Постанова 4814 № 534/1683/20

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 534/1683/20 Номер провадження 22-ц/814/527/21Головуючий у 1-й інстанції Морозов В. Ю. Доповідач ап. інст. Обідіна О. І. П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2021 року м. Полтава Колегія суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі: Головуючого судді: Обідіної О.І. Суддів: Бутенко С.Б., Прядкіної О.В. За участю секретаря : Кальник А.М. розглянула в порядку спрощеного провадження, з повідомленням учасників справи, цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Комсомольського міськрайонного суду Полтавської області в складі судді Морозова В.Ю. від 06 січня 2021 року, дата виготовлення повного тексту ухвали 06 січня 2021 року, по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, В С Т А Н О В И Л А : В листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, в якому просила стягнути з відповідача грошовий борг в сумі 250000 грн., надавши суду розписку від 15.01.2020 р. 02.12. 2020 р. вказана заява прийнята судом до розгляду та призначено судове засідання на 05.01.2021 р. Під час розгляду справи, 29.12.2020 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 надали суду спільну заяву про укладення мирової угоди, в якій просили її затвердити та закрити провадження у справі, повернувши позивачу сплачений судовий збір. Головною умовою мирової угоди сторони визначили передання відповідачем у власність позивачу в рахунок повернення боргу в сумі 250000 грн. належну ОСОБА_1 Ѕ частку у праві власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1 . Ухвалою Комсомольського міськрайонного суду Полтавської області від 06 січня 2021 року відмовлено у затвердженні мирової угоди, укладеної 29.12.2020 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у цивільній справі № 534/1638/20. Відмова суду в затвердженні запропонованої сторонами мирової угоди вмотивована тим, що вона суперечить закону та порушує права іншого співвласника квартири ОСОБА_3 , яка до участі в розгляді справи не залучена. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою затвердити мирову угоду укладену між сторонами. Зокрема вказує, що надана сторонами мирова угода не порушує прав чи інтересів інших осіб, що підтверджується наданими по справі належними та допустимими доказами. Перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з наступних підстав. Відповідно до ст. 374 ч.1 п.1 ЦПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Згідно ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи в провадженні Комсомольського міського суду перебуває справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу. 29.12.2020 року сторони надали суду заяву про укладення мирової угоди в якій зазначили, що : «1. Відповідно до статті 600 Цивільного кодексу України Сторони домовились за взаємною згодою про припинення зобов`язання Відповідача з повернення Позивачеві 250 000 грн., що виникло із договору позики, укладеного Сторонами 15 січня 2020 року, внаслідок передання Відповідачем Позивачеві відступного.

2. В рахунок виконання зобов`язання з повернення боргу в сумі 250 000 грн. ОСОБА_1 передав, а ОСОБА_2 прийняла у власність наступне майно: Ѕ частка у праві власності на квартиру загальною площею 66, 8 кв. м, житловою площею 39, 3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , вартість якої Сторони оцінюють у суму 250 000 грн.

3. Зазначене в п. 2 цієї Мирової угоди майно належить Відповідачеві на праві власності згідно договору дарування, посвідченого 12.05.2006 р. Коваленко В.В. приватним нотаріусом Горішньоплавнівського міського нотаріального округу за реєстр. № 2139.

4. Відповідач засвідчує, що зазначене в п. 2 цієї Мирової угоди майно не знаходиться у заставі, не перебуває під забороною, арештом.

5. Домовленість Сторін про припинення первісних зобов`язань, що виникли із договору позики від 15.01.2020 р, укладеного між Сторонами, внаслідок передання відступного набуває чинності в день затвердження (визнання) цієї Мирової угоди судом в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством.

6. Право власності Позивача на майно: Ѕ частка у праві власності на квартиру загальною площею 66, 8 кв. м, житловою площею 39, 3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає державній реєстрації в порядку, встановленому чинним законодавством, на підставі ухвали суду про затвердження (визнання) мирової угоди.

7. Сторони засвідчують, що цією Мировою угодою в повній мірі вирішені питання припинення зобов`язання, що виникло із договору позики, укладеного Сторонами 15.01.2020 р., з підстав, викладених у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

8. Ухвала суду про затвердження (визнання) цієї Мирової угоди є підставою для проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на майно: Ѕ частка у праві власності на квартиру загальною площею 66, 8 кв. м, житловою площею 39, 3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку, встановленому чинним законодавством України.

9. Сторони засвідчують, що укладена ними Мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.

10. Ця Мирова угода укладена Сторонами на засадах вільного волевиявлення сторін, які розуміють значення своїх дій, в одному оригінальному примірнику для суду. Своїми підписами в цій Мировій угоді ОСОБА_2 і ОСОБА_1 підтверджують, що припинення зобов`язання внаслідок передання відступного на умовах, визначених вище, вони вважають справедливим, таким, що повністю відповідає правам та законним інтересам обох Сторін цієї Мирової угоди.

11. Судові витрати Сторін не підлягають розподілу між ними, Сторони несуть такі витрати самостійно.

12. Ми, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , звертаючись до суду з цією Спільною заявою про укладення Мирової угоди, повністю обізнані та розуміємо умови, на яких вона укладається.

13. Відповідно до ч. 3 ст. 208 ЦПК України у разі невиконання затвердженої судом мирової угоди ухвала суду про затвердження мирової угоди може бути подана для її примусового виконання в порядку, передбаченому законодавством для виконання судових рішень.

14. Оскільки вищевикладені умови мирової угоди, укладеної Сторонами, не суперечать закону, не є невиконуваними, не порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, на підставі ч. 7 ст. 49, ч. 1 ст. 142, ст. 207 Цивільного процесуального кодексу України, сторони просили суд: - затвердити вищевикладену мирову угоду між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , про що постановити ухвалу про затвердження вищевикладеної мирової угоди між ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , яка за своїм змістом відповідатиме вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження", зазначивши в резолютивній частині ухвали умови угоди, - одночасно цією ж ухвалою закрити провадження у справі № 534/1683/20 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення боргу, - одночасно цією ж ухвалою у порядку, встановленому законом, вирішити питання про повернення позивачу ОСОБА_2 з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову (2 500, 00 грн. : 2 = 1 250, 00 грн.). Відмовляючи в затвердженні мирової угоди суд дійшов висновку, що остання порушує права іншого співвласника квартири ОСОБА_3 , яка також є власником Ѕ частки спірної квартири та згоду на відчуження частки відповідачем ОСОБА_1 не надавала, до участі в розгляді справи не залучалась. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду. Відповідно до ч.1, п.1 ч.5 ст. 207 ЦПК України мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов`язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб. Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо: умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними. Матеріалами справи доводиться, що відповідач ОСОБА_1 є власником Ѕ частки квартири АДРЕСА_2 , згідно договору дарування від 12.05.2006 року. Іншим співвласником Ѕ частки вказаної квартири є його колишня дружина ОСОБА_3 , яка фактично в ній проживає. Сам відповідач мешкає в іншому житловому приміщенні. В зазначеній квартирі також зареєстрована повнолітня донька відповідача. Таким чином, вказана квартира є об`єктом спільної часткової власності, з рівними ідеальними частками, реально між співвласниками не розділена, договору або домовленості про порядок володіння та користування якою останні не укладали. Звертаючись до суду з заявою про затвердження мирової угоди, сторони посилалися на норми ст. 600 ЦК України, згідно до яких зобов`язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо). В даному випадку таким відступним сторони визначили належну відповідачу Ѕ частку в квартирі колишнього подружжя. Згідно ч. 1 ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. За вказаних обставин, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду , що розпорядження відповідачем належною йому часткою квартири у спосіб передачі її в якості відступного іншій особі, без згоди другого співвласника, яка не притягнута до участі в розгляді справи, своєї згоди в розумінні вимог ст. 358 ЦК України на таке відчуження не надавала, буде порушувати її права та інтереси. При цьому, сам зміст запропонованої сторонами мирової угоди свідчить, що врегулювання спору в такий спосіб виходить за межі предмета спору та не стосується зобов`язальних правовідносин у сфері договорів позики, а відтак визначена статтею 207 ЦПК України умова про не порушення прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб, повинна бути дотримана сторонами. Доводи апеляційної скарги про те, що мирова угода не порушує прав інших осіб колегія суддів вважає безпідставними. Вказане твердження не спростовує висновку суду першої інстанції про те, що в разі її затвердження в розумінні ст. 358 ЦК України будуть порушені права та інтереси іншого співвласника квартири, виходячи з її статусу об`єкту спільної часткової власності, розпорядження якої здійснюється за взаємною згодою всіх співвласників. З огляду на відсутність згоди іншого співвласника ОСОБА_3 на відчуження сторонній особі належної відповідачу Ѕ частки квартири шляхом передачі в якості відступної згідно до ст. 600 ЦК України, судом першої інстанції з дотриманням норм матеріального та процесуального права вирішено питання про відмову в затвердженні мирової угоди, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування ухваленого з цього приводу судового рішення. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.1, 375, 382, 383 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Комсомольського міськрайонного суду Полтавської області від 06 січня 2021 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 9 березня 2021 року. Судді : Обідіна О.І. Бутенко С.Б. Прядкіна О.В.