Постанова 4819 № 766/2994/20

ХЕРСОНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Номер справи 766/2994/20 Головуючий в І інстанції Зуб І.В. Номер провадження 22-ц/819/310/21 Доповідач Орловська Н.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 березня 2021 року Херсонський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ у складі: головуючого Орловської Н.В. суддів: Кутурланової О.В. Майданіка В.В. секретар Давиденко І.О. розглянув у відкритому судовому засіданні у місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бебік Олександр Олександрович на рішення Херсонського міського суду Херсонської області у складі головуючого судді Зуб І.Ю. від 19 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, В С Т А Н О В И В: 13 вересня 2017 р. ОСОБА_1 у межах кримінальної справи №766/14825/17-к подала цивільний позов до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначила, що 26.03.2017 р. ОСОБА_2 близько 15:20 год керуючи автомобілем «Фольксваген» д/н НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Перекопській у м. Херсоні здійснив наїзд на її сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у результаті чого спричинив смерть останнього. Позивач є матір`ю загиблого. Внаслідок протиправних дій відповідача позивачу завдано моральної шкоди, яка виразилася у душевних стражданнях, завданих смертю дитини, вимушеним розривом соціальних зв`язків, постійним нервовим навантаженням. З огляду на викладене просить стягнути з відповідача моральну шкоду, яку оцінює у 1 000 000 грн. (один мільйон грн.) Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 20.11.2020 р. стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 144 000 грн. Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 18.02.2020 року вирок Херсонського міського суду Херсонської області від 20 листопада 2019 року щодо ОСОБА_2 в частині вирішення цивільного позову про відшкодування моральної шкоди ОСОБА_1 скасовано та призначено новий судовий розгляд у тому ж суді першої інстанції в порядку цивільного судочинства, але в іншому складі суду. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 19 жовтня 2020р. позов ОСОБА_1 задоволено частково. Вирішено стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 50000 (п`ятдесят тисяч) гривень у рахунок відшкодування моральної шкоди та на користь держави судовий збір у розмірі 840 грн. 80 коп. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Вказане судове рішення обґрунтовано тим, що представником позивача не заявлялось клопотання про призначення експертизи та надано пояснення про розгляд справи за наявними матеріалами. Оскільки суд не може виконувати обов`язки експерта при визначені грошового еквіваленту моральної шкоди, що заподіяна позивачу, суд дійшов висновку, що представником позивача не надано доказів на підтвердження заподіяння моральної шкоди в грошовому еквіваленті - 1 000 000 грн. Разом з тим, суд вважав, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в частині визнання позову відповідачем, а саме - в межах 50 000 грн., оскільки дана сума не оспорюється. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Бебік Олександр Олександрович, зазначає, що рішення суду першої інстанції постановлено з порушенням норм матеріального права, є незаконним та необґрунтованим, у зв`язку з чим просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що при визначенні розміру моральної шкоди суд не виходив з принципів розумності та справедливості, а також не врахував характер та глибину душевних страждань, які зазнала та продовжує зазнавати позивач внаслідок загибелі її сина. Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив, що в силу ч.3 ст. 360 ЦПК України не є перешкодою для перегляду судового рішення. Згідно ст. 372 ЦПК України суд апеляційної інстанції відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки, або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано судом поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. В судове засідання 02.03.2021 р. відповідач ОСОБА_2 не прибув, про дату, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 7300310328528, згідно якого судову повістку про виклик в судове засідання, призначене на 02.03.2021 року, ОСОБА_2 отримав 17.02.2021 року особисто. Крім того, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 7300310380341 ОСОБА_2 отримав судову повістку про розгляд справи, призначеної на 09.02.2021 року, що також свідчить про його обізнаність щодо даного апеляційного провадження. При цьому, заяву про відкладення слухання справи, яка надійшла до апеляційного суду в електронній формі 02.03.2021 р. за підписом ОСОБА_4 , колегія суддів до уваги не приймає як таку, що подана не уповноваженою особою, оскільки докази на підтвердження повноважень ОСОБА_4 діяти від імені ОСОБА_2 в Херсонському апеляційному суді в матеріалах справи відсутні. Крім того, суд зауважує, що будучи обізнаним з 11.02.2021 р. (дата вручення першої судової повістки) про розгляд справи в суді апеляційної інстанції, відповідачем ОСОБА_2 не вжито жодних заходів щодо повідомлення суду про неможливість прибуття в судове засідання або його відкладення. Оскільки відповідач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, проте в судове засідання не з`явився, тому суд з урахуванням приписів ст. 372 ЦПК України вважає за можливе розглянути справу за його відсутності. Заслухавши доповідача, перевіривши законність рішення суду в межах, визначених ст. 367 ЦПК України, колегією суддів встановлені такі обставини. Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є матір`ю ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . (а.с.27) Вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 20.11.2019 р. у справі № 766/14825/17 встановлено, що 26.03.2017 близько 15:10 год. в м. Херсоні, ОСОБА_2 , керуючи технічно справним автомобілем "Volkswagen Transporter" р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по вул. Перекопська зі сторони вул. Чорноморська в напрямку вул. Залаегерсег в районі будинку №155 у порушення вимог п.