Ухвала КАС ВС № 560/1218/19

УХВАЛА 10 березня 2021 року м. Київ справа № 560/1218/19 провадження № К/9901/3116/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Смоковича М. І., суддів: Данилевич Н. А., Шевцової Н. В., перевіривши касаційну скаргу Західного офісу Державної аудиторської служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Західного офісу Державної аудиторської служби України, третя особа: Заступник начальника Західного офісу Держаудитслужби Марценюк Анатолій Анатолійович, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, в с т а н о в и в : 27 січня 2021 року зазначена скарга надійшла до суду касаційної інстанції. Ухвалою Верховного Суду від 08 лютого 2020 року касаційну скаргу залишено без руху. Скаржнику надано десять днів з моменту отримання вказаної ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання до суду касаційної інстанції уточненої касаційної скарги із зазначенням підстав для касаційного оскарження судових рішень, з чітким посиланням на пункти частини четвертої статті 328 КАС України, що саме є підставою для касаційного оскарження та з наданням належних обґрунтувань, визначених пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. Так, суд роз`яснив, що скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням із урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду (судів), рішення якого (яких) оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та/або апеляційної інстанцій застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. У разі ж подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України заявник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно, а також обґрунтувати у чому полягає помилка судів при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися. На виконання указаного судового рішення 01 березня 2021 року на адресу суду касаційної інстанції надійшла уточнена касаційна скарга Західного офісу Державної аудиторської служби України. Дослідивши касаційну скаргу та подану на виконання вимог ухвалою від 08 лютого 2021 року уточнену касаційну скаргу на предмет відповідності вимогам пункту 4 частини другої статті 330 КАС України, суд установив, що її автор посилається на пункт 1 частини четвертої статті 328 КАС України та зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваній постанові застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 916/1764/17, від 23 листопада 2018 року у справі № 803/1657/16, від 06 листопада 2018 року у справі № 826/1020/16, від 27 листопада 2018 року у справі № 826/162/18, від 15 серпня 2019 року у справі № 815/4970/16, від 20 лютого 2019 року у справі № 522/3665/17, від 02 квітня 2020 року у справі № 400/2165/19, від 16 квітня 2020 року у справі № 480/496/19, а також Великої Палат Верховного Суду від 06 червня 2018 року у справі № 800/489/17, від 16 жовтня 2018 року у справі № 9901/415/18 та від 06 лютого 2019 року у справі № 9901/815/18. Однак, недостатньо самого лише зазначення постанови, оскільки скаржник повинен вказати щодо застосування якої саме норми права в ній викладено висновок, а також обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. При цьому, подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Наведене обґрунтування підстав звернення до Верховного Суду із касаційною скаргою не є достатнім у розумінні пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України. Також скаржник посилається на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Обґрунтування скарги щодо наявності підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, зводяться до стверджуваної заявником відсутності висновку Верховного Суду стосовно питання застосування норми у подібних правовідносинах (у публічних відносинах з питань проходження державної служби в органах державного фінансового контролю в частині встановлення повноважень та обов`язків державному службовцю). Однак, автор скарги у даному випадку не наводить жодної норми права, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду. Отже, оскільки автор скарги не обґрунтував підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України, підстави для відкриття касаційного провадження з цієї підстави відсутні. Слід зазначити, що скаржник також посилається на пункт 4 частини четвертої статті 328 КАС України. В обґрунтування доводів, скаржник фактично зазначає, що суд здійснював новий розгляд справи, а відтак мав досліджувати докази та встановлювати обставини, отримані в межах нового розгляду справи із врахуванням свободи надання сторонами доказів. Суд звертає увагу, що у разі якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо недослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. З огляду на викладене, вимоги ухвали Верховного Суду від 08 лютого 2021 року не виконано, уточнена касаційна скарга не містить належно вмотивованих підстав для касаційного оскарження, а тому підстави для відкриття касаційного провадження відсутні. Таким чином, перевіркою змісту поданої уточненої касаційної скарги встановлено, що у ній не містяться належно вмотивованих визначених законом підстав для касаційного оскарження судового рішення в касаційному порядку, натомість, уточнена касаційна скарга в частині наведених у ній обґрунтувань вимог до суду касаційної інстанції містить лише посилання на фактичні обставини справи, цитати нормативних актів із абстрактним зазначенням, що судом апеляційної інстанції рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, що не є належним правовим обґрунтуванням підстав касаційного оскарження судових рішень у розумінні частини четвертої статті 328 КАС України. При цьому, з урахуванням змін до КАС України, внесених Законом України від 15 січня 2020 року № 460-IX і які набрали чинності 8 лютого 2020 року, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі належно вмотивованих визначених законом підстав для касаційного оскарження унеможливлює її прийняття до розгляду і відкриття касаційного провадження. Отже, заявник не усунув недоліки касаційної скарги, що стали підставою для залишення її без руху. За таких обставин, відповідно до правил статей 169, 332 КАС України касаційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала. Керуючись статтями 169, 332 КАС України, у х в а л и в : Касаційну скаргу Західного офісу Державної аудиторської служби України на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року у справі № 560/1218/19 повернути особі, що її подала. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач М. І. Смокович Судді Н. А. Данилевич Н. В. Шевцова