Постанова 4851 № 520/2466/2020

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 березня 2021 р.Справа № 520/2466/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Подобайло З.Г. , Кононенко З.О. , за участю секретаря судового засідання Ковальчук А.С розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року, головуючий суддя І інстанції: Севастьяненко К.О., м. Харків, повний текст складено 17.09.20 року по справі № 520/2466/2020 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" до Головного управління Держпраці у Харківській області про скасування припису та постанов, ВСТАНОВИВ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Держпраці у Харківській області, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просив суд: - визнати припис про усунення виявлених порушень №ХК 7956/297/НП/АВ/П від 17 січня 2020 року винесений Головним управлінням Держпраці у Харківській області протиправним та скасувати; - визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 10.03.2020 № 7956/297/НШАВ/П/МГ-ФС на суму 66 122,00 грн, винесену ГУ Держпраці у Харківській області 10 березня 2020 року; - визнати протиправною та скасувати постанову про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами від 10.03.2020 № 7956/297/НП/АВ/П/ІП-ФС на суму 9446,00 грн, винесену ГУ Держпраці у Харківській області 10 березня 2020 року; - стягнути з Головного управління Держпраці у Харківській області судові витрати. Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року у задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою позовані вимоги задовольнити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що суд, в порушення ст.ст. 244-246 КАС України, не надав належної правової оцінки доказам, що містяться у матерілах справи. Вважає, що постанови Головного управління Держпраці у Харківській області про накладення штрафу винесені на підставі акту перевірки є необґрунтованими, прийнятими не у відповідності до норм чинного законодавства, на підставі інспекційного відвідування, проведеного без законних підстав, без вжиття вичерпних заходів для з`ясування фактичних обставин під час перевірки, висновки щодо обставин, викладені в оскаржуваній постанові, не відповідають фактичним правовідносинам. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому він, наполягаючи на законності та обгрунтованості рішення суду першої інстанції, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В судове засідання сторони не прибули, про дату, час та місце апеляційного розгляду повідомлені належним чином. Позивачем подано заяву про розгляд справи за поданими письмовими документами, на підставі наявних у суду матеріалів, без явки і участі представників (за їх відсутності) сторін в засіданні. Зазначив, що доводи апеляційної скарги підтримує. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності сторін. Згідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, колегія суддів, враховуючи неявку у судове засідання всіх учасників справи, вважає за можливе фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювати. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що до Головного управління Держпраці у Харківській області надійшли колективні звернення працівників ТОВ «Курганський бройлер» від 18.12.2019 № КОЛ-1449, від 11.12.2019 № КОЛ 1416 про порушення законодавства про працю відносно них. На підставі п. 5.1 Порядку 823 було видано наказ від 23.12.2019 №02.03-03/3837 про проведення інспекційного відвідування щодо ТОВ «Курганський бройлер» на підставі колективних звернень працівників від 18.12.2019 № КОЛ-1449, від 11.12.2019 № КОЛ 1416. Інспекторами Головного управління Держпраці у Харківській області 03.01.2020 було здійснено виїзд за адресою здійснення діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" (Харківська область, Балаклійський район, село П`ятигірське, вулиця Першотравнева, будинок 1.) У зв`язку з ненаданням інформації необхідної для проведення інспекційного відвідування адміністрацією підприємства інспектором праці винесено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 03.01.2020 №ХК7959/297/НП та вимогу про надання документів від 03.01.2020 №ХК7959/297/НД в термін до 17.01.2020 року. Направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування від 23.12.2019 № 02.03-03/3837 та вимогу про надання документів було вручено директору Таранову О.А. під особистий підпис, вимогою про надання документів було зобов`язано позивача надати документи зазначені у вимозі у строк до 17.01.2020. На підставі наданих ТОВ «Курганський бройлер» копій документів посадовими особами управління Держпраці були встановлені порушення відповідачем, зокрема, ч. 2 ст.30 Закону України «Про оплату праці», ч. 2 ст. 97 КЗпП України, ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про оплату праці», ч. 2 ст. 106 КЗпП України, пункт 4 ПКМУ «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» № 442, про що складено акт інспекційного відвідування № ХК7956/697/НП/АВ та припис про усунення виявлених порушень № ХК 7956/297/НА/АВ/П. На підставі акту інспекційного відвідування від 17.01.2020 були винесені постанови від 10.03.2020 №ХК7956/297/НП/АВ/П/МГ-ФС на суму 9446,00 грн, та постанову про накладення штрафу від 10.03.2020 №ХК7956/297/НП/АВ/П/ІП-ФС на суму 66122,00 грн. Позивач, не погодившись із вказаними рішеннями, звернувся до суду із даним позовом для захисту своїх порушених прав. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що у разі наявності процедурних порушень при здійсненні інспекційного відвідування позивач міг захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, при цьому, якщо допуск до проведення заходу державного контролю відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється контролюючим органом. Посадова особа відповідача була допущена позивачем до проведення контролюючого заходу, тому процедурні порушення, за їх наявності, не можуть бути підставою для визнання оскаржуваних постанов протиправними. Порушення, зазначені у приписі знайшли своє підтвердження під час розгляду справи. Оскаржувані постанови були винесені відповідачем в межах повноважень. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Статтею 43 Конституції України передбачено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов`язки та відповідальність суб`єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (надалі - Закон № 877) дія якого поширюється на відносини, пов`язані зі здійсненням державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності. Згідно з ч. 4 ст. 2 Закону № 877 заходи контролю здійснюються органами державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами. Зазначені у ч. 4 цієї статті органи, що здійснюють державний нагляд (контроль) у встановленому Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідних сферах та міжнародними договорами, зобов`язані забезпечити дотримання вимог ст. 1, ст. 3, ч. 1, 4, 6 - 8, абз. 2 ч. 10, ч. 13 та 14 ст. 4, ч. 1 - 4 ст. 5, ч. 3 ст. 6, ч. 1 - 4 та 6 ст. 7, ст. 9, 10, 19, 20, 21, ч. 3 ст. 22 цього Закону. Згідно з пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади. Який реалізує державну політику, крім іншого, з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю. Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 цього Положення). Відповідно до Положення про Головне управління Держпраці у Харківській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці від 03.08.2018 року № 84 (далі - Положення), Головне управління Держпраці у Харківській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці, що їй підпорядковується. Згідно підпункту 5 пункту 4 Положення Головне управління Держпраці у Харківській області здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю. Відповідно до підпункту 50 пункту 4 Положення Головне управління Держпраці у Харківській області накладає у випадках, передбачених законом, штрафи за порушення законодавства, невиконання розпоряджень посадових осіб Управління Держпраці. Положеннями частини першої статті 259 КЗпП України передбачено, що державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджено ПКМУ від 21.08.2019 № 823 (зі змінами) (далі - Порядок № 823). Відповідно до п. 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Згідно з частиною п`ятою статті 2 Закону № 877 такий державний нагляд (контроль) здійснюється у встановленому цим Законом порядку з урахуванням особливостей, визначених законами у відповідній сфері та міжнародними договорами, із забезпеченням дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, частини третьої статті 22 цього Закону. Таким чином, Закон №877 містить вичерпний перелік норм дотримання яких зобов`язані забезпечити Держпраці та його територіальні органи при здійсненні державного контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення. Та покладає обов`язок Держпраці та її територіальних органів відповідно до Порядку № 823 здійснювати заходи державного контролю у формі інспекційних відвідувань. Судом встановлено, що посадові особи владного суб`єкта під час реалізації контрольних повноважень у відношенні ТОВ «Курганський бройлер» діяли з дотриманням вимог Порядку № 823, норми якого на час проведення такого контрольного заходу мали імперативний характер для відповідача. Так, на підставі п. 5.1 Порядку № 823 було видано наказ від 23.12.2019 № 02.03-03/3837 про проведення інспекційного відвідування щодо ТОВ «Курганський бройлер» на підставі колективних звернень працівників від 18.12.2019 № КОЛ-1449, від 11.12.2019 №КОЛ- 1416. На підставі наказу від 23.12.2019 № 02.03-03/3837 було оформлено направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування від 23.12.2019 №02.03-03/3837. Так, 03.01.2020 інспекторами праці було здійснено виїзд за адресою здійснення діяльності Харківська область, Балаклійський район, село П`ятигірське, вулиця Першотравнева, будинок

1. У зв`язку з ненаданням інформації необхідної для проведення інспекційного відвідування адміністрацією підприємства інспектором праці винесено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 03.01.2020 №ХК7959/297/НП та вимогу про надання документів від 03.01.2020 №ХК7959/297/НД в термін до 17.01.2020 року. Направлення на проведення заходу державного контролю у формі інспекційного відвідування від 23.12.2019 № 02.03-03/3837 та вимогу про надання документів було вручено директору Таранову О.А. під особистий підпис, вимогою про надання документів було зобов`язано позивача надати документи зазначені у вимозі у строк до 17.01.2020. Згідно з п.п. 1 п. 5 Порядку № 823 підставою для здійснення інспекційних відвідувань є звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю. Враховуючи викладене, судова колегія зазначає про наявність у відповідача правових підстав для проведення інспекційного відвідування позивача та правомірність його дій під час проведення заходу державного контролю. При цьому, суд зазначає, що у разі наявності процедурних порушень при здійсненні інспекційного відвідування позивач міг захищати свої права шляхом недопуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки, при цьому, якщо допуск до проведення заходу державного контролю відбувся, в подальшому предметом розгляду має бути лише суть виявлених порушень законодавства, дотримання якого контролюється контролюючим органом. Посадова особа відповідача була допущена позивачем до проведення контролюючого заходу, тому процедурні порушення, за їх наявності, не можуть бути підставою для визнання оскаржуваних постанов протиправними. Щодо вимоги про визнання Припису про усунення виявлених порушень № ХК 7956/297/НП/АВ/П від 17 січня 2020 року винесеного Головним управлінням Держпраці у Харківській області протиправним та його скасування, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Пунктами 16 Порядку № 823 визначено, що за результатами інспекційного відвідування складаються акт інспекційного відвідування і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення та попередження про відповідальність за порушення законодавства про працю. Згідно оскаржуваного Припису зміст виявлених порушень полягає у наступному: - роботодавцем не забезпечений достовірний облік виконуваної працівником роботи; - умови оплати праці не визначені у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір не укладено, питання оплати праці погоджені з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом; - за відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час не виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години; - атестація робочих місць не проведена атестаційною комісією, склад і повноваження якої не визначені наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років. Відповідно до Припису про усунення виявлених порушень від 17 січня 2020 року № ХК 7956/297/НП/АВ/П позивачу надано строк для усунення порушень до 17 лютого 2020 року. Судом встановлено, що 17 лютого 2020 року ТОВ «Курганський Бройлер» надано лист з додатками вих. № 112 від 17.02.2020 (вх. № 07/1997) до ГУ Держпраці у Харківській області на виконання Припису від 17 січня 2020 року № ХК 7956/297/НП/АВ/П згідно з яким повідомлялося, що ТОВ «Курганський Бройлер» наказом № 54 від 21.01.2020 «Про створення комісії по атестації робочих місць» визначило склад і повноваження атестаційної комісії на підприємстві та проводить роботи щодо атестації робочих місць за умовами праці-укладено Договір на надання послуг з ТОВ «Харків-Екосистема» № 14/20 від 10.02.2020 року. Отже, на час розгляду справи порушення щодо непроведенння атестації робочих місць атестаційною комісією, невизначення складу і повноважень комісії наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років, усунунуті, а тому не потребують оцінки суду. Тобто, в даній справі ТОВ «Курганський Бройлер» не погоджується лише з порушеннями 1,2,3 зафіксованими в Приписі. Так, судом встановлено, що порушення зазначені в п. 1, 2 та 3 Припису стосуються порушень виявлених після пояснень наданих працівниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 а саме встановлено, що дані особи працювали за відрядною системою оплати праці та у період з жовтня по грудень 2019 працюють по 12 годин на день. Відповідно до графіків змінності цеху забою та переробки птиці затверджених директором підприємства за період жовтень грудень 2019, графіками змінності встановлено режим роботи 40 годин на тиждень, робочий час з 8:00 по 17:00 з вихідними п`ятниця, субота. Згідно графіків змінності встановлена норма часу в жовтні 2019 - 22 робочих дні 176 годин, у листопаді 2019 норма часу - 21 робочий день 168 годин, у грудні 2019 - норма часу 21 робочий день 166 годин. Відповідно наданих адміністрацією табелів обліку робочого часу працівників цеху забою та переробки птиці за період жовтень грудень 2019, робочий час зазначено 8 годин на день. Одночасно, відповідно до пояснень наданих працівниками ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 встановлено, що дані особи працювали за відрядною системою оплати праці та у період з жовтня по грудень 2019 працюють по 12 годин на день. Зазначені пояснення зафіксовані на відео пристрій, який долучений до акту перевірки. З урахуванням табелів обліку робочого часу за період жовтень грудень 2019, в якому зазначені відпрацьовані дні, при щоденній роботі по 12 годин з вихідними субота, неділя в період жовтень-грудень 2019 р.: у жовтні 2019 при нормі 176 годин (Лист Міністерства соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік» від 08.08.2018 №78/0/206-18) працівниками відпрацьовано по 264 години - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , 252 години - ОСОБА_5 ; у листопаді 2019 при нормі 168 годин (Лист Міністерства соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік» від 08.08.2018 №78/0/206-18) працівниками відпрацьовано по 216 години - ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , 204 години - ОСОБА_2 ; у грудні 2019 при нормі 166 годин (Лист Міністерства соціальної політики України «Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2019 рік» від 08.08.2018 №78/0/206-18) працівниками