Постанова 4810 № 433/1056/15-ц

Головуючий суду 1 інстанції - Гавалешка П.С. Доповідач -Каратшов О.Ю. Справа № 433/1056/15-ц Провадження № 22-ц/810/42/21 ЛУГАНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 березня 2021 року місто Сєвєродонецьк Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати у цивільних справах: головуючий суддя Карташов О.Ю. судді Коновалова В.А., Луганська В.М. за участю секретаря судового засідання Вовчанської С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Луганського апеляційного суду в м. Сєвєродонецьку апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЛУГ» на ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 07 грудня 2020 року, постановлену у складі судді Гавалешка П.С., в залі судових засідань Троїцького районного суду Луганської області в смт Троїцьке за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» про зміну стягувача правонаступником,- ВСТАНОВИВ: У листопаді 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» звернулося до Троїцького районного суду із заявою про заміну стягувача правонаступником у цивільній справі № 433/1056/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» до ТОВ «АГРОЛУГ», ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості. В обґрунтування вказаної заяви представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» зазначив, що рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 19.06.2015 року у справі № 433/1056/15-ц, було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ «АГРОЛУГ» на користь ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» заборгованість за кредитним договором у сумі 213 957,84 грн, за кредитним договором № К-2004231 від 29.12.2011 року та договором поруки № П-2004231/1 від 29.12.2011 року. 31 серпня 2020 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» було укладено договір відступлення права вимоги № 2302/К/1, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №К-2004231 від 29.12.2011 року та договором поруки № П-2004231/1 від 29.12.2011 року. Посилаючись на викладені обставини, ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» просило суд замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «ДЕЛЬТА БАНК» його правонаступником ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА». Ухвалою Троїцького районного суду Луганської області від 07 грудня 2020 року постановлено заяву ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» про заміну сторони стягувача правонаступником у цивільній справі № 433/1056/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_1 та ТОВ «Агролуг» про стягнення кредитної заборгованості - задовольнити. Замінити стягувача Публічне акціонерне товариство «ДЕЛЬТА БАНК» на його правонаступника ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» у цивільній справі № 433/1056/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «ДЕЛЬТА БАНК» до ОСОБА_1 та ТОВ «АГРОЛУГ» про стягнення кредитної заборгованості за кредитним договором №К-2004231 від 29.12.2011 року у сумі 213957,84 грн. Ухвала суду мотивована тим, що відповідно до договору про відступлення прав вимоги заявник набув статусу нового кредитора, а тому, враховуючи положення статей 512, 514 ЦК України, статті 442 ЦПК України, наявні підстави для задоволення заяви про заміну сторони. В апеляційній скарзі представник ТОВ «АГРОЛУГ» посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, просить скасувати ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 07.12.2020р. по справі №433/1056/15-ц та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені заяви ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» про заміну стягувача правонаступником у справі №433/1056/15-ц. Апеляційна скарга мотивована тим, що оскільки заочне рішення Троїцького районного суду Луганської області від 19.06.2015р. по справі №433/1056/15-ц не набрало законної сили, то на даний час взагалі не може бути такої процесуальної стадії, як «виконавче провадження». У даному випадку мається на увазі, що за таких умов немає ні лише відкритого виконавчого провадження, а навіть немає процесуальних передумов для настання названої стадії судового процесу у вигляді набуття рішенням суду законної сили. Тому, позивач у справі не міг набути процесуального статусу «стягувач», а від так і не може відбутися заміна стягувача. У судовому засіданні представник ТОВ «АГРОЛУГ» адвокат Воронов Р.С., надав усні пояснення по суті справи, доводи скарги підтримав, зазначивши при цьому, що ухвала суду першої інстанції є помилковою, а також прийнята з порушенням норм процесуального права. Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного. Відповідно до положень ч. 1- 4 ст. 367 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Згідно ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно з п. 1-5 ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити. Судом встановлено, що заочним рішенням Троїцького районного суду Луганської області від 19 червня 2015 року, яке було ухвалено в цивільній справі № 433/1056/15-ц за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ТОВ «Агролуг», ОСОБА_1 , про стягнення кредитної заборгованості, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» задоволені та стягнуто солідарно з ТОВ «Агролуг», ОСОБА_1 , заборгованість за кредитним договором №К-2004231 від 29.12.2011 року, та договором поруки № П-2004231/1 в сумі 213 957,84 грн. 31 серпня 2020 року між ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» було укладено договір відступлення права вимоги № 2302/К/1, відповідно до якого відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за кредитним договором №К-2004231 від 29.12.2011 року та договором поруки № П-2004231/1 від 29.12.2011 року. З копії Додатку №1 до Договору № 2302/К/1 від 31.08.2020 року вбачається, що кредитний договір з ТОВ «Агролуг» №К-2004231 від 29.12.2011 року та договір поруки з ОСОБА_1 № П-2004231/1 від 29.11.2011 року, входив до обсягу прав вимоги за договором відступлення права вимоги №2302/К/1 від 31.08.2020 року. Також представником позивача, до заяви долучено протокол електронного аукціону № UA-TF-2020-07-06-000034-b, копію платіжного доручення №

148. Згідно відповіді Старшого секретаря Троїцького районного суду Луганської області від 07.12.2020 року, заочне рішення Троїцького районного суду Луганської області від 19.06.2015 року у цивільній справі № 433/1056/15-ц, набрало законної сили 16.08.2016 року. Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), визначено, що підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Відповідно до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Відповідно до частини першої, другої, п`ятої статті 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Аналогічні приписи містяться у частині п`ятій статті 15 Закону України «Про виконавче провадження. Таким чином, за змістом статті 512 ЦК України, статті 442 ЦПК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» у разі вибуття кредитора в зобов`язанні він замінюється правонаступником. Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України «Про виконавче провадження», з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження (у виконавчому листі) шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Вищевикладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року № 6-122цс13. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі), тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження (у виконавчому листі) правонаступник позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження». Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання. У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутись до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц (провадження № 61-26197св18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц (провадження № 61-16059св18), від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц (провадження № 61-20171св18), від 06 серпня 2020 року у справі № 2029/2-2180/11 (провадження № 61-4475св20), від 21.10.2020 року у справі № 2-2217/2010 (провадження № 61-4421св20), від 03.11.2020 року у справі № 436/7574/12 (провадження № 61-467св20). У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16 вказано, що «вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни. Встановлено, що ТОВ «Фінансова компанія «ІНВЕСТОХІЛЛС ВЕСТА» набуло всіх прав кредитора до зобов`язань ТОВ «АГРОЛУГ» за кредитним договором № К-2004231 від 29.12.2011 року та договором поруки з ОСОБА_1 № П-2004231/1 від 29.12.2011 року, укладеним з ПАТ «ДЕЛЬТА БАНК». Відтак, суд першої інстанції, дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення заяви про заміну сторони виконавчого провадження. Доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, оскільки заміна сторони виконавчого провадження може бути проведена на будь-якій стадії процесу і без такої заміни правонаступник буде позбавлений процесуальної можливості вчиняти будь-які дії у відповідності до Закону України «Про виконавче провадження». У відповідності до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін, оскільки доводи апеляційної скарги правильних висновків суду не спростовують. Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, Луганський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОЛУГ» залишити без задоволення. Ухвалу Троїцького районного суду Луганської області від 07 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення. Касаційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Верховного Суду. Повний текст постанови складено 05 березня 2021 року. Головуючий О.Ю. Карташов Судді В.А. Коновалова В.М. Луганська