Постанова 4875 № 922/3208/19
від 25.02.2021 ·СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" лютого 2021 р. Справа №922/3208/19 Колегія суддів у складі: головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Дучал Н.М. , суддя Склярук О.І., при секретарі судового засідання Ярош В.В., за участю представників сторін: від позивача Ворожбянов А.М., посвідчення №1808 дійсне до 31.12.2025, довідка з ЄДР ЮО, ФОП та ГФ, від відповідача Бугай О.С., посвідчення №1974 від 18.01.2018, довіреність №б/н від 29.10.2019, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс» (вх.№46Х/1 від 05.01.2021) на рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2020 у справі №922/3208/19 (м. Харків, суддя Жигалкін І.П., повний текст складено 04.12.2020), за позовом Харківської міської ради, м. Харків, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс», м. Харків, про стягнення 6191986,73 грн, - ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2019 року Харківська міська рада (далі - Харківська міськрада, Міськрада) звернулася до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс» (далі - ТОВ «Перехрестя Плюс», Товариство) про стягнення з відповідача 7357430,52 грн безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за використання земельної ділянки загальною площею 0,8663 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0065) по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові (далі - спірна земельна ділянка), з посиланням на статті 12, 80, 189 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) та статті 1212- 1214 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Рішенням Господарського суду Харківської області від 26.11.2019 у справі №922/3208/19 позов задоволено повністю. Вирішено стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс» на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати в сумі 7357430,52 грн. Судові витрати у справі у вигляді судового збору у розмірі 110361,46 грн. покладено на відповідача. Постановою Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі №922/3208/19, апеляційну скаргу залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2019 залишено без змін. Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2020 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс» задоволено, рішення Господарського суду Харківської області від 26.11.2019 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 17.02.2020 у справі №922/3208/19 скасовано, а справу №922/3208/19 передано на новий розгляд до Господарського суду Харківської області. Постанова Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.07.2020 мотивована тим, що судами попередніх інстанцій не взято до уваги те, що надання ТОВ «Перехрестя Плюс» в оренду спірної земельної ділянки саме з метою будівництва згідно з рішенням Харківської міськради від 28.11.2018 №1298/18 застосування позивачем при розрахунку розміру орендної плати за період з 28.11.2018 по 31.08.2019 базової орендної ставки у розмірі 8% суперечить пунктам 3.7, 4.3 Положення №41/08, якими передбачено застосування у таких випадках ставки у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі. Також, судом касаційної інстанції зроблені висновки, що про неврахування судами попередніх інстанцій викладеного у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц і від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17 правового висновку про те, що кондикційними за своїм змістом відносинами є відносини з фактичного користування земельною ділянкою, а не відносини правомірного фактичного користування відповідачем нерухомим майном, яке знаходиться на сформованій земельній ділянці. При цьому колегія суддів зауважила, що суди достовірно встановили обставини правомірного володіння і використання відповідачем належних йому нежитлових будівель, розташованих за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, 30, що само по собі не може свідчити про фактичне використання Товариством спірної земельної ділянки, відведеної згідно з рішенням Харківської міськради від 28.11.2018 №1298/18 і розташованої за іншою адресою - м. Харків, просп. Ювілейний,26. Перевіряючи застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд звернув увагу на те, що матеріали справи містять докази фіксації трьох різних розмірів площ земельних ділянок: 1) 0,8663 га - площа земельної ділянки, кадастровий номер 6310137500:02:043:0065, розташованої по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові); 2) 500,6 м2 - розрахована відповідачем площа земельних ділянок під належними йому об`єктами нерухомого майна, розташованими по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові); 3) 0,9270 га (0,8700 + 0,0570) - орієнтовна площа земельних ділянок №2 та №3, що планувалися для відведення відповідачу для будівництва торгового центру з гіпермаркетом, підземним паркінгом за адресою: просп. П`ятдесятиріччя ВЛКСМ, 26 (нині просп. Ювілейний,26) згідно з пунктом 3.6 Додатку №1 до рішення Харківської міськради від 25.02.2015 №1848/15 «Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів». Всупереч вимог процесуального закону суди першої та апеляційної інстанцій під час розгляду справи належним чином не спростували доводи скаржника щодо наявності підстав для застосування площі земельних ділянок 500,6 м2 при розрахунку суми недоотриманих доходів позивача, не зазначивши зокрема, чому за наявності у матеріалах справи різних показників площ земельних ділянок за різними адресами в основу рішень покладена саме площа, визначена позивачем (0,8663 га) (схожий правовий висновок наведено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц). Суди також не з`ясували, чи користується відповідач земельною ділянкою лише у межах його об`єктів нерухомого майна або більшою площею, а відтак, чи не ґрунтується на припущеннях встановлення позивачем площі спірної земельної ділянки для обрахунку розміру безпідставно збережених коштів. Адже матеріали справи не містять жодних доказів формування земельної ділянки площею 500,6 м2 як об`єкта цивільних прав по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові, на фактичному користуванні якою наполягає відповідач. У порушення положень статей 86, 236, 269, 282 ГПК України місцевий та апеляційний господарські суди не перевірили і не надали належної оцінки доводам скаржника про те, що формування спірної земельної ділянки здійснювалося не з метою експлуатації та обслуговування належних Товариству нежитлових будівель літ. «Р-1», «М-1», «Н-1», розташованих по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові, а з метою будівництва за іншою адресою об`єкта з більшою площею забудови - торгового центру з гіпермаркетом і підземним паркінгом, тоді як матеріали справи не містять жодного доказу на підтвердження проведення відповідачем будівництва торгового центру з гіпермаркетом і підземним паркінгом, що дозволяло би стверджувати про фактичне користування ТОВ «Перехрестя Плюс» всією площею спірної земельної ділянки. Ухвалою Господарського суду Харківської області від 31.07.2020 прийнято до провадження на новий розгляд справу №922/3208/19 та призначено її розгляду. 