Постанова 4852 № 205/3202/20(2-а/205/100/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 04 березня 2021 року м. Дніпросправа № 205/3202/20(2-а/205/100/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Ясенової Т.І. (доповідач), суддів: Головко О.В., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Троянова А.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.09.2020 (суддя суду 1 Інстанції Майна Г.Є.) в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Інспектора 4 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержанта поліції Попруженка Андрія Володимировича, Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати дії інспектора 4 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержанта поліції Попруженка Андрія Володимировича протиправними та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК №2419078 від 21.04.2020, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 1 статті 126 КУпАП. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідачем не були з`ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки адміністративного правопорушення, за який законом встановлено адміністративну відповідальність. Зазначає, що має посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_1 від 13.12.2017, відповідно до якого він звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.09.2020 адміністративний позов задоволено частково. Скасовано постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серія ЕАК № 2419078 від 21.04.2020. Справу про адміністративне правопорушення закрито. У задоволенні позову в іншій частині відмовлено. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області на користь держави судовий збір у розмірі 420,40 грн. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на не повне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом вимог норм матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду скасувати та прийняти нову постанову про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції не встановлено в повній мірі всіх обставин справи, не надано належної правової оцінки доводам відповідача. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла таких висновків. Як встановлено судом, 21.04.2020 інспектором 4 батальйону 3 роти Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області сержантом поліції Попруженком Андрієм Володимировичем було складено постанову про накладення на позивача адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за порушення п.2.1. "ґ" ПДР - відсутність у водія поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, якою позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425 грн. (а.с. 13). Вирішуючи спірні правовідносини та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивач як учасник бойових дій звільнений від обов`язковості придбання поліса обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобі. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з таких підстав. Відповідно до підпункту "ґ" пункту 2.1 ПДР водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі, чинний страховий поліс (страховий сертифікат "Зелена картка") про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення). Згідно з підпунктом "а" пункту 2.4 ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Частиною першою статті 126 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила для перевірки посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційного документа на транспортний засіб, а також поліса (договору) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка") у вигляді накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до положень пункту 13.1 статті 13 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності та особи з інвалідністю внаслідок війни, що визначені законом, особи з інвалідністю I групи, які особисто керують належними їм транспортними засобами, а також особи, що керують транспортним засобом, належним особі з інвалідністю I групи, у її присутності, звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Відшкодування збитків від дорожньо-транспортної пригоди, винуватцями якої є зазначені особи, проводить МТСБУ у порядку, визначеному цим Законом. Стаття 280 КУпАП закріплює обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні. Наявність чи відсутність адміністративного правопорушення встановлюється уповноваженою особою на підставі доказів, перелік джерел яких наведено в ст.251 КУпАП. Відповідно до частини 2 статті 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення. Зміст постанови повинен відповідати вимогам статей 283, 284 КУпАП. В ній, зокрема, необхідно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення. Отже, особа, яка уповноважена розглядати справу про адміністративне правопорушення зобов`язана по-перше, встановити склад правопорушення, яким згідно зі статтею 9 КУпАП є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність, по-друге, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. (стаття 252 КУпАП) Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що позивач є учасником бойових дій, а тому звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності на території України. Керування особисто позивачем транспортним засобом та наявність у позивача посвідчення учасника бойових дій серія НОМЕР_1 від 13.12.2017 під час винесення оскаржуваної постанови відповідачем не заперечується. Отже, встановлені обставини свідчать про відсутність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 статті 126 КУпАП. Надаючи оцінку доводам апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається саме на відповідача. Також, як зазначалося, положеннями статей 252 та 280 КУпАП встановлено імперативний обов`язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні, дослідити докази та оцінити їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. При цьому, в контексті спірних правовідносин, суд апеляційної інстанції зазначає, що у Рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2014 від 23.12.2014 по справі справа № 1-6/2014 Конституційний Суд України дійшов висновку, що згідно з пунктом 13.1 статті 13 Закону № 1961 транспортними засобами, які належать учасникам бойових дій та інвалідам війни, що визначені законом, інвалідам I групи, є такі наземні транспортні засоби, якими вони володіють не тільки на праві власності, а й на будь-якій іншій правовій підставі (договір підряду, оренди тощо). З урахуванням вищевикладеного суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав для скасування оскаржуваної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для скасування рішення суду. Керуючись статтями 286, 308, 310, 315, 316, 321, 325 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції залишити без задоволення. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 03.09.2020 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає відповідно до частини 3 статті 272 КАС України. Головуючий - суддя Т.І. Ясенова суддя О.В. Головко суддя А.В. Суховаров