Ухвала КАС ВС № 640/11257/19

УХВАЛА 10 березня 2021 року м. Київ справа № 640/11257/19 адміністративне провадження № К/9901/921/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду судді-доповідача Мельник-Томенко Ж.М., суддів Загороднюка А.Г., Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі №640/11257/19 за позовом Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу, УСТАНОВИВ: Державний реєстратор-приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу Міністерства юстиції України від 29 січня 2019 року №274/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань». Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року позов задоволено. Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Не погоджуючись із такими судовими рішеннями відповідачем подано касаційну скаргу. Перевіривши матеріали касаційної скарги Суд зазначає таке. У тексті касаційної скарги викладено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження. Заявник надає докази отримання копії оскаржуваної постанови суду апеляційної інстанції 11 грудня 2020 року. Згідно з частиною другою статті 329 КАС України учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Касаційну скаргу здано до поштового відділення 06 січня 2021 року. З огляду на викладене, наявні підстави для поновлення строку на касаційне оскарження. Щодо оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року Суд зазначає таке. Статтею 129 Конституції України однією із основних засад судочинства визначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Згідно з частиною першою статті 13 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом. Аналіз наведеного законодавства дозволяє дійти висновку про те, що особи, які беруть участь у справі, у разі, якщо не погоджуються із ухваленими судовими рішеннями після їх перегляду в апеляційному порядку, можуть скористатися правом їх оскарження у касаційному порядку лише у визначених законом випадках. Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Пунктом 2 частини п`ятої статті 328 КАС України передбачено, що не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у справах незначної складності та інших справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження (крім справ, які відповідно до цього Кодексу розглядаються за правилами загального позовного провадження), крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково. Відповідно до частин першої, другої, четвертої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті. За правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. З матеріалів касаційної скарги та оскаржуваних судових рішень установлено, що позивач просив суд визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 29 січня 2019 року №274/5 «Про тимчасове блокування доступу державного реєстратора-приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 » до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань". Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 02 липня 2019 року вирішено здійснювати розгляд справи №640/11257/19 за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини, які є критерієм для віднесення вказаної справи до категорії таких, які підлягають розгляду за правилами загального позовного провадження у розумінні частин третьої та четвертої статті 12 та частини четвертої статті 257 КАС України відсутні. У тексті касаційної скарги відсутні посилання заявника на пункт 2 частини п`ятої статті 328 КАС України із належним обґрунтуванням випадку, який допускає можливість касаційного перегляду справи, яка була розглянута у порядку спрощеного позовного провадження. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини умови прийнятності касаційної скарги можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у цьому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах «Леваж Престасьон Сервіс проти Франції» («Levages Prestations Services v. France») від 23 жовтня 1996 року, заява № 21920/93; «Гомес де ла Торре проти Іспанії» («Brualla Gomes de la Torre v. Spain») від 19 грудня 1997 року, заява 26737/95). На підставі викладеного Суд зазначає, що вичерпний перелік судових рішень, які можуть бути оскаржені до касаційного суду, жодним чином не є обмеженням доступу особи до правосуддя чи перепоною в отриманні судового захисту, оскільки встановлення законодавцем «розумних обмежень» в праві на звернення до касаційного суду не суперечить практиці Європейського суду з прав людини та викликане виключно особливим статусом Верховного Суду, розгляд скарг яким покликаний забезпечувати формування єдиної правозастосовчої практики, а не можливість перегляду будь-яких судових рішень. Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного оскарження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Ураховуючи викладене, Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження. Суд зазначає, що Законом України «Про судовий збір» врегульовано порядок повернення сплаченого судового збору у разі повернення заяви (скарги). Так, відповідно до положень статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі відмови у відкритті провадження у справі, повернення заяви (скарги) в суді першої, апеляційної та касаційної інстанції. На підставі викладеного, керуючись статтями 3, 248, 328, 333 КАС України Суд, - УХВАЛИВ: Клопотання Міністерства юстиції України про поновлення строку на касаційне оскарження - задовольнити. Поновити Міністерству юстиції України строк на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі №640/11257/19. Відмовити у відкритті касаційного провадження за скаргою Міністерства юстиції України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі №640/11257/19. Копію цієї ухвали разом з касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... Ж.М. Мельник-Томенко А.Г. Загороднюк Н.М. Мартинюк Судді Верховного Суду