Постанова КЦС ВС № 686/24438/15-ц

Постанова Іменем України 03 березня 2021 року м. Київ справа № 686/24438/15-ц провадження № 61-380св20 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Дундар І. О. (суддя-доповідач), суддів: Антоненко Н. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М., Тітова М. Ю., учасники справи: позивачі (відповідачі): ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (третя особа), відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 (позивач), ОСОБА_5 , Хмельницька міська рада (третя особа), третя особа - Управління земельних ресурсів та земельної реформи, розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_5 на постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року у складі колегії суддів: Грох Л. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В., ВСТАНОВИВ: Історія справи Короткий зміст позовних вимог У грудні 2015 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , Хмельницької міської ради, третя особа - управління земельних ресурсів та земельної реформи про визначення порядку користування земельною ділянкою. Позовні вимоги мотивовані тим, що їм належить 1/4 частина домоволодіння АДРЕСА_1 . Відповідачі є співвласниками іншої частини домоволодіння. Між ними виникають непорозуміння в частині користування земельною ділянкою. 05 жовтня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулися з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про виділ нерухомого майна в натурі. Зазначали, що у них виникла необхідність виділу належної їм частки з будинковолодіння в натурі в судовому порядку, оскільки укладення нотаріально посвідченого договору з відповідачами неможливе і на даний час тривають судові спори з приводу порядку користування земельною ділянкою та усунення перешкод. Просили виділити в натурі їм у спільну часткову власність 1/4 частку з житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи. З урахуванням уточнених позовних вимог просили: виділити в натурі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у спільну часткову власність 1/4 частку з житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 у відповідності до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 143/16 від 18 липня 2017 року, а саме: 3-1 коридор площею 7,3 кв. м, 3-5 житлову кімнату площею 19,5 кв. м, а всього загальною площею 26,8 кв. м, 1/4 частину огорожі; визначити порядок користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 , виділивши їм у користування земельну ділянку площею 0,0346 га, позначену сірим кольором відповідно до варіанту 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи №143/16 від 18 липня 2017 року та висновку судової будівельно-технічної експертизи № 10/18 від 02 квітня 2018 року. 12 травня 2016 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_2 , Хмельницька міська рада, Управління земельних ресурсів та земельної реформи, про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою. Посилаючись на порушення його прав з боку відповідачів просив: зобов`язати ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 шляхом демонтажу самовільно встановленого паркану; зобов`язати ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок шляхом знесення самочинно збудованого гаража, а також демонтажу самовільно встановленого паркану; зобов`язати ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок шляхом знесення самочинно збудованої прибудови до житлового будинку, а також демонтажу самовільно встановлених парканів. 13 жовтня 2017 року ОСОБА_4 звернувся з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , Хмельницької міської ради про виділення в натурі частки із спільної часткової власності та встановлення порядку користування земельною ділянкою, в якому з урахуванням збільшених позовних вимог просив: виділити ОСОБА_4 1/4 частку в натурі із майна, що є у спільній частковій власності ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , яке складається з житлового будинку з надвірними спорудами за адресою АДРЕСА_1 , припинивши право спільної часткової власності ОСОБА_4 на 1/4 частину у житловому будинку; встановити між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 порядок користування земельною ділянкою площею 1384,20 кв. м. за адресою АДРЕСА_1 пропорційно до часток у праві спільної часткової власності у домоволодінні: ОСОБА_4 - 1/4, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 - 1/4, ОСОБА_3 -1/4, ОСОБА_5 -1/4 частини відповідно. Ухвалами Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області справи за вказаними позовами об`єднані в одне провадження. Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 23 квітня 2019 року прийнято відмову ОСОБА_1 від позову до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи: ОСОБА_2 , Управління земельних ресурсів та земельної реформи, Хмельницька міська рада про усунення перешкод в користуванні житловим будинком та земельною ділянкою, а саме в частині зобов`язання ОСОБА_3 усунути перешкоди в користуванні земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок АДРЕСА_1 шляхом демонтажу самовільно встановленого паркану; зобов`язання ОСОБА_5 усунути перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, шляхом знесення самочинно збудованого гаража, а також демонтажу самовільно встановленого паркану; зобов`язання ОСОБА_4 усунути перешкоди в користуванні житловим будинком АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, шляхом знесення самочинно збудованої прибудови до житлового будинку, а також демонтажу самовільно встановлених парканів; провадження в справі в цій частині закрито. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 16 липня 2019 року позови задоволено частково. Виділено в натурі ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у спільну часткову власність 1/4 частку з житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 143/16 від 18 липня 2017 року, а саме: 3-1 коридор площею 7,3 кв. м, 3-5 житлову кімнату площею 19,5 кв. м, а всього загальною площею 26,8 кв. м, 1/4 частину огорожі, в рівних частинах кожному. Виділено ОСОБА_4 1/4 частку в натурі із майна, що є у спільній частковій власності ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , яке складається з житлового будинку з надвірними спорудами, загальною площею 159,9 кв. м, житловою 86 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: 3-2 кухню площею 9,8 кв. м, 3-3 коридор, площею 12,1 кв. м, 3-4 житлову кімнату площею 14,4 кв. м, всього 36,3 кв. м загальної площі, 14,4 кв. м житлової площі, припинивши право спільної часткової власності ОСОБА_4 на 1/4 частину у житловому будинку з надвірними спорудами за адресою: АДРЕСА_1 . В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Вирішено питання щодо судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що сторони в позасудовому порядку дійшли згоди щодо виділу належних їм часток, тому позовні вимоги ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_4 в частині виділення в натурі належних їм на праві власності часток домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , підлягають задоволенню. Відмовляючи в задоволенні позову щодо встановлення порядку користування земельною ділянкою, суд першої інстанції виходив з того, що частки відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в житловому будинку та господарських спорудах не виділені в натурі, що унеможливлює встановлення порядку користування земельною ділянкою. Крім того, недоведено, що при встановленні запропонованого позивачами порядку користування не будуть порушуватись права відповідачів ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на обслуговування належних їм часток в будинку та господарських приміщеннях та права сусідніх землекористувачів; не надано доказів, до якої категорії земель належить частина земельної ділянки, що згідно схематичного плану кварталу становить сад; конфігурація земельної ділянки згідно варіанту № 1 порядку користування не відповідає конфігурації земельної ділянки згідно викопіювання з схематичного плану кварталу №

158. Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції Постановою Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 16 липня 2019 року в частині відмови в задоволенні позову скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення. Встановлено порядок користування земельною ділянкою площею 0,1384 га по АДРЕСА_1 відповідно до варіанту № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи № 143/16 від 18 липня 2017 року. Виділено у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 частину земельної ділянки площею 0,0346 га із межами, позначеними поворотними точками 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 1 на плані Додатку 2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 143/16 від 18 липня 2017 року (позначена сірим кольором). Виділено у користування ОСОБА_4 частину земельної ділянки площею 0,0346 га із межами, позначеними поворотними точками 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19, 20, 21, 22, 7, 8, 9, 10, 11, 12, 1, 13 на плані Додатку 2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 143/16 від 18 липня 2017 року (позначена синім кольором). Виділено у спільне користування ОСОБА_3 та ОСОБА_5 частину земельної ділянки площею 0,0104 га із межами, позначеними поворотними точками 24, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 26, 25, 24 на плані Додатку 2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 143/16 від 18 липня 2017 року (позначена штриховкою чорного кольору). Виділено у користування ОСОБА_3 частину земельної ділянки площею 0,0294 га (0,0270 га + 0,0024 га) із межами, позначеними за поворотними точками 32, 33, 38, 39, 30, 31, 32, 26, 22, 21, 20, 19, 18, 17, 16, 15, 44, 41, 42, 43, 34, 35, 36, 37, 26 на плані Додатку 2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 143/16 від 18 липня 2017 року (позначена жовтим кольором). Виділено у користування ОСОБА_5 частину земельної ділянки площею 0,0294 га (0,0109 га + 0,0185 га) із межами, позначеними поворотними точками 4, 23, 24, 25, 26, 22, 7, 6, 4, 41, 42, 43, 34, 33, 38, 39, 40, 41 на плані Додатку 2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 143/16 від 18 липня 2017 року (позначена червоним кольором). В іншій частині рішення залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 по 406 грн понесених судових витрат з кожного. Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що з урахуванням фактичного розташування будівель і споруд на території вказаної земельної ділянки, фактичного порядку користування приміщеннями житлового будинку, апеляційний суд дійшов висновку про можливість та доцільність встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою за першим варіантом висновку експертизи. Порядок користування земельною ділянкою відповідатиме часткам співвласників у домоволодінні, найбільш повно забезпечить баланс інтересів сторін, і не порушуватиме їхніх прав на обслуговування належних їм часток в будинку та господарських приміщеннях, оскільки належні сторонам приміщення будинку та господарських споруд знаходяться на земельних ділянках, що перебувають у їх користуванні. Той факт, що за варіантом № 1 межа ділянки, що виділяється у користування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (позначена точками 4-5), проходить уздовж стіни приміщення, яке перебуває в користуванні ОСОБА_5 , не свідчить про порушення права останньої, оскільки за даними інвентарної справи, це приміщення є самочинно збудованим, а отже, остання не набула права власності на нього. Матеріали справи також не містять об`єктивних даних щодо порушення прав та інтересів сторін або інших осіб, не залучених до участі в справі у разі встановлення порядку користування земельною ділянкою співвласниками будинку відповідно до варіанту № 1 висновку судової будівельно-технічної експертизи від 18 липня 2017 року. Короткий зміст вимог касаційної скарги У січні 2020 року ОСОБА_5 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року та залишити в силі рішення Хмельницького міськрайонного суду від 16 липня 2019 року. Аргументи учасників справи Доводи особи, яка подала касаційну скаргу Касаційна скарга мотивована тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального права, а саме частини третя-п`ята статті 319 ЦК України, згідно якої усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав, та процесуального права, оскільки судом апеляційної інстанції не наведено мотивів прийнятого рішення щодо обрання відповідного варіанту розподілу, а також відсутні аргументи відхилення судом інших варіантів розподілу. Судом без відповідної мотивації обрано варіант № 1, проти якого заперечували відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , оскільки за такого варіанту поділу відсутня можливість заїзду до належних їм приміщень, що порушує їх права користування, Також, згідно з означеним варіантом порушується рівність прав співвласників, оскільки одним співвласником земельні ділянки виділяються виключно у їхнє користування, а ОСОБА_3 та ОСОБА_5 частина земельної ділянки виділяється у спільне користування. Суд апеляційної інстанції без наведених відповідних мотивів залишив поза увагою встановлену рішенням суду першої інстанції розбіжність конфігурації земельної ділянки зображеної у викопіюванні зображено земельну ділянку розмірами 36,50х42,30х33,0х39,0; у висновку експерта варіант № 1 відображена земельна ділянка розмірами 36,228х42,275х30,838х40,229. Аналіз змісту касаційної скарги свідчить про те, що постанова апеляційного суду оскаржується лише в частині задоволення позовних вимог про встановлення порядку користування земельною ділянкою, тому в іншій частині не оскаржується та в касаційному порядку не переглядається. Позиція інших учасників справи У травні 2020 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 подали до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просить касаційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року без змін. Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 по 500 грн витрат на професійну правничу допомогу. Відзив мотивований тим, що посилання ОСОБА_5 на порушення рівності прав співвласників, яке полягає у тому, що ОСОБА_3 та ОСОБА_5 частина земельної ділянки виділяється у спільне користування, не заслуговує на увагу, оскільки саме такий порядок користування частиною земельної ділянки останні встановили між собою. Це підтверджується схемою фактичного порядку користування земельною ділянкою по АДРЕСА_1 (додаток до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 143/16 від 18 липня 2017 року). Як на вказаній схемі, так і у варіанті № 1 даного висновку експертизи частина земельної ділянки у спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 є ідентичною як за площею (104 кв м.) так і за конфігурацією. Тобто, саме ця частина земельної ділянки залишається незмінною як при встановлені порядку користування згідно постанови Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року, так і у випадку скасування цього судового рішення, тому на обсяг прав користувачів цієї частини земельної ділянки оскаржуване рішення не впливає жодним чином. Рух справи в суді касаційної інстанції Ухвалою Верховного Суду від 19 березня 2020 року поновлено строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження, оскільки доводи касаційної скарги містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України (у редакції, чинній на день подачі касаційної скарги), для відкриття касаційного провадження. Витребувано цивільну справу з суду першої інстанції. У квітні 2020 року матеріали цивільної справи № 686/24438/15 надійшли до Верховного Суду та 09 квітня 2020 року передані судді-доповідачу Дундар І. О. Відповідно до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» від 15 січня 2020 року № 460-ІХ, який набрав чинності 08 лютого 2020 року, установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Ухвалою Верховного Суду від 21 січня 2021 року справу призначено до судового розгляду.

