Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 320/5078/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/5078/22 Головуючий у І інстанції - Щавінський В.Р., Суддя-доповідач - Губська Л.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 03 жовтня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Головуючого судді: Губської Л.В., суддів: Епель О.В., Карпушової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчини певні дії,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо зменшення основного розміру його пенсії з 90% до 70% від сум грошового забезпечення та виплати у 2018 році лише 50 %, у 2019 році лише 75 % підвищення пенсії, визначеного станом на 01.03.2018; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити йому пенсію в розмірі 90% грошового забезпечення згідно зі статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ та постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» з урахуванням 100 відсотків суми підвищення, визначеного станом на 01.03.2018, починаючи з 01.01.2018 з врахуванням проведених раніше виплат, здійснивши виплату невідкладно та однією сумою; - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській, області щодо відмови йому перерахувати та виплатити пенсію в розмірі 90% грошового забезпечення на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 від 09.12.2021 №222/4/167/239/705, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 9300,00 грн.; оклад за військовим званням - 1480,00 грн.; надбавка за вислугу років (50 %) - 5390,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (80 %) - 12936,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 %) - 1395,00 грн.; премія (35 %) - 3255,00 грн.; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області перерахувати та виплатити йому пенсію в розмірі 90% від суми грошового забезпечення на підставі довідки Військової частини НОМЕР_1 від 09.12.2021 №222/4/167/239/705, яка включає в себе наступні види грошового забезпечення: посадовий оклад - 9300,00 грн.; оклад за військовим званням - 1480,00 грн.; надбавка за вислугу років (50 %) - 5390,00 грн.; надбавка за особливості проходження служби (80 %) - 12936,00 грн.; надбавка за службу в умовах режимних обмежень (15 %) - 1395,00 грн.; премія (35 %) - 3255,00 грн., з урахуванням 100 відсотків суми підвищення без обмеження максимального розміру пенсії з урахуванням проведених раніше виплат, починаючи з 01.04.2019. Ухвалою Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 23 червня 2022 року позовну заяву разом із доданими до неї матеріалами повернуто позивачеві на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України. Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Свої вимоги обґрунтовує тим, що бездіяльність відповідача щодо обмеження розміру пенсії позивача шляхом зменшення відсоткового значення розміру грошового забезпечення є триваючим порушенням і розпочався ще у квітні 2018 року, при цьому нову довідку про розмір грошового забезпечення позивач отримав лише у грудні 2021 року, що не позбавляє його права порушувати перед судом питання про поновлення його прав в одній заяві. Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до ч. 2 ст. 312 КАС України. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що заявлені позовні вимоги не підлягають розгляду у межах однієї справи, оскільки не є такими, що пов`язані між собою підставою виникнення, не є основними та похідними позовними вимогами по відношенню одна до одної, отже вбачається факт порушення позивачем правил об`єднання позовних вимог, а тому у силу п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України дана позовна заява підлягає поверненню. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Так, відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо: порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень ст. 172 цього Кодексу). В свою чергу, згідно з ч. 1 ст. 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. При цьому, заборони щодо об`єднання в одне провадження кількох вимог встановлені ч.ч. 4, 5 ст. 172 КАС України, якими пере6дбачено, що не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом. Не допускається об`єднання в одне провадження кількох вимог, щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Системний аналіз вищезазначених норм процесуального права свідчить про те, що позовна заява підлягає поверненню на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України лише у разі порушення правил об`єднання позовних вимог, що може полягати виключно в об`єднанні в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, або щодо яких законом визначена виключна підсудність різним судам. Проаналізувавши матеріали позовної заяви, колегія суддів вважає, що об`єднання заявлених позовних вимог у межах однієї справи розширює предмет доказування та може ускладнити або уповільнити розгляд справи. В той же час, колегія суддів зазначає, що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства та законодавством не встановлено виключну підсудність таких позовних вимог різним судам, що виключає можливість повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України з огляду на відсутність порушення правил об`єднання позовних вимог. Також, колегія суддів звертає увагу на положення ч. 6 ст. 172 КАС України, згідно якої суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства. В даному випадку, враховуючи вищевказані положення КАС України, колегія суддів вважає за необхідне зауважити про можливість роз`єднання позовних вимог з їх подальшим розглядом судом першої інстанції, а тому суд першої інстанції не був позбавлений можливості застосувати положення ч. 6 ст. 172 цього Кодексу. В той же час, зважаючи на те, що заявлені позовні вимоги пов`язані між собою доказами, суб`єктом владних повноважень, підставами та предметом їх виникнення, а також спрямовані на настання наслідків, які передбачають здійснення перерахунку пенсії позивача, колегія суддів вважає, що розгляд таких позовних вимог можливий і без їх роз`єднання. За такого правового регулювання та обставин справи, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви на підставі п. 6 ч. 4 ст. 169 КАС України. Слід зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини. Відповідно до вимог ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Так, у справі «Bellet v. France» Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданих національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13.01.2000 та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28.10.1998 Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді. Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Таким чином, апеляційним судом встановлено помилкове застосування судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до безпідставного повернення позовної заяви, у зв`язку з чим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 320 КАС України, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 243, 308, 311, 315, 320, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 червня 2022 року - скасувати. Адміністративну справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню. Головуючий-суддя: Л.В. Губська Судді: О.В. Епель О.В. Карпушова