LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Черкаський апеляційний суд705/4276/19

від 26.02.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 33/821/9/21Суддя у I інстанції: Годік Л.С. Справа № 705/4276/19 Категорія: ч.1 ст.172-7 КУпАП Суддя в апеляційній інстанції: Ятченко М.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 26 лютого 2021 р. м. Черкаси Суддя Черкаського апеляційного суду Ятченко М.О., за участю прокурора Гречаника Р.І., особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника адвоката Потапенко В.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Черкаси справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 жовтня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 , працюючого у Маньківському ВП ГУНП в Черкаській області, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.172-7 КУпАП, провадження закрите у зв`язку зі збігом строків притягнення до адміністративної відповідальності, - в с т а н о в и в : З постанови судді вбачається, що згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, складеного оперуповноваженим Черкаського управління Департаменту внутрішньої безпеки НПУ старшим лейтенантом поліції Гладун В.О. 10.09.2019 р., ОСОБА_1 перебуваючи на посаді виконуючого обов`язки начальника Маньківського ВП та будучи відповідно до пп. «з» п.1 ч.1 ст.3 ЗУ «Про запобігання корупції», суб`єктом відповідальності за правопорушення, пов`язані з корупцією, з метою уникнення власної відповідальності, порушив вимоги п. 2 ч.1 ст.28 ЗУ «Про запобігання корупції», а саме не повідомив належним чином про наявність у нього реального конфлікту інтересів, що зумовлений прихованням перед керівництвом ГУНП в Черкаській області факту не виконання постанови Маньківського районного суду від 20.01.2015 р. (справа № 701/8/15-п), про що вказано у вказівці Уманської місцевої прокуратури № 2577вих18, чим вчинив адміністративне правопорушення, пов`язане з корупцією, передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду, вважаючи її незаконною ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить, скасувати постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06.10.2020 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.172-7 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Апеляційні вимоги мотивував тим, що відповідно до ст.13 Дисциплінарного статуту ОВС та розділу ІІІ Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС України, затвердженої наказом МВС України від 12.03.2013 р. №230 Міністерства внутрішніх справ належить право накладати дисциплінарні стягнення на всіх осіб рядового та начальницького складу. Наказом МВС України від 13.01.2016 р. №14 затверджено перелік посадових осіб органів національної поліції та їх права щодо застосування заохочень та накладення дисциплінарних стягнень, відповідно до якого начальнику територіального органу поліції, в даному випадку начальнику ГУНП в Черкаській області надано право накладати дисциплінарні стягнення. Таким чином підполковник поліції ОСОБА_1 не був наділений відповідними повноваженнями визначеними п.12 Положення про Маньківське ВП Уманського ВП ГУНП, затвердженого наказом ГУНП від 30.11.2015 р. №36, чим перевищив надане йому право та без проведення службового розслідування підписав наказ про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_2 .. З цього випливає, що т.в.о. ОСОБА_1 взагалі не мав службових повноважень притягувати до дисциплінарної відповідальності будь-яких осіб рядового чи начальницького складу Маньківського ВП Уманського ВП ГУНП. Крім того, беручи до уваги визначення поняття «реальний конфлікт інтересів, згідно з якими він можливий при прийнятті рішення, а також лише при наявності факту суперечності між приватним інтересом службовими чи представницькими повноваженнями із зазначенням того, в чому саме ця суперечність знаходить свій вияв або вплив на прийняття рішення, вважає, що в його діях фактично не могло виникати реального конфлікту інтересів, оскільки він виникає виключно при наявності факту суперечності між приватним інтересом і службовими чи представницькими повноваженнями, а він як т.в.о. начальника Маньківського ВП не був наділений вказаними службовими повноваженнями та фактично не міг приймати будь-яких рішень стосовно розгляду вказівки та притягнення будь-кого до відповідальності. Тому неможливо кваліфікувати вчинені ним дії щодо притягнення до відповідальності ОСОБА_2 як такі, що вчинені в порушення вимог п.2 ч.1 ст.28 ЗУ «Про запобігання корупції». Вважає, що матеріали справи не дають підстав дійти висновку про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, оскільки надані докази є суперечливими та не підтверджують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2 ч.1 ст.28 ЗУ «Про запобігання корупції» та відповідно наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, що є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП. Крім того, апелянт зауважив, що датою вчинення адміністративного правопорушення є 02.04.2018 р., тобто на момент розгляду справи закінчився дворічний строк, притягнення до адміністративної відповідальності. Суддею провадження у справі закрито на підставі ч.3 ст.38 КУпАП, у зв`язку з закінченням строку притягнення до адміністративної відповідальності, однак, грубо порушено норми ч.7 ст.247 КУпАП. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника Потапенко В.С., які просили задовольнити подану апеляційну скаргу, прокурора Гречаника Р.І. про безпідставність вимог апеляційної скарги та законність і обґрунтованість постанови суду, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного. Як передбачено ст.245 КУпАП, завдання провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. За змістом ст.ст.252, 280 КУпАП України при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об`єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з`ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до п.7 ст.247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Вказані вимоги при розгляді даної справи суддею виконанні в повному обсязі. Доводи ОСОБА_1 про незаконність рішення суду, яким його визнано винуватим у вчиненні корупційного правопорушення, апеляційний суд вважає не обгрунтованими, тому не приймає до уваги. Вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення стверджується зібраними по справі доказами, які наведені в постанові суду. Зокрема, протоколом про вчинення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП № 24 від 10.09.2019 року, яким встановлено факт вчинення порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про запобігання корупції», відповідно вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-7 КУпАП (а.с.2-10), письмовими поясненнями ОСОБА_3 (а.с.35-36), ОСОБА_4 (а.с.37), ОСОБА_5 (а.с.38), копіями записів з журналів вхідної та вихідної кореспонденції, копіями вказівок Уманської місцевої прокуратури про усунення порушень вимог КУпАП при застосуванні заходів впливу, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян від 21.03.2018 р. та 26.03.2018 р., згідно яких встановлено, що 02.04.2018 р. до Маньківського ВП з Уманської місцевої прокуратури надійшла вказівка за № 2577вих18 про усунення порушень вимог КУпАП при застосуванні заходів впливу, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян та притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника сектору превенції Маньківського ВП ОСОБА_2 , яка відповідно до резолюції тимчасово виконуючого обов`язки начальника Маньківського ВП ОСОБА_1 була передана на виконання начальнику сектору превенції Маньківського ВП ОСОБА_2 . В подальшому жодних дій спрямованих на усунення встановлених порушень вимог КУпАП при застосуванні заходів впливу, пов`язаних з обмеженням особистої свободи громадян та притягнення до дисциплінарної відповідальності винуватих осіб зроблено не було. Тобто, ОСОБА_1 отримавши на виконання вказівку Уманської місцевої прокуратури не повідомив керівництво про факт не виконання постанови Маньківського районного суду від 20.01.2015 р., що зазначено у вказівці Уманської місцевої прокуратури № 2577вих18 з метою не проведення службового розслідування та не викриття факту порушення ним вимог чинного законодавства під час видання наказу 21.03.2018 р. № 34 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності начальника сектору превенції Маньківського ВПГУНП в Черкаській області капітана поліції ОСОБА_2 ». Відповідно до пп. «з» п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про запобігання корупції» посадові та службові особи центрального органу виконавчої влади (Національної поліції України), який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку є суб`єктами, на яких поширюється дія цього Закон, отже на ОСОБА_1 розповсюджується дія даного Закону. При цьому статтею 28 згаданого Закону визначено, що особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов`язані вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів, повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно та не вчиняти дій і не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів. Відповідно до ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об`єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень. Приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв`язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях. Таким чином, ОСОБА_1 будучи на посаді т.в.о. начальника Маньківського ВП, не повідомив належним чином про наявність у нього реального конфлікту інтересів, що зумовлений прихованням перед керівництвом ГУНП в Черкаській області факту невиконання постанови Маньківського районного суду від 20.01.2015 р. (справа №701/8/15-п), про що вказано у вказівці Уманської місцевої прокуратури №2577вих18. Враховуючи вище викладене, районний суд дійшов правильного висновку про те, що ОСОБА_1 , будучи суб`єктом відповідальності за корупційні правопорушення, не повідомив керівництво ГУНП в Черкаській області факту невиконання постанови Маньківського районного суду від 20.01.2015 р. (справа №701/8/15-п) та про наявність у нього реального конфлікту інтересів, тим самим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.172-7 КУпАП, як неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів. Таким чином, доводи апелянта про те, що дії, які він вчинив не містять складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-7 КУпАП, є безпідставними. Дії ОСОБА_1 за ч.1 ст. 172-7 КУпАП кваліфіковано правильно. Посилання апелянта на відсутність реального конфлікту інтересів, оскільки він взагалі не мав службових повноважень притягувати до дисциплінарної відповідальності будь-яких осіб рядового чи начальницького складу Маньківського ВП Уманського ВП ГУНП в Черкаській області, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки з матеріалів справи видно, що дії, які він вчинив свідчать про наявність в нього реального конфлікту інтересів. Як передбачено ст.38 КУпАП, у справі про адміністративні правопорушення, відповідальність за які передбачена ч. 1 ст.172-7 КУпАП, може бути накладено стягнення на протязі 6-х місяців з моменту виявлення правопорушення. У справі встановлено, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення датою вчинення адміністративного правопорушення є 02.04.2018 р., датою виявлення адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією є 10.09.2019 р. та суд вірно застосував у даній справі вимоги ст.38 КУпАП, оскільки на день розгляду справи 06.10.2020 р. строк притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності минув. Постанова суду є законна та обгрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі ОСОБА_1 , апеляційний суд не знаходить. Керуючись ст.294 КУпАП, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову Уманського міськрайонного суду Черкаської області від 06 жовтня 2020 року, щодо нього - без зміни. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.О. Ятченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»