Постанова 4855 № 320/4002/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/4002/20 Суддя (судді) першої інстанції: Брагіна О.Є. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 березня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Карпушової О.В., Степанюка А.Г., за участі секретаря Кондраток А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, про визнання протиправними та скасування вимог про сплату боргу,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернулась до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправними та скасувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 11.02.2019 №Ф-145590-52-У тавід 12.08.2019 № Ф-145590-52-У. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року позовну заяву залишено без розгляду на підставі п. 1 ч. 2 ст. 45 КАС України з посиланням на те, що позивачем допускаються дії, які стоять на заваді ефективного здійснення судочинства, в чому вбачається зловживання наданими правами. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивачка подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої доводи обґрунтовує тим, що нею належним чином та у наданий строк було направлено документи на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, отже, будь-якого зловживання своїми правами нею не допущено. Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду сторони до суду не прибули, тому, згідно п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України справу розглянуто в порядку письмового провадження. Відповідно до частин першої та другої статті 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернулася до суду з даним позовом, проте, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2020 року позовну заяву залишено без руху через пропуск строку звернення до адміністративного суду та надано десятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків. На виконання вищевказаної ухвали позивачем через електронний суд було направлено заяву про усунення недоліків. Проте, позовну заяву було залишено без розгляду на підставі п.1 ч.2, ч.3 ст. 45 КАС України. Колегія суддів не погоджується із таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, відповідно до ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо: 1) позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності; 2) позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано; 3) у провадженні цього або іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; 4) позивач не прибув (повторно не прибув, якщо він не є суб`єктом владних повноважень) у підготовче засідання чи у судове засідання без поважних причин або не повідомив про причини неявки, якщо від нього не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності; 5) надійшла заява позивача про залишення позову без розгляду; 6) особа, яка має адміністративну процесуальну дієздатність і за захистом прав, свобод чи інтересів якої у випадках, встановлених законом, звернувся орган або інша особа, заперечує проти позову і від неї надійшла відповідна заява; 7) провадження в адміністративній справі було відкрито за позовною заявою, яка не відповідає вимогам статей 160, 161, 172 цього Кодексу, і позивач не усунув цих недоліків у строк, встановлений судом; 8) з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу; 9) позивач у визначений судом строк без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору; 10) після відкриття провадження судом встановлено, що позивачем подано до цього самого суду інший позов (позови) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з однакових підстав і щодо такого позову (позовів) на час вирішення питання про відкриття провадження у справі, що розглядається, не постановлена ухвала про відкриття або відмову у відкритті провадження у справі, повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду. Цей перелік є вичерпним. В свою чергу, суд першої інстанції, вважаючи дії позивачки зловживанням своїми правами, залишив адміністративний позов без розгляду, посилаючись, при цьому, на ч.3 ст. 45 КАС України, якою визначено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання. Аналіз наведеної норми свідчить про те, що нею врегульовано питання залишення судом без розгляду лише скарги, заяви чи клопотання у разі визнання їх зловживанням правами, а не позову. Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки він всупереч статті 240 КАС України, залишив позовну заяву без розгляду, в той час, як такої підстави для залишення позову без розгляду, як зловживання процесуальними правами, не передбачено. Крім того, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо можливості надіслання суду документів тільки в паперовій формі. Так, відповідно до частини сьомої статті 44 КАС України, документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом. Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи шляхом заповнення форм процесуальних документів відповідно до Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (ч. 8 ст. 44 КАС). За правилом абз. 2 ч. 8 ст. 18 КАС України, особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», якщо інше не визначено цим Кодексом. Водночас, відповідно до п.п. 15.16 п. 15 абз. 2 розділу VII «Перехідні положення КАС» Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті «Голос України» та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. При цьому, відповідно до підпункту 15.1 пункту 15 абзацу першого розділу VII Перехідні положення КАС до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі. Водночас Закон України «Про електронний цифровий підпис» від 22.05.2003 року № 852-IV, який визначав статус електронного цифрового підпису, втратив чинність 7 листопада 2018 року на підставі Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 року № 2155-VIII (далі - Закон № 2155-VIII). Тобто, на сьогодні порядок використання електронного цифрового підпису врегульований Законом № 2155-VIII. Положенням ч. 2 ст. 17 цього Закону встановлено, що електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання за участю третіх осіб електронних даних, аналоги яких на паперових носіях повинні містити власноручний підпис відповідно до законодавства, а також автентифікація в складових частинах інформаційних систем, в яких здійснюється обробка таких електронних даних та володільцями інформації в яких є органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації державної форми власності, повинні здійснюватися з використанням кваліфікованих електронних довірчих послуг. У той же час абз. 1 ч. 1 ст. 18 Закону № 2155-VIII передбачено, що кваліфікована електронна довірча послуга створення, перевірки та підтвердження кваліфікованого електронного підпису чи печатки надається кваліфікованим постачальником електронних довірчих послуг та включає надання користувачам електронних довірчих послуг засобів кваліфікованого електронного підпису чи печатки для генерації пар ключів та/або створення кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або перевірки кваліфікованих електронних підписів чи печаток, та/або зберігання особистого ключа кваліфікованого електронного підпису чи печатки. Отже, альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи через Електронний кабінет . Така позиція сформована Великою Палатою Верховного суду у постанові від 10.02.2021 у справі №9901/335/20. Таким чином, апеляційним судом встановлено порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до безпідставного залишення без розгляду позовної заяви, у зв`язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню, з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 18 листопада 2020 року - скасувати. Адміністративну справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню. Головуючий-суддя: Л.В. Губська Судді: О.В. Карпушова А.Г. Степанюк