Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/1080/25

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 квітня 2025 р.Справа № 520/1080/25 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Чалого І.С., Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. , за участю секретаря судового засідання Кривенка Т.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції Мар`єнко Л.М.) від 13.02.2025 року по справі № 520/1080/25 за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції третя особа ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернулася до Харківського окружного адміністративного суду із позовною заявою, в якій просила: визнати протиправним та скасувати висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.12.2024 року про відмову у внесенні змін до актового запису № 964, який складено 15.12.2017 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; зобов`язати Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до відповідного актового запису № 964, який складено 15.12.2017 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині відомостей про батька, зазначивши, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), її батьком та вказати по батькові дитини за іменем батька - ОСОБА_4 , а також присвоїти прізвище дитині ОСОБА_5 , одночасно виправити дошлюбне прізвище матері з ОСОБА_6 на шлюбне прізвище ОСОБА_5 та видати нове свідоцтво про народження. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 року по справі № 520/1080/25 провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування висновку, зобов`язання вчинити певні дії закрито. Роз`яснено позивачу, що даний позов підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Повернуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок, згідно квитанції № 5920-2491-3403-0605 від 15.01.2025 року. Позивач не погодилася з ухвалою суду першої інстанції та подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права з підстав, викладених в апеляційній скарзі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що відповідно до змісту позовної заяви, та позовних вимог, жодної вимоги про встановлення будь-якого факту позивачем не заявлялось. Вказує, що відповідно до змісту позовної заяви позивач зазначала, що 04.12.2024 року вона разом зі своїм чоловіком ОСОБА_2 в порядку ст. 126 Сімейного кодексу України подали до Першого відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції заву про визнання батьківства, якою ОСОБА_2 визнає себе батьком, а ОСОБА_1 (Позивач), в свою чергу підтверджує, що саме ОСОБА_7 є батьком спільної дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідно до вказаної заяви позивач та її чоловік також просили внести відповідні зміни до актового запису № 964 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який складений 15.17.2017 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області складено відповідний актовий запис № 964 (назва відділу на теперішній час - Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції) зазначивши батьком ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_2 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , та змінити прізвище та по батькові дитини та видати нове Свідоцтво про народження. Також вказує, що внесення змін до актового запису про народження здійснюється на підставі заяви осіб про визнання батьківства з додаванням свідоцтва про народження дитини та не потребує жодних інших додаткових документів. Таким чином, позивачем та її чоловіком були вчинені всі дії, передбачені Сімейним кодексом України, Законом України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», та Правилами внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 № 96/5, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 за № 55/18793 у зв`язку з чим орган державної реєстрації актів цивільного стану не мав права відмовити стороні позивача у внесенні таких змін до актового запису № 964 про народження, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказує, що позивач звернулась до Харківського окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства, оскільки предметом даного спору є виключно власне протиправне рішення (індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень) органу державної реєстрації актів цивільного стану про відмову у внесенні змін до актового запису оформлене висновком, а метою такого звернення до Харківського окружного адміністративного суду була перевірка дотримання відповідачем процедури розгляду звернення позивача про внесення змін до актового запису про народження № 964 від 15.12.2017 та оцінка правомірності такої відмови. Від відповідачів до суду надійшли відзиви на апеляційну скаргу, в яких вони просять відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін ухвалу суду першої інстанції. Від третьої особи до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутності. Сторони про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши ухвалу суду першої інстанції, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції зазначив, що позивач, звертаючись до суду з адміністративним позовом у справі № 520/1080/25, просить суд внести зміни в актовий запис про народження дитини ОСОБА_3 в частині відомостей про батька дитини, вказавши батьком - ОСОБА_2 замість ОСОБА_8 . Також суд вказав, що спір у цій справі виник через відмову відповідача внести зміни до актового запису про народження дитини №964 від 15.12.2017 в частині виправлення прізвища та ім`я по батькові батька дитини, виправлення прізвища та по батькові дитини, про що Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції складено висновок від 17.12.2024 року. Також суд першої інстанції зазначив, що оскільки позивач звернувся до суду для захисту права на забезпечення органом державної влади особистого немайнового права (частина перша статті 273 ЦК України) на встановлення факту батьківства та відображення інформації про батька дитини, прізвища та по батькові дитини в актовому записі про народження ОСОБА_3 № 964 від 15.12.2017, а не для оскарження відмови органу державної реєстрації актів цивільного стану внести зміни до актового запису цивільного стану, об`єктом перевірки судом у цій справі є не дотримання відповідачем процедури розгляду звернення позивача про внесення змін до актового запису про народження № 964 від 15.12.2017 та оцінка правомірності дій з відмови у задоволенні цього звернення, а встановлення обставин, що підтверджують або спростовують факт батьківства ОСОБА_2 відносно ОСОБА_3 , і, залежно від встановлених обставин вирішення питання про неправильність актового запису про народження дитини та зобов`язання відповідача внести зміни до цього запису, вказавши правильні ім`я, по батькові та прізвище батька дитини, прізвище та по батькові дитини. На підставі цього, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позовні вимоги позивача не належать до юрисдикції адміністративного суду, оскільки не стосуються захисту його прав, свобод та інтересів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади. Надаючи оцінку висновкам суду першої інстанції щодо наявності підстав для закриття провадження у справі, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. За визначенням, наведеним у статті 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. За правилами пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Аналіз наведених норм адміністративного процесуального законодавства показав, що спором адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб`єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень. Компетенцією адміністративних судів є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхньої посадової або службової особи, прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій. Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Під час визначення предметної юрисдикції справ слід виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі. Отже, визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин. Колегія суддів враховує, що предметом спору у цій справі є протиправність висновку про внесення змін до актового запису цивільного стану Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Харківській області Управління державної реєстрації Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 17.12.2024 року про відмову у внесенні змін до актового запису № 964, який складено 15.12.2017 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та зобов`язання Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести зміни до відповідного актового запису № 964, який складено 15.12.2017 про народження ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в частині відомостей про батька, зазначивши, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), її батьком та вказати по батькові дитини за іменем батька - ОСОБА_4 , а також присвоїти прізвище дитині ОСОБА_5 , одночасно виправити дошлюбне прізвище матері з ОСОБА_6 на шлюбне прізвище ОСОБА_5 та видати нове свідоцтво про народження. Відповідно до частин 1, 2 статті 49 Цивільного кодексу України актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов`язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість бути суб`єктом цивільних прав та обов`язків. Актами цивільного стану є народження фізичної особи, встановлення її походження, набуття громадянства, вихід з громадянства та його втрата, досягнення відповідного віку, надання повної цивільної дієздатності, обмеження цивільної дієздатності, визнання особи недієздатною, шлюб, розірвання шлюбу, усиновлення, позбавлення та поновлення батьківських прав, зміна імені, інвалідність, смерть тощо. Аналогічні за змістом приписи закріплені у статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» від 01.07.2010 № 2398-VI. Відповідно до частин 1, 4, 5 статті 9 Закону № 2398-VI державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Для державної реєстрації актів цивільного стану подається паспорт громадянина України або паспортний документ іноземця заявника та документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації. Правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та припинення їхньої дії затверджуються Міністерством юстиції України. Згідно з частиною 1 статті 22 Закону № 2398-VI внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав. За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мотивуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження рішення про відмову в адміністративному та/або в судовому порядку. Відповідно до пунктів 2.1, 2.6, 2.7 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 № 96/5, заява про внесення змін до актового запису цивільного стану за формою, наведеною в додатку 1, подається до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених статтею 53 Сімейного кодексу України, також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання першого примірника актового запису про шлюб (крім випадків, коли актовий запис про шлюб складено дипломатичним представництвом або консульською установою України). Разом із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану заявником подаються: свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану, у яких зазначені неправильні, неповні відомості або відомості, які підлягають зміні; інші документи, необхідні для розгляду заяви та вирішення питання по суті. На підтвердження достовірності представлених заявником документів про державну реєстрацію актів цивільного стану відділом державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичним представництвом чи консульською установою України додаються до матеріалів справи повні витяги з Державного реєстру актів цивільного стану громадян, копії відповідних актових записів цивільного стану, на підставі яких вирішується питання щодо необхідності внесення змін або відмови в цьому. Якщо в актовому записі про народження відсутні графи «По батькові» та «Місце народження», що стосуються відомостей про дитину, або відсутні відомості у цих графах, їх доповнення проводиться з урахуванням даних паспорта або паспортного документа особи, відносно якої складено запис, та імені батька дитини, зазначеного в ньому. Відповідно до пунктів 2.12, 2.13 Правил № 96/5 на підставі зібраних документів та за наслідками перевірки відділ державної реєстрації актів цивільного стану, дипломатичне представництво чи консульська установа України складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису (або декількох актових записів) цивільного стану або про відмову в цьому за формою, наведеною в додатку

2. У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку мають бути чітко вказані причини відмови та зазначено про можливість її оскарження в судовому порядку. Підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема: рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану (підпункт 2.13.1); постанова адміністративного суду (підпункт 2.13.2). Враховуючи зазначене, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану або висновок відповідного органу. При цьому, відмова органів державної реєстрації актів цивільного стану у внесенні змін до актових записів цивільного стану, їх поновленні та анулюванні може бути оскаржена в судовому порядку. Колегія суддів зазначає, виходячи зі змісту процесуальної компетенції адміністративного суду, у справах про оскарження дій щодо внесення змін до актового запису цивільного стану суд за правилами адміністративного судочинства вивчає наявність чи відсутність достатніх підстав для прийняття відповідного рішення, зокрема, перевіряє чи відповідні рішення прийняті на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також, чи прийняті вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення. Завдання адміністративного суду у таких справах полягає, насамперед, у перевірці додержання процедури розгляду та прийняття органом реєстрації актів цивільного стану відповідного рішення. Адміністративний суд, розглядаючи такі справи, не вправі вийти за межі їх публічно-правових аспектів і встановлювати юридичні факти, що мають значення для внесення змін до актових записів цивільного стану. Така правова позиція викладена в постановах Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 425/2737/17 та від 23.01.2019 у справі № 807/45/17. Враховуючи наведені вище обставини, колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження у справі є помилковим. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі "Сокуренко і Стригун проти України" зазначає, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "суд, встановлений законом" у п. 1 ст. 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів". Європейський суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом". Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів. Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). Підстави для розподілу судових витрат у відповідності до статті 139 КАС України відсутні. Керуючись ст. ст. 243, 250, 308, 310, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 326, 327 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2025 року по справі № 520/1080/25 скасувати. Справу № 520/1080/25 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя І.С. Чалий Суді І.М. Ральченко В.В. Катунов Повний текст постанови складено 25.04.2025 року.