Позиція Верховного Суду Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Суди встановили, що після смерті ОСОБА_6 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порядку спадкування отримали у спільну часткову власність 1/4 частину житлового будинку з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 . 23 травня 2007 року за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право власності на 1/8 частину будинковолодіння АДРЕСА_1 , за кожним з них. Співвласниками житлового будинку з надвірними будівлями в АДРЕСА_1 також є ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 , кожен з яких володіє 1/4 частиною будинковолодіння. За даними з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно № 172874054 від 06 липня 2019 року будинковолодіння АДРЕСА_1 складається з: житлового будинку А-1 загальною площею 159,9 кв м, житловою площею 86 кв м, хліва - Е, льох-є, хлів - Б, льох - б, хлів -Ж, хлів -ж, хлів -В, хлів -в, хлів - З, огорожа -1. Відповідно до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 143/16 від 18 липня 2017 року судового експерта ОСОБА_7 виділити в натурі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 1/4 частку з житлового будинку, розташованого по АДРЕСА_1 - можливо. Варіант виділення 1/4 частки ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наведено в Дослідницькій частині, де експертом наведено варіант виділу 1/4 частки співвласникам ОСОБА_1 та ОСОБА_8 згідно фактичного порядку користування житловим будинком та господарськими будівлями, який визначений співвласниками на момент проведення експертизи при загальній площі житлового будинку 159,9 кв м. Проведено наступний розподіл приміщень відповідно до часток співвласників: виділити ОСОБА_2 (співвласник 1/8 частки), ОСОБА_1 (співвласник 1/8 частки) 3-1 коридор площею 7,3 кв. м., 3-5 житлову кімнату площею 19,5 кв. м., а всього загальною площею 26,8 кв. м.; ОСОБА_4 (співвласник 1/4 частки) 3-2 кухню, площею 9,8 кв. м., 3-3 коридор, площею 12,1 кв.м., 3-4 житлову кімнату площею 14,4 кв. м., всього 36,3 кв.м. загальної площі; ОСОБА_3 (співвласник 1/4 частки) 4-1 коридор площею 2,5 кв.м., 4-2 кухню площею 8,3 кв. м., 4-3 їдальню площею 13,6 кв. м., 4-4 житлову кімнату - 10,7 кв. м., 4-5 госп.приміщення 15,2 кв. м, всього 50,3 кв. м., хлів «В», хлів «в»; ОСОБА_5 (співвласник 1/4 частки) 1-1 коридор - 2 кв. м., 1-2 коридор - 3,5 кв. м., 1-3 кухню - 5 кв. м., 1-4 житлову кімнату - 12,7 кв. м., всього 46,5 кв. м., хлів «Е», льох «є», хлів «Ж», хлів «ж». Також 1/4 частину огорожі, в рівних частинах кожному із співвласників ( ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , ОСОБА_5 ). Можливі варіанти порядку користування земельною ділянкою, розташованою по АДРЕСА_1 з урахуванням варіантів виділу в натурі 1/4 частки з житлового будинку наведено в дослідницькій частині та додатках до висновків експертизи № 143/16 від 18 липня 2017 року. Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині відмови в задоволенні позову та ухвалюючи в цій частині нове судове рішення, суд апеляційної інстанції виходив з наступного. Рішенням Хмельницького міськвиконкому від 18 червня 1954 року № 15 затверджено надані матеріали міськбюро техінвентаризації по обміру земель по будівельним кварталам № № 158-164 та

169. Зареєстровано за землекористувачами будівельного кварталу № 158 по АДРЕСА_1 земельну ділянку площею 1384,20 кв. м. З викопіювання з схематичного плану кварталу № 158 земельної ділянки АДРЕСА_1 також вбачається, що площа земельної ділянки АДРЕСА_1 становить 1384,20 кв. м. Між сторонами існує спір щодо порядку користування земельною ділянкою, на якій розташований житловий будинок з надвірними будівлями. За змістом статті 377 ЦК України, статті 122 ЗК України кожен зі співвласників має право користуватися земельною ділянкою площею 0,1384 га пропорційно їхнім ідеальним часткам (по ј) у житловому будинку, що мало б складати 346 кв. м кожному. Згідно з висновком судової будівельно-технічної експертизи № 143/16 від 18 липня 2017 року, схеми фактичного порядку користування ділянкою (додаток 8 експертизи) фактичне користування земельною ділянкою співвласниками здійснюється без дотримання часток кожного співвласника у житловому будинку. Земельна ділянка, що перебуває у фактичному користуванні ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , складає 205 кв. м (нестача складає 141 кв. м); у користуванні ОСОБА_4 перебуває ділянка площею 328 кв. м (нестача 18 кв. м); у спільному користуванні ОСОБА_3 та ОСОБА_5 знаходиться ділянка площею 104 кв. м, у користуванні ОСОБА_3 - 343 кв. м (319 кв. м.