Постанова Дніпровський апеляційний суд № 203/1311/25

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/736/26 Справа № 203/1311/25 Суддя у 1-й інстанції - Батманова В. В. Суддя у 2-й інстанції - Макаров М. О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2026 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Петешенкової М.Ю., Свистунової О.В. при секретарі Пікос А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 на ухвалу Соборного районного суду м. Дніпра від 28 липня 2025 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності, - В С Т А Н О В И Л А : У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулась із до суду із позовом до ОСОБА_4 про визнання права власності на майно в порядку спадкування за законом. Ухвалою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 03 березня 2025 року цивільну справу передано на розгляд за підсудністю до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська. 14 квітня 2025 року до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська за підсудністю надійшла позовна заява ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про визнання права власності. Ухвалою Соборного районного суду м. Дніпра від 28 липня 2025 року позов залишений без розгляду. Ухвала суду мотивована тим, що позивач, який належним чином повідомлявся про час та місце проведення судового засідання, повторно не з`явився до суду, не підтримавши вимоги в судовому засіданні, від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, його нез`явлення перешкоджає розгляду такої справи, що є підставою для залишення цього позову без розгляду. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що представником позивача двічі було подано клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів, однак у задоволенні обох клопотань було відмовлено. Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає за необхідне оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, виходячи з наступного. Залишаючи позовну заяву без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач та представник позивача, які належним чином були повідомлені про час та місце проведення судового засідання призначених на 09.05.2025, 02.06.2025, 02.07.2025 та 28.07.2025 поспіль не з`явились, причин поважності неявки до суду не надали, суд першої інстанції дійшов до висновку про недобросовісне користування своїми процесуальними правами з боку позивача та вирішив залишити позовну заяву без розгляду. Однак, з таким висновком колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. У такий спосіб здійснюється «право на суд», яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати «вирішення» спору судом (рішення у справі «Кутіч проти Хорватії», від 01 березня 2002 року, заява № 48778/99, § 25). Право на доступ до суду має «застосовуватися на практиці та бути ефективним» (рішення ЄСПЛ у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа «повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права» (рішення ЄСПЛ у справі «Белле проти Франції» від 04 грудня 1995 року, заява № 23805/94, та «Нун`єш Діаш проти Португалії» від 10 квітня 2003 року, № 2672/03 і 69829/01). Так, матеріалами справи встановлено, що дана справа в провадженні суду першої інстанції перебуває вже більше трьох місяців. Позивачем неодноразово направлялись клопотання про розгляд справи в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду із використанням власних технічних засобів, також, як вбачається з матеріалів справи, 14 травня 2025 року представником позивача була подана до суду першої інстанції уточнена позовна заява, яка була приєднана до матеріалів справи, а тому у суду були відсутні підстави вважати, що позивач недобросовісно користувався своїми процесуальними правами та не цікавився розглядом справи, а відтак висновок суду першої інстанції про наявність підстав для залишення позову без розгляду суперечить матеріалам справи та свідчить про неправильне застосування судом положень процесуального закону. Згідно ч.1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали. За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376, 387 ЦПК України, колегія суддів, - У Х В А Л И Л А : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 задовольнити. Ухвалу Соборного районного суду м. Дніпра від 28 липня 2025 року скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Вступна та резолютивна частини постанови проголошена 24 лютого 2026 року. Повний текст судового рішення складено 27 лютого 2026 року. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді М.Ю. Петешенкова О.В. Свистунова