Ухвала КАС ВС № 826/9089/18

УХВАЛА 03 березня 2021 року м. Київ справа №826/9089/18 адміністративне провадження №К/9901/4714/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Шарапи В.М., перевіривши касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РОДОВІД БАНК» Караченцева Артема Юрійовича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РОДОВІД БАНК» Шевченка Андрія Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: Касаційна скарга Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РОДОВІД БАНК» Караченцева Артема Юрійовича (далі також - скаржник) не відповідає вимогам частини четвертої статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Натомість скаржником у касаційній скарзі заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги у даній справі або відстрочення його сплати до винесення рішення касаційним судом, яке обґрунтовано перебуванням ПАТ «РОДОВІД БАНК» у ліквідаційній процедурі та обмеженими можливостями для несення судових витрат. Будь-яких доказів на підтвердження вказаних обставин до касаційної скарги скаржником не додано. При розгляді та вирішенні клопотання скаржника про звільнення/відстрочення сплати судового збору суд враховує наступне. У відповідності до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається, зокрема, документ про сплату судового збору. Частиною другою статті 132 КАС України передбачено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Умови, за яких суд може, зокрема, звільнити/відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів, до яких таке звільнення/відстрочення застосовується, обумовлено статтею 8 Закону України "Про судовий збір". Таким чином, підстави наведені у клопотанні скаржника, не передбачені Законом України "Про судовий збір" як підстави для звільнення/відстрочення сплати судового збору. Відповідно до статей 1 та 2 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом; судовий збір включається до складу судових витрат; платники судового збору - це громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення. Таким чином, судові витрати - це передбачені законом витрати (грошові кошти) сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, понесені ними у зв`язку з її розглядом та вирішенням, а у випадках їх звільнення від сплати - це витрати держави, які вона несе у зв`язку з вирішенням конкретної справи. Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов`язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору; обов`язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов`язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права. При прийнятті таких висновків суд враховує положення пункту 1 частини другої статті 129 Конституції України, згідно з яким однією із основних засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. У зв`язку із цим обставини, пов`язані з небажанням сторони сплатити судовий збір не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати. З урахуванням вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку про неможливість задоволення клопотання скаржника про звільнення/відстрочення сплати судового збору. Згідно з частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Відповідно до підпункту 3 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з касаційною скаргою) за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду сума судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За змістом підпункту 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду) ставка судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" установлено у 2018 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2018 року - 1762,00 грн. Згідно з положеннями частини третьої статті 6 Закону України "Про судовий збір" (в редакції, чинній на момент звернення з позовом до суду) у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Як вбачається з оскаржуваних судових рішень, у цій справі позивачем заявлено по одній вимозі немайнового характеру до кожного з відповідачів (визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РОДОВІД БАНК» Шевченка Андрія Миколайовича щодо відмови у включенні позивача до реєстру вимог кредиторів ПАТ «РОДОВІД БАНК» та зобов`язання подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом у ПАТ «РОДОВІД БАНК»; зобов`язання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб включити позивача до Загального реєстру вкладників ПАТ «РОДОВІД БАНК», які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду гарантування вкладів фізичних осіб). Таким чином, сума судового збору, що підлягає сплаті за звернення з цією касаційною скаргою, складає 2819,20 грн. (1762,00грн.х0,4х2х200%). Крім того, оскаржувана постанова Шостого апеляційного адміністративного суду ухвалена 05 жовтня 2020 року, а касаційна скарга скаржника надійшла на адресу Верховного Суду 15 лютого 2021 року. У касаційній скарзі скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції було отримано ним 30 жовтня 2020 року, на підтвердження чого надано копію конверта, яким її було направлено, з штриховим кодовим ідентифікатором 0102931057950, а також скриншот із сервісу «Трекінг відправлень» веб-сайту АТ «Укрпошта» про відстеження поштового відправлення з вказаним штрих-кодом. При розгляді клопотання скаржника про поновлення строку на касаційне оскарження та доданих до нього матеріалів суд враховує наступне. Відповідно до статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу. Відповідно до частини першої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Крім того, відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо перебігу процесуальних строків під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 18 червня 2020 № 731-ІХ під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Згідно частини п`ятої статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня. У відповідності до пунктів 1, 2, 3 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є, зокрема, день вручення судового рішення під розписку, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу (частина перша статті 77 КАС України). Враховуючи викладене, пропущений строк касаційного оскарження може бути поновлений судом, якщо за результатами оцінки та перевірки наведених заявником у відповідній заяві підстав пропуску такого строку, суд дійде висновку про їх поважність. Для здійснення судом належної оцінки та перевірки доводів, наведених заявником в обґрунтування поважності підстав пропуску строку касаційного оскарження, такі доводи повинні бути підтверджені відповідними письмовими документами або іншими доказами, з яких достовірно вбачається існування обставин, зазначених у заяві про поновлення строку. Згідно з пунктом 73 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 року № 270 (далі - Правила № 270), під час приймання для пересилання письмової кореспонденції на адресному боці кожного поштового відправлення проставляється