20.08.2020 позивачем надано заяву про зменшення розміру позовних вимог (вх.№19254), яку суд прийняв ухвалою від 15.09.2020 до розгляду. В наданій заяві позивач зазначив, що Харківською міською радою з урахуванням висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеного в постанові від 07.07.2020 у справі №922/3208/19 перераховано розмір безпідставно збереженого ТОВ «Перехрестя плюс» майна (грошових коштів). Загальний період, за який позивач просить стягнути з відповідача кошти є з 01.09.2016 по 31.08.2019. Рішення Харківської міської ради про надання ТОВ «Перехрестя плюс» земельної ділянки площею 0,8663 га для будівництва торгового центру з гіпермаркетом, підземним паркінгом по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові прийняте 28.11.2018 Отже, в період з 01.09.2016 по 28.11.2018 розмір орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,8663 по пр. Ювілейному, 26 із застосуванням ставки в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки склав 5492720,43 грн. Таким чином, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 6191986,73 грн. як безпідставно збережені кошти у вигляді орендної плати. Рішенням Господарського суду Харківської області від 24.11.2020 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс» на користь Харківської міської ради безпідставно збережені кошти в розмірі орендної плати у сумі 6191986,73 грн, а також суму судових витрат в розмірі 92879,80 грн. Відповідач з вказаним рішенням не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм чинного законодавства, просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2020 повністю і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити. В обґрунтування своєї позиції по справі відповідач зазначає про наступне: - позивач жодних нових доказів або аргументів з приводу фактичної площі використання земельної ділянки не надав; - суд першої інстанції не надав оцінки договорам купівлі продажу від 27.12.2011, які підтверджують, що власниками споруд на спірній земельній ділянці є сторонні від ТОВ «Перехрестя Плюс» особи; - суд першої інстанції не врахував обставини, встановлені Східним апеляційним господарським судом у постанові по справі №922/1441/19, а саме те, що земельна ділянка площею 0,8663 га для будівництва торгового центру з гіпермаркетом, підземним паркінгом по просп. Ювілейному, 26 значно перевищує площу придбаних товариством нежитлових будівель; формування такої земельної ділянки в тому числі визначення її площі здійснювалось в порядку відведення земельної ділянки саме для будівництва нового об`єкта нерухомого майна торговельного центру, а не для мети, що пов`язана з розміщеними на ній об`єктами нерухомого майна; - також судом першої інстанції не надано оцінки протоколу огляду від 28.01.2019, в якому зафіксовано, що частину спірної земельної ділянки використовує ЗАО «АТП-16357»; - судом не враховано, що Витяг з технічної документації про нормативно грошову оцінку земельної ділянки №1087/0/45-19 від 01.07.2019 є недостовірним доказом; - оскаржуване рішення суду суперечить постановам Верховного Суду по справам №922/2413/19 від 17.03.2020, №922/2414/19 від 24.06.2020, №922/3208/19 від 07.07.2020; - з огляду на вид використання земельної ділянки для будівництва торгового центру з гіпермаркетом, підземним паркінгом, зважаючи на те, що відповідач не використовує спірну земельну ділянку, отже період за який можливе стягнення безпідставно збережених коштів (орендної плати) не настав; - апелянт вказує на те, що судом першої інстанції не було надано оцінки тому, що на спірну земельну ділянку діють обмеження у використанні (охоронні зони); відповідне є доказом зменшення площі використання земельної ділянки. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс» залишено без руху з підстав ненадання доказів сплати судового збору у належному порядку та розмірі. Встановлено апелянту десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги. Повідомлено апелянта, що заява про усунення недоліків повинна надійти до суду апеляційної інстанції не пізніше п`ятого дня з наступного дня після закінчення десятиденного строку на усунення недоліків. В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№835 від 22.01.2021) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 11.01.2021. Зокрема, апелянтом надано докази сплати судового збору у належному порядку та розмірі. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.01.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс» на рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2020 у справі №922/3208/19. Встановлено учасникам провадження у справі строк для подання відзиву на апеляційну скаргу протягом 5 днів з дня вручення даної ухвали. Призначено справу до розгляду на 25.02.2021. Повідомлено учасників апеляційного провадження про дату, час та місце розгляду справи в судовому засіданні. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що явка їх представників в судове засідання не є обов`язковою. Від Харківської міської ради надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№1661 від 08.02.2021), в якому просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2020 залишити без змін. В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу, позивач вказує наступне: - відповідач помилково ототожнив поняття «фактичне використання земельної ділянки», викладене із поняттям «фактичний розмір земельної ділянки» викладене у постановах Касаційного господарського суду у справах №922/3780/17, №922/536/18, №922/391/18, №922/981/18, №922/902/18 та не застосував висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у справах №922/2843/19, №922/2417/19 та №922/2845/19 відповідно до яких фактичне використання можливе лише сформованої земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав, а не абстрактної землі, незалежно від кількості будівель та їх площі, що на ній розташовані; - договір купівлі-продажу від 27.12.2011 не надавався відповідачем під час розгляду справи попередніми судами, а наданий тільки зараз, що ставить під сумнів його існування під час розгляду справи у судах попередніх інстанцій; - земельна ділянка з кадастровим номером 6310137500:02:043:0065 не ділилась на окремі ділянки та не об`єднувалась з іншими ділянками, що свідчить про те, що відповідач може використовувати цю ділянку виключно в її площі, межах та конфігурації, у зв`язку із чим протокол огляду від 28.01.2019 не спростовує правильних висновків суду першої інстанції, зроблених на підставі належних доказів, наданих міською радою; - Харківська міська рада при поданні позовної заяви надала передбачені законодавством документи в якості доказів, на підтвердження суми позову. Від ТОВ «Перехрестя Плюс» надійшло клопотання (вх.№2443 від 24.02.2021), в якому просить:
