Постанова 4870 № 914/1446/19

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД 79010, м.Львів, вул.Личаківська,81 _________________________________________________________________________________________________________ ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "25" лютого 2021 р. Справа №914/1446/19 Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючої судді Орищин Г.В. суддів Галушко Н.А. Желіка М.Б. секретар судового засідання Федорів Н.В., розглянув заяву Товариство з обмеженою відповідальністю Центр розвитку нерухомості про ухвалення додаткового рішення у справі №914/1446/19 позивач-1 Львівська обласна організація Національної спілки художників України позивач-2 Український національний комітет Міжнародної ради з питань пам`яток і визначних місць відповідач-1 Виконавчий комітет Львівської міської ради відповідач-2 Львівська міська рада відповідач-3 Товариство з обмеженою відповідальністю Центр розвитку нерухомості треті особи, що не заявляють самостійних вимог стосовно предмету спору на стороні позивачів:

1. Кабінет Міністрів України

2. Виконавчий комітет Львівської обласної ради

3. Міністерство культури та інформаційної політики

4. Львівська обласна державна адміністрація третя особа, що не заявляє самостійних вимог стосовно предмету спору на стороні відповідачів-1 та -2 Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради про визнання незаконними (недійсними) та скасування рішень, ухвали і державного акта на право власності за участю представників: від позивачів-1, -2 не з`явився, від відповідачів-1, -2 не з`явилися, від відповідача-3 Павлова Анна Андріївна, треті особи не з`явились. Рішенням Господарського суду Львівської області від 11.11.2020 у справі №914/1446/19 в задоволенні позову у даній справі було відмовлено. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 18.02.2021 вказане рішення було залишено без змін, а апеляційну скаргу Львівської обласної організації Національної спілки художників України без задоволення; судові витрати за подання апеляційної скарги в розмірі судового збору покладено на скаржника. Окрім того, вказаною постановою було призначено до розгляду в окремому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю (надалі ТзОВ) «Центр розвитку нерухомості» про розподіл витрат на професійну правничу допомогу у даній справі, заявлена ним у відзиві на апеляційну скаргу та підтримана усно в судовому засіданні, зобов`язано останнє подати суду докази на підтвердження витрат на послуги адвоката протягом 5-ти днів з дня оголошення даної постанови. Відповідно до ч. 8 ст.129 ГПК України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Відповідно до ч.1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не було вирішено питання про судові витрати. Частиною 3 статті 244 ГПК України встановлено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. 22.02.2021 до суду від відповідача-3 (заявника) надійшла письмова заява про ухвалення додаткового рішення, у якій він просив стягнути з Львівської обласної організації Національної спілки художників України на свою користь 18 721,50 грн. витрат на правничу допомогу адвоката у даній справі. До вказаної заяви відповідач-3 долучив: остаточний розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу; копію довіреності від 13.08.2021; копію акта наданої правової допомоги від 19.02.2021 до додатку №1 від 04.01.2021 до договору №АО/С-21/72 про надання правової допомоги від 04.01.2021; копію рахунку №АО/С-21/72-63953458752 від 19.02.2021; копію платіжного доручення №100046776 від 19.02.2021; докази надіслання цієї заяви з додатками позивачу-1. 24.02.2021 до суду надійшли заперечення позивача-1 проти вказаної заяви, в яких він просив повністю відмовити в її задоволенні, оскільки: 1) додаток № 1 до договору № АО/С-21/72 про надання правової допомоги від 04.01.2021 не є самостійним правочином, а, отже, акт наданої правової допомоги, на який покликається відповідач-3, не може вважатись доказом наданих послуг згідно договору про надання правової допомоги від 04.01.2021; 2) встановлення тарифу погодинної оплати за надання послуг в розмірі 4240,50 грн. є неспівмірним із предметом позову та об`ємом наданої правової допомоги, оскільки: - відповідачем-3 не надано доказів зустрічі з клієнтом тривалістю 30 хв., яка відображена в акті наданої правової допомоги та розрахунку; - з акта наданої правової допомоги вбачається, що адвокату знадобилась лише 30 хв для аналізу документів у справі, яку очевидно відповідач вважає складною, виходячи з