п. 2.3.6), п.12.4, 12.3 Правил дорожнього руху України, рухався з перевищенням допустимої в населеному пункті швидкістю 98 км/год., при наближені до буд.155 по вул. Перекопська, своєчасно не зменшив швидкість та не зупинився, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що перебігав проїзну частину з права наліво за ходом руху автомобіля. Унаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходу ОСОБА_5 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження, від яких він ІНФОРМАЦІЯ_2 помер в Херсонській обласній клінічній лікарні. Цим же судовим рішенням ОСОБА_2 визнано винним у пред`явленому обвинуваченні по ч.2 ст. 286 КК України. Позивач зазначає, що внаслідок смерті її неповнолітнього сина їй завдано сильних душевних страждань, що стало підставою для звернення до суду з позовом про стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі один мільйон гривень. Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 суд першої інстанції своє рішення мотивував тим, що позивачем не надано доказів на підтвердження заподіяння їй моральної шкоди. При цьому, визначаючи розмір заподіяної моральної шкоди у сумі 50 000 грн суд обмежився лише посиланням на те, що вказана сума визнається відповідачем. Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважаючи його необґрунтованим з огляду на наступне. Відповідно до частини першої, пункту 2 частини другої статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів. Якщо інше не встановлено законом, моральна шкода відшкодовується грошовими коштами, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. (ч. 3 ст. 23 ЦК України) За змістом статті 1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується її чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім`єю. Згідно п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала , якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. (ч.1 ст. 1187 ЦК України). Аналіз норм вказаних статей дає підстави для висновку про те, що особа, яка керує транспортним засобом, несе відповідальність за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, в тому числі, і моральну шкоду, а потерпіла особа має право на її відшкодування. Згідно ст. 21 Конституції України усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними. Таким чином, будь-який факт протиправної поведінки щодо особи має наслідком отримання даною особою моральної шкоди, оскільки вона впевнена, що її права є непорушними. Як зазначалося вище, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в результаті ДТП 26.03.2017 р. зазнав тілесних ушкоджень, внаслідок яких ІНФОРМАЦІЯ_2 помер. Смерть неповнолітнього ОСОБА_5 безумовно спричинила заподіяння його матері ОСОБА_1 моральної шкоди, яка полягає у її глибоких душевних стражданнях, пов`язаних зі смертю сина. Виходячи із наведених норм Конституції України та Цивільного Кодексу України, апеляційний суд вважає, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди, завданої смертю сина ОСОБА_5 внаслідок протиправної поведінки відповідача, що встановлено вироком Херсонського міського суду Херсонської області від 20.11.2019 року. В той же час, моральну шкоду, зважаючи на її сутність, не можна відшкодувати в повному обсязі, оскільки немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю. Зважаючи на це, будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною дійсним стражданням, тому будь-який її розмір може мати суто умовний вираз. Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди апеляційний суд виходить з того, що за своїм характером кримінальне правопорушення, скоєне відповідачем, було спрямоване проти життя близької позивачу особи (сина), що є однією із важливіших цінностей та свобод людини, охоронюваних державою. Глибина фізичних та душевних страждань позивача, на думку суду, є значною, відчутною та критичною. Безперечно, позивач страждала, смерть сина викликала значні зміни в її морально-психологічному стані, що внесло в її життя душевний та моральний дискомфорт. Посилання відповідача на ту обставину, що порушення, що спричинило смерть дитини, було вчинено ним через необережність, колегія суддів не бере до уваги, оскільки моральна шкода завдана смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки відшкодовуються незалежно від вини особи, яка завдала таку шкоду. (п. 1 ч. 2 ст. 1167 ЦК України). Виходячи із вищезазначеного, враховуючи обставини заподіяння шкоди та наслідки для позивача, колегія суддів вважає, що розмір відшкодування, який визначений судом першої інстанції у сумі 50 000 грн, є таким, що не відповідає ступеню моральних страждань позивача Керуючись вимогами розумності та справедливості, з метою дотримання балансу між правами позивача, з одного боку, та майновим станом відповідача, з іншого, суд вважає, що розмір компенсації моральної шкоди, яка б відповідала ступеню моральних страждань позивача та не спричинила надмірний тягар для відповідача, слід встановити на рівні 500 000 грн. Аналогічний підхід до визначення розміру моральної шкоди, завданої матері смертю малолітньої дитини, застосовано Верховним Судом в ухвалі від 04.01.2021 року у справі № 243/4893/18. Згідно ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Враховуючи, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи, рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 19.10.2020 р. слід змінити, збільшивши суму моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 50 000 грн до 500 000 грн. Позивач звільнена від сплати судового збору в усіх судових інстанціях на підставі п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», а тому відповідно до ч. 6 ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню на користь держави судовий збір в сумі 5 000 грн. (1% від ціни позову, пропорційно розміру задоволених позовних вимог). На підставі вище зазначеного колегія суддів дійшла висновку про необхідність зміни рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 19 жовтня 2020 року змінити в частині стягнення з ОСОБА_2 на користь держави судового збору, збільшивши суму стягнення з 840,80 грн. до 5000,00 грн. Керуючись ст. ст. 141, 367, 374, 376 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 19 жовтня 2020 року змінити, збільшити суму моральної шкоди, яка підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з 50 000 грн до 500 000 грн., збільшити суму стягнутих з ОСОБА_2 на користь держави судових витрат з 840,80 грн до 5 000,00 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів з часу складання повного тексту постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Повний текст судового рішення складено 03.03.2021 року. Головуючий ________________ Н.В.Орловська Судді: ________________ О.В. Кутурланова ________________ В.В.Майданік