Постанова Дніпровський апеляційний суд № 202/6162/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/3588/21 Справа № 202/6162/20 Суддя у 1-й інстанції - Мачуський О. М. Суддя у 2-й інстанції - Єлізаренко І. А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 березня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати у цивільних справах Дніпровського апеляційного суду у складі: головуючого судді Єлізаренко І.А., суддів Красвітної Т.П., Свистунової О.В., за участю секретаря Заворотного К.Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 30 грудня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності В С Т А Н О В И Л А: Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 30 грудня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати ухвалу суду від 30 грудня 2020 року скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення норм процесуального права. Згідно з ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Відповідно до положень п.3, 4 ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення чи неправильне застосування норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, у жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності (а.с. 2-5). Ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 30 грудня 2020 року відмовлено у відкритті провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності (а.с.72). Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 вже зверталась до суду з позовом до ОСОБА_2 з тих самих підстав та з приводу того ж самого предмету спору, а тому на підставі п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України відмовив у відкритті провадження у справі, однак, погодитися з такими висновками суду неможливо, оскільки суд дійшов них у порушення норм процесуального права, що відповідно до ст.379 ЦПК України є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Відповідно до п.2 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили, за тими самими вимогами. Отже, вказаним нормами закону передбачена відмова у відкритті провадження у справі за наявності одночасно трьох умов: 1) однакові сторони; 2) однакові предмети позову; 3) однакові підстави позову. Встановлено, рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2019 року у справі № 202/2112/18 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя відмовлено. Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на квартиру задоволено. Визнано право особистої приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , яка складається з: коридору -5,8 кв.м., санвузлу -2,9 кв.м., шафи - 0,4 кв.м., кухні -7,5 кв.м., кладової 0,4 кв.м., житлової кімнати 11,6 кв.м., житлової кімнати -16,7 кв.м., житлової кімнати 13,6 кв.м., шафи -0,4 кв.м., лоджії -1,9 кв.м., загальною площею 61,2 кв.м. Вирішено питання щодо судових витрат (а.с.28-36). Постановою Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2019 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 14 липня 2020 року рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 02 жовтня 2019 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 05 лютого 2020 року залишено без змін (а.с. 38-50). З матеріалів даної справи вбачається, що у жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ОСОБА_2 , якому посилаючись на наявність договору позики від 15 травня 2011 року, предметом якого є грошові кошти у сумі 40000 доларів США, позичені нею на придбання спірної квартири, просила визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 (а.с. 2-5). Зміст поданих ОСОБА_1 позовних заяв не був належним чином досліджений судом першої інстанції, не з`ясовані підстави поданого позивачем позову у цій справі та чи є вони тотожними заявленим позовним вимогам ОСОБА_1 у справі № 202/2112/18. З матеріалів справи вбачається, що справа № 202/2112/18 судом не витребувалася та судом не оглядалася. Крім того, слід зазначити ухвалою Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 05 листопада 2020 року провадження у цій справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності відкрито (а.с.17, 18). За таких обставин, враховуючи вищевикладене, апеляційну скаргу слід задовольнити, ухвалу від 30 грудня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 381, 382, 384 ЦПК України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 30 грудня 2020 року про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя Суддя