Ухвала КАС ВС № 826/13281/18

УХВАЛА 02 березня 2021 року м. Київ справа № 826/13281/18 адміністративне провадження № К/9901/4355/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 у справі №826/13281/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, УСТАНОВИВ: 10.02.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 у справі №826/13281/18 (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 08.02.2021). При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що вперше касаційна скарга у даній справі подається повторно. Судом встановлено, що раніше подані касаційні скарги повернуто ухвалами Верховного Суду від 16.12.2020 та від 21.01.2021 через невикладення передбачених ч.4 ст.328 КАС України підстав для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Втретє касаційну скаргу подано без надмірних зволікань. Скаржником вказано підставою касаційного оскарження п.1 ч.4 ст.328 КАС України. Вказаною нормою передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у ч.1 ст.328 КАС України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку. Головне управління ДПС у м. Києві вважає, що судами були не вірно застосовані абз. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164, п.п. 168.2.1 п. 168.2 ст. 168 Податкового кодексу України, ст. ст. 71, 72, 73, 77, 242 Кодексу адміністративного судочинства України. При цьому, на думку скаржника, судами попередніх інстанцій не були враховані висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 20.06.2018 №804/4182/17, від 09.10.2020 у справі №826/11085/18, від 16.10.2020 у справі №826/7614/15, від 06.11.2020 у справі №826/7313/17. Подібність правовідносин у справах, на думку відповідача, полягає в тому, що в них розглядалась правомірність нарахування ПДФО фізичним особам, яким анульовано борг по кредитним зобов`язанням та застосовано вимоги абз. «д» п.п. 164.2.17 п. 164.2 ст. 164 Податкового кодексу України. Судом встановлено, що касаційна скарга за змістом щодо підстав касаційного оскарження судових рішень є майже ідентична попереднім касаційним скаргам у даній справі. Обґрунтування касаційної скарги зводиться до викладення обставин справи, цитування висновків акта перевірки та норм Податкового кодексу України, незгоди з прийнятими судовими рішеннями, необхідності здійснення переоцінки доказів. Висновки суду апеляційної інстанції ґрунтуються на оцінці наданих письмових доказів щодо повідомлення фізичної особи про отримання доходу у вигляді прощеного боргу. З урахуванням положень статті 341 КАС України, переоцінка доказів не входить до компетенції Верховного Суду. Інших підстав для перегляду судових рішень касаційна скарга не містить. Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. При цьому, з урахуванням змін до Кодексу адміністративного судочинства України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження. Вказаними ухвалами Верховного Суду від 16.12.2020 та від 21.01.2021 податковому органу вже було роз`яснено вимоги до зазначення підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 4 статті статті 328 КАС України. Проте податковим скаржником такі рекомендації не враховано, що свідчить про формальний підхід скаржника до оформлення касаційної скарги. Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. Пунктом 4 частини 5 статті 332 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 332, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.04.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.10.2020 у справі №826/13281/18 повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддяІ.А. Васильєва