Постанова Чернівецький апеляційний суд № 724/384/14-ц

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 березня 2021 року м. Чернівці справа № 724/384/14-ц Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого Одинака О. О. суддів Кулянди М.І., Владичана А.І. секретар Паучек І.І. стягувач Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 апеляційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 січня 2018 року, головуючий в суді першої інстанції суддя Єфтеньєв О.Г. ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст заяви В січні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою. Заявник просив замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (далі - ПАТ «Райффайзен Банк Аваль») його правонаступником ОСОБА_3 у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 8 липня 2015 року у справі №724/384/14-ц. Посилався на те, що рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 8 липня 2017 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитними договорами № 00082073 від 26 липня 2012 року та № 00082149 від 26 липня 2012 року у сумі 748 036 гривень 33 копійки. В рахунок погашення заборгованості за вказаними вище кредитними договорами звернуто стягнення на нежитлову будівлю з належними до неї спорудами, земельну ділянку, які належать ОСОБА_1 на праві власності. На підставі зазначеного рішення були видані виконавчі листи, які були пред`явлені до Хотинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Чернівецькій області та відкрито виконавче провадження. 22 грудня 2017 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило своє право вимоги до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . Публічному акціонерному товариству «Комерційний Індустріальний Банк» (далі - ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк») за кредитними та іпотечним договорами. В подальшому ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» відступило своє набуте право вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Товариству з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТРАЛ ФІНАНС» (далі - ТзОВ «ЦЕНТРАЛ ФІНАНС»). В свою чергу ТзОВ «ЦЕНТРАЛ ФІНАНС» відступив право вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . ОСОБА_3 . Короткий зміст ухвали суду першої інстанції Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 січня 2018 року замінено стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Хотинського районного суду Чернівецької області від 8 липня 2015 року в цивільній справі №724/384/14-ц, його правонаступником ОСОБА_3 . Суд виходив з того, що є достатньо законних підстав, які свідчать про можливість та необхідність провести заміну стягувача, що буде сприяти реальному виконанню рішення суду. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт посилається на те, що суд першої інстанції постановив ухвалу з порушенням норм процесуального права. Посилався на те, що судом першої інстанції не встановлено прав ОСОБА_3 на предмет іпотеки. Також судом не взято до уваги відсутність доказів стосовно оплати коштів за договорами факторингу. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Інші учасники справи відзив на апеляційну скаргу не подавали.

Мотивувальна частина Обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій Рішенням Хотинського районного суду Чернівецької області від 8 липня 2015 року стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитними договорами № 00082073 від 26 липня 2012 року та №00082149 від 26 липня 2012 року в сумі 748 036 гривень 33 копійки. В рахунок погашення заборгованості за вказаними кредитними договорами звернуто стягнення на нежитлову будівлю з належними до неї спорудами та земельну ділянку площею 0,0965 га, які знаходяться по АДРЕСА_1 та належать на праві власності ОСОБА_1 шляхом їх продажу на прилюдних торгах (а.с.10-12). На виконання вищевказаного рішення суду було видано виконавчі листи №05-62-215 від 12 серпня 2015 року та №05-062-216 від 12 серпня 2015 року за якими державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Хотинського районного управління юстиції відкрито виконавчі провадження (а.с.13-20). 22 грудня 2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» був укладений договір відступлення права вимоги. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №00082149 від 26 липня 2012 року (а.с.21-23). 22 грудня 2017 року ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» був укладений договір відступлення права вимоги. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитним договором №00082073 від 26 липня 2012 року (а.с.24-26). 22 грудня 2017 року між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» був укладений договір відступлення права вимоги за іпотечним договором (а.с.27-28). ПАТ «Комерційні Індустріальний Банк» відступило своє набуте право вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за кредитними договорами №00082149 від 26 липня 2012 року та № 00082073 від 26 липня 2012 року, ТзОВ «Фінансова компанія «ЦЕНТРАЛ ФІНАНС» про що свідчать договори факторингу від 22 грудня 2017 року (а.с.29-36). 22 грудня 2017 року між ПАТ «Комерційний Індустріальний Банк» та ТзОВ «Фінансова компанія «ЦЕНТРАЛ ФІНАНС» було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором (а.с.37-38). ТзОВ «Фінансова компанія «ЦЕНТРАЛ ФІНАНС» відступив ОСОБА_3 право вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за кредитними договорами №00082149 від 26 липня 2012 року та №00082073 від 26 липня 2012 року, що підтверджується договорами про заміну кредитора у зобов`язанні у зв`язку з його виконанням третьою особою від 22 грудня 2017 року (а.с.39-42). 22 грудня 2017 року між ТзОВ «Фінансова компанія «ЦЕНТРАЛ ФІНАНС», та ОСОБА_3 було укладено договір про відступлення права вимоги за іпотечним договором (а.с.43-44). Позиція апеляційного суду, застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд при прийнятті постанови Заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення. Суд апеляційної інстанції вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для заміни сторони у виконавчому провадженні. Так, пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Аналогічні приписи містяться у частині п`ятій статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Таким чином, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 5 грудня 2018року у справі №643/4902/14-ц (провадження №61-26197св18),від 31 жовтня 2018року у справі №201/8548/16-ц (провадження №61-16059св18),від 15 серпня 2018року у справі №190/2119/14-ц (провадження №61-20171св18),від 6 серпня 2020 року у справі №2029/2-2180/11 (провадження №61-4475св20), від 3 листопада 2020 року у справі 436/7574/12 (провадження № 61-4667св20). Апеляційний суд вважає правильним висновок суду першої інстанції про наявність підстав для зміни стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» у виконавчому провадженні його правонаступником ОСОБА_3 . Помилковим є аргумент апеляційної скарги про те, що за відсутність в матеріалах справи доказів на підтвердження обставин здійснення повної оплати за договорами відступлення, фактичних повноважень осіб при укладенні договорів є підставою для відмови у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні. У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16 вказано, що «вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни. У відповідності до положень статті 204 ЦК України, діє презумпція правомірності правочину, згідно якої правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували той факт, що договори від 22 грудня 2017 року, які укладені між ТзОВ «Фінансова компанія «ЦЕНТРАЛ ФІНАНС» та ОСОБА_3 щодо прав вимоги до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 визнавалися судом недійсними або є нікчемними відповідно до закону. Висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Враховуючи наведене вище, суд першої інстанції постановив ухвалу з дотриманням норм процесуального права, а тому її слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 11 січня 2018 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. На постанову може бути подана касаційна скарга до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 10 березня 2021 року. Головуючий О.О. Одинак Судді М.І. Кулянда А.І. Владичан