Постанова Київський апеляційний суд № 753/18747/20

Справа № 753/18747/20 Головуючий у І інстанції Колесник О.М. Провадження № 33/824/743/2021 Доповідач у 2 інстанції Шроль В. Р. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 19 лютого 2021 року м. Київ Суддя Київського апеляційного суду В.Р.Шроль, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого в АДРЕСА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 420 грн. 40 коп. судового збору, В С Т А Н О В И В : За постановою ОСОБА_1 визнаний винуватим у тому, що він 06.10.2020 року о 01-32 годин керував автомобілем „KIA CERATO", д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Євгена Харченка, 55 в м. Києві в стані наркотичного сп`яніння і, в порушення п.2.5 ПДР, від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків. В апеляційній скарзі особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, просить постанову скасувати та закрити провадження у справі. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає про те, що автомобілем не керував і матеріали справи не містять доказів, які доводять факт керування автомобілем. Крім того, вказує, що протокол про адміністративне правопорушення не може бути доказом у справі, під час спілкування з працівниками поліції свідків не було, а тому пояснення свідків і направлення на огляд були складені пізніше ніж протокол про адміністративне правопорушення, його не було належним чином у порядку ст. 266 КУпАП відсторонено від керування транспортним засобом, хоча така інформація зазначена в протоколі, протокол про адміністративне правопорушення складений поліцейським Занфілокі А.П. , яка не проводила збирання матеріалів і не пропонувала йому пройти огляд на стан сп`яніння, не вручала направлення на огляд. Заслухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, та його захисника, які підтримали апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи апеляційної скарги, вважаю апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як пояснив в судовому засіданні особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, він зупинився на узбіччі автодороги з метою поспілкуватися по мобільному телефону. Після чого, до нього під`їхала патрульна машина та поліцейський безпідставно почав висувати претензії з приводу порушення правил дорожнього руху та між ними виник конфлікт. Через деякий час поліцейський почав безпідставно висловлювати позицію, що він керує транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, проте він викликав слідчу групу, вважаючи дії поліцейського протиправними. Він не керував транспортним засобом і не відмовлявся від проходження огляду на стан сп`яніння на вимогу поліцейського. Після закінчення конфлікту його автомобіль був евакуюваний на штрафмайданчик, звідки він забрав його лише після сплати обов`язкового штрафу, який був накладений на нього поліцейським за порушення інших вимог ПДР. За ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння. Вимогами п.2.5 ПДР встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп`яніння. Обґрунтовуючи винуватість ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5 ПДР, суддя послався на докази, що містяться у протоколі про адміністративне правопорушення, письмових поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , копії направлення на медичний огляд водія, відеозаписі події з бодікамери поліцейського, визнавши їх належними та допустимими. Проте, висновки судді про належність та допустимість доказів винуватості ОСОБА_1 на матеріалах справи не ґрунтуються. Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується вчинення адміністративного правопорушення 06.10.2020 року о 01 годині 32 хв., що полягало у керуванні транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння та відмові від проходження у встановленому законом порядку огляду у лікаря - нарколога в присутності двох свідків. У протоколі містяться також власноруч написані пояснення ОСОБА_1 про те, що від проходження огляду він не відмовлявся. Суть адміністративного правопорушення, викладена поліцейським у протоколі, не може вважатися доказом винуватості особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки викладена поліцейським, що виразив своє суб`єктивне ставлення щодо події. Даних про винуватість ОСОБА_1 таке джерело доказів як протокол про адміністративне правопорушення не містить. Докази, які містяться у письмових поясненнях свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , також не можуть бути визнані допустимими, оскільки зазначені свідки показання безпосередньо судді не надавали, а особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, взагалі заперечується факт перебування зазначених осіб на місці події. У направленні на медичний огляд ОСОБА_1 , що міститься у матеріалах справи, відсутні будь-які дані , які б підтверджували факт відмови особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, від проходження такого огляду. Відеозапис події, долучений до матеріалів справи особою, яка склала протокол про адміністративне правопорушення, не містить фіксування процедури відмови ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у час, зазначений у протоколі ( 06.10. 2020 року о 01 годині 32 хв.) Таким чином, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у закладі охорони здоров`я, у зв`язку з чим доводи апеляційної скарги в цій частині є слушними. Твердження ОСОБА_1 як під час складання протоколу, так і під час розгляду його суддею про те, що він не відмовлявся від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, будь-якими доказами не спростоване. У той же час, доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не керував транспортним засобом і на нього не можуть поширюватися вимоги ПДР щодо обов`язків водія, є безпідставними. Так, з особистих пояснень особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, відомостей з відеозапису події з бодікамери поліцейського випливає, що поліцейський підійшов до автомобіля ОСОБА_1 та почав з ним спілкуватися у той момент, коли транспортний засіб перебував на узбіччі автодороги. При цьому, ОСОБА_1 не заперечував того факту, що він незадовго до підходу поліцейського з`їхав на узбіччя, перебував на місці водія, пристебнутим паском безпеки. Крім того, постановою поліцейського від 06.10.2020 року на ОСОБА_1 було накладене адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 850 грн. за вчинення ним як водієм 06.10.2020 року о 01 год. 32 хв. адміністративних правопорушень, передбачених ч.6 ст.121,ч.2 ст.122,ч.1 ст.126 КУпАП. Постанова поліцейського у визначеному КАС порядку не оскаржена, особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, штраф сплачений. Сукупність зазначених даних свідчить про те, що ОСОБА_1 виконував функції водія, а той факт, що під час звернення до нього поліцейського під час перебування автомобіля під його керуванням на узбіччі у нерухомому стані, не спростовує тієї обставини, що він є особою, яка керує транспортним засобом. За таких обставин постанова судді підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, задовольнити. Постанову судді Дарницького районного суду м. Києва від 19 листопада 2020 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя В. Р. Шроль