Постанова 4824 № 759/20869/20

Справа № 759/20869/20 Суддя в суді першої інст. - Миколаєць І.Ю. Провадження № 33/824/1158/2021 Суддя-доповідач - Полосенко В.С. КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД вул. Солом`янська, 2-А, м. Київ, 03110, тел./факс (044) 284-15-77 e-mail: inbox@kia.court.gov.ua, код ЄДРПОУ 42258617 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 26 лютого 2021 року м. Київ Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Полосенко В.С. за участі: особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 , розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, що притягується до адміністративної відповідальності на постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік,- В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови судді І-ї інстанції, ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Mercedes-Benz E300D» державний номерний знак НОМЕР_1 у м. Києві по бульв. Ромена Ролана, 4 знаходився у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння зі згоди водія, у встановленому законом прорядку проводився із застосуванням пристрою "Драгер" в присутності двох свідків. Результат тесту - 1,84 проміле алкоголю. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КпАП України, як керування транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння. Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Не погоджуючись із зазначеною постановою, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить: поновити строк на оскарження як такий, що пропущений з поважних причин, оскільки він не був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином, а постанову суду отримав лише 13.01.2021 року; постанову першої інстанції скасувати та провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити у зв`язку з відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КпАП України. Вказує, що взагалі не керував транспортним засобом, проте був позбавлений в суді першої інстанції спростувати викладені у протоколі обставини, оскільки судом першої інстанції розгляд справи здійснено без його участі. Також вказує, що накладене на нього адміністративне стягнення є занадто суворим, судом не враховано дані про його особу, те, що він раніше не притягувався до адміністративної відповідальності, а також не взято до уваги, що у зв`язку із пандемією автомобіль є єдиним безпечним та можливим засобом пересування. Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_1 , який підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи із наступного. З метою забезпечення вільного доступу до правосуддя; права на апеляційне оскарження; реалізації положень Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на викладені в апеляційній скарзі обставини, вважаю за необхідне поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження, як такий, що пропущений з поважних причин, враховуючи, що в матеріалах справи відсутні дані, які б спростовували наведені апелянтом підстави. За змістом ст.ст. 245, 252, 280, 283 КУпАП, при розгляді справи про адміністративні правопорушення має бути забезпечено всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, підлягають для з`ясування питання про те, чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа в його вчинені, рішення приймається на підставі доказів, долучених у суді і оцінених суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна ( умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Висновок суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами, зокрема: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 №128417 від 21.11.2020 року, в якому зафіксовано факт проходження водієм ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння із застосуванням спеціального технічного приладу "Драгер" за його згодою у присутності свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та встановлено факт перебування ОСОБА_1 в стані алкогольного сп`яніння. - висновком результатів тесту «Drager ALCOTEST 6810» від 21.11.2020 року, згідно якого у ОСОБА_1 виявлено стан алкогольного сп`яніння з показником 1, 84 проміле; - актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що в графі "З результатами згоден" напроти прізвища, ім`я та по батькові " ОСОБА_1 " проставлений підпис особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, щосвідчить про згоду ОСОБА_1 з результатами проведеного огляду. - письмовими поясненнями свідків події, відповідно до яких свідки підтвердили, що в їх присутності водій ОСОБА_1 погодився у встановленому порядку пройти перевірку для визначення стану алкогольного сп`яніння за допомогою приладу "Драгер" та результат показав 1, 84 проміле. - інформацією, яка міститься на відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції, та яка підтверджує викладені у протоколі обставини. - іншими матеріалами справи. Вказані докази, на думку суду, є достатніми, належними, допустимими та беззаперечно підтверджують винуватість ОСОБА_1 у порушенні п.п. 2.9 а ПДР України. Нових доказів, які б могли вплинути на законність прийнятого судового рішення, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі та під час апеляційного розгляду справи не наведено. Всупереч доводам апеляційної скарги ОСОБА_1 суддя І-ї інстанції надав належну та об`єктивну оцінку всім доказам у справі, та на підставі повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин справи, дійшов вірного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні п. 2.9 а ПДР України. Твердження апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що він взагалі не керував транспортним засобом, були ретельно перевірені судом апеляційної інстанції, проте свого підтвердження в ході розгляду не знайшли. Достатніх доводів і належних доказів, які б спростували правильність висновків судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП апеляційна скарга не містить. Дії ОСОБА_1 судом вірно кваліфіковані за ч.1ст. 130 КУпАП. У відповідності до ст.23 КУпАП метою адміністративного стягнення є виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. За змістом ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі. Зазначені вимоги закону районним судом, при розгляді справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП та накладенні на нього стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами були дотримані у повній мірі. Враховуючи наведене підстав для скасування постанови суду апеляційним судом не встановлено, а тому апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення. Керуючись ст. 294 КУпАП, - П О С Т А Н О В И В: Поновити строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Святошинського районного суду м. Києва від 14 грудня 2020 рокущодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП - без змін. Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя В.С. Полосенко