1. Призначити по справі №922/3208/19 судову земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні запитання: - яку фактичну площу земельної ділянки за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, 26 (кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:02:043:0065) використовує ТОВ «Перехрестя Плюс»?; - чи використовує ТОВ «Перехрестя Плюс» земельну ділянку за адресою: м.Харків, просп. Ювілейний, 26 (кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:02:043:0065) в межах розташованих на ній об`єктів нерухомого майна нежитлових приміщень літ. «М-1», літ. «Н-1», літ. «Р-1», загальною площею 500,6 кв.м.?; - чи використовується ТОВ «Перехрестя Плюс» з метою будівництва земельна ділянка за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, 26 (кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:02:043:0065)? Якщо так, то яка площа фактичного використання?;
2. Проведення експертизи доручити Харківському НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (м. Харків, вул. Золочівська, 8а);
3. Витрати на проведення експертизи покласти на відповідача. Також ТОВ «Перехрестя Плюс» надало клопотання (вх.№2444 від 24.02.2021), в якому просить:
1. Призначити судову оціночно-земельну експертизу, на вирішення якої поставити наступні запитання: - Чи відповідає Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.07.2019 №1087/0/45-19 рішенню 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання «Про затвердження «Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2013» від 03.07.2013 №1209/13?; - Чи відповідає виконана оцінка земельної ділянки за адресою: м. Харків, просп. Ювілейний, 26 (кадастровий номер земельної ділянки 6310137500:02:043:0065), оформлена як Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.07.2019 №1087/0/45-19, вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, методології, методам, оціночним процедурам?
2. Проведення експертизи доручити Харківському НДІ судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса (м. Харків, вул. Золочівська, 8а);
3. Витрати на проведення експертизи покласти на відповідача. Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 25.02.2021 у задоволенні клопотання ТОВ «Перехрестя Плюс» (вх.№2443 від 24.02.2021) про призначення по справі №922/3208/19 судової земельно-технічної експертизи- відмовлено; у задоволенні клопотання ТОВ «Перехрестя Плюс» (вх.№2444 від 24.02.2021) про призначення по справі №922/3208/19 судової оціночно-земельної експертизи відмовлено, з мотивів, викладених у даній ухвалі. В судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 25.02.2021 представник відповідача підтримав вимоги апеляційної скарги, просив задовольнити її в повному обсязі; представник позивача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив оскаржуване рішення суду залишити без змін. Дослідивши матеріали справи, а також викладені у апеляційній скарзі та відзиві на неї доводи, заслухавши пояснення уповноважених представників сторін, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та розглянувши справу в порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступні обставини. Як свідчать матеріали справи, листом від 11.02.2015 №11/02-1 Товариство звернулося до Харківської міськради з проханням дозволити розробку проекту відведення для формування земельної ділянки площею орієнтовно 0,8663 га по пр. П`ятдесятиріччя ВЛКСМ, 30 для будівництва торгового центру з гіпермаркетом і підземним паркінгом. Відповідно до підпункту 3.6 пункту 3 Додатку 1 до рішення Харківської міськради від 25.02.2015 № 1848/15 «Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів» Товариству надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок із земель територіальної громади м. Харкова: ділянка № 2 площею орієнтовно 0,8700 га; ділянка № 3 площею орієнтовно 0,0570 га; ділянка № 4 площею 0,2238 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0037); ділянка № 6 площею 0,0422 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0039) для будівництва торгового центру з гіпермаркетом і підземним паркінгом по просп. П`ятдесятиріччя ВЛКСМ,
26. Згідно з підпунктами 13.1, 13.2 пункту 13 Додатку 1 до рішення Харківської міськради від 28.11.2018 № 1298/18 «Про надання земельних ділянок для будівництва, експлуатації та обслуговування об`єктів» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва торгового центру з гіпермаркетом, підземним паркінгом по просп. Ювілейному,
26. Надано відповідачу в оренду до 28.11.2020 земельну ділянку (кадастровий номер 6310137500:02:043:0065) площею 0,8663 га із земель територіальної громади м. Харкова, за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва торгового центру з гіпермаркетом, підземним паркінгом по просп. Ювілейному,
26. Підпунктом 13.3 пункту 13 Додатку 1 до зазначеного рішення передбачено: «будівництво об`єкту виконати з урахуванням знесення нежитлових будівель літ. «М-1», літ. «Н-1», літ. «Р-1» по просп. Ювілейному, 30, які належать ТОВ «Перехрестя Плюс». З інформації Відділу у м. Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області від 17.01.2019 № 144/116-19 вбачається, що на інші земельні ділянки по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові обліковуються договори оренди землі з Приватним підприємством «Стратус» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ліга-2К». Вказані земельні ділянки є іншими, ніж земельна ділянка, яку використовує ТОВ «Перехрестя Плюс». Згідно з листом Департаменту земельних відносин Харківської міськради від 21.01.2019 № 308/0/225-19 на земельну ділянку по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові рішення про надання у користування (продаж) Міськрадою не приймалися, договори оренди землі не укладалися. У листі ГУ ДФС у Харківській області від 21.01.2019 № 1672/9/20-40-12-03-17 зазначено, що ТОВ «Перехрестя Плюс» є платником земельного податку за земельні ділянки, розташовані у Московському районі м. Харкова. Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.08.2019 № НВ-0003583082019 земельну ділянку площею 0,8663 га, кадастровий номер 6310137500:02:043:0065, по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові зареєстровано у Державному земельному кадастрі 02.06.2016. Категорія земель - землі житлової та громадської забудови; цільове призначення: 03.07. для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; вид використання - для будівництва торгового центру з гіпермаркетом, підземним паркінгом. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.08.2019 № 178268428 право власності на: приміщення № 1 загальною площею 93,0 м2 в літ. «Р-1» по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові зареєстровано з 23.04.2013 за ТОВ «Перехрестя Плюс» на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2011 № 1403; приміщення № 2 загальною площею 78,9 м2 в літ. «Р-1» по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові зареєстровано з 23.04.2013 за ТОВ «Перехрестя Плюс» на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.2011 № 2007; приміщення № 1 загальною площею 25,2 м2 в літ. «М-1» по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові зареєстровано з 22.04.2013 за ТОВ «Перехрестя Плюс» на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.2011 № 2007; приміщення № 2 загальною площею 33,5 м2 в літ. «М-1» по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові зареєстровано з 22.04.2013 за ТОВ «Перехрестя Плюс» на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2011 № 1403; приміщення № 1, 2 загальною площею 177,9 м2 в літ. «Н-1» по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові зареєстровано з 22.04.2013 за ТОВ «Перехрестя Плюс» на підставі договору купівлі-продажу від 20.04.2011 № 1403; приміщення № 3 загальною площею 33,9 м2 в літ. «Н-1» по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові зареєстровано з 22.04.2013 за ТОВ «Перехрестя Плюс» на підставі договору купівлі-продажу від 03.06.2011 №2007. 21.08.2019 Департаментом територіального контролю Харківської міськради здійснено обстеження спірної земельної ділянки, за результатами якого складено акт. Зазначеним актом зафіксовано таке: Рішенням Харківської міськради від 28.11.2018 № 1298/18 ТОВ «Перехрестя Плюс» надано в оренду земельну ділянку (кадастровий номер 6310137500:02:043:0065) площею 0,8663 га по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові для будівництва торгового центру з гіпермаркетом, підземним паркінгом строком до 01.01.2053. Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 21.08.2019 № 17868428 відповідачу належать на праві приватної власності приміщення «Р-1», «М-1», «Н-1» по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові. ТОВ «Перехрестя Плюс» з 23.01.2013 по теперішній час використовує земельну ділянку площею 0,8663 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0065) по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові без виникнення права власності/користування та без реєстрації цих прав у відповідності зі статтями 125, 126 ЗК України. За результатами обстеження на місцевості встановлено, що на земельній ділянці площею 0,8663 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0065) по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові розташовані три нежитлові будівлі літ. «Р-1», «М-1», «Н-1», право власності на які (по приміщенням) зареєстроване за ТОВ «Перехрестя Плюс», одна металева споруда та один навіс. Згідно з витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.08.2019 № НВ-0003583082019 площа земельної ділянки, кадастровий номер 6310137500:02:043:0065, становить 0,8663 га. Вказана земельна ділянка використовується Товариством для експлуатації та обслуговування трьох нежитлових будівель літ. «Р-1», «М-1», «Н-1», однієї металевої споруди та одного навісу. Визначені за результатами геодезичної зйомки координати земельної ділянки оброблені та сформовані в електронному файлі у форматі «.shp» для подальшого отримання розрахунковим методом із застосуванням програмних комплексів з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова даних про нормативну грошову оцінку зазначеної земельної ділянки». Розрахунок розміру безпідставно збережених ТОВ «Перехрестя Плюс» коштів у розмірі орендної плати здійснено Харківською міськрадою на підставі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові (кадастровий номер 6310137500:02:043:0065) від 01.07.2019 № 1087/0/45-19, виданого ГУ Держгеокадастру у Харківській області. Відповідно до розрахунку Харківської міськради за період з 01.09.2016 по 31.12.2016 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 194025,21 грн (складається з: нормативної грошової оцінки - 29103782 грн, ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%). Отже, за період з 01.09.2016 по 31.12.2016 ТОВ «Перехрестя Плюс» мало сплатити до бюджету 776100,84 грн. Відповідно до розрахунку Харківської міськради за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 205666,55 грн (складається з: нормативної грошової оцінки - 30849983 грн, ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%). Отже, за період з 01.01.2017 по 31.12.2017 ТОВ «Перехрестя Плюс» мало сплатити до бюджету 2467998,64 грн. Відповідно до розрахунку Харківської міськради за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 205666,55 грн (складається з: нормативної грошової оцінки - 30849983 грн, ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%). Отже, за період з 01.01.2018 по 31.12.2018 ТОВ «Перехрестя Плюс» мало сплатити до бюджету 2467998,64 грн. Відповідно до розрахунку Харківської міськради за період з 01.01.2019 по 31.08.2019 розмір орендної плати в місяць, який підлягав сплаті, становив 205666,55 грн (складається з: нормативної грошової оцінки - 30849983 грн, ставки річної орендної плати - 8%, коефіцієнту складних інженерно-геологічних умов - 1, коефіцієнту розміру земельної ділянки - 1, відсотку строку оренди - 100,00%). Отже, за період з 01.01.2019 по 31.08.2019 ТОВ «Перехрестя Плюс» мало сплатити до бюджету 1645332,40 грн. Таким чином, всього за період з 01.09.2016 по 31.08.2019 відповідач мав сплатити до бюджету плату в розмірі 7357430,52 грн. Рішення Харківської міської ради про надання ТОВ «Перехрестя Плюс» земельної ділянки площею 0,8663 га для будівництва торгового центру з гіпермаркетом, підземним паркінгом по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові прийняте 28.11.2018. Отже, у період з 01.09.2016 по 28.11.2018 розмір орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,8663 по просп. Ювілейному, 26 із застосуванням ставки у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки склав 5 492 720,43 грн. У період з 29.11.2018 по 31.08.2019 розмір орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,8663 по просп. Ювілейному, 26 із застосуванням ставки у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки склав 699 266,30 грн. 5 492 720,43 грн. + 699 266,30 грн. = 6 191 986,73 грн. Враховуючи викладене, сума безпідставно збереженого ТОВ «Перехрестя Плюс» майна в розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,8663 по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові у період 01.09.2016 по 31.08.2019 складає 6 191 986,73 грн. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем доведено належними, допустимими, достовірними і достатніми доказами факт безпідставного збереження коштів у результаті використання земельної ділянки комунальної власності відповідачем та правомірність здійснення розрахунку стягуваної суми безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за період з 01.09.2016 по 31.08.2019 у сумі 6 191 986,73 грн. за користування земельною ділянкою по просп. Ювілейному, 26 (кадастровий номер 6310137500:02:043:0065). Аналізуючи встановлені обставини справи, враховуючи вказівки Верховного Суду у даній справі, апеляційний господарський суд зазначає наступне. Предметом позову в цій справі є стягнення з власника об`єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій ці об`єкти розміщені. Правовий механізм переходу прав на землю, пов`язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, визначено у ст.120 Земельного кодексу України та ст.377 Цивільного кодексу України. За приписами ст.377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Розмір та кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв`язку з переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, є істотними умовами договору, який передбачає набуття права власності на ці об`єкти (крім багатоквартирних будинків та об`єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації). Відповідно до ст.120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об`єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача. Виходячи зі змісту зазначених статей, норма щодо переходу права на земельну ділянку у разі переходу права на будинок, будівлю і споруду може бути застосована у випадках, якщо земельна ділянка перебуває у власності або у користуванні колишнього власника будівлі. Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували, що право власності чи право користування на відповідну земельну ділянку було зареєстровано за попереднім власником будівлі, що дало б можливість стверджувати про перехід права власності чи права користування відповідачу на земельну ділянку, на якій вони розміщені, відповідно до ст.377 Цивільного кодексу України та ст.120 Земельного кодексу України. Таким чином, виникнення права власності на об`єкт нерухомості не є підставою для автоматичного виникнення права власності чи укладення (продовження, поновлення) договору оренди земельної ділянки. Судом встановлено, що відповідач є власником нерухомого майна нежитлових будівель літ. «Р-1», «М-1», «Н-1». Також, судом встановлено, що ці будівлі розташовані на земельній ділянці площею 0,8663 га з кадастровим номером 6310137500:02:043:0065. Матеріали справи, разом з тим, не містять доказів належного оформлення права користування земельною ділянкою за спірний період. За змістом глави 15 Земельного кодексу України право користування земельною ділянкою комунальної власності реалізується, зокрема, через право оренди. За змістом статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Зважаючи на ці положення, новий власник чи орендар земельної ділянки не звільняється від необхідності оформлення права на земельну ділянку відповідно до вимог законодавства. Аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що з моменту виникнення права власності на нерухоме майно у власника виникає обов`язок оформити та зареєструвати речове право на відповідну земельну ділянку, розташовану під цією будівлею. Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону. Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов`язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності. Стаття 1212 Цивільного кодексу України досить широко визначає підстави виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави. Втім, предметом регулювання інституту безпідставного отримання чи збереження майна є відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права. До моменту оформлення власником об`єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об`єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. З огляду на викладене ТОВ «Перехрестя Плюс» як фактичний користувач земельної ділянки, що без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст. 1212 Цивільного кодексу України. Аналогічний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 та постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 28.02.2020 у справі №913/169/18. Колегія суддів зазначає, що відновлення порушених прав ради за таких обставин і в такий спосіб не створює для відповідача жодних необґрунтованих, додаткових або негативних наслідків, оскільки предметом позову є стягнення грошових коштів, які останній мав би сплатити за звичайних умов як і фактичний добросовісний землекористувач. Аналогічна правова позиція узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду викладеною в постанові від 20.11.2018 по справі №922/3412/17. Відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постанові від 10.09.2019 у справі №922/96/19, так і висновків викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі №922/1008/15, від 07.12.2016 у справі №922/1009/15, від 12.04.2017 у справах №922/207/15 та №922/5468/14, апеляційний суд зазначає, що розрахунок розміру орендної плати за земельну ділянку передбачає необхідність наявності для правильного її визначення двох параметрів (окрім тривалості спірного періоду): - наявності самої земельної ділянки, як об`єкту оренди, сформованої у