме перед виїздом та на момент дорожньо-транспортної пригоди. Після дорожньо-транспортної пригоди 17 січня 2017 року причіп оглядався судовим експертом автотехніком, згідно повідомлення якого технічних несправностей не було виявлено, і причеп функціонально придатний до експлуатації. Причиною дорожньо-транспортної пригоди стало аварійне дорожнє покриття вулиці Трипільська, поточний ремонт якої було завершено лише 11 листопада 2019 року, що підтверджується відповідним листом управління ЖКГ № 75/02 від 14 лютого 2020 року. 15 лютого 2017 року у Смілянському міськрайонному суді Черкаської області розгляд справи проводився формально, тому апелянт взагалі не розумів, що відбувається, оскільки йому надали лише рахунок і сказали, що потрібно сплатити штраф, а розгляду справи фактично не було. Заслухавши доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного. Згідно частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою. Тобто, відповідальність за шкоду несе особа, яка її завдала. Така особа відповідно до статті 1192 Цивільного кодексу України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі. Разом з тим правила регулювання деліктних зобов`язань допускають можливість відшкодування завданої потерпілому шкоди не безпосередньо особою, яка завдала шкоди, а іншою особою, якщо законом передбачено такий обов`язок. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів фізичних та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати фізичними особами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів. За змістом статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов`язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Згідно зі ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору. У Законі України «Про страхування» встановлено види обов`язкового страхування, одним із яких є страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (пункт 9 частини 1 статті 7 Закону). Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» є спеціальним законом, що регулює правовідносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Статтями 3 та 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників. Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу. Отже, страховик за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів також є відповідальною особою за завдані збитки особою, цивільно-правова відповідальність якої була застрахована. Пунктами 1.4, 1.7 статті 1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що особи, відповідальність яких застрахована - це страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду. Забезпечений транспортний засіб це транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови його експлуатації особами, відповідальність яких застрахована. Статтею 6 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого. В судовому засіданні встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що 15 січня 2017 року о 19 годині 30 хвилин по вулиці Трипільська в місті Сміла Черкаської області, відбулася дорожньо-транспортна пригода, за участю автомобілів «KIA Cerato» державний номер НОМЕР_1 з причепом ПФ Фермер державний номер НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 та «Renault Trafic» державний номер НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_3 (а.с.17-18). Відповідно до постанови Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 лютого 2017 року по справі №703/139/17, ОСОБА_1 15 січня 2017 року близько 19 годин 30 хвилин по вулиці Трипільська в місті Сміла Черкаської області, керуючи автомобілем Кіа, державний номерний знак НОМЕР_1 , з причіпом ПФ Фермер державний номерний знак НОМЕР_2 , не врахував дорожньої обстановки, перед виїздом не забезпечив технічно справний стан причіпа, на якому під час руху відпало ліве колесо, у зв`язку з чим колесо покотилося та зіткнулося з автомобілем Рено державний номерний знак НОМЕР_3 , який рухався в зустрічному напрямку, внаслідок зіткнення транспортний засіб отримав механічні пошкодження (а.с.19). Вказаною постановою суду ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України (а.с.19). На момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована у ТДВ «Страхове Товариство з додатковою відповідальністю «Глобус» за полісом №АК/4566235, відповідно до якого страхова сума (ліміт відповідальності) на одного потерпілого за шкоду заподіяну майну становить 100 000 гривень, розмір франшизи 510 гривень (а.с. 5). У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (абз.1 п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Відповідно до статті 25 Закону України «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком. 06 березня 2017 року ОСОБА_3 звернувся до ТДВ «СТДВ «Глобус» із заявою, в якій просив перерахувати йому суму страхового відшкодування в розмірі 26 860,95 гривень внаслідок страхового випадку, що мав місце 15 січня 2017 року з автомобілем «Renault Trafic» державний номер НОМЕР_3 (а.с. 33). Також, 06 березня 2017 року ТДВ «СТДВ «Глобус» було складено страховий акт №ЦВ-ЦВ-00000000001951, за змістом якого розмір страхового відшкодування становить 26 860,95 гривень (а.с. 34). Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого - це шкода, пов`язана, зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (абз.2 ч.1 ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). За змістом статті 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки. Відновлювальний ремонт (або ремонт) - комплекс операцій щодо відновлення справності або роботоздатності КТЗ чи його складника(ів) та відновлення їхніх ресурсів. Ремонт здійснюється методами відновлення чи заміни складових частин (пункт 1.6 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика). Відповідно до вимог пункту 8.2 Методики вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою: Сврз = Ср + См + Сс * (1- ЕЗ), де: Ср - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, гривень; См - вартість необхідних для ремонту матеріалів, гривень; Сс - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, гривень; ЕЗ - коефіцієнт фізичного зносу. Згідно з абз. 2 п. 12.1 ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Згідно розрахунку суми страхового відшкодування від 06 березня 2017 року, складеного ТДВ «СТДВ «Глобус», розмір матеріально збитку за вищезазначеним страховим випадком становить 27 370,95 гривень, в тому числі деталі 68 307,90 гривень, зносу на дату події 70%, деталі з врахуванням зносу 20 492,37 гривень, роботи та матеріали 6 878,58 гривень. Безумовна франшиза зазначена у розмірі 510 гривень, а сума страхового відшкодування - 26 860,95 гривень (а.с. 35). Згідно платіжного доручення №14893 від 07 березня 2017 року позивачем було сплачено на рахунок ОСОБА_3 , вказаного ним у заяві про сплату страхового відшкодування, грошові кошти в сумі 26 860,95 гривень, із призначенням платежу: страхове відшкодування АК-4566235 від 22 липня 2016 року, страховий акт ЦВ-ЦВ-1951 від 06 березня 2017 року для зарахування на картковий рахунок НОМЕР_4 , ОСОБА_3 , ІПН НОМЕР_5 (а.с. 37). Таким чином, суд приходить до висновку, що позивачем як страховиком за договором страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, внаслідок настання страхового випадку, в результаті якого було заподіяно шкоду майну потерпілого, здійснено на користь потерпілого страхове відшкодування, що дорівнює вартості відновлювального ремонту з урахуванням зносу, яке було зменшено на суму франшизи. Страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, зокрема якщо дорожньо-транспортна пригода визначена в установленому порядку безпосереднім наслідком невідповідності технічного стану та обладнання транспортного засобу існуючим вимогам Правил дорожнього руху (п.п «г» п.п. 38.1.1 п. 38.1 ст. 38 Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»). Частиною 6 статті 82 ЦПК України серед інших встановлено, що підставою для звільнення від доказування є вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Отже, враховуючи те, що постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 лютого 2017 року у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, було встановлено, що ОСОБА_1 перед виїздом не забезпечив технічно справний стан причіпа, на якому під час руху відпало ліве колесо, що спричинило дорожньо-транспортну пригоду, тому зазначені обставини звільняються від доказування. З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, обґрунтовано прийшов до висновку, про наявність підстав для задоволення позовних вимог. Відповідно до абз. 2 ч.2 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи. Судом встановлено, що у відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 також заявляв клопотання про витребування доказів та клопотання про виклик і допит свідків, яке згідно наявних матеріалів у справі, місцевим судом не вирішувалося, що є порушенням норм процесуального права. Однак, враховуючи те, що постановою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 лютого 2017 року встановлено факт бездіяльності відповідача у вигляді незабезпечення технічної справності причепу, що в результаті призвело до дорожньо-транспортної пригоди, а також беручи до уваги те, що такі обставини за змістом ч.6 ст. 82 ЦПК України звільняються від доказування, тому вищезазначені порушення місцевим судом норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи, а тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги в цій частині. Не підлягає до задоволення з вищезазначених підстав, заявлене скаржником в апеляційній скарзі клопотання про витребування доказів та допит свідків. Порядок розгляду та законність постанови у справі про адміністративне правопорушення № 703/139/17 перевіряється у порядку визначеному КпАП і не може бути предметом розгляду у даній справі. Посилання в апеляційній скарзі на те, що ОСОБА_1 не був повідомлений про розгляд справи в суді першої інстанції, не заслуговують на увагу, оскільки згідно розписки, що міститься в матеріалах справи останній був повідомлений про судове засідання, яке відбудеться 20 жовтня 2020 року об 11 годині 00 хвилин (а.с. 139). Доводи апелянта, що причиною дорожньо-транспортної пригоди було аварійне дорожнє покриття, суд відхиляє з підстав недоведеності, оскільки наявний в матеріалах справи лист Управління житлово-комунального господарства виконавчого комітету Смілянської міської ради №75/02 від 14 лютого 2020 року підтверджує лише той факт, що роботи по поточному ремонту дорожнього покриття по вулиці Трипільській були завершені 11 листопада 2019 року (а.с.111). Не заслуговують на увагу доводи ОСОБА_1 , викладені в апеляційній скарзі про те, що після дорожньо-транспортної пригоди судовим експертом автотехніком внаслідок огляду причепа не було виявлено його технічних несправностей, оскільки в протоколі огляду транспортного засобу від 17 січня 2017 року зазначено, що на автопричепі ПФ 01 реєстраційний номер НОМЕР_2 пошкодження відсутні, ліве колесо прикручене новими болтами (а.с. 113), що співпадає з обставинами дорожньо-транспортної пригоди встановленими в постанові про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. За таких обставин, суд не вбачає підстав для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції. Керуючись ст. ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 20 жовтня 2020 року у справі за позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхове товариство з додатковою відповідальністю «Глобус», правонаступник Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в порядку регресу - без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає крім випадків зазначених в частині 3 статті 389 ЦПК України. Повний текст постанови виготовлений 11 березня 2021 року. Судді