Постанова Запорізький апеляційний суд № 331/1538/20

Дата документу 23.02.2021 Справа № 331/1538/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний №331/1538/20 Головуючий у 1 інстанції: Скользнєва Н.Г. Провадження № 22-ц/807/886/21 Суддя-доповідач: Поляков О.З. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 лютого 2021 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати у цивільних справах Запорізького апеляційного суду у складі: головуючого: Полякова О.З., суддів: Кухаря С.В., Дашковської А.В. при секретарі: Бабенко Т.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу з апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту народження особи, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Шевченківський районний у м. Запоріжжя відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,- В С Т А Н О В И Л А: У квітні 2020 року ОСОБА_2 звернулась до суду в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту народження особи, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Шевченківський районний у м. Запоріжжя відділ державної РАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. В обґрунтування своєї заяви ОСОБА_4 зазначала, що вона та ОСОБА_3 є батьками ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Донецьк. Факт народження ОСОБА_5 підтверджується документом, виданим на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, а саме «свідоцтвом про народження виданим Ленінським міським відділом запису актів цивільного стану Державної Палати Міністерства юстиції в ДНР, серія НОМЕР_1 ». Заявниця вказувала, що у квітні 2020 року звернулася до Шевченківського районного у м. Запоріжжі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції щодо державної реєстрації народження малолітнього ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк, проте у реєстрації народження малолітнього ОСОБА_5 та видачі відповідного свідоцтва їй було відмовлено з посиланням на те, що заявником для підтвердження факту народження дитини пред`явлено документ, виданий на території, де органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження. Посилаючись на те, що єдиним шляхом отримання свідоцтва про народження дитини є звернення до суду, ОСОБА_2 просила суд встановити факт народження ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк, мати громадянка України - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько громадянин України - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2020 року заяву ОСОБА_2 задоволено. Встановлено факт народження дитини чоловічої статі - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце народження - м. Донецьк. Вирішено зазначити в актовому записі про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , матір`ю - громадянку України ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьком - громадянина України ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Допущено рішення суду до негайного виконання. На вказане рішення, ОСОБА_1 , особа, яка не брала участь у справі, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що оскаржуваним рішенням вирішено питання про його права та обов`язки, просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2020 року, та стягнути з ОСОБА_2 суму сплаченого судового збору. В обґрунтування своєї апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що він є батьком померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 . Так, скаржник зазначає, що він не оспорює факту народження дитини у ОСОБА_2 , він не погоджується саме з встановленням факту, що ОСОБА_3 є батьком дитини, оскільки весь час до смерті останній проживав зі скаржником за адресою: АДРЕСА_1 та жодного разу не згадував про те, що він мав будь-які відносини з ОСОБА_2 , та про те, що в нього в 2016 році народилась дитина. З огляду на зазначене, ОСОБА_1 вважає, що у цій справі за заявою ОСОБА_2 міститься спір про право. При цьому, копію свідоцтва про народження видане Ленінським міським відділом актів цивільного стану Державної Палати Міністерства юстиції в ДНР, надане ОСОБА_2 до суду, скаржник вважає недостатнім та неналежним доказом, оскільки не було його пред`явлено оригіналу або нотаріально посвідченої копії. Посилання в оскаржуваному рішенні на те, що ОСОБА_6 23.04.2020 року надав суду заяву про розгляд справи за його відсутності, також викликає сумнів, оскільки він не міг цього зробити у зв`язку зі смертю ІНФОРМАЦІЯ_5 . Проте заявницею, суд про смерть ОСОБА_3 не повідомлено, що, на думку скаржника, можна розглядати як умисне введення суд в оману. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 зазначає, що вона з серпня 2014 року по грудень 2015 року проживала разом із ОСОБА_3 та його матір`ю ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_1 . Після початку бойових дій на території Донецької області влітку 2014 року вона звернулася до знайомої ОСОБА_7 з питанням про можливість тимчасового проживання в помешканні її квартири у місті Харків, на що остання дала свою згоду. У ОСОБА_2 з ОСОБА_3 виникли романтичні стосунки, на початку червня 2015 року вона завагітніла. Проте, під час її вагітності ОСОБА_3 почав зловживати алкогольними напоями, ображав заявницю та свою матір ОСОБА_7 . У листопаді ОСОБА_8 не витерпіла та повернулася додому у місто Єнакієве. ІНФОРМАЦІЯ_1 у місті Донецьк у ОСОБА_2 народився хлопчик, про що телефоном було повідомлено ОСОБА_3 , який цьому зрадів та запропонував повернутися до нього у місто Харків, сказав, що визнає дитину своєю та хоче, щоб зареєструвати народження сина, вказавши його батьком дитини. Влітку ОСОБА_3 приїздив до ОСОБА_2 в Єнакієве, після чого повернувся до Харкова, оскільки захворіла його матір. В січні 2020 року ОСОБА_2 на прохання ОСОБА_3 також поїхала до Харкова з метою надати допомогу з догляду ОСОБА_7 . Після смерті матері, 13 лютого 2020 року, ОСОБА_3 знову почав вживати алкогольні напої, та потрапив у лікарню, де знов виявив бажання офіційно оформити народження дитини. 30 березня 2020 року ОСОБА_2 вирушила до Єнакієва з метою зібрати необхідні документи для оформлення, проте з травня 2020 року самопроголошена ДНР заборонила випусками громадян на території України, а в червні заявниці стало відомо, що ОСОБА_3 помер. На підтвердження своїх доводів заявницею долучено до матеріалів справи документи, зокрема: свідоцтво про народження ОСОБА_3 , його матері ОСОБА_10 , свідоцтво про розірвання шлюбу батьків ОСОБА_3 , свідоцтво про смерть ОСОБА_7 , довідки про склад сім`ї від 16 грудня 1991 року та від 23 березня 2004 року, тощо (а.с. 152-163). ОСОБА_2 просить залишити апеляційну скаргу ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2020 року без змін, оскільки скаржник ніколи не проживав з ОСОБА_3 , ніколи з ним не спілкувався. Крім того, після смерті ОСОБА_3 не залишилося ніякої спадщини, а отже відсутні підстави вважати заяву про встановлення факту народження спором про право. 19 лютого 2021 року від ОСОБА_3 на адресу апеляційного суду надійшла заява, в якій він просить проводи розгляд справи за його відсутністю (а.с. 144). Також, 19 лютого 2021 року від начальника Шевченківський районний у м. Запоріжжя відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності (а.с. 146). 22 лютого 2021 року від ОСОБА_2 на адресу апеляційного суду надійшла заява про розгляд справи за її відсутності (а.с. 148). Отже, сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання (а.с. 136, 142, 143), до суду не з`явились, за таких обставин, колегія суддів колегія у відповідності до положень ч. 2 ст. 372 ЦПК України здійснила апеляційний розгляд у відсутності сторін. Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Судом першої інстанції справу розглянуто за відсутності сторін, оскільки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 надано заяву від 23 квітня 2020 року, в якій вони просять задовольнити вимоги ОСОБА_2 та розглядати справу без їх участі. Задовольняючи заяву, суд першої інстанції виходив з того, що зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення заяви ОСОБА_2 про встановлення факту народження дитини - ОСОБА_5 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Донецьк, що передбачено ст. 315 ЦПК України. Проте до такого висновку суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права. Відповідно до частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхування; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала без весті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення. Статтею 317 ЦПК України встановлені особливості провадження у справах про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України За ч.ч.1,2 ст.317 ЦПК України заява про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана батьками, родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками дитини до будь-якого суду за межами такої території України незалежно від місця проживання заявника. Заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України. Справи про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, розглядаються невідкладно з моменту надходження відповідної заяви до суду. Звертаючись до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, ОСОБА_2 просила встановити факт народження ОСОБА_5 , оскільки Шевченківським районним у м. Запоріжжя ВД РАЦС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції ОСОБА_2 відмовлено у проведенні державної реєстрації народження з підстав ненадання заявницею медичного документу, форма якого відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров`я України від 08 серпня 2006 року № 545 «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25 жовтня 2006 року за № 1150/13024 (а.