Постанова 4813 № 520/21591/18

Номер провадження: 22-ц/813/4079/21 Номер справи місцевого суду: 520/21591/18 Головуючий у першій інстанції Луняченко В.О. Доповідач Сєвєрова Є. С. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 05.03.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Сєвєрової Є.С., суддів: Ващенко Л.Г., Колеснікова Г.Я., за участю секретаря Чепрас А.І., учасники справи: скаржник Житлово-будівельний кооператив «Приморський-27», державний виконавець Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Гуменюк Валентин Вікторович, розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2020 року у складі судді Луняченка В.О., в с т а н о в и в: У березні 2020 року голова правління Житлово-будівельного кооперативу «Приморський-27» Крючков Р.О. звернувся до суду зі скаргою на дії та рішення державного виконавця Другого Київського відділу ДВС у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (колишній другий Київський відділ ДВС у місті Одеса Головного територіального управління юстиції в Одеської області ) Гуменюка В.В. та просив суд: - визнати незаконними дії державного виконавця по виконавчому провадженню №60749042, по зведеному виконавчому провадженню №60917328, по виконавчому провадженню №60879463; - зобов`язати державного виконавця усунути порушення прав боржника ЖБК «Приморський-27» шляхом скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №60749042 від 03.12.2019 надавши можливість боржнику виконати заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 20.06.2019 по справі №520/21591/18 у добровільному порядку; - зобов`язати державного виконавця усунути порушення прав боржника ЖБК «Приморський-27» шляхом: 1)скасування постанов державного виконавця Гуменюка В.В. від 04.12.2019 по виконавчому провадженню №60749042 про арешт коштів боржника та про стягнення виконавчого збору у розмірі 16692 грн; 2)скасування постанови державного виконавця Гуменюка В.В. від 12.12.2019 по виконавчому провадженню №60749042 про накладення штрафу на боржника у розмірі 3400 гривень; 3) скасування постанов державного виконавця Гуменюка В.В. від 19.12.2019 по виконавчому провадженню №60749042 про зняття коштів з арешту боржника та про повторний арешт коштів боржника; 4) скасування постанови державного виконавця Гуменюка В.В. від 21.01.2019 по виконавчому провадженню №60749042 про повторне накладення штрафу на боржника у розмірі 10200 гривень; 5)скасування постанови про зведене виконавче провадження №60917328 та платіжного доручення №В-8\60879463 від 22.01.2020 по зведеному виконавчому провадженню на списання коштів з рахунку боржника у розмірі 141 127,00 грн.; 6) скасування постанови від 23.01.2020 про закінчення виконавчого провадження №60749042 на підставі п. 11 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»; 7)скасування постанови від 06.02.2020 про арешт коштів боржника у сумі 141124 грн.; - зобов`язати державного виконавця усунути порушення прав боржника ЖБК «Приморський-27» шляхом скасування усіх постанов по зведеному виконавчому провадженню №60917328 та винесення постанови про закриття зведеного виконавчого провадження №60917328 та зобов`язати державного виконавця Другого Київського відділу ДВС у місті Одесі Головного територіального управління юстиції в Одеській області Гуменюка В.В. усунути порушення прав боржника ЖБК «Приморський-27» шляхом повернення на рахунок боржника ЖБК «Приморський-27» безпідставно стягнутих грошових коштів у розмірі 141 124 грн. по виконавчому провадженню №60917328. Скарга обґрунтована тим, що про існування як самого рішення, так і відкритого виконавчого провадження посадовим особам ЖБК стало відомо лише 17.03.2020, не отримавши до того жодної постанови державного виконавця, а тому боржник не мав можливості добровільно виконати рішення суду немайнового характеру. Крім того, на думку заявника, державним виконавцем незаконно були накладені арешти на рахунок боржника, по виконавчому провадженню з виконання рішення суду немайнового характеру, незаконно були винесені постанови про притягнення боржника до відповідальності у вигляді штрафу так як не було підстав для застосування штрафних санкцій, крім того незаконно з рахунку боржника були списані кошти у розмірі 141 124 грн., які є сплатою співвласників будинку в рахунок оплати комунальних послуг. Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2020 року скаргу ЖБК «Приморський-27» на дії і рішення державного виконавця Другого Київського відділу ДВС у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Гуменюка В.