Ухвала КЦС ВС № 436/7574/12

Ухвала 10 грудня 2021 року місто Київ справа № 436/7574/12 провадження № 61-19890ск21 Верховний Суд у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 06 грудня 2021 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката виконавчого листа. Касаційну скаргу подано без виконання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення зі скаргою. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України). Підпунктом 17.4 підпункту 17 пункту 1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України визначено, що ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Тобто, у разі оскарження процесуального рішення суду першої та/або апеляційної інстанцій, заявник має належно обґрунтувати порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права, навести відповідну норму права, яку, на його переконання порушено та/або неправильно застосовано, та навести доводи у чому саме полягає таке порушення, невідповідність, неправильне застосування. Виконання особою, яка звертається до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, зазначених процесуальних вимог має на меті унеможливити використання формального та беззмістовного викладу заявниками підстав касаційного оскарження. Тобто, заявник, посилаючись на порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права має викласти належне обґрунтування такої підстави касаційного оскарження судового рішення. Підставами касаційного оскарження зазначених судових рішень заявник визначила: - порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Втім, у касаційній скарзі ОСОБА_1 не обґрунтовує, у чому полягає порушення судами норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Заявник, цитуючи норми процесуального права, не наводить обґрунтування їх порушення судами. Також заявник не наводить норми матеріального права, які, на її переконання, неправильно застосовано судами першої та апеляційної інстанцій. За наведених обставини, Верховний Суд констатує, що наведена заявником підстава оскарження не містить належного обґрунтування, що унеможливлює вирішення питання про відкриття касаційного провадження у справі. Тож заявнику потрібно подати виправлену касаційну скаргу, в якій зазначити обґрунтовані підстави подання касаційної скарги. Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Суд роз`яснює, що якщо позивач (тут - заявник) не усуне недоліки позовної заяви (касаційної скарги) у строк, встановлений судом, заява (скарга) вважається неподаною і повертається позивачеві (заявникові) (частина третя статті 185 ЦПК України). Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 20 липня 2021 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 09 листопада 2021 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвестохіллс Веста» про видачу дубліката виконавчого листа у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Банк Форум» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, залишити без руху. Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять дніввід моменту отримання копії цієї ухвали суду. У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя С. О. Погрібний