LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Ухвала КАС ВС640/15023/19

від 01.03.2021 · Адміністративна
Резолютивна:Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 у справі №640/15023/19 п…

УХВАЛА 01 березня 2021 року м. Київ справа № 640/15023/19 адміністративне провадження № К/9901/4386/21 Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 у справі №640/15023/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада Будівництво» до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, УСТАНОВИВ: 10.02.2021 до Верховного Суду надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 у справі №640/15023/19 (згідно з трек-номером поштового відправлення надіслано 09.02.2021). При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне. Відповідно до частини 1 статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Згідно з частиною 2 статті 329 Кодексу учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, мотивоване тим, що касаційна скарга подається повторно. Попередня касаційна скарга була подана 05.01.2021 та повернута ухвалою Верховного Суду від 22.01.2021 у зв`язку з невикладенням підстав касаційного оскарження. Скаржником вказано, що підставою касаційного оскарження є п.1 ч.4 ст.328 КАС України, оскільки суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норму права, а саме: п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134 Податкового кодексу України, ч.2 ст.3, ч.1, абз.7 та абз.9 ч.2 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 18.03.2019 у справі №826/8066/18, від 02.04.2019 у справі №826/14331/13-а, від 10.04.2020 у справі №823/1389/16, від 24.03.2020 у справі №260/410/19, від 03.03.2020 у справі №140/2715/18, постанові Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №810/6201/14. Також скаржником вказано підставою касаційного оскарження п.4 ч.4 ст.328, ч.2 ст.353 КАС України. Головне управління ДПС у м. Києві не погоджується з судами попередніх інстанцій стосовно того, що суди визнали акт перевірки недопустимим доказом на підставі того, що відсутні підписи деяких посадових осіб, які проводили перевірку. В обґрунтування своєї позиції скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 19.06.2020 у справі №140/388/19. Слід зазначити, що у разі подання касаційної скарги на підставі п.1 ч.4 ст.328 КАС України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. Проте скаржником не доведено подібність правовідносин у справі №640/15023/19 та у наведеній практиці Верховного Суду. Натомість зміст касаційної скарги зводиться до висловлення незгоди з рішеннями судів попередніх інстанцій та спонукання касаційного суду до переоцінки доказів, досліджених судами попередніх інстанцій. З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, може унеможливити в подальшому її розгляд. У разі подання касаційної скарги на підставі п.4 ч.4 ст.328 КАС України, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права. Стосовно порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права та ч.2 ст.353 КАС України скаржником не конкретизовано, який саме пункт ч.2 ст.353 Кодексу на думку податкового органу є підставою для скасування оскаржуваних судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд. При цьому п.1 ч.2 ст.353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених п.п. 1, 2, 3 ч.2 ст.328 цього Кодексу. Аналіз положень ст.328, ст.330 КАС України дає підстави для висновку, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (ст. ст. 351-354 КАС України) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку, або обґрунтувати необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні. Отже, касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції. Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені ч.4 ст.328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку. П.4 ч.5 ст.332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку. За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала. Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 332, 355, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, УХВАЛИВ: Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.05.2020 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 10.12.2020 у справі №640/15023/19 повернути особі, яка її подала. Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами. Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена. СуддяІ.А. Васильєва

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»