В., які були здійснені у виконавчому провадженні №60749042 задоволено частково. Визнано незаконними дії державного виконавця Другого Київського відділу ДВС у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Гуменюка В.В. по виконавчому провадженню №60749042. Зобов`язано державного виконавця Другого Київського відділу ДВС у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеси) Гуменюка В.В. усунути порушення прав боржника ЖБК «Приморський-27» шляхом: скасування постанови про відкриття виконавчого провадження №60749042 від 03.12.2019 надавши можливість боржнику виконати заочне рішення Київського районного суду міста Одеси від 20.06.2019 по справі №520/21591/18 у добровільному порядку; скасування постанов державного виконавця Гуменюка В.В. від 04.12.2019 про арешт коштів боржника, скасування постанови державного виконавця Гуменюка В.В. від 19.12.2019 про повторний арешт коштів боржника; скасування постанови від 23.01.2020 про закінчення виконавчого провадження №60749042 на підставі п. 11 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»; повернути на рахунок боржника ЖБК «Приморський-27» безпідставно списані згідно платіжної вимоги №В-8/60879463 від 22.01.2020 з ЖБК «Приморський-27» на вимогу Другого Київського відділу ДВС у місті Одеса Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції грошові кошти у розмірі 141 124 грн. 07.05.2020 Другий Київський відділ ДВС у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2020 року та просив суд її скасувати, скаргу ЖБК «Приморський-27» в частині оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження ВП №60749042 від 23.01.2020, постанови про зняття арешту з коштів ВП №60749042, постанови про арешт коштів ВП №60749042 на дії державного виконавця-залишити без розгляду, як таку, що подана з пропущенням строку звернення до суду. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що про порушення своїх прав ЖБК «Приморський-27» знав ще станом на 19.02.2020 про що свідчить надана відповідь на його звернення та витяг з реєстру відправлень відповідей на звернення Управління ДВС у місті Одесі ПМУМЮ, а тому право на звернення до суду мало бути реалізовано у десятиденний строк від того як особа дізналася, в той час як зі скаргою до суду звернувся 18.03.2020. ЖБК «Приморський-27» вводить суд в оману тим, що не знав про відповідне виконавче провадження та ніколи не отримував жодної постанови, чим зловживає своїми процесуальними правами. Про що свідчить те, що 12.12.2019 в Акті державного виконавця наявний підпис представника боржника про те, що він ознайомився з виконавчим провадженням. 21.12.2019 на адресу відділу надійшло клопотання представника боржника, 23.12.2019 подано клопотання представника боржника,14.02.2020 подана скарга правління боржника. 20.02.2020 була надана відповідь. 05.03.2020 є відмітка про ознайомлення з матеріалами, 05.03.2020 було повторно наручно отримано відповідь на скаргу та постанови про відкриття провадження. Стосовно повернення коштів на рахунок боржника у розмірі 141 124,00 грн. апелянт зазначив, що судом не досліджено те, що відповідних коштів не має на рахунку Відділу, а Відділом було стягнуто лише 112452,16 грн. Відповідні кошти були стягнуті не лише по ВП№ 60749042, а в рамках зведеного виконавчого провадження, що не було досліджено судом. В апеляційній скарзі апелянт також послався на п. п. 11, 12 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року №14. У відзивах на апеляційні скарги ЖБК «Приморський-27» просив ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2020 року залишити без змін, в задоволенні апеляційних скарг відмовити. 22.02.2021 від ЖБК «Приморський-27» надійшла заява про розгляд справи без участі його представника. Апелянти в судове засідання 23.02.2021 не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, заяв про відкладення розгляду справи не надали. Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Правосуддя має бути швидким. Тривала невиправдана затримка процесу практично рівнозначна відмові в правосудді. (Рішення Суду у справі Жоффр де ля Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В). З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Перебіг строків судового розгляду у цивільних справах починається з часу надходження позовної заяви до суду, а закінчується ухваленням остаточного рішення у справі, якщо воно не на користь особі (справа «Скопелліті проти Італії» від 23 листопада 1993 року), або виконанням рішення, ухваленого на користь особи (справа «Папахелас проти Греції» від 25 березня 1999 року). Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи «Федіна проти України» від 02 вересня 2010 року, «Смірнова проти України» від 08 листопада 2005 року, «Матіка проти Румунії» від 02 листопада 2006 року, «Літоселігіс Проти Греції» від 05 лютого 2004 року та інші). Отже, з урахуванням наведеного вище, апеляційний суд дійшов висновку про можливість розгляду апеляційних скарг у відсутність всіх учасників процесу. Відповідно до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складений 05.03.2021. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційних скаргах, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Задовольняючи скаргу, суд виходив з того, що ненадання строку для добровільного виконання рішення є підставою визнання незаконною постанови про відкриття виконавчого провадження, незаконними є всі постанови про накладення арешту на рахунки боржника, оскільки виконавче провадження по виконанню рішення немайнового характеру не передбачає стягнення коштів, рахунки ЖБК мають цільове призначення, незаконність арештів рахунку боржника та незаконність постанови про відкриття провадження має наслідком і незаконність списання грошей в розмірі 141124 грн. Проте повністю погодитися з такими висновками суду неможна виходячи з наступного. За змістом статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Стаття 26 ЗУ «Про виконавче провадження» визначає загальний порядок початку примусового виконання рішення. Приписами частини 5 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Отже, першочерговими виконавчими діями щодо початку примусового виконання рішення є дія державного виконавця щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження. Саме з моменту прийняття вказаного документу розпочинається процедура дій виконавця щодо примусового виконання рішення. Матеріали справи свідчать, що 27.11.2019 Київським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист №520/21591/18 на виконання заочного рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.06.2019, яким позов ОСОБА_1 до ЖБК «Приморський-27» про зобов`язання вчинити певні дії - задоволено. Зобов`язано ЖБК «Приморський-27» виконати вимоги статті 22 Закону України «Про звернення громадян» шляхом: проведення особистого прийому громадян регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх проживання за адресою: АДРЕСА_1 , з обов`язковою реєстрацію усіх звернень громадян, які подаються на особистому прийомі; доведення до відома ОСОБА_1 графіку прийому громадян, які є співвласниками будинку за адресою: АДРЕСА_1 . ОСОБА_1 до виконавчої служби було подано відповідний виконавчий лист та 03.12.2019 постановою державного виконавця Другого Київського відділу ДВС м. Одеса ГТУЮ в Одеській області відкрито виконавче провадження №60749042 з виконання виконавчого листа №520/21591/18. Зобов`язано боржника надати декларацію про доходи та майно, попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Частина шоста статті 26 цього Закону передбачає, що за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною). У даному випадку постанова державного виконавця про відкриття виконавчого провадження за рішенням немайнового характеру не містить посилань на необхідність виконання боржником рішення протягом встановленого законом 10 денного терміну, однак з визначених підстав виконавчий документ, за яким розпочато примусове виконання рішення, не може бути скасований з огляду на те, що дія щодо відкриття виконавчого провадження є першочерговою за якою слідують подальші дії виконавця по примусовому виконанню рішення суду. Матеріали справи свідчать, що державний виконавець одночасно з прийняттям постанови про відкриття виконавчого провадження 03.12.2019 здійснив письмове звернення-виклик боржника ЖБК «Приморський-27» до виконавця та визначив датою візиту до виконавця 12.12.2019. 12.12.2019 на виклик державного виконавця до виконавчої служби з`явився боржник, голова правління ЖБК «Приморський-27» Кручков Р.О. на підставі чого державним виконавцем складено акт про те, що 12.12.2019 на прийом до державного виконавця з`явився боржник, який був ознайомлений з виконавчим листом №520/21591/18 під розписку. Вказані обставини свідчать про те, що починаючи з 12.12.2019 боржник знав про наявність виконавчого провадження відносно нього, а тому повинен був усвідомлювати свій обов`язок щодо виконання рішення суду, проте, з вказаного часу будь-яких дій щодо добровільного виконання рішення не здійснював, що свідчить про безпідставність посилань боржника на те, що державним виконавцем було позбавлено його можливості добровільно виконати рішення. За таких обставин, висновок суду про те, що не зазначення в постанові про відкриття виконавчого провадження 10 денного строку для виконання рішення суду порушує права боржника на добровільне виконання рішення є помилковим, а тому з вказаних вище підстав в задоволенні вимоги заявника про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження суд мав відмовити. З матеріалів справи вбачається, що 04.12.2020 державним виконавцем прийнято постанову про арешт коштів боржника, оскільки рішення суду добровільно не виконується. Одночасно 04.12.2019 державним виконавцем прийнято постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 16 692 грн. Відповідно до частини шостої статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. Згідно з частиною першою статті 56 Закону України "Про виконавче провадження" арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Аналіз вищевказаних положень закону свідчить про те, що стягнення на майно боржника у вигляді накладення арешту на грошові кошти здійснюється у розмірі та обсязі, необхідному для виконання за виконавчим документом з метою забезпечення реального виконання рішення суду. Аналіз положень статті 64-1 Закону України "Про виконавче провадження" вказує на те, що рішення суду про стягнення коштів та рішення суду про зобов`язання вчинити певні дії є різними за своєю правовою природою, тому для цих рішень встановлено різний порядок їх виконання. Тобто положеннями Закону України "Про виконавче провадження" не передбачено можливості накладення арешту на грошові кошти боржника при виконанні рішення немайнового характеру, а відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд першої інстанції врахував, що оскільки за своєю суттю рішення суду, яке перебуває на примусовому виконанні, носить немайновий характер, виконавчий документ не містить жодних вимог щодо стягнення грошових коштів з боржника й закон прямо не передбачає можливість застосувати арешт грошових коштів, як спосіб забезпечення виконання рішення немайнового характеру, то державний виконавець має застосовувати тільки ті заходи, які передбачені Розділом 8 Закону України "Про виконавче провадження". Ці заходи повинні бути спрямовані на забезпечення виконання рішення саме немайнового характеру. Зважаючи на вищезазначене, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про незаконність винесеної в межах виконавчого провадження №60749042 постанови від 04.12.2019 про накладення арешту на рахунок боржника, тому доводи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними та до уваги не приймаються. В той же час, 19.12.2019 державним виконавцем прийнято дві постанови про арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження №60749042. За однією постановою державним виконавцем накладено арешт на кошти боржника в межах суми виконавчого збору в розмірі 16 692 грн., присудженого постановою від 04.12.2019 (а.с.16 звор., т.1). При цьому, виходячи з вимог ст.ст.26,27 Закону України «Про виконавче провадження» стягнення виконавчого збору при виконанні рішення немайнового характеру допускається та відбувається майже одночасно із відкриттям провадження. Іншою постановою від 19.12.2019 (а.с.13-15, т.1) накладено арешт коштів боржника в рамках виконавчого провадження №60749042 в межах суми звернення стягнення в розмірі 132 319 грн. З вказаної постанови вбачається, що до зазначеної суми ввійшли й суми штрафів та виконавчого збору, стягнутих по іншим виконавчим провадженням, відкритим відносно боржника ЖБК «Приморський-27», тобто державним виконавцем накладено арешт на кошти в рамках зведеного провадження за невиконання постанов про стягнення виконавчого збору та штрафних санкцій за невиконання рішень немайнового характеру. Згідно зі ст. 30 ЗУ «Про виконавче провадження» виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється державним виконавцем, який відкрив перше виконавче провадження щодо такого боржника, у рамках зведеного виконавчого провадження. Виконання кількох рішень про стягнення коштів з одного боржника здійснюється приватним виконавцем у рамках зведеного виконавчого провадження. Питання накладення арешту коштів боржника за невиконання постанов про стягнення виконавчого збору та штрафних санкцій за невиконання рішення немайнового характеру можливо розглядати в рамках окремого зведеного виконавчого провадження, відокремленого від провадження щодо примусового виконання рішення. Отже, державний виконавець в один день 19.12.2019 прийняв постанову про арешт коштів боржника в рамках провадження за виконавчим листом №520/21591/19 в межах суми виконавчого збору та у зведеному виконавчому провадженні постановою наклав арешт коштів боржника в рамках наявних проваджень в межах сум штрафів та виконавчого збору, стягнутих по іншим виконавчим провадженням відкритим відносно боржника ЖБК «Приморський-27». Таким чином, державний виконавець використав надане йому Законом право шляхом накладення арешту коштів боржника за невиконання постанов про стягнення виконавчого збору та штрафних санкцій за невиконання останнім рішень немайнового характеру в рамках зведеного провадження, до якого також увійшло провадження за виконавчим листом №520/21591/18. Задовольняючи вимоги скарги в цій частині суд не зазначив, яку саме постанову державного виконавця від 19.12.2019 про накладення арешту скасував. Разом із тим, провадження в частині скарги по зведеному провадженню судом першої інстанції закрито, в цій частині рішення не оскаржено, тому предметом вирішення може бути лише постанова від 19.12.2019 про арешт коштів боржника в розмірі виконавчого збору 16692 грн. З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, що в частині вимог заявника про скасування постанови від 19.12.2019 про арешт коштів боржника в розмірі стягнення виконавчого збору слід відмовити. Крім того, з наданих заявником доказів, які містяться в матеріалах справи не вбачається, що за платіжною вимогою державного виконавця №В-8/60879463 від 22.01.2020 відбулося списання з рахунку боржника грошей у розмірі 141 124 грн. саме за виконавчим листом №520/21591/18 (а.с.26, т.1). Вказана платіжна вимога містить посилання на виконавче провадження за №В-8/60879463 та в графі «призначенні платежу» наявні посилання на постанови за іншими виконавчими провадженнями. З матеріалів справи достеменно не вбачається й те, що до вказаної суми ввійшли й суми виконавчого збору та штрафів за невиконання рішення суду по виконавчому листу №520/21591/18. При цьому провадження у справі в певній частині вимог закрито, фактично суд ухвалив рішення про скасування постанов поза межами того, що могло бути предметом вирішення в межах скарги на дії державного виконавця в зв`язку з виконанням заочного рішення, тому висновки суду не ґрунтуються на законі. Також в оскаржуваній ухвалі не міститься обґрунтувань щодо неправомірності постанови державного виконавця від 23.01.2020 про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 11 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження». Мотивовані висновки суду першої інстанції з цього приводу в ухвалі суду відсутні. Враховуючи вищевикладене, апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції в частині задоволення скарги ЖБК «Приморський-27» про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2019, скасування постанови від 19.12.2019 про повторний арешт коштів боржника, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.01.2020 та зобов`язання повернути на рахунок боржника безпідставно списані кошти скасуванню із ухваленням нової про відмову в задоволенні вимог з мотивів та підстав, викладених вище. В іншій оскарженій частині ухвала підлягає залишенню без змін. Питання правомірності дій виконавця, що виникли внаслідок дій по зведеному провадженню підлягають вирішенню в порядку адміністративного судочинства. Щодо апеляційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_3 судом закрите апеляційне провадження. Керуючись ст. ст. 374, 376, 382, 383, 384 ЦПК України, суд постановив: Апеляційну скаргу Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задовольнити частково. Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 23 квітня 2020 року в частині задоволення скарги ЖБК «Приморський-27» про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2019, скасування постанови від 19.12.2019 про арешт коштів боржника на суму 16692 грн, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.01.2020 та зобов`язання повернути на рахунок боржника безпідставно списані кошти скасувати. В задоволенні скарги ЖБК «Приморський-27» про зобов`язання державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) усунути порушення прав боржника шляхом скасування постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження від 03.12.2019, скасування постанови від 19.12.2019 про арешт коштів боржника на суму 16692 грн, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 23.01.2020 та зобов`язання повернути на рахунок боржника безпідставно списані кошти відмовити. Ухвалу Кивського районного суду м. Одеси выд 23 квітня 2020 року частині задоволення скарги ЖБК «Приморський-27» про зобов`язання державного виконавця Другого Київського відділу державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) усунути порушення прав боржника шляхом скасування постанови державного виконавцявід 04.12.2019 про арешт коштів боржника залишити без змін. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст складений 05.03.2021. Головуючий: Судді: