Ухвала КЦС ВС № 740/1452/17

УХВАЛА 4 березня 2021 року м. Київ справа № 740/1452/17 провадження № 61-37629св18 Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (судді-доповідача), Ігнатенка В. М., Стрільчука В. А., учасники справи: позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , відповідачі: Ніжинська міська рада Чернігівської області, ОСОБА_8 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділ Держгеокадастру у Ніжинському районі Чернігівської області, провівши у порядку письмового провадження попередній розгляд справи за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 до Ніжинської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_8 , третя особа - відділ Держгеокадастру у Ніжинському районі Чернігівської області, про визнання незаконним та скасування рішенняза касаційною скаргою адвоката Гринь Людмили Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , на постанову апеляційного суду Чернігівської області від 3 травня 2018 року, прийняту колегією у складі суддів: Кузюри Л. В., Вінгаль В. М., Губар В. С., ВСТАНОВИВ: У квітні 2017 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 звернулись з позовом до Ніжинської міської ради Чернігівської області і ОСОБА_8 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - відділ Держгеокадастру у Ніжинському районі Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішення. Рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2018 року, ухваленим у складі судді Олійника В. П., позов задоволено. Визнано незаконним та скасовано підпункт 2.2 пункту 2 рішення Ніжинської міської ради Чернігівської області від 30 червня 2016 року № 8-12/2016 «Про затвердження технічної документації із землеустрою та надання у приватну власність, затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, внесення змін в рішення міської ради» в частині затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_8 у власність та передачі безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,1000 га з кадастровим номером та цільовим призначенням для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), розташованої на АДРЕСА_1 . Постановою апеляційного суду Чернігівської області від 3 травня 2018 року задоволено апеляційну скаргу ОСОБА_8 задоволено, рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову. У червні 2018 року ОСОБА_10 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просила скасувати постанову апеляційного суду Чернігівської області від 3 травня 2018 року і залишити в силі рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 24 січня 2018 року. Ухвалою Верховного Суду від 26 червня 2018 року відкрито касаційне провадження у справі. Відповідно до статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ». Пунктом 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону встановлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України у редакції, чинній на час подання касаційної скарги, підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Відповідно до частини п`ятої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду за відсутності підстав, встановлених частиною третьою, четвертою цієї статті. Справа призначається до судового розгляду, якщо хоча б один суддя зі складу суду дійшов такого висновку. Про призначання справи до судового розгляду постановляється ухвала, яка підписується всім складом суду. У зв`язку із відсутністю підстав, встановлених частинами третьою, четвертою статті 401 ЦПК України та наявністю обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, суд касаційної інстанції призначає справу до судового розгляду. З урахуванням категорії і складності справи касаційний суд дійшов висновку про необхідність перегляду судових рішень колегією суддів суду касаційної інстанції у складі п`яти суддів (частини четверта, одинадцята статті 34 ЦПК України). У суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 ЦПК України (частина перша статті 402 ЦПК України). Керуючись статтями 34, 401 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: Справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 до Ніжинської міської ради Чернігівської області, ОСОБА_8 , третя особа - відділ Держгеокадастру у Ніжинському районі Чернігівської області, про визнання незаконним та скасування рішення за касаційною скаргою адвоката Гринь Людмили Василівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_9 , на постанову апеляційного суду Чернігівської області від 3 травня 2018 року призначити до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: С. О. Карпенко В. М. Ігнатенко В. А. Стрільчук