відбиток календарного штемпеля. Дата відбитку календарного штемпеля маркувальної машини повинна відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Відповідно до пункту 10 Правил № 270 оператори поштового зв`язку зобов`язані забезпечувати, зокрема, пересилання поштових відправлень, що належать до універсальних послуг поштового зв`язку, у нормативні строки, встановлені Мінінфраструктури. Так, згідно з пунктом 1 Розділу ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених Наказом Міністерства інфраструктури України від 28 листопада 2013 року № 958 (далі також - Нормативи № 958), нормативний строк пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку), зокрема, становить: 1) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1; 2) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2 (де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення). Так, скаржником до матеріалів касаційної скарги додано копію конверта, яким йому було направлено оскаржувану постанову суду апеляційної інстанції, з штриховим кодовим ідентифікатором 0102931057950, яким дійсно підтверджується вказана скаржником дата отримання постанови - 30 жовтня 2020 року. При цьому, як вбачається з конверта, в якому надійшла до Верховного Суду касаційна скарга скаржника, остання була направлена до суду простим поштовим відправленням, а тому не містить штрихового кодового ідентифікатора (за наявності якого можна було би відстежити таке відправлення на сервісі «Трекінг відправлень» веб-сайту АТ «Укрпошта»), а містить лише відбиток календарного штемпеля - 11.11.2020, який з урахуванням положень вищезазначених нормативних актів повинен відповідати даті подання письмової кореспонденції для пересилання. Однак, касаційна скарга скаржника з додатками надійшла на адресу Верховного Суду аж 15 лютого 2021 року, тобто більш ніж через три місяці з дня її відправки (у разі якщо її дійсно було надіслано 11 листопада 2020 року). Проте, такий тривалий строк пересилання простого поштового відправлення в межах одного міста ставить під сумнів інформацію про дату його приймання, зазначену на відбитку календарного штемпеля, що міститься на конверті, в якому надійшла касаційна скарга скаржника до Верховного Суду, та суперечить вимогам пункту 1 Розділу ІІ Нормативів № 958 щодо строків пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку. Тож, якщо касаційна скарга скаржника була отримана Верховним Судом 15 лютого 2021 року, то з урахуванням та дотриманням пункту 1 Розділу ІІ Нормативів № 958, вона була направлена скаржником у дійсності приблизно з 8 по 12 лютого 2021 року. На недостовірність інформації про дату приймання поштового відправлення, зазначену на відбитку календарного штемпеля на конверті, в якому надійшла касаційна скарга скаржника до Верховного Суду, свідчить і долучений самим скаржником скриншот із сервісу «Трекінг відправлень» веб-сайту АТ «Укрпошта» (про відстеження поштового відправлення з штриховим кодовим ідентифікатором 0102931057950), який містить інформацію, зокрема, про час перевірки статусу відстеження - 25.01.2021 17:07 (у лівому верхньому куті), та про час його роздрукування - 25.01.2021 17:09 (у правому нижньому куті). Відтак, наведені скаржником у касаційній скарзі підстави поновлення строку на касаційне оскарження не можуть бути визнані поважними. Також слід зазначити, що постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень 09 жовтня 2020 року. Колегія суддів вважає за необхідне зауважити, що відповідно до частин другої, п`ятої, шостої статті 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки. За введення суду в оману щодо фактичних обставин справи винні особи несуть відповідальність, встановлену законом. Також суд наголошує, що статтею 144 КАС України передбачено можливість вчинення судом заходів процесуального примусу з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу, а саме така касаційна скарга залишається без руху. Згідно з частиною третьої статті 332 КАС України касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку. Виходячи з наведеного, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення згаданих вище недоліків шляхом направлення на адресу суду заяви про поновлення строку на касаційне оскарження із зазначенням інших обставин, які б обґрунтовували поважність пропуску строку, та наданням відповідних доказів на підтвердження вказаних обставин; документа про сплату судового збору в розмірі 2819,20 грн., який підлягає зарахуванню за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; найменування податку, збору, платежу: судовий збір (Верховний Суд, 055); призначення платежу: *;101; __________ (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір. У випадку неусунення недоліків в частині сплати судового збору касаційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 та частини другої статті 332 КАС України. Неусунення недоліків касаційної скарги в частині надання заяви про поновлення строку на касаційне оскарження з належними доказами є підставою для відмови у відкритті касаційного провадження (пункт 4 частини першої статті 333 КАС України). Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що згідно пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України судові рішення у справах незначної складності не підлягають касаційному оскарженню. Керуючись статтями 121, 132, 169, 248, 329, 330, 332, 355, 359 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РОДОВІД БАНК» Караченцеву Артему Юрійовичу у задоволенні клопотання про звільнення/відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 826/9089/18.

2. Визнати неповажними підстави пропуску строку на касаційне оскарження на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2020 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року, викладені у касаційній скарзі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РОДОВІД БАНК» Караченцева Артема Юрійовича.

3. Залишити касаційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РОДОВІД БАНК» Караченцева Артема Юрійовича на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2020 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 05 жовтня 2020 року за позовом ОСОБА_1 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РОДОВІД БАНК» Шевченка Андрія Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії без руху та надати строк для усунення недоліків 10 днів з моменту вручення даної ухвали.

4. Роз`яснити, що відповідно до пункту 3 Розділу VI "Прикінцеві положення" КАС України, в редакції Закону України від 18 червня 2020 №731-ІХ, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв`язку з карантином.

5. Надіслати Уповноваженій особі Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «РОДОВІД БАНК» Караченцеву Артему Юрійовичу копію ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та оскарженню не підлягає. Судді Я.О. Берназюк І.В. Желєзний В.М. Шарапа