Ухвала КЦС ВС № 623/322/20

Ухвала 03 березня 2021 року м. Київ справа № 623/322/20 провадження № 61-2905ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Ступак О. В. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Усика Г. І., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Харківського апеляційного суду від 28 січня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Кристалбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: 23 лютого 2021 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного суду від 28 січня 2021 року у вказаній справі. У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) як на підставу оскарження судового рішення. Зокрема, заявник у касаційній скарзі зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні не врахував висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 року у справі № 161/16891/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 761/4494/13-ц, від 23 травня 2018 року у справі № 663/2070/15-ц, постановах Верховного Суду України 27 січня 2016 року у справі № 6-990цс15, від 09 листопада 2016 року у справі № 6-2251цс16. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. За правилом пункту 1 частини другої статті 19 ЦПК України малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Предметом позову у цій справі є стягнення грошових коштів у розмірі 124 489,70 грн, що є меншим, ніж сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (227 000,00 грн), а тому у розумінні ЦПК України справа є малозначною. Разом з тим, у касаційній скарзі міститься посилання заявника на те, що апеляційним судом не правильно застосований до спірних правовідносин правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18). Такі доводи касаційної скарги є істотними та підлягають перевірці за матеріалами справи, оскільки свідчать про те, що ця касаційна скарга стосується питання права, яке має значення для формування єдиної правозастосовчої практики. Водночас не може бути підставою для відкриття касаційного провадження у цій малозначній справі посилання заявника на те, що він позбавлений можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи (підпункт б пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), оскільки заявником не зазначено у якій саме конкретній справі (номер справи) він позбавлений спростувати такі обставини. Також необґрунтованими є посилання заявника на те, що справа має виняткове значення для нього (підпункт в пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), оскільки поняття винятковості справи є оціночним та потребує належного обґрунтування. Заявник не навів переконливих доводів та не надав відповідних доказів, які б свідчили про те, що справа має для нього виняткове значення. Касаційна скарга подана у передбачений законом строк та з дотриманням вимог закону щодо форми та змісту. За змістом частини сьомої статті 394 ЦПК України та відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі, в якій вирішує питання про витребування матеріалів справи. Враховуючи, що судом не встановлено підстав для залишення касаційної скарги без руху, відмови у відкритті касаційного провадження чи повернення касаційної скарги, зважаючи на те, що доводи касаційної скарги підлягають перевірці за матеріалами справи, отже наявні підстави для відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів указаної вище справи. Касаційне провадження у цій справі відкривається на підставі пункту 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Керуючись статтями 389, 394 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відкрити касаційне провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Кристалбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Витребувати з Ізюмського міськрайонного суду Харківської області матеріали вищезазначеної цивільної справи № 623/322/20. Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, в 10-денний строк з дня отримання ухвали. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:О. В. Ступак І. Ю. Гулейков Г. І. Усик