Постанова 4852 № 202/421/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 14 травня 2024 року м. Дніпросправа № 202/421/24 Суддя І інстанції Михальченко А.О. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Коршуна А.О., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції на рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області в особі заступника командира взводу №2 взводу роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Рау Д.С. про скасування постанови про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив: - скасувати постанову заступника командира взводу №2 роти №1 батальйону №3 Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області старшого лейтенанта ОСОБА_2 серії ЕНА №1174305 від 28.12.2023 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за ч.1 ст. 126 КУпАП та закрити провадження на підставі ч.1 ст. 247 КУпАП. Рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2024 року адміністративний позов задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1174305, яка винесена 28.12.2023 року заступником командира взводу №2 взводу №1 роти №3 батальйону Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Рау Д.С. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 126 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у сумі 425 грн. 00 коп. Справу про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 126 КУпАП закрито. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Департамент патрульної поліції подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та залишити позовну заяву без розгляду. Апеляційна скарга обґрунтована правомірністю винесеної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з огляду на наявність і доведеність його вини у скоєнні адміністративного правопорушення. Вказує на те, що ОСОБА_1 відмовився пред`явити на вимогу патрульного поліцейського документ, визначений п.2.1. ПДР України, а саме чинний страховий поліс про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії). Скаржник також зазначає на пропуск позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №1174305, яка винесена 28.12.2023 року заступником командиру взводу №2 взводу №1 роти №3 батальйону УПП в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції лейтенантом поліції Рау Д.С., 28.12.2023 року о 06 год. 45 хв. у м. Дніпрі, Донецьке шосе 180 км, водій ОСОБА_1 , керував автомобілем Дєу Нексія, д/н НОМЕР_1 , без чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ та зупинено згідно п.3 ст.35 ЗУ «Про національну поліцію», чим порушив п.2.4 ПДР. Вказаною постановою водія ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.126 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в сумі 425 грн. 00 коп. Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду. За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для задоволення позову з огляду на наступне. Пунктом 2.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі: посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії (пп. «а»); реєстраційний документ на транспортний засіб (для транспортних засобів Збройних Сил, Національної гвардії, Держприкордонслужби, Держспецтрансслужби, Держспецзв`язку, Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - технічний талон) - пп. «б»; чинний страховий поліс (страховий сертифікат Зелена картка) про укладення договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів або чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса (на електронному або паперовому носії), відомості про який підтверджуються інформацією, що міститься в єдиній централізованій базі даних, оператором якої є Моторне (транспортне) страхове бюро України. Водії, які відповідно до законодавства звільняються від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів на території України, повинні мати при собі відповідні підтвердні документи (посвідчення) пп. «ґ». Відповідно до п. 2.4 «а» ПДР на вимогу поліцейського водій повинен зупинитися з дотриманням вимог цих Правил, а також пред`явити для перевірки документи, зазначені в пункті 2.1. Відповідно до ч.1 ст.126 КУпАП керування транспортним засобом особою, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційному документі на транспортний засіб, а також полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"), або не пред`явила електронне посвідчення водія та електронне свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чинний внутрішній електронний договір зазначеного виду обов`язкового страхування у візуальній формі страхового поліса, а також інших документів, передбачених законодавством, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. За загальними правилами ст.33 КУпАП стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України. При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Відповідно до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Джерела, які можуть бути доказами в справі про адміністративне правопорушення, наведені у статті 251 КУпАП. Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Спірним у цій справі є питання правомірності притягнення позивача до адміністративної відповідальності відповідно до ч. 1 ст. 126 КУпАП України за непред`явлення позивачем, який керував транспортним засобом, для перевірки чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ . Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Згідно із п.3 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; Відповідно до статті 32 цього Закону поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в документах, зокрема, якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення. Відповідно до статті 16 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року №3353-XII водій зобов`язаний мати при собі посвідчення водія та на вимогу поліцейського - пред`явити його. Отже, право органів Національної поліції перевіряти наявність посвідчення водія кореспондується із обов`язком водія мати при собі та на вимогу працівника поліції пред`явити такий документ. Позивач в обґрунтування позовних вимог вказував на відсутність правових підстав для зупинки інспектором його транспортного засобу та, як наслідок, безпідставність вимоги пред`явлення документів, визначених п.2.1. ПДР України. При цьому, з долученого Департаментом патрульної поліції до відзиву на позовну заяву відеозапису вбачається факт відмови ОСОБА_1 від пред`явлення патрульному поліцейському чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ. Вказані обставини також підтверджуються і відеозаписом, який долучено позивачем до позовної заяви. Таким чином, факт непред`явлення чинного страхового полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ на вимогу працівника поліції вказує на наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена частиною першою статті 126 КУпАП. Суд апеляційної інстанції вважає помилковими доводи позивача, підтримані судом першої інстанції, про безпідставність притягнення позивача до адміністративної відповідальності через відсутність доказів наявності у відповідача в особі інспектора патрульної поліції підстав, визначених у статтях 32 та 35 Закону України «Про Національну поліцію», для зупинки транспортного засобу позивача та вимоги про пред`явлення документів для перевірки, в тому числі, що інспектором було повідомлено позивачу про підставу зупинки та перевірки документів. Наведені обставини на характер спірних правовідносин не впливають, оскільки не мають відношення до обов`язку водія транспортного засобу мати при собі та пред`явити на вимогу поліцейського для перевірки зазначені у пункті 2.1 Правил дорожнього руху документи. Закон України «Про національну поліцію» та Правила дорожнього руху встановлюють обов`язок водія, після зупинки транспортного засобу, на вимогу поліцейського пред`явити для перевірки документи незалежно від того, які обставини слугували підставою для зупинки його транспортного засобу. Також суд враховує, що частиною 1 статті 126 КУпАП передбачена безумовна відповідальність особи за керування транспортним засобом, яка не має при собі або не пред`явила у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться, зокрема, в полісі (договорі) обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (страхового сертифіката "Зелена картка"). Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду справи не в повному обсязі дослідив обставини, які мають значення для справи, зробив висновки, які не відповідають обставинам справи, що у відповідності до статті 317 КАС України є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. Разом з тим, посилання в апеляційній скарзі Департаменту патрульної поліції на пропуск позивачем строку звернення до суду з адміністративним позовом, і як наслідок, наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду є помилковими, оскільки позовну заяву ОСОБА_1 було подано з дотримання строку, встановленого ч.2 ст. 286 КАС України. Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Департаменту патрульної поліції - задовольнити. Рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 23 лютого 2024 року скасувати та прийняти нову постанову. В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. В повному обсязі постанову складено 14 травня 2024 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя А.О. Коршун суддя С.В. Сафронова