відпрацьовано по 216 годин - ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , по 252 години - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , по 204 години - ОСОБА_5 , 240 годин - ОСОБА_6 . У розрахункових відомостях заробітної плати за жовтень грудень 2019, зазначено оклад по тарифу, місячна премія (розцінка), проте графа надурочні години відсутня, нарахування за роботу у надурочний час відсутні, чим порушено вимоги ч.2 ст.106 КЗпП України в частині не нарахування та не виплати грошових коштів за роботу у надурочний час, а саме: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_2 , ОСОБА_7 . Враховуючи вищевикладене працівниками фактично було відпрацьовано по 12 годин щоденно, а в табелях обліку робочого часу адміністрацією зазначено 8 годин, що свідчить про порушення відповідачем, зокрема, в частині недостовірного обліку виконуваної працівниками роботи. Вказані обставини також підтверджуються колективними зверненнями працівників ТОВ «Курганський бройлер» від 18.12.2019 № КОЛ-1449, від 11.12.2019 № КОЛ-1416. З дослідженої під час розгляду справи копії письмових пояснень диспетчера служби ОСОБА_8 судом також встановлено, що співробітників забійного цеху розвозять двома рейсами: перший рейс о 17:20, другий приблизно о 21:00. Вказані обставини також свідчать про тривалість робочого часу робітників цеху. Відповідно до вимог ч. 2 ст.30 Закону України «Про оплату праці» роботодавець зобов`язаний забезпечити достовірний облік виконуваної працівником роботи і бухгалтерський облік витрат на оплату праці у встановленому порядку. Частиною 2 статті 97 КЗпП України визначено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, власник або уповноважений ним орган зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Відповідно до ч. 2 ст. 106 КЗпП України визначено оплату роботи в надурочний час. Зокрема, за відрядною системою оплати праці за роботу в надурочний час виплачується доплата у розмірі 100 відсотків тарифної ставки працівника відповідної кваліфікації, оплата праці якого здійснюється за погодинною системою, - за всі відпрацьовані надурочні години. Згідно з ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оплату праці» форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною, галузевими (міжгалузевими) і територіальними угодами. У разі, коли колективний договір на підприємстві не укладено, роботодавець зобов`язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво органом. Так, відповідно до наданих позивачем витягів зі штатних розписів ТОВ «Курганський бройлер» з жовтня по грудень 2019 цеху забою та переробки птиці: дільниця прийому та забою птиці по посаді підсобний робітник по навішуванню птиці на лінію встановлено оплата праці за розцінкою, дільниця потрошіння та охолодження по посаді підсобний робітник по видаленню внутрішніх органів птиці встановлено оплата праці за розцінкою, група сортування та зважування м`ясо продукції по посаді підсобний робітник по фасуванню тушки встановлено оплата праці за розцінкою. При цьому, суд звертає увагу, що позивачем так не було надано відповідних доказів на спростування виявлених порушень. Одночасно з цим, штатні розписи підприємства з жовтня по грудень 2019 роки не погоджені з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Документи згідно яких встановлюється та нараховується розцінка заробітної плати працівникам цеху забою та переробки птиці адміністрацією ТОВ «Курганський бройлер» також не надано. Беручи до уваги викладене, колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що зазначені у приписі порушення знайшли своє підтвердження під час розгляду справи, а тому вимоги позивача про визнання припису про усунення виявлених порушень не підлягають задоволенню. Щодо вимоги про визнання протиправними та скасування постанов про накладення штрафу від 10.03.2020 № 7956/297/НШАВ/П/МГ-ФС на суму 66 122 грн, винесену ГУ Держпраці у Харківській області 10 березня 2020 року та про накладення штрафу від 10.03.2020 № 7956/297/НП/АВ/П/ІП-ФС на суму 9446 гр, винесену ГУ Держпраці у Харківській області 10 березня 2020 року, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 2 статті 265 КЗпП України, тут і далі в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі: фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплата їх не в повному обсязі - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недотримання встановлених законом гарантій та пільг працівникам, які залучаються до виконання обов`язків, передбачених законами України "Про військовий обов`язок і військову службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати. Відповідно до частини третьої статті 265 КЗпП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Отже, абз. 4 частини 2 статті 265 КЗпП України передбачена фінансова відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців за недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення. Відповідно до частини четвертої статті 265 Кодексу законів про працю України та частини дев`ятої статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2013 року №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок №509). Порядок № 509 визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення". Так, відповідно до Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, керівниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами третім - сьомим цього пункту), керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (з підстав, визначених абзацами четвертим - шостим цього пункту) (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи накладаються на підставі: рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису; акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників; акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування; акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю. Справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів з дня складення суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або вручається його представникові, про що на примірнику робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого суб`єкта господарювання або роботодавця чи їх представника. У разі надсилання примірника постанови засобами поштового зв`язку в матеріалах справи робиться відповідна позначка. У разі відсутності підстав для складення постанови про накладення штрафу уповноважена посадова особа письмово повідомляє про це суб`єкту господарювання чи роботодавцю у строки, визначені абзацом першим пункту 3 цього Порядку. Отже, Управління Держпраці в Харківській області на підставі висновків, викладених в акті перевірки наділене правом приймати постанову про накладення штрафу. Дослідженням матеріалів справи судом встановлено, що за результатами проведеного інспекційного відвідування ТОВ "Курганський бройлер" відповідачем складено акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) юридичної особи (фізичної особи), яка використовує найману працю № ХК7956/697/НП/АВ та припис про усунення виявлених порушень № ХК 7956/297/НА/АВ/П. На підставі акту інспекційного відвідування від 17.01.2020 були винесені постанови від 10.03.2020 №ХК7956/297/НП/АВ/П/МГ-ФС на суму 9446,00 грн, та постанову про накладення штрафу від 10.03.2020 №ХК7956/297/НП/АВ/П/ІП-ФС на суму 66122,00 грн. За змістом та висновками акта інспекційного відвідування встановлено порушення позивачем вимог зокрема, ч. 2 ст.30 Закону України «Про оплату праці», ч. 2 ст. 97 КЗпП України, ч. 1 ст. 15 ЗУ «Про оплату праці», ч. 2 ст. 106 КЗпП України, пункт 4 ПКМУ «Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» №

442. До таких висновків відповідач дійшов з огляду на пояснення гр. ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , які зафіксовані на відео пристрі, що долучений до справи, та на підставі досліджених під час перевірки кадрових документів. Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що оскаржувані постанови винесені відповідачем на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а отже не підлягають скасуванню, а відтак відсутні підстави для задоволення позовних вимог в цій частині. Щодо наданих позивачем під час розгляду справи нових пояснень працівників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 суд зазначає, що вказані пояснення були відібрані у робітників та надані до матеріалів справи вже після проведення перевірки, а тому не можуть бути належними та допустимими доказами по справі, оскільки матеріалами справи підтверджено, що станом на дату винесення постанови вказані порушення існували. Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків. Положеннями ст. 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Згідно ст.ст. 74 та 75 КАС України суд не бере до уваги докази, які одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до ч. 2 ст. 76 КАС України питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною 1 статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Суд звертає увагу, що під час розгляду справи по суті позивач не спростував належними та допустимими доказами відсутність у його діяльності встановлених інспекційним відвідуванням вищеописаних порушень. Позивач не довів обставин, які б вказували на протиправність висновків відповідача. В свою чергу, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, виконав процесуальний обов`язок доведення правомірності своїх дій у спірних правовідносинах, а також відповідності їх критеріям визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України. Враховуючи викладене, судова колегія вважає правомірним та обгрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є необгрунтованими, незаконними та такими, що не підлягають задоволенню. При цьому, суд апеляційної інстанції вважає хибними доводи скаржника про те, що суд першої інстанції не надав належної правової оцінки доказам, що містяться в матеріалах справи в повній мірі, з огляду на наступне. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Судова колегія вважає, що суд першої інстанції, дослідивши фактичні обставини справи та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, дійшов до правильних висновків про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи позивача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення. Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують. Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року по справі № 520/2466/2020 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Курганський бройлер" залишити без задоволення. Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 02.09.2020 року по справі № 520/2466/2020 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді З.Г. Подобайло З.О. Кононенко Повний текст постанови складено 09.03.2021 року