вартості наданих послуг. При цьому, підготовка відзиву, яка включає в себе також технічну роботу з формування додатків, завіряння додатків, відправлення копій тощо, зайняла 2 години; - в акті наданої правової допомоги не зазначено кількості затраченого часу і з чого саме формувалась вартість участі адвоката у судових засіданнях у суді апеляційної інстанції на суму 6000,00 грн.; 3) Львівська обласна організація Національної спілки художників України є недержавною, неприбутковою громадською організацією - творчою спілкою; на сьогоднішній день у власності спілки немає жодного майна, а кошти для забезпечення діяльності спілки формуються виключно за рахунок членських внесків, а тому стягнення із Львівської обласної організації Національної спілки художників України витрат на правничу допомогу матиме надмірний тягар для позивача; 4) ТзОВ «Центр розвитку нерухомості» у жодному із процесуальних документів поданих в межах даної справи, не вказувало попередній розмір судових витрат, пов`язаних із розглядом даної справи. Як було зазначено вище, з огляду на те, що розгляд апеляційної скарги ТзОВ «Центр розвитку нерухомості» у даній справі відбувався за участю сторін, питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу було призначено судом до розгляду в судовому засіданні на 25.02.2021 при оголошенні вищезазначеної постанови суду від 18.02.2021 у даній справі. Вказане свідчить про те, що усі учасники процесу були належним чином повідомлені про дату, час та місце даного судового засідання. Водночас, у судове засідання з`явився лише представник відповідача-3 (заявника). Інші представники сторін не забезпечили явку своїх представників в дане судове засідання. Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку нерухомості» про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення, виходячи з таких обставин: Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Згідно п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, в тому рахунку належать витрати на професійну правничу допомогу. За змістом статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.2); для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.3); розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч.4). Вперше клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відповідач-3 заявив у своєму відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 58-64, т.7), до якого долучив: - копію договору №АО/С-21/72 від 04.01.2021 про надання правової допомоги, укладеного між АО «Ловейлс» та ТзОВ «Центр розвитку нерухомості», предметом якого є надання послуг з правової допомоги у сфері представництва інтересів клієнта в судах; - копію додатка №1 від 04.01.2021 до вказаного договору, предметом якого є здійснення представництва інтересів клієнта в Західному апеляційному господарському суді у справі №914/1446/19 в рамках вищезазначеного договору №АО/С-21/72. Вказаним додатком, зокрема, визначено адвоката, який буде здійснювати представництво (Павлова Анна Андріївна) та порядок визначення вартості наданої правової допомоги (складення за результатами надання послуг акта приймання-передачі із застосуванням тарифу погодинної оплати за надання послуг в розмірі 4250,50 грн.); - копію довіреності №ЦРН-2021/02 від 04.01.2021, виданої ТзОВ «Центр розвитку нерухомості» адвокату Павловій Анні Андріївні на представництво його інтересів, в тому числі, в апеляційних господарських судах; - попередній розрахунок суми витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги на суму 19428,25 грн.; - копію свідоцтва Павлової А.А. про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №000388 від 19.05.2016; До своєї заяви про ухвалення додаткового рішення від 22.02.2021 відповідач-3 додатково долучив наступні докази в обґрунтування понесених ним витрат: - копію довіреності від 13.08.2021, яка підтверджує повноваження особи, що підписувала договір №АО/С-21/72 від 04.01.2021 від імені АО «Ловейлс»; - копію акта наданої правової допомоги від 19.02.2021 до додатку №1 від 04.01.2021 до договору №АО/С-21/72 про надання правової допомоги від 04.01.2021, відповідно до якого загальна вартість наданих послуг становить 18721,50 грн. та включає в себе: зустріч з клієнтом, отримання документів, попередня консультація (30 хв., 2120,25 грн.); аналіз документів (30 хв., 2 120, 25 грн.); підготовка відзиву на апеляційну скаргу та матеріалів для подачі в суд (2 год., 8481, 00 грн.); участь в судових засіданнях в суді апеляційної інстанції (6 000, 00 грн.); - копію рахунка №АО/С-21/72-63953458752 від 19.02.2021 на суму 18721,50 грн.; - копію платіжного доручення №100046776 від 19.02.2021 про сплату вказаної суми на користь АО «Ловейлс». Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що гонорар адвоката може встановлюватися у формі погодинної оплати. Зважаючи на положення договору від 04.01.2021 та додатку №1 до вказаного договору від 04.01.2021, колегія суддів зазначає про достатність наданих відповідачем-3 доказів для підтвердження розміру понесених ним витрат на професійну правничу допомогу. З огляду на погодинний розмір гонорару адвоката, суд бере до уваги доводи позивача-1 про те, що документи, на які покликається відповідач-3, не дають змоги чітко встановити тривалість наданих послуг адвоката з участі у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції, а, відповідно, і надати оцінку, яким чином адвокатом було визначено вартість вказаної послуги у розмірі 6000 грн. При цьому, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до інформації, яка міститься у протоколах судових засідань від 28.01.2021 та 18.02.2021, загальна тривалість двох судових засідань у даній справі, включаючи час перебування суддів у нарадчій кімнаті, не перевищила 1 години часу. Водночас, з приводу твердження позивача про те, що заявлені відповідачем суми відшкодування є завищеними та не відповідають критерію реальності витрат з огляду на обсяг наданих послуг та час, витрачений на надання таких послуг, колегія суддів зазначає наступне: Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 сформувала правовий висновок щодо визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат та зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч. 4 ст. 129 ГПК України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Зокрема, відповідно до ч.5 ст. 129 ГПК України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат. Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, визначеного ч. 4 ст.129 ГПК України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 ст. 129 цього Кодексу. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України, суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Скориставшись своїм правом, наданим ГПК України, Львівська обласна організація Національної спілки художників України подала заперечення проти заяви ТзОВ «Центр розвитку нерухомості», які, серед іншого, мотивувала неспіврозмірністю розміру стягуваної суми. Враховуючи характер доводів позивача-1, а саме те, що у справі, яку очевидно відповідач-3 та його адвокат вважають складною, виходячи з вартості послуг адвоката, знадобилась лише 30 хв для аналізу документів для визначення правової позиції відповідача-3 стосовно апеляційної скарги, а підготовка відзиву, яка включає в себе також технічну роботу з формування додатків, завіряння додатків, відправлення копій тощо, зайняла адвокату сумарно 2 години, колегія суддів дійшла висновку, що у даному випадку розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 18 721,50 грн. не відповідає критеріям реальності (дійсної необхідності їх понесення) та розумності їх розміру. З огляду на це, а також на необґрунтованість вартості послуг адвоката з участі у судових засіданнях в суді апеляційної інстанції у розмірі 6000 грн., суд дійшов висновку, що витрати ТзОВ «Центр розвитку нерухомості» на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом апеляційної скарги у даній справі підлягають зменшенню до 10 000 грн. Аналогічний підхід до вирішення питання про розподіл судових витрат викладений, зокрема, у додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.12.2019 у справі № 5019/2076/12. Керуючись статтями 126, 129, 244 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ: Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку нерухомості» про ухвалення додаткового рішення щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задоволити частково. Стягнути з Львівської обласної організації Національної спілки художників України (79005, м.Львів, вул. Коперніка, 17, ідентифікаційний код 02916619) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Центр розвитку нерухомості» (79018, м.Львів, вул. Героїв УПА, 72, ідентифікаційний код 33252934) 10 000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених у зв`язку з розглядом апеляційної скарги. Господарському суду Львівської області видати відповідний наказ. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст. 287, 288 ГПК України. Повний текст додаткової постанови складено 05.03.2021. Головуюча суддя Г.В. Орищин суддя Н.А. Галушко суддя М.Б. Желік