с. 7). При цьому, ОСОБА_2 у заяві також просила, окрім факту народження, встановити факт того, що батьками народженої дитини є вона та ОСОБА_3 , тобто, фактично заявлено вимогу про встановлення батьківства ОСОБА_3 стосовно неповнолітнього ОСОБА_5 . При розгляді справи судом першої інстанції не визначено мету встановлення факту батьківства та не зазначено про це в рішенні, що є порушенням ч.1 ст. 319 ЦПК України. Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть Серії НОМЕР_2 (а.с. 20). Вищезазначене, крім іншого, свідчить про неможливість написання ОСОБА_3 заяви від 23 квітня 2020 року про визнання вимог ОСОБА_2 та розгляд справи за його відсутності. Статтею 130 СК України передбачено встановлення факту батьківства за рішенням суду. При цьому встановлення такого факту проводиться в порядку окремого, а не позовного провадження. Проте, якщо встановлення факту батьківства зачіпає інтереси спадкоємців померлого, справа має розглядатися в порядку позовного провадження. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , який є батьком померлого ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження НОМЕР_3 (а.с. 33), посилається на те, що весь час до своєї смерті, ОСОБА_3 проживав разом з ним. Скаржником ОСОБА_1 також заперечується факт наявності будь-яких відносин ОСОБА_3 з ОСОБА_2 , та, відповідно народження заявницею дитини саме від померлого. Як роз`яснено у п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Отже, вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд першої інстанції, не врахував, що ОСОБА_2 звернулася до суду з даною заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, який може вплинути на спадкові права інших осіб, що дає підстави для висновку про існування спору про право. Виходячи з викладеного, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про розгляд справи за заявою ОСОБА_2 в порядку окремого провадження, оскільки з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення та апеляційної скарги вбачається спір про спадкове право. Згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду. З урахуванням встановлених обставин та виходячи із наявності у заявника, як законного представника неповнолітнього сина, можливості ініціювати питання про оформлення за ним права на спадкове майно, що входить до спадкової маси, колегія суддів дійшла висновку, що встановлені обставини справи дають підстави для залишення заяви ОСОБА_2 без розгляду. Колегія суддів звертає увагу заявниці, що остання не позбавлена права на загальних підставах звернутись із позовом про встановлення факту, що має юридичне значення, в порядку, передбаченому цивільним процесуальним законодавством. Отже, судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, що відповідно до ст. 374 (п.4) ЦПК України є підставою для скасування судового рішення першої інстанції із залишенням заяви ОСОБА_2 без розгляду. За приписами ч. 5 ст. 142 ЦПК України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. Встановлено, що ОСОБА_3 заявив в апеляційній скарзі щодо стягнення з ОСОБА_2 суми сплаченого ним судового збору. З матеріалів справи вбачається, що за подання апеляційної скарги ОСОБА_3 сплачено судовий збір у розмірі 630,70 грн. (а.с. 42), за подання касаційної скарги сплачено 420,40 грн., а всього 1051,10 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_2 . Керуючись ст. ст. 367, 374, 381, 382 ЦПК України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 23 квітня 2020 року по цій справі - скасувати. Заяву ОСОБА_2 про встановлення факту народження особи, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , Шевченківський районний у м. Запоріжжя відділ державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - залишити без розгляду. Роз`яснити ОСОБА_2 , що вона має право звернутися до суду з позовом на загальних підставах. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 1051 (одна тисяча п`ятдесят одна) гривня 10 копійок. Постанова набирає законної сили з дняїї прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 03 березня 2021 року. Головуючий: Судді: