Постанова Донецький апеляційний суд № 221/8995/19

22-ц/804/757/21 221/8995/19 П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ „23 лютого 2021 року місто Маріуполь Донецької області Єдиний унікальний номер 221/8995/19 Номер провадження 22-ц/804/757/21 Донецький апеляційний суд у складі: головуючого: Зайцевої С.А. суддів: Пономарьової О.М., Ткаченко Т.Б. за участю секретаря: Грішко С. В. учасники справи : позивач ОСОБА_1 відповідач Волноваське об`єднане Управління Пенсійного фонду України Донецької області розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Маріуполі Донецької області з повідомленням учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Сербіна Анастасія Валеріївна, на рішення Волноваського районного суду Донецької області від 28 грудня 2020 року головуючого судді Безрук Т.В. зі складанням повного тексту судового рішення 28 грудня 2020 року по цивільній справі про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом,- В С Т А Н О В И В : У листопаді 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Волноваського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі Волноваське об`єднане УПФУ Донецької області) про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом. Позов мотивований тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її чоловік ОСОБА_2 , після смерті заведена спадкова справа № 6377584. Пенсійна справа ОСОБА_2 перебуває на обліку у відповідача. У відповідь на нотаріальний запит відповідач повідомив, що після смерті ОСОБА_2 недоотриманої пенсії не залишилося. Позивачем з урахуванням розміру пенсії та періоду невиплати ОСОБА_2 самостійно обраховано розмір недоотриманої за життя пенсії, який приблизно становить 110 000 грн. На адвокатський запит відповідач відмовляється повідомляти розмір недоотриманої за життя спадкодавцем пенсії. Нараховані суми пенсії,не отримані з вини органу,що призначає і виплачує пенсію,виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходу ,розмір якої становить 25 665,28 грн. Тому, просила стягнути з Волноваського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької на її користь недоотриману спадщину у вигляді недоотриманої суми пенсії ОСОБА_2 в розмірі 115 000 грн та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір. Рішенням Волноваського районного суду Донецької області від 28 грудня 2020 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного УПФУ Донецької області про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом відмовлено. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Сербіна А.В., просить скасувати рішення суду та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, а саме: стягнути з Волноваського об`єднаного УПФУ Донецької області на користь ОСОБА_1 недоотриману спадщину у вигляді недоотриманої суми пенсії ОСОБА_2 за життя з 01 січня 2015 року по 08 листопада 2016 року у розмірі 115 000 грн. Зокрема зазначено, що незаконність та необґрунтованість рішення суду полягає у неповноті та неправильності встановлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок не вирішення судом питання щодо клопотання про витребування доказів, а саме документів, які підтверджували б виплату пенсії ОСОБА_2 з липня 2014 по січень 2015 року та з лютого 2015 року по червень 2015 року, яке судом було отримане 03 вересня 2020 року, що суттєво впливає на результат розгляду справи, оскільки вказує на те, що відповідач не може підтвердити сплату наявної заборгованості, а суд, ігноруючи таке клопотання, порушив принцип рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Стосовно мотиву суду щодо того, що позивач взагалі не надала доказів звернення лише позивача із заявою про прийняття спадщини, що унеможливлює встановлення судом кола спадкоємців у спірних правовідносинах, зазначено, що жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачено обов`язку спадкоємця доводити те, що лише він звернувся із заявою про прийняття спадщини. Враховуючи, що відповідно до Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, обов`язком саме нотаріуса є з`ясування відомостей стосовно кола спадкоємців перед заведенням спадкової справи. Так, нотаріусом було заведено спадкову справу №63775814, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі, копія якого міститься в матеріалах справи, тобто, нотаріусом перевірено коло спадкоємців, та інші спадкоємці, окрім ОСОБА_1 відсутні. Таким чином, встановлення кола спадкоємців не є предметом спору, а тому не має встановлюватися судом. До того ж, позивач не просила встановити коло спадкоємців, відповідач також, тобто судом порушено вимоги ЦПК України. Щодо не залучення в якості співвідповідача органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини, зазначено, що така позиція суду є порушенням законодавства, оскільки органи місцевого самоврядування набувають право на спадкування лише у разі відсутності спадкоємців, що не має місце у ситуації зі спадкуванням недоотриманої пенсії, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , оскільки є спадкоємець за законом - його дружина ОСОБА_1 , тому відсутні жодні правові підстави для залучення органу місцевого самоврядування в якості співвідповідача. Стосовно мотивів суду щодо того, що позивачем не надано належних та допустимих доказів наявності постанови нотаріуса про відмову у видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину, зокрема у вигляді пенсії, а отже , не було доведено, що відсутні умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину стосовно будь-яких сум пенсій, посилаючись на п. 3 гл. 13 розділу 1 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України 22 лютого 2012 року № 296/5, зазначено, що сам по собі факт відсутності постанови нотаріуса про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину не вказує на наявність умови для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину, оскільки для відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину достатньо усної відмови нотаріуса у вчиненні нотаріальної дії, а постанова про відмову виноситься лише на вимогу. До того ж, сама відмова у видачі свідоцтва про право на спадщину ґрунтується на повідомленні відповідача, про те, що після смерті недоотриманої пенсії не залишилось, що не відповідає дійсності. Відповідач умисно приховує розмір недоотриманої пенсії чоловіком позивача та факт наявності вказаної заборгованості. Зазначена сума не була включена до спадщини і як наслідок спадкоємець не може реалізувати своє право на спадщину та оформити свідоцтво про право на спадщину за законом у зв`язку із неправомірною діяльністю саме відповідача - складення повідомлення, яке не містить не те що дійсного розміру заборгованості спадкодавця з виплати пенсії, а й взагалі не містить інформації з приводу наявної заборгованості. Такі умисні незаконні дії Волноваського об`єднаного УПФУ Донецької області призвели до необхідності захисту прав ОСОБА_1 в судовому порядку. Щодо нових обставин, що підлягають встановленню, та доказів, які підлягають дослідженню чи оцінці, то, зазначено, що підлягають дослідженню та оцінці відомості, які надані відповідачем, а саме: супровідний лист, у якому відповідач наголошує на тому, що на дату смерті ОСОБА_2 відсутня заборгованість по недоотриманій пенсії. Вказуючи, що всі виплати за життя померлий отримав, що підтверджується випискою з підсистеми «Призначення та виплати пенсії». Однак, відповідач сам же зазначає, що за життя померлого пенсіонера було дві заборгованості, які були виплачені, зокрема в період з липня 2014 року по січень 2015 року та з лютого 2015 року по червень 2015 року, а потім виплата пенсії по день смерті не припинялася. Що свідчить про наявну суперечність між відомостями. Оскільки, позивачем у справі з урахуванням розміру пенсії та періоду її невиплати ОСОБА_2 самостійно обраховано розмір недоотриманої за життя пенсії, який складає 115 000 грн, що цілком узгоджується з терміном протягом якого утворилася така заборгованість та розміром пенсії ОСОБА_2 , що підтверджений випискою з підсистеми «Призначення та виплати пенсії», яка містить відомості, внесені до персональної облікової картки з системи персоніфікованого обліку та Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування пенсіонера ОСОБА_2 . Тобто, відповідач обмежив розмір спадщини з урахуванням трирічного терміну, який передбачений ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Проте, документально підтвердити підстави таких дій відповідач відмовився, у відповідь на адвокатський запит повідомивши, що така інформація не може бути розкрита. Тому, вважають, що встановленню підлягають обставини, які б підтверджували б виплату пенсії ОСОБА_2 з липня 2014 року по січень 2015 року та з лютого 2015 року по червень 2015 року, про що було заявлено в клопотанні про витребування доказів, яке було проігноровано судом першої інстанції. Відзив на апеляційну скаргу не надано. Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. У судовому засіданні апеляційного суду проведеному в режимі відеоконференції за допомогою програмного забезпечення «EasyCon» представник ОСОБА_1 адвокат Сербіна А.В. підтримала доводи апеляційної скарги . Позивач ОСОБА_1 повідомлена про дату,час і місце судового засідання шляхом розміщення оголошення на офіційному сайті « Судової влади України» Донецького апеляційного суду (м.Маріуполь) та з моменту розміщення оголошення вважається повідомленою про дату,час і місце судового засідання (а.с.78). У судове засідання апеляційного суду представник Волноваського об`єднаного УПФУ Донецької області не з*явився, належним чином були повідомлені про дату, час і місце судового засідання шляхом отримання судової повістки, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.84). Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав . Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення зазначеним вимогам закону повністю не відповідає . З матеріалів справи вбачається,що ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Волноваського об`єднаного УПФУ Донецької області про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом (а.с.2-4). Ухвалою Волноваського районного суду Донецької області від 04 грудня 2019 року відкрито спрощене позовне провадження у справі за вказаним позовом ОСОБА_1 (а.