відповідності до ст.79-1 Земельного кодексу України; - наявність грошової оцінки спірної земельної ділянки, яка є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, яка відповідно до ч.2 ст.20 та ч.3 ст.23 Закону України «Про оцінку земель» оформлюється як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, який видається центральним органом виконавчої влади. Аргументи апелянта на те, що позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що відповідач здійснював фактичне користування земельною ділянкою кадастровий номер 6310137500:02:043:0065, площею 0,8663 га, не приймаються, з огляду на таке. Так, перевіряючи застосування судами норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд звернув увагу на те, що матеріали справи містять докази фіксації трьох різних розмірів площ земельних ділянок: 1) 0,8663 га - площа земельної ділянки, кадастровий номер 6310137500:02:043:0065, розташованої по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові); 2) 500,6 м2 - розрахована відповідачем площа земельних ділянок під належними йому об`єктами нерухомого майна, розташованими по просп. Ювілейному, 30 у м. Харкові); 3) 0,9270 га (0,8700 + 0,0570) - орієнтовна площа земельних ділянок № 2 та № 3, що планувалися для відведення відповідачу для будівництва торгового центру з гіпермаркетом, підземним паркінгом за адресою: просп. П`ятдесятиріччя ВЛКСМ, 26 (нині просп. Ювілейний, 26) згідно з пунктом 3.6 Додатку № 1 до рішення Харківської міськради від 25.02.2015 №1848/15 «Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів». За змістом ч.ч.1, 3, 4, 9 ст.79-1 ЗК України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру; сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі; земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера; земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Отже, земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі. Вказані обставини, з урахуванням положень ст.77 ГПК України повинні бути підтверджені певними засобами доказування відповідно до земельного законодавства і не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оренду землі» об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди (ч.1 ст.21 Закону України «Про оренду землі»). За змістом ст.15 Закону України «Про Державний земельний кадастр», до Державного земельного кадастру включаються такі відомості про земельні ділянки: кадастровий номер; місце розташування; опис меж; площа; міри ліній по периметру; координати поворотних точок меж; дані про прив`язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі; дані про якісний стан земель та про бонітування ґрунтів; відомості про інші об`єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка; цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель); склад угідь із зазначенням контурів будівель і споруд, їх назв; відомості про обмеження у використанні земельних ділянок; відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди земельної ділянки; нормативна грошова оцінка; інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку. Колегія суддів враховує правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 07.02.2019 у справі №922/3639/17, від 06.02.2018 у справі №923/921/17, де, зокрема, вказано на те, що позивачем мають бути надані докази існування протягом вказаного в позові періоду земельної ділянки як об`єкта цивільних прав у розумінні та визначенні земельного законодавства, а також обґрунтованість розрахунку стягуваної суми (збереженого відповідачем за рахунок позивача майна (коштів). Стягнення коштів можливе лише за використання земельної ділянки, як об`єкту цивільних прав, у якої визначені межі, площа та конфігурація. Судом встановлено, що відповідач є власником нежитлових будівель, що розташовані на земельній ділянці кадастровий номер 6310137500:02:043:0065. Як встановлювалось судами та не заперечувалось сторонами, земельна ділянка площею 0,8663 га, кадастровий номер 6310137500:02:043:0065, розташована по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові сформована як об`єкт цивільних прав з 02.06.2016 (т.1, а.с.29). При цьому у витязі з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.08.2019 №НВ-10003583082019 вказується, що спірна земельна ділянка зазначена у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки від 19.05.2015, розробленому на замовлення відповідача. Отже, земельна ділянка по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові з кадастровим номером 6310137500:02:043:0065, сформована як об`єкт цивільних прав. Враховуючи, що на сформованій ділянці, як на об`єкті цивільного права, розташований об`єкт нерухомого майна, належний відповідачу, стверджувати про зайняття ним лише частини вказаної земельної ділянки неможливо, оскільки об`єктом оренди може бути тільки земельна ділянка, як сформований у встановленому законодавством порядку об`єкт цивільних прав. Отже, для визначення розміру безпідставно збережених коштів слід враховувати площу всієї земельної ділянки, а не визначати площу під об`єктами (500,6 м.кв), як на це посилається відповідач. Такий висновок кореспондується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 09.07.2019 справа №922/535/18 та постанові від 14.02.2019 справа №922/1019/18. Чинним законодавством не передбачено формування земельних ділянок на підставі топографічних планів, геодезичних зйомок, актів обстеження земельних ділянок тощо, які не є документацією землеустрою згідно положень ст. ст. 25, 26, 50 Закону України «Про землеустрій». Таким чином, акт обстеження, визначення меж, площі та конфігурації земельної ділянки від 21.08.2019 та протокол від 28.01.2019, який складено за участі спеціаліста-геодезиста не можуть бути доказами сформованості земельної ділянки як об`єкта цивільного права в іншому розмірі. Крім того, земельну ділянку саме площею 0,8663 га формував для себе сам відповідач, що спростовує думку відповідача, що не проведення відповідачем будівництва торгового центру з гіпермаркетом і підземним паркінгом вказує на відсутність доказів використання відповідачем всією площею спірної земельної ділянки. Щодо орієнтовної площі 0,9270 га (0,8700 + 0,0570) земельних ділянок №2 та №3, що планувалися для відведення відповідачу для будівництва торгового центру з гіпермаркетом, підземним паркінгом за адресою: просп. П`ятдесятиріччя ВЛКСМ, 26 (нині просп. Ювілейний, 26) згідно з пунктом 3.6 Додатку №1 до рішення Харківської міськради від 25.02.2015 №1848/15 «Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів», колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до ч.2 ст.123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Згідно з пунктом 3.6 Додатку №1 до рішення Харківської міськради від 25.02.2015 №1848/15 «Про надання земельних ділянок для будівництва об`єктів» ТОВ «Перехрестя Плюс» надано дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельної ділянки із земель територіальної громади м. Харкова: ділянка №2 площею орієнтовно 0,8700 га; ділянка №3 площею орієнтовно 0,0570 га; ділянка №4 площею 0,2238 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0037); ділянка №6 площею 0,0422 га (кадастровий номер 6310137500:02:043:0039). У статті 186 зазначеного Кодексу (у відповідній редакції) передбачено, що проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок погоджуються в порядку, встановленому цим Кодексом, і затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, встановлених цим Кодексом, розпоряджаються земельними ділянками або приймають рішення про зміну їх цільового призначення. У розумінні наведених положень законодавства набуття особами права власності або користування на земельну ділянку відбувається поетапно - починаючи з отримання дозволу на розробку проекту землеустрою, який оформлюється відповідним рішенням органу місцевого самоврядування або органу державної влади, погодження та затвердження такого проекту землеустрою та завершується рішенням про передачу земельної ділянки у власність або користування. Таким чином, надання дозволу на розробку проекту землеустрою з орієнтовною площею земельних ділянок є лише одним із етапів надання таких ділянок у користування. А отже, орієнтовна площа земельної ділянки є лише підставою для здійснення виготовлення проекту землеустрою відповідною землевпорядною організацією. Стосовно посилань апелянта на висновки Східного апеляційного господарського суду, зроблені у постанові від 07.05.2020 по справі №922/1441/19, колегія суддів зазначає наступне. До предмету позову у справі №922/1441/19 входило встановлення обставин, що стосуються законності прийнятого міською радою рішення про надання ділянки в оренду без процедури проведення земельних торгів. Спір у справі №922/3208/19 стосується стягнення коштів за фактичне використання земельної ділянки без правовстановлюючих документів. Отже, предмет доказування, підстави, фактичні обставини та норми матеріального права, якими регулюються правовідносини у справі №922/3208/19 та №922/1441/19 є різними і не є тотожними між собою. Як наслідок, правовий висновок суду у справі № 922/1441/19 юридичного значення для спору у справі № 922/3208/19 не має, оскільки виходить за межі та предмет доказування у рамках застосування ст. 1212 ЦК України. Отже, колегія суддів дійшла висновку про те, що площа земельної ділянки у розмірі 0,8663 га є достеменно встановленою, у зв`язку з чим відсутність укладеного у спірний період договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації, в результаті чого відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати. Правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні. Передача прав володіння і користування земельною ділянкою згідно ст.206 ЗК України, п.п.14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України здійснюється за плату, що має вноситися на користь позивача на підставі договору оренди земельної ділянки. Правові підстави для одержання відповідачем прав володіння і користування земельною ділянкою безоплатно відсутні. Так само відсутні правові підстави й для не нарахування, несплати орендної плати за землю тощо. А отже, відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Стосовно розрахунку суми безпідставно збережених коштів за використання земельної ділянки комунальної форми власності на території м. Харкова, колегія суддів зазначає наступне. Нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями пункту 288.5.1 статті 288 ПК України (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду від 10.09.2018 у справі № 920/739/17). Відповідно до частини 2 статті 20 та частини 3 статті 23 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель. Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Сума безпідставно збережених коштів у справі обґрунтовується належними та єдиними достатніми доказами - витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:02:043:0065 та витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки 6310137500:02:043:0065 від 01.07.2019 №1087/0/45-19. Вказані витяги є чинними та не скасованими. Відповідно до витягу від 01.07.2019 № 1087/0/45-19 на місцезнаходження земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0065 у межах економіко-планувальної зони 7522 впливають наступні локальні фактори з такими значеннями: 1) зони пішохідної доступності до громадських центрів; 2) зони магістралей підвищеного містоформувального значення; 3) зони пішохідної доступності швидкісного транспорту; 4) зони вулиць без твердого покриття; 5) зони ґрунту з несучою спроможністю менше 1,0 кв/кв.см.; 6) санітарно-захисні зони; 7) зони забруднення атмосферного повітря; 8) зони перевищення припустимого рівня шуму; 9) інші зони. З урахуванням викладеного, інформація про зони обмежень включені до локальних факторів КмЗ відповідно до витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 01.07.2019 №1087/0/45-19 на земельну ділянку з кадастровим номером 6310137500:02:043:0065; та диференціювалася середня (базова) вартість одного квадратного метра земель за економіко-планувальними зонами для земельної ділянки з кадастровим номером 6310137500:02:043:0065. Згідно висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеного у постанові від 07.07.2020 у справі № 922/3208/19 з огляду на надання ТОВ «Перехрестя Плюс» в оренду спірної земельної ділянки саме з метою будівництва згідно з рішенням Харківської міськради від 28.11.2018 №1298/18 застосування позивачем при розрахунку розміру орендної плати за період з 28.11.2018 по 31.08.2019 базової орендної ставки у розмірі 8% суперечить пунктам 3.7, 4.3 Положення № 41/08, якими передбачено застосування у таких випадках ставки у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки землі. Харківською міською радою, з урахуванням висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеного у постанові від 07.07.2020 у справі № 922/3208/19 перерахований розмір безпідставно збереженого ТОВ «Перехрестя Плюс» майна (грошових коштів). Так, загальний період за який Харківська міська рада просить стягнути з ТОВ «Перехрестя Плюс» кошти з 01.09.2016 по 31.08.2019. Рішення Харківської міської ради про надання ТОВ «Перехрестя Плюс» земельної ділянки площею 0,8663 га для будівництва торгового центру з гіпермаркетом, підземним паркінгом по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові прийняте 28.11.2018. Отже, у період з 01.09.2016 по 28.11.2018 розмір орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,8663 по просп. Ювілейному, 26 із застосуванням ставки у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки склав 5 492 720,43 грн. У період з 29.11.2018 по 31.08.2019 розмір орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,8663 по просп. Ювілейному, 26 із застосуванням ставки у розмірі 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки склав 699 266,30 грн. 5 492 720,43 грн. + 699 266,30 грн. = 6 191 986,73 грн. Враховуючи викладене, сума безпідставно збереженого ТОВ «Перехрестя Плюс» майна в розмірі орендної плати за використання земельної ділянки площею 0,8663 по просп. Ювілейному, 26 у м. Харкові у період 01.09.2016 по 31.08.2019 складає 6 191 986,73 грн. Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 46 ГПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Враховуючи те, що Харківською міською радою, з урахуванням висновку Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду викладеного у постанові від 07.07.2020 у справі № 922/3208/19 перерахований розмір безпідставно збереженого ТОВ «Перехрестя Плюс» майна (грошових коштів) Харківська міська рада зменшила розмір позовних вимог. 7 357 430,52 грн. - 6 191 986,73 грн. = 1 165 443,79 грн. При цьому, колегія суддів зауважує, що не цільове використання земельної ділянки не впливає на відсутність обов`язку сплати орендних платежів. Стосовно посилань апелянта на те, що судом першої інстанції не було надано оцінки тому, що на спірну земельну ділянку діють обмеження у використанні (охоронні зони), колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 18 Закону України ««Про землі енергетики та правовий режим спеціальних зон енергетичних об`єктів» земельні ділянки в межах спеціальних зон об`єктів енергетики не вилучаються (викупляються) у власників чи користувачів земельних ділянок, а використовуються з обмеженнями (крім випадків, коли встановлення спеціальних зон призводить до неможливості використання земельних ділянок за цільовим призначенням). У разі якщо встановлення спеціальних зон об`єктів енергетики призводить до неможливості раціонального використання земельної ділянки за цільовим призначенням, власник чи користувач земельної ділянки має право вимагати вилучення (викупу) всієї земельної ділянки для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а орендар такої земельної ділянки має право вимагати в односторонньому порядку розірвання договору оренди земельної ділянки та відшкодування завданих цим збитків. Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Отже тягар доведення обставин, на які посилається сторона в обґрунтування своїх вимог та заперечень , лежить саме на ній. Разом з цим, довести зазначені обставини сторона має доказами, наділеними такими обов`язковими ознаками, як: допустимість, относимість, достовірність та достатність. Так, відповідно до статі 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини справи, які входять до предмету доказування. Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України визначене поняття «допустимість доказів», яке полягає в тому, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Згідно зі статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Як вказано у статті 79 Господарського процесуального кодексу України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Разом з тим, апелянтом не надано доказів неможливості раціонального використання земельної ділянки за цільовим призначенням в межах охоронних зон. Що стосується посилання апелянта на правові позиції, наведені у постановах Верховного Суду по справам №922/2413/19 від 17.03.2020, №922/2414/19 від 24.06.2020, то колегія суддів зауважує, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду України від 06.09.2017 у справі № 910/3040/16). При цьому під судовими рішеннями у справах зі спорів, що виникли з подібних правовідносин, слід розуміти рішення у тих справах, де однаковими є предмет і підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені фактичні обставини, а також матеріально-правове регулювання спірних відносин. Так, у справі №922/2413/19 надавалась оцінка припиненню договору, у зв`язку з його розірванням в судовому порядку та вчиненням відповідних реєстраційних дій; відсутності будь-якого правочину, який посвідчує речове право відповідача на земельну ділянку, а також інші правові підстави для користування цією ділянкою. У справі №922/2414/19 було встановлено, що у Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки від 02.07.2019 №1112/0/45-19 відсутній код класифікації видів цільового призначення земель. При врахуванні правових висновків Верховного Суду мають враховуватися індивідуальні особливості обставин даної справи та конкретних доказів з урахуванням принципу правової визначеності та верховенства права. Посилання апелянта на необхідність застосування судової практики по наведеним справам відхиляються колегією суддів, оскільки обставини у даних справах не є подібними до обставин цієї. Таким чином, враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову. Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Також, Європейський суд з прав людини зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України). З урахуванням викладеного вище, колегія суддів зазначає, що в ході апеляційного провадження відповідачем не наведено обставин, які могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги, скасування оскаржуваного рішення та відмови в позові. Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв`язку з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України. У відповідності до вимог ч. 6 ст. 233 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як десять днів. Керуючись статтями 129, 269, 270, п.1, ч.1 ст.275, 276, 282, 284 ГПК України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Перехрестя Плюс» залишити без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 24.11.2020 у справі №922/3208/19 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення Верховного Суду. Повний текст постанови складено 09.03.2021. Головуючий суддя Р.А. Гетьман Суддя Н.М. Дучал Суддя О.І. Склярук