+24 кв. м), перевищення складає 49 кв. м), у користуванні ОСОБА_5 - 404 кв. м. (109 кв. м. + 295 кв. м), перевищення - 110 кв. м. Отже, існуючим порядком користування земельною ділянкою, щодо якого існує спір, з очевидністю порушуються права позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також ОСОБА_4 . Однак, з таким висновком суду апеляційної інстанції повністю погодитися не можна з таких підстав. Відповідно до частини першої статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Відповідно до змісту частини четвертої цієї статті якщо порядок володіння та користування спільним майном відповідно до часток співвласників у праві спільної часткової власності визначений рішенням суду, він є обов`язковим і для особи, яка згодом придбає у праві спільної часткової власності на це майно. У постанові Верховного Суду України від 17 лютого 2016 року у справі № 6-1500цс15 зроблено висновок, що «первинне значення у врегулюванні відносин між співвласниками має домовленість. Очевидним є те, що рішення суду не може підмінити собою їх домовленість. Водночас, при виникненні конфліктної ситуації, яка унеможливлює добровільне встановлення порядку користування спільним майном між співвласниками, такий порядок користування може встановити суд. При здійсненні права власності співвласниками щодо спільного майна потрібно враховувати правову природу такої власності, адже співвласникам належить так звана ідеальна частка у праві власності на спільне майно, яка є абстрактним вираженням співвідношення в обсязі прав співвласників спільної власності. Отже, кожному з них належить не частка у спільному майні, а частка у праві власності на це майно. Визнання за кожним зі співвласників права на конкретну частину майна в натурі спричинить припинення спільної власності. Поняття ж реальної частки використовується при поділі спільного майна в натурі в разі припинення його спільного правового режиму, а також може застосовуватися відповідно до частини третьої статті 358 ЦК України при встановленні співвласниками порядку користування спільним майном в натурі згідно з розмірами належних їм часток. Таким чином, потрібно розмежовувати порядок поділу спільної власності з метою припинення такого її режиму і порядок встановлення користування спільним майном». У постанові Верховного Суду України від 01 листопада 2017 року у справі № 6-2454цс16 зроблено висновок, що «при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном. Проте суди першої та апеляційної інстанції на наведене належної уваги не звернули та вирішуючи спір в частині вимог ОСОБА_1 про встановлення порядку користування спірною земельною ділянкою не встановили фактів, які підлягають встановленню у справі, зокрема наявність між попередніми співвласниками будинку угоди про порядок користування спірною земельною ділянкою, порядок користування земельною ділянкою з моменту набуття сторонами прав на земельну ділянку та наявність чи відсутність згоди обох сторін на такий порядок. Поза увагою суду залишився й той факт, що частки кожного з співвласників нерухомого майна в натурі не виділялись. При цьому судами узагалі не вказано межі земельних ділянок, якими сторони мають користуватися». У постанові Верховного Суду України від 15 травня 2017 року у справі № 6-41цс16 зроблено висновок, що при вирішенні спору, визначаючи варіанти користування земельною ділянкою, суд повинен виходити з розміру часток кожного зі співвласників на нерухоме майно, наявності порядку користування земельною ділянкою, погодженого власниками або визначеного на підставі відповідного договору, оформленого у встановленому законом порядку. Якщо суд установить, що співвласники визначили порядок користування й розпорядження земельною ділянкою, для зміни якого підстав немає, він ухвалює рішення про встановлення саме такого порядку. Якщо ж погодженого або встановленого порядку користування земельною ділянкою немає, то суд установлює порядок користування земельною ділянкою з дотриманням часток кожного співвласника у нерухомому майні та забезпеченням вільного користування кожним зі співвласників належним йому майном. Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою, що перебуває у спільній частковій власності, здійснюються за згодою всіх співвласників згідно з договором, а у разі недосягнення згоди - у судовому порядку. Учасник спільної часткової власності на земельну ділянку має право на отримання в його володіння, користування частини спільної земельної ділянки, що відповідає розміру належної йому частки (частини перша та четверта статті 88 ЗК України). Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У частині третій статті 89 ЦПК України зазначено, що суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Згідно частини четвертої статті 265 ЦПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема: фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини; докази, відхилені судом, та мотиви їх відхилення; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику. Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що суд апеляційної інстанції виділивши у спільне користування ОСОБА_3 та ОСОБА_5 частину земельної ділянки площею 0,0104 га із межами, позначеними поворотними точками 24, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 26, 25, 24 на плані Додатку 2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 143/16 від 18 липня 2017 року (позначена штриховкою чорного кольору) та виділивши ОСОБА_5 частину земельної ділянки площею 0,0294 га (0,0109 га + 0,0185 га) із межами позначеними поворотними точками 4, 23, 24, 25, 26, 22, 7, 6, 4, 41, 42, 43, 34, 33, 38, 39, 40, 41 на плані Додатку 2 до висновку судової будівельно-технічної експертизи № 143/16 від 18 липня 2017 року (позначена червоним кольором) не врахував, що проти обраного судом варіанта № 1 відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_3 заперечували, оскільки такого варіанту поділу відсутня можливість заїзду до належних їм приміщень, що порушує їх права користування. Також, згідно з означеним варіантом порушується рівність прав співвласників, оскільки одним співвласникам земельні ділянки виділяються виключно у їхнє користування, а ОСОБА_3 та ОСОБА_5 частина земельної ділянки виділяється у спільне користування. Крім того, суд апеляційної інстанції не врахував баланс інтересів кожного із співвласників. Не з`ясував який порядок користування земельною ділянкою склався між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 , порушивши їх право на користування частиною земельної ділянки, не мотивував належним чином висновки щодо задоволення позовних вимог. Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, з огляду на положення статті 400 ЦПК України. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги Таким чином, доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що судове рішення суду апеляційної інстанції в оскарженій частині ухвалене без додержання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним, колегія суддів вважає необхідним касаційну скаргу задовольнити частково, судове рішення суду апеляційної інстанції в оскарженій частині скасувати і передати справу для новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Керуючись статтями 400 та 411 (в редакції, чинній станом на 07 лютого 2020 року), 409, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково. Постанову Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою скасувати. Передати справу № 686/24438/15-ц в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 про встановлення порядку користування земельною ділянкою на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Хмельницького апеляційного суду від 21 листопада 2019 року в скасованій частині втрачає законну силу та подальшому виконанню не підлягає. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Головуючий І. О. Дундар Судді: Н. О. Антоненко Є. В. Краснощоков М. М. Русинчук М. Ю. Тітов