с.18). Згідно частини 2 статті 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження. Спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні (частина 4 статті 19 ЦПК України). За положеннями частини 5, 6 статті 19 ЦПК України умови, за яких суд має право розглядати вимоги про стягнення грошових сум у наказному провадженні, а справи - у загальному або спрощеному позовному провадженні, визначаються цим Кодексом. Для цілей цього Кодексу малозначними справами є : 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Згідно частини 1 статті 274 ЦПК Україниу порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд. В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах, зокрема, щодо спадкування (частина 4 статті 274 ЦПК України). Згідно частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Положеннями пункту 7 частини 3 статті 376 ЦПК України передбачено, що порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження. Оскільки судом першої інстанції справа за позовом ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного УПФУ Донецької області про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом, у порушення частини 4 статті 274 ЦПК України, розглянута в спрощеному позовному провадженні, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні позову враховуючи наступне. Досліджуючи матеріали справи та докази,що стосуються фактів,на які посилається позивач та його представник ,як у позовній заяві,так у апеляційній скарзі,судом апеляційної інстанції встановлено,що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 01 жовтня 1977 року (а.с.7) . ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , виданого 01 грудня 2016 року Докучаєвським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області (а.с.8). Після смерті ОСОБА_2 18 лютого 2019 року заведена спадкова справа № 63775814, що підтверджується Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (а.с.9). Згідно з довідкою Волноваського об`єднаного УПФУ Донецької області № 2543/11-33/03 від 13 березня 2019 року ,спрямованою приватному нотаріусу Степаніщенко Е.А., станом на 06 березня 2019 року сума недоотриманої пенсії ОСОБА_2 відсутня (а.с.10). З листа Волноваського об`єднаного УПФУ Донецької області від 10 вересня 2019 року № 13489/11-33/02 вбачається, що ОСОБА_2 перебував на обліку у Добропільському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, та відповідно до атестату та даним електронної пенсійної справи , вказаним управлінням виплачено всю суму заборгованості з липня 2014 року по 31 січня 2015 року. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,перебував на обліку у Волноваському об`єднаному УПФУ Донецької області,як внутрішньо переміщена особа.Електронна пенсійна справа ОСОБА_2 надійшла до відповідача з Добропільського об*єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області . Пенсійну справу Волноваським об*єднаним УПФУ Донецької області було взято на облік на підставі особистої заяви ОСОБА_2 у зв*язку з переїздом до їхнього району. Пенсійну виплату за період з лютого 2015 року по листопад 2016 року було проведено Волноваським об*єднаним УПФУ Донецької області за період з лютого 2015 року по листопад 2016 року в повному обсязі ,відповідно до чинного пенсійного законодавства,шляхом зарахування коштів на рахунок пенсіонера,відкритий у відділенні Ощадбанку (а.с.11) . На виконання ухвали Волноваського районного суду Донецької області від 03 березня 2020 року про витребування доказів,листом від 23 квітня 2020 року № 3286/1133/10 Волноваське об*єднане УПФУ Донецької області повідомило про те,що ОСОБА_2 перебував на обліку в управлінні з 01 лютого 2015 року,пенсію отримав по 30 листопада 2016 року,знятий з обліку у зв*язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_1 . Пенсійні виплати перераховані на особистий рахунок Ощадбанку,недоотримана пенсія ОСОБА_2 відсутня (а.с.26). На виконання ухвали Волноваського районного суду Донецької області від 05 травня 2020 року у справі № 221/8995/19 Волноваське об*єднань УПФУ Донецької області повідомило ,що на дату смерті ОСОБА_2 відсутня заборгованість по недоотриманій пенсії. Померлий за життя отримав всі суми пенсійних виплат,включно з листопадом 2016 року,що підтверджується випискою з ППВП про розмір нарахованої та виплаченої пенсії. В січні 2015 року ОСОБА_2 перебував на обліку у Добропільському об*єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області,яким в лютому 2015 року було виплачено всю суму заборгованості з липня 2014 року по січень 2015 року. ОСОБА_2 звернувся до Волноваського об*єднаного УПФУ Донецької області в лютому 2015 року та був взятий управлінням на облік,як особа,що отримує пенсію з 15 червня 2015 року.В липні 2015 року отримав всю суму заборгованості по пенсії з лютого 2015 року по дату виплати,в подальшому,до моменту смерті,виплата пенсії не припинялася.Померлий отримував пенсійну виплату на картковий рахунок № НОМЕР_2 відкритий в АТ «Ощадбанк». Також надані розпорядження, та ІКІС ПФУ : підсистема призначення та виплати пенсії (а.с.35,39,40,41). Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно зі статтями 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Виходячи зі змісту ст. 392 ЦК України право власності встановлюється в судовому порядку, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою. Згідно зі ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Згідно зі ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом . Відповідно до ст.1227 ЦК України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини. Відповідно до ч. 1 ст. 46 Закону України « Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми неотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії. Відповідно до ст. 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, виплачується - по місяць смерті включно членам його сім`ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні,незалежно від того,проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім`ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі звернення кількох членів сім`ї, які мають право на отримання суми пенсії, зазначеної у частині першій цієї статті, належна їм відповідно до цієї статті сума пенсії ділиться між ними порівну. У разі відсутності членів сім`ї,зазначених у частині першій цієї статті, або у разі не звернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв`язку з його смертю, входить до складу спадщини. Зміст ч. 3 ст. 52 Закону, також узгоджується зі змістом статті 1227 ЦК України, якою визначено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім`ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Крім того, зміст вищевказаних норм узгоджується із положеннями Закону України «Про пенсійне забезпечення», де в ч. 1 ст. 91 вказано, що суми пенсії, що належали пенсіонерові і залишилися недоодержаними у зв`язку з його смертю, передаються членам його сім`ї, а в разі їх відсутності - входять до складу спадщини. Положення частин другої, третьої статті 52 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв`язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Аналіз наведених норм матеріального права дає можливість дійти висновку про те, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі, без будь-яких часових обмежень. Норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера тих сум пенсії, які перейшли у спадщину. Відповідно до ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Тлумачення ст.ст.1218,1227 ЦК України свідчить про те, що законодавство допускає спадкування права на отримання нарахованої, але не одержаної пенсії. Разом з тим, необхідно щоб спадкодавець не реалізував належне йому право на отримання відповідних сум. Відповідно до позовних вимог, з урахуванням розміру пенсії та періоду невиплати,позивачем самостійно обраховано розмір недоотриманої за життя пенсії,який приблизно складає 110 000 грн, та відповідно прохальної частини позову, розмір недоотриманої спадщини у вигляді недоотриманої суми пенсії ОСОБА_2 становить 115 000 грн. Натомість, з листа Волноваського об*єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області вбачається, що в січні 2015 року ОСОБА_2 перебував на обліку у Добропільському об`єднаному управлінні Пенсійного фонду України Донецької області, яким в лютому 2015 року виплачено всю суму заборгованості з липня 2014 року по січень 2015 року. ОСОБА_2 звернувся до Волноваського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області в лютому 2015 року та був взятий управлінням на облік як особа, що отримує пенсію з 15 червні 2015 року. В липні 2015 року отримав всю суму заборгованості по пенсії, з лютого 2015 року по дату виплати, в подальшому, до моменту смерті, виплата пенсії не припинялася. Померлий отримував пенсійну виплату на картковий рахунок, відкритий в АТ «Ощадбанк». Оцінюючи аргументи позивача та його представника , з*ясувавши обставини щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь позивача недоотриману спадщину у вигляді недоотриманої суми пенсії ОСОБА_2 в розмірі 115 000 грн.,апеляційний суд вважає,що у зв*язку з тим,що померлий на дату смерті отримав всю суму пенсійних виплат,законодавчі підстави для задоволення позову відсутні . Доводи апеляційної скарги щодо розбіжностей відповідей відповідача,не є слушними та спростовуються дослідженими матеріалами справи. Доводи скаржника щодо невинесення судом першої інстанції ухвали про витребування доказів з Волноваського об*єднаного УПФУ Донецької області ,а саме : документів ,які підтверджували б виплату пенсії ОСОБА_2 з липня 2014 року по січень 2015 року і з лютого 2015 року по червень 2015 року безпідставні ,оскільки з досліджених матеріалів справи встановлено,що суд першої інстанції сприяв позивачу в реалізації ним прав,передбачених цивільним процесуальним кодексом. На виконання вимог суду посадовими особами Волноваського об*єднаного УПФУ Донецької області надані відповідні відомості ,які позивачем та його представником не спростовані . Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає,що оскаржуване рішення підлягає скасуванню відповідно до п.4 ч.1 ст.376 ЦПК України з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог . Розподіл судових витрат між сторонами передбачений ст.141 ЦПК України ,у зв*язку з відмовою у задоволенні позову,судові витрати позивача не відшкодовуються . Керуючись ст.ст. 374,376,381,382 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якої діє адвокат Сербіна Анастасія Валеріївна , задовольнити частково . Рішення Волноваського районного суду Донецької області від 28 грудня 2020 року скасувати повністю та ухвалити нове рішення . У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Волноваського об`єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області про стягнення грошових коштів, набутих в порядку спадкування за законом відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Повний текст постанови складений 05 березня 2021 року. Судді: