Постанова 4813 № 496/3514/17

Номер провадження: 22-ц/813/2874/21 Номер справи місцевого суду: 496/3514/17 Головуючий у першій інстанції Пендюра Л. О. Доповідач Князюк О. В. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25.02.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі колегії: головуючого Князюка О. В., суддів: Таварткіладзе О.М., Погорєлової С.О., за участю секретаря - Дерезюк В.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Достаєвського Дмитра Михайловича на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02 листопада 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа - Біляївська міська рада Одеської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, - ВСТАНОВИВ:

Описова частина Короткий зміст позовних вимог ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа - Біляївська міська рада Одеської області, уточнивши який, просив зобов`язати відповідачів усунути перешкоди у користуванні належною йому земельною ділянкою, площею 0,0900 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом прибирання за власні кошти та власними силами всього належного їм майна: сільськогосподарської техніки та устаткування та іншого майна з території земельної ділянки, а також зобов`язати відповідачів не займати та не заходити на належну йому земельну ділянку, розташовану за вказаною адресою. Позовні вимоги вмотивовано тим, що позивач є власником земельної ділянки, площею 0,0900 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, на підставі договору дарування від 08.09.2010 року. Поряд з вказаною земельною ділянкою розташована земельна ділянка під НОМЕР_1 , власником якої є ОСОБА_6 та якою також користуються відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Починаючи з 2009 року ОСОБА_1 створює перешкоди йому та його матері у користуванні земельною ділянкою АДРЕСА_1 шляхом розміщення сільгосптехніки та сільгоспустаткування на їхній землі. З цього приводу його мати неодноразово зверталась з заявами до Біляївської міської ради та Одеської обласної ради, за результатами розгляду яких їй було рекомендовано звернутись до суду. Крім того, його мати зверталась зі скаргою до депутата Біляївської міської ради ОСОБА_11, яка у своєму зверненні до голови Біляївської міської ради вказала, що в ході бесіди з ОСОБА_9 та ОСОБА_5 останній визнав, що самовільно зайняв земельну ділянку ОСОБА_9 . З метою обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 головою Біляївської міської ради ОСОБА_10 була створена комісія, яка встановила факт самовільно зайнятої частини земельної ділянки, що належить позивачу з боку суміжного землевласника ОСОБА_1 , у зв`язку з чим знову ж таки рекомендувала звернутись до суду. Не знаходячи розуміння з боку місцевої влади, усвідомлюючи, що відповідачі не збираються усувати створені ними перешкоди, він особисто звернувся до них з письмовою вимогою протягом десяти днів прибрати техніку та інше майно з належної йому земельної ділянки, яка останніми була проігнорована, а тому він змушений звернутись з даним позовом до суду. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 02 листопада 2018 року позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа - Біляївська міська рада Одеської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задоволено, постановлено: зобов`язати ОСОБА_5 , ОСОБА_1 які проживають за адресою: АДРЕСА_2 , усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 земельною ділянкою, площею 0,0900 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5121010100:02:007:0125 шляхом прибирання за власні кошти та власними силами, всього майна, що належить ОСОБА_5 та ОСОБА_1 : сільськогосподарської техніки та устаткування та інше майно з території земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 ; зобов`язати ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , які проживають за адресою: АДРЕСА_2 , не займати та не заходити на земельну ділянку, площею 0,0900 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5121010100:02:007:0125 та належить ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у рівних частинах з кожного витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 640 грн. Рішення суду першої інстанції вмотивовано тим, що на час набуття права власності земельні ділянки ОСОБА_9 та ОСОБА_1 є суміжними. Суд дійшов висновку, що оскільки відповідачі самовільно, без відповідної правової підстави зайняли частину належної позивачу земельної ділянки, розташувавши на ній свою сільськогосподарську техніку та устаткування, а також інше майно, чим створили її законному власнику перешкоди в користуванні даним майном, тому їх слід зобов`язати усунути створені ними перешкоди шляхом прибирання за власні кошти та власними силами, всього майна, що їм належить. Короткий зміст вимог апеляційної скарги 26 грудня 2018 року представник ОСОБА_1 - Достаєвський Дмитро Михайлович подав апеляційну скаргу на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02 листопада 2018 року, відповідно до якої просив рішення скасувати та постановити нове, яким у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити у повному обсязі. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апелянт посилається на те, що рішення суду першої інстанції постановлено з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права. Так, апелянт вказує, що висновки суду щодо належного повідомлення ОСОБА_1 та його представника Достаєвського Д. М. не відповідають фактичним обставинам справи. ОСОБА_1 зазначає, що при наданні у власність ОСОБА_9 земельної ділянки, межі її земельної ділянки не встановлювались та ОСОБА_1 не давав погодження щодо меж земельної ділянки. Наголошує на тому, що державний акт ОСОБА_9 був виданий у 2008 році, тобто на три роки пізніше ніж ОСОБА_1 і за тією ж адресою. Тому, через незаконно виданий державний акт, з порушенням встановлення меж земельної ділянки , була зайнята земельна ділянка ОСОБА_1 . Апелянт також посилається на порушення судом норм процесуального права, що полягало в прийнятті до розгляду заяви про зменшення позовних вимог без доказів надсилання вказаної заяви сторонам у справі. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи 04 березня 2019 року представником Біляївської міської ради було надано відзив на апеляційну скаргу, з якого вбачається, що Біляївська міська рада апеляційну скаргу не підтримує. Представник третьої особи вказує, що при співставленні планів меж земельної ділянок за кадастровнми номерами виявлено, що на час набуття права власності земельні ділянки ОСОБА_1 та ОСОБА_9 є суміжними. Отже набуття права власності на земельну ділянку площею 0,09 га з кадастровнм номером 5121010100:02:007:125 ОСОБА_9 не порушує права власності на земельні ділянки 0,10 га та 0,07 га з Кадастровнмн номерами відповідно 5121010100:02:007:0011 та 5121010100:02:007:0012, які належать ОСОБА_1 . Та навпаки, використання земельної ділянки, яка належить на праві власності ОСОБА_3 , ОСОБА_1 шляхом розміщення сільськогосподарської техніки та устаткування, іншого майна та вчиненя перешкод у користуванні земельною ділянкою порушує права ОСОБА_3 . Надходження апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції Ухвалою Одеського апеляційного суду в складі судді Журавльова О.Г. від 01.02.2019 року провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - Достаєвського Дмитра Михайловича на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02 листопада 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа - Біляївська міська рада Одеської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Біляївської міської ради Одеської області про визнання недійсними та скасування рішення і державного акту на право власності на земельну ділянку було відкрито. Ухвалою Одеського апеляційного суду від 01.02.2019 року справу за апеляційною скаргою апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - Достаєвського Дмитра Михайловича на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02 листопада 2018 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа - Біляївська міська рада Одеської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Біляївської міської ради Одеської області про визнання недійсними та скасування рішення і державного акту на право власності на земельну ділянку було призначено до розгляду. Розпорядженням № 5168 Щодо повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 07.11.2019 року у відповідності до п. 3.12. Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу суду в Одеському апеляційному суді, затвердженими рішенням зборів суддів Одеського апеляційного суду 28.12.2018 року з подальшими змінами було проведено автоматизований розподіл справи та визначено колегію суддів Одеського апеляційного суду під головуванням судді Князюка О. В. 07 листопада 2019 року справу було прийнято до провадження головуючого судді Князюка О. В. та призначено до розгляду. Сторони до судового засідання не з`явились, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлялись, причини неявки суду не повідомили. Згідно з Указом Президента України від 13 березня 2020 року № 87/2020 «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 березня 2020 року «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з подальшими змінами, постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» з метою попередження розповсюдження захворюваності на гостру респіраторну інфекцію, спричинену коронавірусом COVID-19: 1 з подальшими змінами, на усій території України з 12 березня установлено карантин. Рада суддів України рекомендувала у період з 16 березня встановити особливий режим роботи судів України, а саме: роз`яснити громадянам можливість відкладення розгляду справ у зв`язку із карантинними заходами. Пунктами 1, 5 розпорядження Голови Одеського апеляційного суду від 20.10.2020 року «Про посилення карантинних обмежень та продовження особливого режиму роботи суду» передбачено, що тимчасово, на час установлення на території м.Одеси рівня епідемічної небезпеки: "помаранчевий" або "червоний", зупинити розгляд справ у відкритих судових засіданнях за участю учасників судових процесів та припинити їх допуск до залів судових засідань. Апеляційний суд розглядає цивільні справи, які не віднесені до справ, зазначених у ч. ч. 1, 2 ст. 369 ЦПК України, у відсутності учасників справи та осіб, які не залучалися до участі у справі судом першої інстанції, за наявності відомостей про їх повідомлення про дату, час і місце розгляду справи. У разі відсутності таких даних, а також у разі подання заяви (заяв) про бажання прийняти участь у справі особисто, суд відкладає судове засідання на іншу дату. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її якнайшвидшому розгляді, усвідомленість учасників справи про розгляд справи, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, наявності у справі достатніх матеріалів для її розгляду по суті, колегія суддів ухвалила справу розглянути за відсутності її учасників. Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, а також обставини, встановлені судом апеляційної інстанції, і визначені відповідно до них правовідносини. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивачу належать земельні ділянки: площею 0,0900 га, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, кадастровий номер 5121010100:02:007:0125, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 та площею 0.1000 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 5121010100:02:007:0124 згідно договорів дарування, посвідчених 07 та 08 вересня 2010 року приватним нотаріусом Біляївського районного нотаріального округу Одеської області Галайко О.Д., зареєстрованих в реєстрі за №2211 та 2216 (а.с.14-17). Суміжним землевласником належних позивачу земельних ділянок є ОСОБА_4 , за якою згідно земельно-облікової книги числиться земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_2 , відповідно до відповіді на запит Біляївської міської ради №567 від 29.08.2017 року (а.с.24). З матеріалів справи вбачається, що землекористувачами земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_2 є відповідачі ОСОБА_5 та ОСОБА_1 . Підставою для звернення позивача із відповідним позовом стало те що відповідачі незаконно розмістили на його земельній ділянці свою сільськогосподарську техніку та інше майно, встановили огорожу та не пускають його на ділянку, а тому він позбавлений можливості встановити межі належної йому земельної ділянки та огородитись. З цього приводу його мати неодноразово зверталась до органів місцевого самоврядування з проханням допомоги у ситуації, що склалась. Згідно листа виконавчого комітету Біляївської міської ради №889/02-10 від 03.09.2009 року на ім`я ОСОБА_9 , останній було рекомендовано огородити свою земельну ділянку. Також ОСОБА_1 був направлений лист щодо не перешкоджання ОСОБА_9 в користуванні земельної ділянки по АДРЕСА_1 . У разі недосягнення згоди обох сторін, ОСОБА_9 було рекомендовано звернутись до суду (а.с.18). Після цього ОСОБА_9 звернулась до депутата Біляївської міської ради ОСОБА_11 зі скаргою на незаконні дії ОСОБА_5 . За результатами розгляду скарги депутат Біляївської міської ради ОСОБА_11 звернулась до голови Біляївської міської ради ОСОБА_10 з листом №11 від 21.06.2016 року, в якому вказала, що з ОСОБА_9 та ОСОБА_5 була проведена бесіда, в ході якої ОСОБА_5 визнав, що самовільно зайняв земельну ділянку, яка належить ОСОБА_9 без належних на те підстав, але відмовляється добровільно її звільнити, а тому просила доручити Управлінню містобудування та земельних ресурсів міської ради вивчити дане питання та винести на розгляд постійної комісії з питань екології, земельних відносин, раціонального використання земельних і природних ресурсів Біляївської міської ради (а.с.20). Відповідно до відповіді на заяву ОСОБА_9 №450/02-12 від 29.06.2016 року виконавчий комітет Біляївської об`єднаної територіальної громади повідомив їй, що депутатом Біляївської міської ради ОСОБА_11 була проведена бесіда з гр. ОСОБА_5 , який пояснив, що має до сім`ї ОСОБА_9 претензії фінансового характеру, у зв`язку з чим не має наміру звільняти належну їй земельну ділянку. Для вирішенню вказаного спору ОСОБА_9 було рекомендовано звернутись до суду (а.с.21). Одеська обласна рада листом №Є-649 від 09.08.2016 року у відповідь на скаргу ОСОБА_9 також рекомендувала їй звернутись до суду для вирішення спору з ОСОБА_5 (а.с.22). З метою обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 головою Біляївської міської ради ОСОБА_10 була створена комісія у складі: голови постійної комісії з питань екології, земельних відносин, раціонального використання земельних і природних ресурсів ОСОБА_12 , начальника управління містобудування, землевпорядкування та комунального майна Біляївської міської ради ОСОБА_14, депутата Біляївської міської ради ОСОБА_11, головного спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_13 . В результаті обстеження земельної ділянки комісія встановила, що суміжний землевласник ОСОБА_1 самовільно зайняв частину земельної ділянки ОСОБА_9 , яка належить їй на підставі державного акту на право власності, про що склала відповідний акт №344 від 12.06.2017 року. Комісією було рекомендовано ОСОБА_9 звернутись до суду щодо усунення порушень своїх прав, як власника земельної ділянки (а.с.23). 17.08.2017 року позивач направив на адресу відповідачів вимогу на протязі десяти днів звільнити належну йому земельну ділянку, площею 0,0900 га, розташовану в АДРЕСА_1 , шляхом прибирання техніки та іншого належного їм майна з вказаної території, яка відповідачами була проігнорована (а.с.25).

Мотивувальна частина Застосовані норми права та висновки апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи, наведенні в апеляційній скарзі, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, апеляційний суд дійшов наступних висновків. Ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи (ч. 1 ст. 8 ЦПК України). Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, яка набрала чинності для України з 11 вересня 1997 року, таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Відповідно до ст. 128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Стороні чи її представникові за їхньою згодою можуть бути видані судові повістки для вручення відповідним учасникам судового процесу. Судова повістка може бути вручена безпосередньо в суді, а у разі відкладення розгляду справи про дату, час і місце наступного засідання може бути повідомлено під розписку. У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Днем вручення судової повістки є: 1) день вручення судової повістки під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення судової повістки на офіційну електронну адресу особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Суд викликає або повідомляє свідка, експерта, перекладача, спеціаліста, а у випадках термінової необхідності, передбачених цим Кодексом, зокрема у справах про видачу обмежувального припису - також учасників справи телефонограмою, телеграмою, засобами факсимільного зв`язку, електронною поштою або повідомленням через інші засоби зв`язку (зокрема мобільного), які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику. Відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи. Порядок публікації оголошень на веб-порталі судової влади України визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. За наявності відповідної письмової заяви учасника справи, який не має офіційної електронної адреси, та технічної можливості, повідомлення про призначення справи до розгляду та про дату, час і місце проведення судового засідання чи проведення відповідної процесуальної дії може здійснюватися судом з використанням засобів мобільного зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, шляхом надсилання такому учаснику справи текстових повідомлень із зазначенням веб-адреси відповідної ухвали в Єдиному державному реєстрі судових рішень, в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Відповідно до ст. 130 ЦПК України у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання, вчинення іншої процесуальної дії. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення. Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі. Якщо особа не проживає за адресою, повідомленою суду, судова повістка може бути надіслана за місцем її роботи . У разі відмови адресата одержати судову повістку особа, яка її доставляє, робить відповідну помітку на повістці і повертає її до суду. Особа, яка відмовилася одержати судову повістку, вважається повідомленою. Якщо місцеперебування відповідача невідоме, суд розглядає справу після надходження до суду відомостей щодо його виклику до суду в порядку, визначеному цим Кодексом. Згідно з п.п.1,2 ч.2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. Даних щодо належного повідомлення ОСОБА_1 та його представника - адвоката Достаєвського Д.М. на судове засідання призначене на 02.11.2018 року матеріали справи не містять. Отже, висновок суду першої інстанції про те, що відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та дату слухання справи повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання не повідомив, не відповідає дійсності. Розгляд справи за відсутності учасника процесу, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки є порушенням статті 129 Конституції України та статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про дату, час і місце засідання суду 02.11.2018 р., а він обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення по суті позовних вимог. Підставою для звернення позивача із відповідним позовом стало те що відповідачі незаконно розмістили на його земельній ділянці свою сільськогосподарську техніку та інше майно, встановили огорожу та не пускають його на ділянку, а тому він позбавлений можливості встановити межі належної йому земельної ділянки та огородитись. З цього приводу його мати неодноразово зверталась до органів місцевого самоврядування з проханням допомоги у ситуації, що склалась. Статтею 41 Конституції Українита статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд, вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно дозаконуза своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Непорушність права власності закріплено і встатті 321 ЦК України, відповідно до частини першої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, при здійсненні своїх прав та виконанні обовязків власник зобовязаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Згідно зі статтею 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі земельної ділянки, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. У відповідності з ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав. Відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Відповідно до п. «г» та п. «е» ч. 1 ст. 91 Земельного кодексу України , власники земельних ділянок зобов`язані не порушувати прав власників суміжних земельних ділянок та землекористувачів, а також дотримуватися правил добросусідства. Зі змісту п. 3 ч. 2 ст. 16 ЦК України випливає, що способами захисту цивільних прав та інтересів може бути припинення дії, яка порушує право. Відповідно до загальних положень цивільно-процесуального законодавства суд повинен з`ясувати обставини ,які пов`язані саме з предметом спору, встановити характер правовідносин, зумовлених фактами, що мають місце, та правові норми, якими врегульовані ці правовідносини. При цьому факти підстави позову, які підведені під гіпотезу певної норми матеріального права, вказують на юридичну природу спірних правовідносин, що являються предметом позову. З матеріалів справи вбачається, що позивач є власником земельних ділянок, площею 0,1000 га та площею 0,0900 га, кадастрові номери 5121010100:02:007:0124 та 5121010100:02:007:0125 відповідно, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку площею 0,0900 га, кадастровий номер 5121010100:02:007:0125, №НВ-5105896482018 від 14.02.2018 року суміжні земельні ділянки належать: ОСОБА_1 , Біляївській міській раді, ОСОБА_9 . З державних актів на право власності на земельні ділянки серії ЯА №842140 та серії ЯА №842141 вбачається, що відповідачу ОСОБА_1 належать земельні ділянки, площею 0,1000 га та площею 0,0700 га, кадастрові номери 5121010100:02:007:0011 та 5121010100:02:007:0012 відповідно, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . Згідно опису меж земельних ділянок, суміжні земельні ділянки належать: Біляївській міській раді, ОСОБА_1 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 . Судом встановлено, що на час набуття права власності земельні ділянки ОСОБА_9 та ОСОБА_1 є суміжними. Як вже зазначалось, підставою для звернення до суду із відповідним позовом стало те, що відповідачі незаконно розмістили на його земельній ділянці свою сільськогосподарську техніку та інше майно, встановили огорожу та не пускають його на ділянку, а тому він позбавлений можливості встановити межі належної йому земельної ділянки та огородитись. З цього приводу його мати неодноразово зверталась до органів місцевого самоврядування з проханням допомоги у ситуації, що склалась. Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно із ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Згідно листа виконавчого комітету Біляївської міської ради №889/02-10 від 03.09.2009 року на ім`я ОСОБА_9 , останній було рекомендовано огородити свою земельну ділянку. Також ОСОБА_1 був направлений лист щодо не перешкоджання ОСОБА_9 в користуванні земельної ділянки по АДРЕСА_1 . У разі недосягнення згоди обох сторін, ОСОБА_9 було рекомендовано звернутись до суду (а.с.18). Після цього ОСОБА_9 звернулась до депутата Біляївської міської ради ОСОБА_11 зі скаргою на незаконні дії ОСОБА_5 . За результатами розгляду скарги депутат Біляївської міської ради ОСОБА_11 звернулась до голови Біляївської міської ради ОСОБА_10 з листом №11 від 21.06.2016 року, в якому вказала, що з ОСОБА_9 та ОСОБА_5 була проведена бесіда, в ході якої ОСОБА_5 визнав, що самовільно зайняв земельну ділянку, яка належить ОСОБА_9 без належних на те підстав, але відмовляється добровільно її звільнити, а тому просила доручити Управлінню містобудування та земельних ресурсів міської ради вивчити дане питання та винести на розгляд постійної комісії з питань екології, земельних відносин, раціонального використання земельних і природних ресурсів Біляївської міської ради (а.с.20). Відповідно до відповіді на заяву ОСОБА_9 №450/02-12 від 29.06.2016 року виконавчий комітет Біляївської об`єднаної територіальної громади повідомив їй, що депутатом Біляївської міської ради ОСОБА_11 була проведена бесіда з гр. ОСОБА_5 , який пояснив, що має до сім`ї ОСОБА_9 претензії фінансового характеру, у зв`язку з чим не має наміру звільняти належну їй земельну ділянку. Для вирішенню вказаного спору ОСОБА_9 було рекомендовано звернутись до суду (а.с.21). Одеська обласна рада листом №Є-649 від 09.08.2016 року у відповідь на скаргу ОСОБА_9 також рекомендувала їй звернутись до суду для вирішення спору з ОСОБА_5 (а.с.22). З метою обстеження земельної ділянки по АДРЕСА_1 головою Біляївської міської ради ОСОБА_10 була створена комісія у складі: голови постійної комісії з питань екології, земельних відносин, раціонального використання земельних і природних ресурсів ОСОБА_12 , начальника управління містобудування, землевпорядкування та комунального майна Біляївської міської ради ОСОБА_14, депутата Біляївської міської ради ОСОБА_11, головного спеціаліста-землевпорядника ОСОБА_13 . В результаті обстеження земельної ділянки комісія встановила, що суміжний землевласник ОСОБА_1 самовільно зайняв частину земельної ділянки ОСОБА_9 , яка належить їй на підставі державного акту на право власності, про що склала відповідний акт №344 від 12.06.2017 року. Комісією було рекомендовано ОСОБА_9 звернутись до суду щодо усунення порушень своїх прав, як власника земельної ділянки (а.с.23). 17.08.2017 року позивач направив на адресу відповідачів вимогу на протязі десяти днів звільнити належну йому земельну ділянку, площею 0,0900 га, розташовану в АДРЕСА_1 , шляхом прибирання техніки та іншого належного їм майна з вказаної території, яка відповідачами була проігнорована (а.с.25). Таким чином, враховуючи наявність у позивача законного права на користування своєю власністю, та встановлення апеляційним судом наявності перешкод з боку відповідачів у доступі до належної позивачу земельної ділянки, позовні вимоги ОСОБА_3 підлягають задоволенню, порушене право позивача підлягає захисту шляхом прибирання за власні кошти та власними силами, всього майна, що їм належить. Отже, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку, що оскільки відповідачі самовільно, без відповідної правової підстави зайняли частину належної позивачу земельної ділянки, розташувавши на ній свою сільськогосподарську техніку та устаткування, а також інше майно, чим створили її законному власнику перешкоди в користуванні даним майном, тому їх слід зобов`язати усунути створені ними перешкоди шляхом прибирання за власні кошти та власними силами, всього майна, що їм належить. Разом з тим, відповідно до п.3 ч.3 ст. 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою. Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення відповідача про дату, час і місце засідання суду 02.11.2018 року, а він обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення по суті позовних вимог. За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, оскаржене рішення скасувати і ухвалити нове рішення про задоволення позову . РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА Керуючись ст. ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Достаєвського Дмитра Михайловича - задовольнити частково. Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02 листопада 2018 року - скасувати та постановити нове рішення, яким: Позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа - Біляївська міська рада Одеської області про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити. Зобов`язати ОСОБА_5 , ОСОБА_1 які проживають за адресою: АДРЕСА_2 , усунути перешкоди у користуванні ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 земельною ділянкою, площею 0,0900 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5121010100:02:007:0125 шляхом прибирання за власні кошти та власними силами, всього майна, що належить ОСОБА_5 та ОСОБА_1 : сільськогосподарської техніки та устаткування та інше майно з території земельної ділянки, що належить ОСОБА_3 . Зобов`язати ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , які проживають за адресою: АДРЕСА_2 , не займати та не заходити на земельну ділянку, площею 0,0900 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 кадастровий номер 5121010100:02:007:0125 та належить ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стягнути з відповідачів ОСОБА_5 та ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у рівних частинах з кожного витрати пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 640 грн. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст судового рішення складено 05 березня 2021 року. Головуючий: О. В. Князюк Судді: С. О. Погорєлова О. М. Таварткіладзе