Постанова Харківський апеляційний суд № 952/694/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 березня 2021 року м. Харків справа №952/694/19 провадження №22/818/1173/21 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого : Хорошевського О.М. суддів колегії: Бурлака І.В., Котелевець А.В. за участі секретаря Пузікової Ю.С. учасники справи: позивач - ОСОБА_1 відповідач - Акціонерне товариство «Перший Український міжнародний банк» третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївна розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни на рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 14 листопада 2019 року, постановлене суддею Яценка Є.І., за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк», треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Наталія Станіславівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Київ Клітченко Оксана Анатоліївна про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, встановив: У вересні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом в якому просила визнати виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. 25 липня 2019 року №17240 про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором, укладеним між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Банк Ренесанс Капітал» № НОМЕР_1 від 09 вересня 2012 року в сумі 39 574,79 грн. та 500 грн. плати за вчинення виконавчого напису, загальна сума - 40 074,79 грн. таким, що не підлягає виконанню. Позовна заява вмотивована тим, що приватним нотаріусом при вчиненні виконавчого напису не перевірено факт переходу прав вимоги до ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» на момент його вчинення; відсутні докази як направлення банком так і отримання ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень; не перевірено безспірність заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором, що суперечить ст. 88 Закону України «Про нотаріат»; не перевірено факт пропущення позивачем трирічного строку позовної давності щодо заборгованості за кредитним договором, що суперечить вимогам ст. 88 Закону України «Про нотаріат». Рішенням Зачепилівського районного суду Харківської області від 14 листопада 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис №17240 від 25.07.2019 року, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Наталією Станіславівною щодо стягнення з ОСОБА_1 заборгованості в сумі 39 574, 79 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 768,40 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. подала апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та постановити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Апеляційна скарга вмотивована тим, що висновок суду, що подані нотаріусу документи не засвідчували безспірність заборгованості за кредитом, не відповідають дійсності та нормам чинного законодавства України. Крім того, приймаючи рішення у даній справі з підстав ненадання нотаріусу документів, що підтверджують право вимоги ПАТ «Перший український міжнародний банк» за кредитним договором, укладеним між AT «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 суд першої інстанції не врахував норми ст. 46-1 Закону України «Про нотаріат», в якій визначено, що нотаріус під час вчинення нотаріальних дій обов`язково використовує відомості єдиних та державних реєстрів шляхом безпосереднього доступу до них, а зокрема відомості Єдиного державного демографічного реєстру, а також Державного реєстру актів цивільного стану громадян, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших єдиних та державних реєстрів, що функціонують у системі Міністерства юстиції України. Користування єдиними та державними реєстрами здійснюється безпосередньо нотаріусом, який вчиняє відповідну нотаріальну дію. Для підтвердження правонаступництва ПАТ «Перший український міжнародний банк» за кредитним договором, укладеним між AT «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 нотаріусом перевірено відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо AT «Банк Ренесанс Капітал» (ідентифікаційний код юридичної особи 26333064) згідно з якими встановлено, що 19.07.2016 р. до цього реєстру внесено запис №10671120024014532 про державну реєстрацію припинення юридичної особи на підставі рішення щодо реорганізації, а правонаступником зазначено Публічне акціонерне товариство "Перший Український міжнародний банк". Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що документи, які були надані для його вчинення, не містили доказів на підтвердження переходу прав вимоги до ПАТ «Перший український міжнародний банк» на момент його вчинення, доказів отримання ОСОБА_1 вимоги про усунення порушень немає, а подані документи не засвідчували безспірність заборгованості за кредитом. Судова колегія погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. 06 вересня 2012 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Банк Ренесанс Капітал» було укладено кредитний договір №26252018628260, згідно якого встановлений ліміт овердрафту у розмірі 5000 грн. з процентною ставкою за користування овердрафтом % річних - 0,0001/24 на строк 36 місяців. 25.07.2019 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хара Н.С. вчинено виконавчий напис №17240 про стягнення з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український Міжнародний Банк» загальної заборгованості у розмірі 39 574,79 грн., а саме: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 16 808,99 грн.; прострочена заборгованість за комісією - 10 грн.; прострочена заборгованість за процентами - 22 413,17 грн.; строкова заборгованість за процентами - 342,63 грн. За вчинення виконавчого напису нотаріусом стягнуто плату із стягувача в розмірі 500 грн., які підлягають стягненню з боржника на користь стягувача. У виконавчому написі зазначено, що стягнення проводиться за період з 23 липня 2018 року по 23 липня 2019 року. Вказаний виконавчий напис було пред`явлено для примусового виконання приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Клітченко Оксані Анатоліївні, якою 16.08.2019 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження. Нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом (стаття 18 ЦК України). Згідно з частиною першою статті 39 Закону України «Про нотаріат»(далі - Закон), порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом та іншими актами законодавства України. Для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України(стаття 87 Закону України «Про нотаріат»). Частиною першою статті 88 Закону України «Про нотаріат» передбачено, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років. Порядок вчинення нотаріальних дій містить такі самі правила та умови вчинення виконавчого напису (пункти 1, 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку). Відповідно до п.1 Переліку №1172, для одержання виконавчого напису щодо стягнення за нотаріально посвідченими договорами, що передбачають сплату грошових сум передачу або повернення майна, а також право звернення стягнення на заставлене майно (крім випадку, передбаченого пунктом 1-1 цього переліку ) подаються: а)оригінал нотаріально посвідченого договору (договорів); б)документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання. п. 1.1. даної Глави встановлено, що для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів. Згідно п.1.2. перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України. На підставі п 2.1 2.3. вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов`язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв`язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу. Згідно п.3.1 вказаної Глави, нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172. Стаття 50 Закону України «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акту має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти. Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія, яка полягає в посвідченні права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. При цьому нотаріус здійснює свою діяльність у сфері безспірної юрисдикції і не встановлює прав або обов`язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує по суті питань права. Тому вчинений нотаріусом виконавчий напис не породжує права стягувача на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна, а підтверджує, що таке право виникло в стягувача раніше. Мета вчинення виконавчого напису - надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання зобов`язання боржником. Безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника - це обов`язкова умова вчинення нотаріусом виконавчого напису (стаття 88 Закону України «Про нотаріат»). Однак характер правового регулювання цього питання дає підстави для висновку про те, що безспірність заборгованості чи іншої відповідальності боржника для нотаріуса підтверджується формальними ознаками - наданими стягувачем документів згідно з Переліком, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів. Таким чином, вчинення нотаріусом виконавчого напису відбувається за фактом подання стягувачем документів, які згідно із відповідним Переліком є підтвердженням безспірності заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем. З огляду на наведене та з урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає в тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум, витребування майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного. Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про заставу» в силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Як вбачається з копій документів, які надавались приватному нотаріусу для вчинення виконавчого напису, банк звернувся до приватного нотаріуса Хари Н.С. із заявою про вчинення виконавчого напису від 23.07.2019 року №463, до якої долучив оригінал кредитного договору, виписку із зазначенням розміру заборгованості за кредитним договором, Статут Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк», роздруківку із сайту Міністерства юстиції України про реєстрацію ПАТ «Перший український міжнародний банк». Приватному нотаріусу не було надано документів, що підтверджують право вимоги ПАТ «Перший український міжнародний банк» за кредитним договором, укладеним між АТ «Банк Ренесанс Капітал» та ОСОБА_1 , зокрема договір уступки права вимоги, договір приєднання тощо. Основними умовами вчинення нотаріусом виконавчого напису є подання документів, які встановлюють заборгованість боржника перед кредитором, підтверджують безспірність вимоги та подачі вимоги в межах строку позовної давності у три роки та у межах річного строку щодо вимоги про стягнення неустойки. У даній справі вбачається, що приватному нотаріусу при подачі заяви про вчинення виконавчого напису банком було надано Виписку з рахунку ОСОБА_1 , яка містила загальний розмір заборгованості по кредиту та процентах. Попри це, з доданої виписки неможливо встановити дати та період виникнення та нарахування заборгованості по кредиту та відсоткам, неможливо відслідкувати дати внесення платежів ОСОБА_1 , їх зарахування в рахунок погашення заборгованості. ПАТ «Перший український міжнародний банк» взагалі не надано до суду жодних документів з приводу вказаної справи, у тому числі і розрахунок заборгованості. У той же час розрахунок боргу, підготовлений працівниками ПАТ «Перший український міжнародний банк», щодо наявності грошового зобов`язання позивача по тілу кредиту, відсотках та комісії є лише відображенням односторонніх арифметичних розрахунків стягувача та не може відображати правові підстави для стягнення відповідних сум та слугувати доказом безспірності розміру грошових вимог до позивача. Ознакою безспірності вимоги є відсутність заперечень боржника щодо заборгованості та її розрахунку, а також відсутності будь-яких суперечностей у поданих документах. На підтвердження заборгованості нотаріусу мають бути подані документи, що свідчать про визнання боржником вимог кредитора. Тобто, нотаріус повинен упевнитися в розумінні боржником пред`явлених для нього вимог і визнання їх. Документом, що підтверджує такий факт, є отримання боржником вимоги стягувача з підписом боржника про його отримання. У вказаній справі приватному нотаріусу не було надано доказів на підтвердження відправлення копії письмової вимоги №2304 від 20.06.2019 року до ОСОБА_1 про погашення заборгованості, а також відсутнє підтвердження отримання ОСОБА_1 такої письмової вимоги з попередженням про вчинення виконавчого напису у випадку непогашення заборгованості. Отже, приватним нотаріусом не було отримано перелік передбачених законодавством документів і не перевірено інформацію, необхідну для вчинення відповідної нотаріальної дії. Оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності колегія суддів вважає, що судом першої інстанції у відповідності до вимог закону правомірно було задоволено позовні вимоги і доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Згідно статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.367,368,374,375,381,382,383,384 ЦПК України, суд - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Хара Наталії Станіславівни - залишити без задоволення. Рішення Зачепилівського районного суду Харківської області від 14 листопада 2019 року - залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий О.М. Хорошевський Судді І.В.Бурлака А.В.Котелевець Повний текст постанови складено 11 березня 2021 року.